Під час виконання ремонтів підрядною організацією роботи повинні проводитися згідно з ПОР і нарядом-допуском.
2.12. Ремонтні роботи у пожежонебезпечних місцях, що пов'язані з вогневими роботами, повинні проводитися за нарядом-допуском, оформленим у визначеному порядку.
2.13. Піднімання і опускання працівників під час виконання ремонтних робіт на дробарках необхідно здійснювати з використанням драбин, які повинні відповідати вимогам РСТ УССР 1735-87.
Спуск працівників у робочу зону без запобіжного пояса і страхувального каната не дозволяється.
2.14. Зварювання та різання футерувальних плит усередині барабана млина повинні здійснюватися відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах , затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01).
2.15. Обладнання, що працює у середовищі з токсичними реагентами (ціаніди тощо), перед ремонтом повинно бути ретельно очищено і знешкоджено від цих реагентів.
2.16. Приєднання та роз’єднання повітряних шлангів пневматичних інструментів і установок дозволяються тільки після припинення подачі стисненого повітря.
2.17. Під час роботи випалювальних установок не дозволяється виконувати ремонтні роботи на газових комунікаціях і контрольно-вимірювальній апаратурі.
3. Вимоги безпеки під час виконання газополум’яних робіт
3.1. Виконувати газозварювальні роботи необхідно з дотриманням вимог ГОСТу 12.3.036-84 "ССБТ. Газопламенная обработка металлов. Требования безопасности".
3.2. Усі займисті матеріали (мастило, обтиральні матеріали тощо) повинні бути прибрані на відстань не менше ніж 10 м від місця зварювальних робіт.
3.3. Під час зварювання всі дерев'яні або інші частини споруд, що займаються і знаходяться від місця зварювання на відстані ближче 2 м, повинні бути закриті азбестовими або сталевими листами.
3.4. У нестаціонарних місцях проведення зварювальних і газополум’яних робіт повинні бути вогнегасники або пожежний рукав (шланг), приєднаний до пожежного трубопроводу або бака із запасом води не менше ніж 1 м-3, та ящик з піском.
3.5. Зварювання важких та громіздких деталей дозволяється проводити тільки за наявності відповідних підйомних пристосувань, які дають змогу зручно пересувати та обертати деталі, що зварюються.
3.6. Працівники, зайняті підготовкою деталей до зварювання (очищенням їх до та після зварювання), повинні користуватися захисними окулярами.
3.7. Не дозволяється зберігати у зварювальній майстерні гас, бензин та інші легкозаймисті речовини.
3.8. Ремонтні роботи повинні виконуватися відповідно до технологічних карт, затверджених керівництвом фабрики, у яких повинні бути передбачені заходи безпеки під час виконання окремих операцій з ремонту.
3.9. Небезпечні зони під час проведення ремонтних робіт повинні бути огороджені і перед ними вивішені попереджувальні плакати.
3.10. Пальники і різаки, що призначені для проведення газорізальних робіт на рідкому паливі, повинні бути обладнані зворотними клапанами, які запобігають зворотному удару у кисневому шлангу.
3.11. Ремонт сушильних установок (сушильні барабани, шахтні та електричні печі тощо) дозволяється проводити лише після повного зупинення, продувки, відключення подачі теплоносія та зниження температури ділянки, яка потребує ремонту, до 40°С за відсутності загазованості.
XVIII. Вимоги до охорони праці під час обробки руд і пісків, що містять золото
1. Загальні вимоги
1.1. На золотодобувних фабриках застосування процесу амальгамування не допускається.
1.2. Підлога, стіни, стелі, будівельні конструкції цехів та відділень золотодобувних фабрик, де застосовують високотоксичні реагенти (ціаніди тощо), повинні бути щільними, гладкими та мати гідрофобні покриття, які не вбирають розчини та легко миються.
Технологічні отвори (прорізи) міжповерхових перекриттів, крім поручнів, повинні бути обладнані вологонепроникними бар’єрами висотою не менше ніж 0,2 м.
