5.16. Вантажопідйомні і транспортні засоби
5.16.1. Загальні вимоги до улаштування, розміщення та експлуатації підйомно-транспортного обладнання викладені в ГОСТ 12.3.029-82 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности, Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів та в СНиП Ш-4-80 Техника безопасности в строительстве.
5.16.2. Спостереження за станом підйомно-транспортних засобів покладається на спеціально навчених слюсарів та електромонтерів, які не рідше одного разу на 10 днів повинні детально оглядати та перевіряти справність дії механізмів.
5.16.3. Усі підйомно-транспортні засоби, що використовуються, необхідно підтримувати в справному стані.
5.16.4. Транспортні механізми (конвеєри, транспортери), які з місця пуску на протязі всього шляху не продивляються, необхідно обладнати світлозвуковою сигналізацією, зблокованою з пусковим пристроєм, діючим не раніше, ніж за 10 сек до пуску транспортного механізму.
5.16.5. Привід транспортних механізмів обладнується огорожею.
5.16.6. Транспортні механізми обладнуються пристосуваннями для автоматичного зупинення їх у випадку перевантаження, обриву, спадання або буксування ланцюга, стрічки. При цьому після вимкнення електродвигуна транспортера, повинен автоматично вмикатися світлозвуковий сигнал, який попереджує персонал про аварійний стан транспортера.
5.16.7. Перед початком роботи транспортних механізмів необхідно перевірити направлення руху тягового органу (стрічки, ланцюга) короткочасним вмиканням та вимиканням, справність заземлення металоконструкцій та електродвигуна, справність огорожі.
5.16.8. Транспортери завдовжки 30 м і більше обладнуються пристосуваннями для їх зупинення з місць, розташованих у кінцях і вздовж транспортера. Відстань між пунктами зупинок вздовж транспортерів не повинна перевищувати 15 м.
5.16.9. Стрічкові транспортери обладнуються пристосуваннями для автоматичного натягання стрічки. Натяжний пристрій обладнується огорожею.
5.16.10. Усі транспортери обладнуються пристроями (борти, лотки, стінки) для огородження виробів та матеріалів,що переміщуються. Огороджуючі борти в стрічкових транспортерів повинні перекривати робочі барабани не менше, як наполовину. Туєри, зірочки ланцюгових транспортерів обладнуються захисними засобами, які перекривають їх від вісі не менше за 1 м.
5.1.6.11. У стрічкових транспортерів під робочою частиною плоскої стрічки по всій довжині та ширині між роликами настилається суцільний гладкий настил.
5.16.12. Місця з'єднання транспортної стрічки за допомогою заклепок, болтів та інших пристосувань не повинні мати виступаючих контурів з'єднуючих деталей.
5.16.13. Підвісні транспортери (монорейки) необхідно надійно закріплювати, щоб при русі вантажонесучих підвісок і навішаних на них возиків та вішалок з виробами не було небезпечних коливань. Монорейки необхідно заземлювати.
5.16.14. Для запобігання аварій при випадковому обриві тягового органу (ланцюга) підвісні конвеєри обладнуються уловлювачами ланцюга.
5.16.15. Під ланцюговим транспортером з вантажними захватами встановлюються сітчаті захисні засоби по всій довжині транспортера. У кінцевих пунктах встановлюються кінцеві упори, а в місцях відгалужень приймальних штанг від основного шляху конвеєра необхідно встановити зчитуючий пристрій адресоносія та пневмомеханічний важільний пристрій, який забезпечує безпеку транспортування виробів на робочі місця.
5.16.16. Підвісні конвеєри монтуються на такій висоті, щоб вантаж, який транспортується, знаходився над обладнанням на висоті не меншій за 0,5 м.
5.16.17. Керування транспортними механізмами здійснюється з пульту керування, який розміщено на робочих місцях.
5.16.18. По нахиленій частині ланцюгових транспортерів з нахилом більшим за 6 необхідно встановлювати на шарнірах опори такі, що гойдаються, і які дозволяють ланцюгові рухатися в робочому напрямку, але не дозволяють йому рухатись у зворотному напрямку або падіння у випадку розриву.
5.16.19. Візок з вантажем повинен бути стійким і виключати можливість перекидання під час роботи.
5.16.20. Ручки візків розміщуються на висоті не менше 0,8 м від рівня підлоги.
5.16.21. Категорично забороняється розгін порожніх і завантажених возиків та їзда на них. Ручки возиків мають бути захищені ефесами,які охороняють руки від травм при проїзді в дверях, отворах або поблизу обладнання.
5.16.22. Вага вантажу, що перевозиться електрокарою, візком не повинна перевищувати установленої вантажопідйомності.
5.16.23.Вантаж перевозиться в спеціальній тарі,
виготовленій у відповідності з конструкцією візка.
