Таблиця 3 — Вміст токсичних елементів у гірчиці
Назва токсичного елемента |
Допустимий рівень, мг/кг, не більше ніж |
Метод контролювання |
Свинець |
0,5 |
Згідно з: ГОСТ 26932, ГОСТ 30178 |
Кадмій |
0,1 |
Згідно з: ГОСТ 26933, ГОСТ 30178 |
Миш’як |
0,3 |
Згідно з ГОСТ 26930 |
Ртуть |
0,05 |
Згідно з ГОСТ 26927 |
Вміст мі котоксину афлатоксину В1 — не більше ніж 0,005 мг/кг.
За мікробіологічними показниками гірчиця повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 4.
Таблиця 4 — Мікробіологічні показни ки гірчи ці
Назва показника |
Допустима кількість мікробних клітин |
Метод контролювання |
Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж |
5,0 •104 |
Згідно з ГОСТ 10444.15 |
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 0,01 г |
Не дозволено |
Згідно з ГОСТ 26972 |
Патогенні мікроорганізми, в т.ч. бактерії роду Salmonella в 25 г |
Не дозволено |
Згідно з 10.7 |
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж |
2,0 •Ю2 |
Згідно з ГОСТ 10444.12 |
Сульфітредукувальні клостридії в 0,01 г |
Не дозволено |
Згідно з ГОСТ 29185 |
Вимоги до сировини
Для виробництва гірчиці застосовують такі основні види сировини:
порошок гірчичний згідно з чинними нормативними документами;
насіння гірчиці згідно з ГОСТ 9159;
олію соняшникову, не нижче першого ґатунку згідно з ГОСТ 1129, чи олію гірчичну згідно з ГОСТ 8807;
майонез згідно з ГОСТ 30004.1;
цукор-пісок згідно з ДСТУ 2316 (ГОСТ 21);
сіль кухонну харчову, вищого ґатунку, помелів № 0 і № 1 згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830);
кислоту оцтову лісохімічну харчову згідно з ГОСТ 6968;
оцет спиртовий харчовий натуральний згідно з ДСТУ 2450;
ки сл оту оцтову кваліфікації п р одукт «чистий» згідно з чинними нормативними документами;
воду питну згідно з ГОСТ 2874;
порошок яблучний згідно з чинними нормативними документами;
лист лавровий згідно з ГОСТ 17594;
перець чорний згідно з ГОСТ 29050;
гвоздику згідно з ГОСТ 29047;
корицю згідно з ГОСТ 29049;
горіх мускатний згідно з ГОСТ 29048;
кардамон згідно з ГОСТ 29052;
перець духмяний згідно з ГОСТ 29045;
розчин кропової ефірної олії в етиловому спирті згідно з РСТ УССР 1228 чи іншими чинними нормативними документами;
борошно пшеничне першого чи д руго го ґатунку згідно з чинними нормативними документами;
хрін-корінь свіжий згідно з ДСТУ 294 або порошок з кореня хрону вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами чи імпортного виробництва згідно з висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи;
стабілізатори (згущувачі): гуарова камедь (E 412), ксантанова камедь (E 415) та камедь рожкового дерева (E 410), дозволені для використовування у харчових продуктах, згідно з [2], за технологічної необхідності.
Під час виробництва гірчиці можна використовувати інші види сировини згідно з чинними нормативними документами або дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
Не дозволено під час виробництва гірчиці застосовувати не дозволені в установленому порядку харчові добавки та модифіковану сировину.
На переробку не допустима сировина, в якій залишкова кількість токсичних елементів, мікотоксинів перевищує максимально допустимі рівні, встановлені [1], пестицидів, встановлених [3].
Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівні, які встановлені в [4].
На сировину, що надходить для виробництва гірчиці, повинен бути документ, що підтверджує її якість та безпеку.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
Під час виробництва гірчиці треба керуватися вимогами, що передбачені [5] і [6].
Технологічні процеси виробництва повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002.
Вимоги безпеки до технологічного устатковання встановлюють згідно з ДСТУ 3235, ГОСТ 12.2.003.
Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам [7].
Загальні вимоги пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.
ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
Стічні води, що утворюються під час виробництва гірчиці, треба очищати, і вони повинні відповідати вимогам [8].
Охороняють атмосферне повітря населених місць згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і [9].
Охороняють ґрунт від забруднення побутовими та промисловими відходами відповідно до вимог [10].
МАРКУВАННЯ
На кожній одиниці споживчої тари з продукцією має бути марковання, що містить викладену державною мовою таку інформацію:
назву продукту;
назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера;
кількість нетто харчового продукту у грамах;
склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;
калорійність та пожи вну цінність із вказівкою на кількість біл ка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;
кінцеву дату споживан ня «Вжити до» або дату виробництва та термін придатності;
номер партії виробництва;
умови зберігання;
знак відповідності (для сертифікованої продукції);
познаку цього стандарту;
штрих-код.
Маркування виконують нанесенням л ітографованого чи офсетного друку, чи тисненням, чи будь-яким іншим способом, який забезпечує чітке прочитування, на кришку банки, коробки, посудини, на бокову поверхню пакета, чи наклеюванням художньо-оформленої кольорової етикетки.
Фарби, що їх застосовують для маркування, мають бути тривкими, не змиватися, не мати стороннього запаху і бути дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для використовування під час маркування харчових продуктів.
Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 13799.
