Таблиця 3 — Вміст токсичних елементів у гірчиці

Назва токсичного елемента

Допустимий рівень, мг/кг, не більше ніж

Метод контролювання

Свинець

0,5

Згідно з: ГОСТ 26932, ГОСТ 30178

Кадмій

0,1

Згідно з: ГОСТ 26933, ГОСТ 30178

Миш’як

0,3

Згідно з ГОСТ 26930

Ртуть

0,05

Згідно з ГОСТ 26927



  1. Вміст мі котоксину афлатоксину В1 — не більше ніж 0,005 мг/кг.

  2. За мікробіологічними показниками гірчиця повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 4.

Таблиця 4 — Мікробіологічні показни ки гірчи ці

Назва показника

Допустима кількість мікробних клітин

Метод контролювання

Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО в

1 г, не більше ніж

5,0 •104

Згідно з ГОСТ 10444.15

Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 0,01 г

Не дозволено

Згідно з ГОСТ 26972

Патогенні мікроорганізми, в т.ч. бактерії роду Salmonella в 25 г

Не дозволено

Згідно з 10.7

Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж

2,0 •Ю2

Згідно з ГОСТ 10444.12

Сульфітредукувальні клостридії в 0,01 г

Не дозволено

Згідно з ГОСТ 29185



  1. Вимоги до сировини

    1. Для виробництва гірчиці застосовують такі основні види сировини:

  • порошок гірчичний згідно з чинними нормативними документами;

  • насіння гірчиці згідно з ГОСТ 9159;

  • олію соняшникову, не нижче першого ґатунку згідно з ГОСТ 1129, чи олію гірчичну згідно з ГОСТ 8807;

  • майонез згідно з ГОСТ 30004.1;

  • цукор-пісок згідно з ДСТУ 2316 (ГОСТ 21);

  • сіль кухонну харчову, вищого ґатунку, помелів № 0 і № 1 згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830);

  • кислоту оцтову лісохімічну харчову згідно з ГОСТ 6968;

  • оцет спиртовий харчовий натуральний згідно з ДСТУ 2450;

  • ки сл оту оцтову кваліфікації п р одукт «чистий» згідно з чинними нормативними доку­ментами;

  • воду питну згідно з ГОСТ 2874;

  • порошок яблучний згідно з чинними нормативними документами;

  • лист лавровий згідно з ГОСТ 17594;

  • перець чорний згідно з ГОСТ 29050;

  • гвоздику згідно з ГОСТ 29047;

  • корицю згідно з ГОСТ 29049;

  • горіх мускатний згідно з ГОСТ 29048;

  • кардамон згідно з ГОСТ 29052;

  • перець духмяний згідно з ГОСТ 29045;

  • розчин кропової ефірної олії в етиловому спирті згідно з РСТ УССР 1228 чи іншими чин­ними нормативними документами;

  • борошно пшеничне першого чи д руго го ґатунку згідно з чинними нормативними доку­ментами;

  • хрін-корінь свіжий згідно з ДСТУ 294 або порошок з кореня хрону вітчизняного вироб­ництва згідно з чинними нормативними документами чи імпортного виробництва згідно з вис­новком державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

  • стабілізатори (згущувачі): гуарова камедь (E 412), ксантанова камедь (E 415) та камедь рожкового дерева (E 410), дозволені для використовування у харчових продуктах, згідно з [2], за технологічної необхідності.

Під час виробництва гірчиці можна використовувати інші види сировини згідно з чинними нормативними документами або дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

    1. Не дозволено під час виробництва гірчиці застосовувати не дозволені в установле­ному порядку харчові добавки та модифіковану сировину.

    2. На переробку не допустима сировина, в якій залишкова кількість токсичних елементів, мікотоксинів перевищує максимально допустимі рівні, встановлені [1], пестицидів, встановлених [3].

    3. Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівні, які встановлені в [4].

    4. На сировину, що надходить для виробництва гірчиці, повинен бути документ, що підтверджує її якість та безпеку.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. Під час виробництва гірчиці треба керуватися вимогами, що передбачені [5] і [6].

    2. Технологічні процеси виробництва повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002.

    3. Вимоги безпеки до технологічного устатковання встановлюють згідно з ДСТУ 3235, ГОСТ 12.2.003.

    4. Повітря робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.

Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам [7].

    1. Загальні вимоги пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.

  1. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Стічні води, що утворюються під час виробництва гірчиці, треба очищати, і вони по­винні відповідати вимогам [8].

    2. Охороняють атмосферне повітря населених місць згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і [9].

    3. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими та промисловими відходами відповід­но до вимог [10].

  1. МАРКУВАННЯ

    1. На кожній одиниці споживчої тари з продукцією має бути марковання, що містить вик­ладену державною мовою таку інформацію:

  • назву продукту;

  • назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об’єкта) виробниц­тва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і телефон імпортера;

  • кількість нетто харчового продукту у грамах;

  • склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

  • калорійність та пожи вну цінність із вказівкою на кількість біл ка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

  • кінцеву дату споживан ня «Вжити до» або дату виробництва та термін придатності;

  • номер партії виробництва;

  • умови зберігання;

  • знак відповідності (для сертифікованої продукції);

  • познаку цього стандарту;

  • штрих-код.

  1. Маркування виконують нанесенням л ітографованого чи офсетного друку, чи тиснен­ням, чи будь-яким іншим способом, який забезпечує чітке прочитування, на кришку банки, ко­робки, посудини, на бокову поверхню пакета, чи наклеюванням художньо-оформленої кольоро­вої етикетки.