5.16.24. Електрокари обладнуються звуковою сигналізацією і освітленням.
5.16.25. При переміщенні електрокари і візків у виробничих приміщеннях відстань між обладнанням, трубопроводами і електрокарою повинна бути більшою за 0,5 м.
5.16.26. Ширина проїзду для електрокари повинна бути більшою за 2 м.
5.16.27. Перед тим, як виїхати на лінію необхідно перевірити дію гальм, контролера і механізму підіймання
5.16.28. Експлуатацію автомобільного транспорту на підприємстві потрібно здійснювати відповідно до правил техніки безпеки для автомобільного транспорту.
6. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННI РОБIТ ПIДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
6.1. Електробезпека
6.1.1. Улаштування, експлуатацію і ремонт електротехнічних установок та мереж необхідно здійснювати згідно з Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок.
6.1.2. Усі струмопровідні частини електроустановок необхідно надійно ізольовувати, загороджувати або розташовувати в місцях, недоступних для дотику.
6.1.3. На лицьовому боці кришок, що закривають доступ до струмопровідних частин обладнання, наноситься знак безпеки, а кришки обладнуються запорами під спеціальний ключ. Кабельна муфта або труба з електропроводами проводиться безпосередньо до коробки конкретних зажимів електродвигуна. Незачищені ділянки проводів чи кабелів повинні мати додатковий захист (гнучкі металеві рукави, гумові трубки тощо).
6.1.4. Внутрішню поверхню огороджень, а також внутрішню поверхню шафи із струмопровідними елементами електрообладнання необхідно фарбувати в червоний сигнальний колір.
6.1.5. Металеві корпуси електродвигунів, пускової апаратури, вимикачі мереж, корпуси верстатів, машин хімічної чистки, пральних і прально-віджимних машин, центрифуг, прасувальних столів, пресів, каркаси розподільчих шаф, пультів управління, металева освітлювальна апаратура, а також металеві корпуси стаціонарних, переносних та пересувних електроприймачів, які можуть опинитися під напругою в зв'язку з пошкодженням ізоляції, заземлюються згідно з вимогами Правил устройства электроустановок (ПУЭ).
Виняток становлять підставки під електропраски із шнуровою електропроводкою , які повністю ізолюються.
6.1.6. З'єднання заземлюючої проводки повинні забезпечувати надійний контакт. Приєднання заземлюючих проводів до корпусів апаратів здійснюється болтовими з'єднаннями або зваркою.
6.1.7.Огляд заземлюючих пристроїв потрібно провадити одночасно з оглядом електрообладнання не рідше одного разу на місяць.
6.1.8. Періодичність вимірів опору заземлюючих пристроїв не рідше одного разу на рік.
6.1.9. Пускова апаратура електродвигунів обладнання, що розташоване у приміщеннях з вологим режимом ( пральних цехах, приміщеннях для встановлення конденсатних блоків, приміщеннях для паророзподільних колекторів тощо) слід виносити у приміщення, що немає агресивного середовища. Магнітні пускачі прального цеху виносять у окреме приміщення і зачиняють.
6.1.10. Ручний інструмент, який застосовується при електромонтажних роботах (викрутки, плоскогубці, кусачки тощо) необхідно обладнувати ізолюючими ручками.
6.1.11. Підключення до електромережі ручного переносного інструмента здійснюється кабелем за допомогою штепсельних з'єднань.
6.1.12. Електрозахисні засоби підлягають огляду і випробуванню згідно з чинними правилами і нормами.
6.1.13. Вмикання в мережу електропрасок необхідно здійснювати шланговими проводами марки ШРПЛ (шнур з гумовою ізоляцією, переносний, легкий), який підводиться до електропрасок зверху за допомогою кронштейнів, установлених на прасувальних столах. Довжина провода між кронштейном і праскою повинна бути такою, щоб під час роботи він не лягав на прасувальний стіл і дозволяв вільно переміщувати праску по всій поверхні прасувальної дошки.
6.1.14. При роботі на прасувальних столах, обладнаних електропрасками, в приміщеннях з електропровідною підлогою (цементними, плиточними тощо ) слід застосовувати ізолюючі настили і підставки , а також діелектричні доріжки і килимки. Розміри ізолюючих площадок повинні виключати можливість одночасного дотику до праски і заземлюючих частин електрообладнання або до струмопровідних конструкцій і поверхонь.
6.1.15. Робоча поверхня прасувального стола виготовляється із непровідних матеріалів (дерево, пластмаса) і закріплюється до станини металевими болтами з утопленими головками.
6.1.16. Ручки електропрасок виготовляють із ізолюючого матеріалу з потовщенням на кінцях для запобігання зісковзування руки.
