---

і каналізацію без застосування ручної праці.

13.3.27. Камери для миття, дезінфекції та газації

обладнуються самостійною вентиляцією, яка забезпечує провітрювання

камер протягом 5-10 хвилин, світловими табло "Не заходити" і

"Камера провітрена", зблокованими із вхідними дверима та

вентиляцією.

Догляд за тваринами, хворими на заразні хвороби

13.3.28. Догляд за тваринами, хворими на заразні хвороби,

доручається працівникам, які призначені роботодавцем.

13.3.29. До роботи з догляду за тваринами, хворими особливо

заразними хворобами, допускаються працівники, яким зроблені

профілактичні щеплення, які проінструктовані про застережні заходи

та правила поводження із зараженим матеріалом, а також про

особливості догляду за хворими тваринами.

Працівники віком до 18 років, а також вагітні жінки та жінки,

які годують груддю, до цієї роботи не допускаються.

13.3.30. При виявленні захворювання свиней заразними

хворобами (туберкульоз, бруцельоз, ящур, сказ, сибірка)

роботодавець повинен повідомити про це районну (обласну)

ветеринарну службу і вжити заходів щодо ізоляції тварин. У випадку

виникнення зооантропонозних захворювань необхідно також повідомити

медичну службу району (області).

13.3.31. Вхід на територію ізолятора, де утримуються хворі

тварини, стороннім особам не дозволяється.

Біля входу в кожне приміщення ізолятора, а також усередині

приміщень між секціями встановлюються дезбар'єри у вигляді ящиків

з тирсою, просоченою дезінфекційним розчином. Верх дезбар'єра

повинен рівнятися з підлогою або мати плавний перехід до неї.

13.3.32. Встановлення дезбар'єрів, регулярна заміна в них

підстилки, а також контроль за дезінфекцією взуття під час кожного

входу в приміщення і виходу з нього покладаються на керівників

тваринницьких бригад, а регулярна заміна дезінфекційного розчину -

на ветеринарних працівників ферм.

13.3.33. Персонал, який доглядає хворих на заразні хвороби

свиней, крім спеціального одягу і спеціального взуття повинен

забезпечуватися санітарним одягом та взуттям.

13.3.34. Відповідно до ДНАОП 2.1.20-1.03-99 ( z0695-99 )

одягати будь-який одяг поверх санітарного не дозволяється.

Санітарний одяг і взуття видаються тільки на період роботи. Після

закінчення роботи одяг знімають, знезаражують і зберігають у

спеціальних шафах. Носити санітарний одяг і взуття за межами

виробничих приміщень або ділянок роботи з тваринами не

дозволяється.

13.3.35. Спеціальний одяг і спеціальне взуття підлягають

обов'язковій дезінфекції відповідно до вказівок органів

ветеринарного нагляду.

13.3.36. Не дозволяється вживати їжу, пити воду та курити під

час роботи на фермах, неблагополучних на заразні хвороби. Для

забезпечення працівників питною водою за межами виробничих

приміщень встановлюються бачки з перевареною водою.

13.3.37. У разі вимушеного забою тварин питання їх реалізації

вирішується лише за узгодженням із органами

санітарно-епідеміологічного нагляду.

13.3.38. Не дозволяється використовувати в їжу м'ясо і

внутрішні органи тварин вимушеного забою, обумовленого

інтоксикацією пестицидами. Питання про їх утилізацію вирішується

ветнаглядом при обов'язковому узгодженні з органами

санітарно-епідеміологічного нагляду.

Вимоги при розтині трупів тварин

та проведенні діагностичних досліджень

13.3.39. Розтин трупів тварин повинен проводитися

ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення

зараження персоналу, забруднення місця розтину та розповсюдження

інфекції.

13.3.40. Трупи тварин необхідно розтинати у спеціальних

приміщеннях (прозекторіях, секційних залах тощо) або на діючих

скотомогильниках.

Під час розчленовування трупів не допускається розбризкування

крові та інших рідин.

13.3.41. Стіни і підлога у приміщеннях для розтину мають бути

водонепроникними, легко митися і піддаватися дезінфекції,

додатково обладнаними вентиляцією, душовою, допоміжними

приміщеннями для зберігання спецодягу та патолого-анатомічного

матеріалу. Під'їзд і двері повинні бути зручними для доставки

трупів.

13.3.42. Розтин трупів необхідно проводити у спеціальному

одязі згідно з вимогами ДНАОП 2.1.20-1.03-99.

13.3.43. При підозрі на сибірку перед розтином потрібно

зробити мікроскопію мазка крові тварини, що загинула. Сибіркові

трупи тварин необхідно знищувати спалюванням.