  2. Фарби, що їх застосовують для маркування, мають бути тривкими, не змиватися, не мати стороннього запаху і бути дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для використовування під час маркування харчових продуктів.

  3. Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 13799.

На кожну одиницю транспортної тари наносять маркован ня, що характеризує продукцію:

  • назву продукту;

  • назву та адресу виробника і місце виготовлення;

  • кількість пакован их одиниць і масу нетто пакованої одиниці;

  • кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання;

  • умови зберігання;

  • познаку цього стандарту.

7.5 Гірчицю для експорту маркують за погодженням із замовником. Дозволено маркувати продукцію кількома мовами.

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Гірчицю випускають фасованою у спожиткову тару:

  • скляні бан ки згідно з ГОСТ 5717 чи іншими чинними нормативними документами ма­сою нетто не більше ніж 250 г;

  • короб ки з полістиролу марок УПМ-0503, УПМ-0508, УПС-0801 згідно з ГОСТ 28250 та інших марок, дозволених до застосування центральним органом виконавчої влади у сфері охо­рони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами, виготовленими з полістирольної стріч ки згідно з чинними нормативними документами, масою нетто не більше ніж 100 г;

  • пакети з термозварних полімерних і комбінованих матеріалів, дозволених до застосу­вання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами, згідно з чинними нормативними документами масою нетто не більше ніж 200 г, у т.ч. одноразові пакети масою нетто від 5 г до 15 г;

  • полімерну тару (пакети, коробочки, стаканчики) з герметичною кришкою, дозволену до застосування центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України для кон­такту з харчовими продуктами, згідно з чинними нормативними документами, масою нетто не більше ніж 250 г.

  1. Дозволено для підприємств ресторанного господарства фасувати гірчицю масою нетто не більше ніж 1000 г у спожиткову тару згідно з 8.1.

  2. Дозволено фасувати гірчицю іншої маси, ніж зазначена у 8.1 і 8.2.

  3. Дозволено пакувати гірчицю у тару інших видів згідно з чинними нормативними доку­ментами, виготовлену з матеріалів, що забезпечують збереження якості та безпеки продукції і терміни придатності відповідно до 12.2 чи імпортну за технічними характеристиками і показни­ками безпеки не нижче ніж вищезазначені за наявності позитивного висновку державної сані­тарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здо­ров’я України.

  4. Скляні банки з гірчицею герметично закупорюють металевими лакованими кришками згідно з ГОСТ 25749 або кришками згідно з іншими чинними нормативними документами, а також кришками з полімерних матеріалів згідно з чинними нормативними документами та імпортни­ми кришками за наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експер­тизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

Пакети, коробочки і стаканчики з полімерних матеріалів закупорюють способом, що забез­печує належне зберігання та цілісність продукту:

  • коробки з полістиролу герметично запаюють алюмінієвою фольгою, покритою термо- зварним лаком, згідно з чинними нормативними документами, чи імпортною фольгою за наяв­ності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України;

  • пакети з полімерних і комбінованих матеріалів повинні бути термічно запаяні чи герме­тично закриті ґвинтовими полімерними ковпачками (кришками);

  • полімерну тару закривають кришками (ковпачками) з полімерних матеріалів для контакту з харчовими продуктами згідно з чинними нормативними документами чи імпортних, дозволе­них центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

  1. Тара та пакувальні матеріали, що їх використовують під час пакування гірчиці, мають бути чисті, сухі, без стороннього запаху.

  2. Маса нетто гірчиці повинна відповідати масі, зазначеній у маркованні спожиткової тари.

Значення допустимих мінусових відхилів кількості фасованої продукції в пакованій одиниці, заповненій за масою, від номінальної кількості повинне бути не більшим від границі допусти­мих мінусових відхилів Т згідно з [11], значення яких наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 — Границі допусти мого мінусового відхилу кількості продукції в пакованій одиниці

Номінальне значення кількості продукції в пакованій одиниці, г

Значення границі допустимого мінусового відхилу Т від номінального значення

%

г

Від

5

до

50

включ.

9,0

Понад

50

»

100

»

4,5

»

100

»

200

»

4,5

»

200

»

300

»

9,0

»

300

»

500

»

3,0

»

500

»

1000

»

15,0



Відхил маси нетто в сторону збільшення не обмежено.

    1. Пакують гірчицю згідно з ГОСТ 13799.

  1. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування та зберігання гірчиці - згідно з ГОСТ 13799.

    2. Гірчицю зберігають у сухих чистих, добре вентильованих приміщеннях за температури від 0 оС до 20 оС і відносної вологості повітря, що не перевищує 75 %. Продукцію, фасовану в скляну тару, не можна зберігати при світлі.

  2. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирання проб — згідно з ГОСТ 26313, готування проб — згідно з ГОСТ 26671, ГОСТ 26929.

    2. Контролювання зовнішнього вигляду, герметичності тари та стану внутрішньої поверхні металевих кришок — згідно з ГОСТ 8756.18.

Визначання органолептичних показників, маси нетто — згідно з ГОСТ 8756.1, фізико-хімічних показників — згідно з нормативними документами, наведеними у табли ці 2.

  1. Мінералізація проб для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929, ви­значання токсичних елементів — згідно з нормативними документами, наведеними у таблиці 3.

  2. Визначання афлатоксину В1 — згідно з [12] і [13].

  3. Відбирання та готування проб для мікробіологічного аналізування — згідно з ГОСТ 26668, ГОСТ 26669, методи культивування мікроорганізмів — згідно з ГОСТ 26670, готуван ня розчинів реактивів і живильних середовищ — згідно з ГОСТ 10444.1, мікробіологічне контролю­вання — згідно з нормативними документами, наведеними у таблиці 4.