На кожну одиницю транспортної тари наносять маркован ня, що характеризує продукцію:
назву продукту;
назву та адресу виробника і місце виготовлення;
кількість пакован их одиниць і масу нетто пакованої одиниці;
кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;
умови зберігання;
познаку цього стандарту.
7.5 Гірчицю для експорту маркують за погодженням із замовником. Дозволено маркувати продукцію кількома мовами.
ПАКУВАННЯ
Гірчицю випускають фасованою у спожиткову тару:
скляні бан ки згідно з ГОСТ 5717 чи іншими чинними нормативними документами масою нетто не більше ніж 250 г;
короб ки з полістиролу марок УПМ-0503, УПМ-0508, УПС-0801 згідно з ГОСТ 28250 та інших марок, дозволених до застосування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами, виготовленими з полістирольної стріч ки згідно з чинними нормативними документами, масою нетто не більше ніж 100 г;
пакети з термозварних полімерних і комбінованих матеріалів, дозволених до застосування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами, згідно з чинними нормативними документами масою нетто не більше ніж 200 г, у т.ч. одноразові пакети масою нетто від 5 г до 15 г;
полімерну тару (пакети, коробочки, стаканчики) з герметичною кришкою, дозволену до застосування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами, згідно з чинними нормативними документами, масою нетто не більше ніж 250 г.
Дозволено для підприємств ресторанного господарства фасувати гірчицю масою нетто не більше ніж 1000 г у спожиткову тару згідно з 8.1.
Дозволено фасувати гірчицю іншої маси, ніж зазначена у 8.1 і 8.2.
Дозволено пакувати гірчицю у тару інших видів згідно з чинними нормативними документами, виготовлену з матеріалів, що забезпечують збереження якості та безпеки продукції і терміни придатності відповідно до 12.2 чи імпортну за технічними характеристиками і показниками безпеки не нижче ніж вищезазначені за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
Скляні банки з гірчицею герметично закупорюють металевими лакованими кришками згідно з ГОСТ 25749 або кришками згідно з іншими чинними нормативними документами, а також кришками з полімерних матеріалів згідно з чинними нормативними документами та імпортними кришками за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
Пакети, коробочки і стаканчики з полімерних матеріалів закупорюють способом, що забезпечує належне зберігання та цілісність продукту:
коробки з полістиролу герметично запаюють алюмінієвою фольгою, покритою термо- зварним лаком, згідно з чинними нормативними документами, чи імпортною фольгою за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України;
пакети з полімерних і комбінованих матеріалів повинні бути термічно запаяні чи герметично закриті ґвинтовими полімерними ковпачками (кришками);
полімерну тару закривають кришками (ковпачками) з полімерних матеріалів для контакту з харчовими продуктами згідно з чинними нормативними документами чи імпортних, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.
Тара та пакувальні матеріали, що їх використовують під час пакування гірчиці, мають бути чисті, сухі, без стороннього запаху.
Маса нетто гірчиці повинна відповідати масі, зазначеній у маркованні спожиткової тари.
Значення допустимих мінусових відхилів кількості фасованої продукції в пакованій одиниці, заповненій за масою, від номінальної кількості повинне бути не більшим від границі допустимих мінусових відхилів Т згідно з [11], значення яких наведено у таблиці 5.
Таблиця 5 — Границі допусти мого мінусового відхилу кількості продукції в пакованій одиниці
Номінальне значення кількості продукції в пакованій одиниці, г |
Значення границі допустимого мінусового відхилу Т від номінального значення |
|||||||
% |
г |
|||||||
Від |
5 |
до |
50 |
включ. |
9,0 |
— |
||
Понад |
50 |
» |
100 |
» |
— |
4,5 |
||
» |
100 |
» |
200 |
» |
4,5 |
— |
||
» |
200 |
» |
300 |
» |
— |
9,0 |
||
» |
300 |
» |
500 |
» |
3,0 |
— |
||
» |
500 |
» |
1000 |
» |
— |
15,0 |
Відхил маси нетто в сторону збільшення не обмежено.
Пакують гірчицю згідно з ГОСТ 13799.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування та зберігання гірчиці - згідно з ГОСТ 13799.
Гірчицю зберігають у сухих чистих, добре вентильованих приміщеннях за температури від 0 оС до 20 оС і відносної вологості повітря, що не перевищує 75 %. Продукцію, фасовану в скляну тару, не можна зберігати при світлі.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
Відбирання проб — згідно з ГОСТ 26313, готування проб — згідно з ГОСТ 26671, ГОСТ 26929.
Контролювання зовнішнього вигляду, герметичності тари та стану внутрішньої поверхні металевих кришок — згідно з ГОСТ 8756.18.
Визначання органолептичних показників, маси нетто — згідно з ГОСТ 8756.1, фізико-хімічних показників — згідно з нормативними документами, наведеними у табли ці 2.
Мінералізація проб для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929, визначання токсичних елементів — згідно з нормативними документами, наведеними у таблиці 3.
Визначання афлатоксину В1 — згідно з [12] і [13].
Відбирання та готування проб для мікробіологічного аналізування — згідно з ГОСТ 26668, ГОСТ 26669, методи культивування мікроорганізмів — згідно з ГОСТ 26670, готуван ня розчинів реактивів і живильних середовищ — згідно з ГОСТ 10444.1, мікробіологічне контролювання — згідно з нормативними документами, наведеними у таблиці 4.