13.3.44. Дослідження трупа необхідно проводити у такій

послідовності:

зовнішній огляд трупа;

зняття шкіри і обстеження підшкірної клітковини;

обстеження м'язів, лімфатичних вузлів, кісток і суглобів;

розтин порожнин тіла (черевної, грудної) і виймання з них

органів;

розтин черепа і спинномозкового каналу;

обстеження видалених з трупу органів.

13.3.45. Знімати шкуру з тварин не дозволяється при

ботулізмі, сказі, злоякісному набряку, віспі та чумі свиней,

сибірці.

13.3.46. При необхідності визначення або підтвердження причин

загибелі тварини слід направити з посильним патологічний матеріал

у лабораторію ветеринарної медицини.

13.3.47. Після розтину трупи необхідно знищувати шляхом

переробки на спеціальних утилізаційних заводах або установках,

знешкодження в біотермічних ямах чи закопувати на глибину не менше

2 м на скотомогильниках, розташованих згідно з діючими санітарними

нормами й обладнаними огорожею з воротами, що закриваються на

замок.

13.3.48. Відповідальним за влаштування і обладнання

біотермічних ям є роботодавець, за санітарний стан цих об'єктів -

головний (старший) ветеринарний лікар.

13.3.49. Спалювання трупів тварин потрібно проводити під

наглядом ветеринарного працівника у спеціальних печах або ямах.

13.3.50. Перевозити трупи тварин необхідно спеціально

обладнаним транспортом з непроникними для рідин дном і бортами.

13.3.51. Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний

одяг після закінчення роботи підлягають знезараженню.

13.4. Приготування кормів

Подрібнення кормів

13.4.1. Заготівлю, зберігання та приготування кормів для

свиней слід здійснювати згідно з відомчими нормами технологічного

проектування сільського господарства "Заготівля, зберігання та

приготування кормів для тваринництва", затвердженими Міністерством

сільського господарства і продовольства України в 1994 році

(ВНТП-СГіП-46-8.94).

Виробничий процес приготування кормів не повинен включати

операції, що приводять до безпосереднього контакту працівників із

кормовим матеріалом, перебування в робочій зоні механізму або в

зоні викидання компонентів кормосуміші, пари, рідини.

13.4.2. Дробарки, вальцеві верстати, жорна та інші

подрібнювачі встановлюються на фундаментах відповідно до

експлуатаційної документації на обладнання. У разі використання

цих машин у складі комплекту обладнання комбікормового або

кормоприготувального цеху їхнє місце і спосіб установки

визначаються проектом.

13.4.3. Під час підготовки до роботи подрібнювачів необхідно

перевірити балансування ротору, кріплення ножів, молотків і

протирізальної пластини, справність і надійність кріплення кришки

дробильної камери, наявність захисних огороджень на передачах та

рухомих частинах машин.

13.4.4. При підготовці до роботи живильників та подрібнювачів

слід перевірити кріплення болтових з'єднань, натяг ременів і

ланцюгів. Рухомі та нерухомі ножі подрібнювачів повинні бути

закріплені болтами з контргайками, а зазори між ними - відповідати

значенням, вказаним у паспорті машини.

13.4.5. Перед пуском подрібнювача потрібно впевнитися у

відсутності сторонніх предметів усередині нього і на живильниках.

13.4.6. Подавання продуктів у подрібнювач здійснюється тільки

після виходу його ротора у робочий режим.

Продукт необхідно подавати в машину рівномірно,

використовуючи для цього спеціальні дерев'яні проштовхувачі з

ручкою довжиною не менше 1 м.

13.4.7. Подрібнювачі, які мають реверсивні пристрої для пуску

транспортера, спочатку потрібно включити на зворотний хід, щоб

упевнитися у відсутності сторонніх предметів на транспортері,

зупинити, а потім переключити на робочий хід.

13.4.8. Під час завантаження подрібнювачів необхідно

слідкувати, щоб у них не потрапляли сторонні предмети і змерзлі

грудки технологічного продукту.

13.4.9. Очищати від забивання робочі органи (подрібнювачі,

живильники тощо) потрібно тільки при виключеному і повністю

зупиненому обладнанні з ужиттям заходів, які запобігають його

випадковому пуску (знімання приводних пасів, відключення муфти,

навішування на пусковий пристрій попереджувальної таблички "Не

вмикати!" тощо).

13.4.10. Не дозволяється перебування працівників на платформі

живильника, що працює, та в зоні викидання подрібненої маси.

Перебування працівників у ямах і траншеях допускається тільки при

встановленні на подрібнювачах дефлектора і напрямного рукава.