6.1.17. Працюючі в розподільчих електропристроях з напругою до 1000 В зобов'язані застосовувати гумові діелектричні галоші, діелектричні рукавички, захисні окуляри і монтерський інструмент з ізольованими ручками.
6.1.18. У складських приміщеннях загальний електрорубильник влаштовується поза приміщенням складу на вогнетривкій стіні або на опорі, яка стоїть окремо і міститься в шафі або ніші.
6.1.19. Підключення і відключення на розподільчих щитах, у внутрішніх і зовнішніх електромережах, а також різні операції щодо монтажу , ремонту і обслуговування (заміна світильників, арматури, запобіжників, штепсельних розеток та інші електротехнічні роботи) дозволяється провадити лише електромонтерами, прикріпленими до даного цеху чи дільниці.
6.1.20. Роботи щодо ремонту електрообладнання, електроінструменту і освітлювальної мережі дозволяється провадити тільки після відключення їх від джерел електроживлення. На пускових пристосуваннях і рубильниках необхідно вивішувати плакати, які б указували, що лінія або машина знаходиться в ремонті і пуск її заборонено.
6.1.21. Електродвигуни слід терміново вимикати з електромережі при:
- нещасному випадку або загрозі його;
- з'явленні диму і вогню з електродвигуна і пускорегулювальної апаратури;
- нагріванні підшипників до температури, вищої за граничну, що вказана в інструкції завода-виробника;
- значному зниженні числа обертів електродвигуна, що обумовлюється його швидким нагріванням.
6.1.22. Усе електрогосподарство приміщень підприємства (незалежно від їх призначення, ступеню вогнетривкості тощо), які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються, необхідно повністю відключати від електромережі. У решті приміщень після закінчення робіт дозволяється залишати під напругою вище чергове освітлення.
6.1.23. Виробничі процеси, при яких можливе утворення статичної електрики, організовуються таким чином, щоб можливість накопичення зарядів статичної електрики була виключена.
6.2. Заходи безпеки при проведенні електрозварювальних і газозварювальних робіт.
6.2.1. При проведенні електрозварювальних та газозварювальних робіт необхідно керуватися вимогами СНиП Техника безопасности в стоительстве. До роботи щодо електрозварки допускаються особи, які пройшли відповідне навчання, інструктаж і перевірку знань вимог безпеки з оформленням у спеціальному журналі і які мають кваліфікаційне посвідчення. Електрозварники повинні мати кваліфікаційну группу щодо вимог безпеки не нижчу за другу.
6.2.2. Усе електрообладнання стаціонарних та пересувних установок необхідно надійно заземлювати.
6.2.3. Електрозварників необхідно забезпечувати брезентовими костюмами, щитками з темним склом, гумовими килимками з повстяною підкладкою, гумовими шлемами, діелектричними галошами, брезентовими рукавицями.
6.2.4. При проведенні електрозварювальних робіт усередині закритих приміщень необхідно встановлювати витяжну вентиляцію.
При цьому присутність робочих інших професій не допускається.
При несправній вентиляції провадити зварювальні роботи забороняється.
6.2.5. Робочі місця електрозварників, що знаходяться як у приміщеннях, так і на відкритому повітрі, необхідно огороджувати переносними щитками або ширмами.
6.2.6. Переносні огородження повинні бути міцними і легкими, виготовлятися із листової сталі або азбестового полотна.
6.2.7. Над зварювальними установками, що знаходяться на відкритому повітрі, необхідно влаштовувати навіси.
6.2.8. Дерев'яні стіни та перегородки, розташовані ближче за 5 м від зварювальних і газозварювальних постів, оштукатурюються або оббиваються листовим азбестом чи листовою сталлю по повсті, змоченій в глиняному розчині. Обшивка стін сталлю не допускається.
6.3. Заходи безпеки при підійманні і переміщенні вантажів
6.3.1. Вантажити і розвантажувати тяжкі і громіздкі вантажі слід з обов'язковим дотримуванням безпечних способів вантаження, розвантажування і транспортування вантажів, вказаних у ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузоразгрузочные. Общие требования безопасности.
6.3.2. Розвантажувати, переміщувати і піднімати тяжкі вантажі слід, як правило, механізованим способом за допомогою спеціальних механізмів. Механізований спосіб провадження вантажно-розвантажувальних робіт є обов'язковим при роботі з вантажами, важчими за 50 кг, а також при підніманні вантажів на висоту більшу за 3 м.
При користуванні вантажопідйомними механізмами слід дотримуватись вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів.
6.3.3. При перенесенні тяжких речей підлітками необхідно керуватися Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми.
6.3.4. Шляхи переміщення вантажів і проходи для вантажників повинні бути рівними і гладкими, звільненими від сторонніх предметів.