13.4.11. Робочі місця й приміщення, де встановлені

подрібнювачі, необхідно щоденно прибирати від пилу й бруду.

Автоклавна (гідробаротермічна) обробка

грубих кормів

13.4.12. До роботи на автоклавах допускаються працівники, які

мають посвідчення на право обслуговування посудин, що працюють під

тиском.

Під час автоклавної обробки грубих кормів повинні

виконуватися вимоги експлуатаційної документації до автоклавів.

13.4.13. Автоклави встановлюють в окремому приміщенні з

температурою повітря не нижче 5 град. С.

13.4.14. Завантаження сировини в автоклави, як правило,

повинне бути механізованим.

13.4.15. При використанні хімічних реагентів, з метою

запобігання попаданню їх у повітря виробничого приміщення,

передбачається герметизація обладнання і система аспірації.

13.4.16. Перед кожним циклом парової обробки кормів необхідно

проводити гідравлічну перевірку автоклава, а також прилеглих

трубопроводів і запірної арматури, використовуючи процес

замочування сировини в автоклаві під тиском води не меншим, ніж

робочий тиск пари. Максимальний тиск живильного насоса не повинен

перевищувати дозволеного робочого тиску автоклава згідно з

експлуатаційною документацією.

13.4.17. Противаги кришок автоклавів потрібно огороджувати, а

масу їх відрегулювати так, щоб виключити самовільне опускання

кришок.

13.4.18. Випускання відпрацьованої пари в ємкість з водою

здійснюється через барботувальний пристрій у нижній її частині.

Ємкість з водою повинна мати пряме (таке, що не перекривається)

сполучення з атмосферою за межами робочого приміщення.

13.4.19. Швидкознімні кришки автоклава протягом процесу

обробки повинні бути закриті на замок. При використанні прохідних

автоклавів у тупиковій схемі неробочі кришки повинні мати

заглушки.

13.4.20. Перед закриванням автоклава прилеглі поверхні кришок

і торців очищаються від часток корму і змащуються графітним

мастилом, яке не взаємодіє із гумою прокладок.

13.4.21. Для контролю тиску в автоклаві необхідно

спостерігати за показаннями манометра на підвідному трубопроводі і

не допускати підвищення тиску більше встановленого.

13.4.22. Перед подаванням води слід проконтролювати, щоб

різница температур між водою і стінками автоклава не перевищувала

45 град. С.

13.4.23. Швидкість розігрівання і охолодження стінок

автоклава не повинна перевищувати 2 град. С за 1 хв. Регулювання

теплообміну здійснюється подаванням води або пари за допомогою

витратного вентиля.

13.4.24. Автоклави повинні бути забезпечені апаратурою

автоматичного запису температури і тиску робочого середовища.

Апаратура встановлюється в кабіні оператора або в інших місцях

поблизу пультів і органів керування, де б забезпечувалось постійне

спостереження за їх роботою і показаннями.

13.4.25. Автоклави, їх кришки, трубопроводи і ємкості для

води повинні бути теплоізольовані негорючими матеріалами.

Температура поверхні теплоізоляції автоклава не повинна

перевищувати 45 град. С.

13.4.26. Конденсат повинен відводитися в безпечне місце. При

його зливанні необхідно переконатися, що навпроти зливного отвору

немає людей.

13.4.27. При гідробаротермічній обробці грубих кормів знімати

або відкривати кришки обладнання необхідно тільки після припинення

подавання пари та повного закриття вентилів.

13.4.28. Під час вивантаження кормів із автоклава потрібно

проводити вентиляцію приміщення.

Екструдування кормів

13.4.29. Оператори, які обслуговують прес-екструдери, повинні

забезпечуватися рукавицями від підвищених температур типу Тп 400

згідно з ГОСТ 12.4.103-83.

13.4.30. Над кожним прес-екструдером повинен бути пристрій

для примусової витяжної вентиляції. При непрацюючій вентиляції

прес-екструдер включати не дозволяється.

13.4.31. Не дозволяється знаходитися проти

регулятора-гранулятора під час пуску, зупинки і роботи

прес-екструдера, здійснювати пуск прес-екструдера з частково

закритими або забитими продуктами вихідними отворами

регулятора-гранулятора; брати руками пробу суміші на виході із

шнека дозатора (необхідно користуватися совком), розбирати шнекову

частину при температурі деталей вище 45 град. С.

Хімічна обробка кормів

13.4.32. Безпека під час роботи з аміачною водою, рідким

(безводним) аміаком та іншими хімреагентами повинна відповідати

вимогам чинного законодавства.

Працівники, які працюють із рідким (безводним) аміаком,