1.3. Для запобігання накопиченню розчинів та пульпи підлога золотовидобувних фабрик (у тому числі під ємностями і обладнанням) повинна бути з уклоном у бік дренажних каналів і зумпфів. Під обладнанням, яке встановлюється на майданчиках і міжповерхових перекриттях, повинна обов’язково бути улаштована дренажна система зі стоком у зумпфи або ємності, що розташовані нижче.
Дренажна система підлоги, що складається з каналів і зумпфів з насосами, повинна забезпечувати збирання стоків та їх повернення у технологічний процес.
Викид стоків з фабричної підлоги без попереднього їх знешкодження не дозволяється.
1.4. Не допускається виконувати в одному приміщенні ціанування та процеси, що протікають у кислому середовищі.
Виняток можливий, якщо обидва процеси складають єдиний технологічний ланцюг. У цьому випадку належить вживати особливих заходів безпеки (робота всіх апаратів під вакуумом, безперервний контроль складу повітря на робочих місцях тощо).
1.5. Відділення, у яких технологічні процеси протікають у кислому середовищі, повинні мати відокремлені від решти фабрики дренажні системи. Кислі дренажні води перед викидом необхідно нейтралізувати.
Підлога, стіни, будівельні конструкції та обладнання цих відділень повинні мати кислотостійкі покриття.
1.6. У місцях інтенсивного газовиділення повинні бути улаштовані місцеві відсмоктувачі повітря:
у подрібнювальному відділенні фабрики - від завантажувальних та розвантажувальних горловин млинів, розмелювання в яких здійснюється у ціанистому середовищі;
у відділенні сушіння концентрату - від завантажувальних та розвантажувальних отворів сушильних печей (барабанів);
у відділенні сушіння цинкових осадів - від завантажувальних дверцят сушильних шаф (печей);
у реагентному відділенні - від камер розкриття та спорожнення тари з токсичними реагентами, живильників реагентів, мутилок та збірних чанів;
у відділенні знешкодження промстоків - від апаратури знешкодження;
у сорбційному відділенні - від пачуків і грохотів для виділення смоли;
у регенераційному відділенні - від регенераційних колонок і ємностей реагентів;
у відділенні електролізу - від електролізерів і печі для випалювання графітованого ватину.
1.7. Умови викиду відхідних газів (кількість, місце, висота тощо) повинні бути узгоджені з органами державного санітарного нагляду.
1.8. Витяжні вентиляційні системи апаратів, з яких можливе виділення високих концентрацій вибухонебезпечних та вогненебезпечних речовин (водню, сірковуглецю, ціанистого водню тощо), повинні виготовлятися у вибухобезпечному виконанні.
2. Вимоги охорони праці до відділень ціанування
2.1. Для запобігання безпосередньому контакту обслуговуючого персоналу з ціанистими розчинами (пульпою) та зменшенню отруйних викидів у робочі зони обладнання та ємності відділення ціанування повинні бути максимально герметизовані або обладнані укриттями з місцевими відсмоктувачами.
Контроль за технологічним процесом та керування обладнанням повинні бути повністю автоматизованими або здійснюватися дистанційно.
2.2. Обладнання та ємності процесу ціанування обладнуються пристроями, які автоматично унеможливлюють випадкові переливання розчинів (пульпи), та переливними трубопроводами.
2.3. Деталі обладнання, трубопроводи, арматура та інші пристрої, які можуть контактувати або контактують з ціанистими розчинами (пульпою) або їх парами, виготовляються з ціаностійких матеріалів. Електропроводка та деталі з кольорових металів та їх сплавів (мідних, мідно-цинкових, алюмінієвих та інших) повинні бути ізольовані від контакту з ціанідами.
2.4. Концентрація захисного лугу у ціанистих розчинах (пульпі), що знаходяться у невкритому та неаспірованому обладнанні та ємностях, повинна постійно підтримуватися на рівні не нижче ніж 0,01 - 0,025 % за оксидом кальцію.
2.5. Газоповітряну суміш, що відсмоктується вакуум-насосами, перед її викидом в атмосферу необхідно очищати від шкідливих та отруйних компонентів і унеможливлювати її потрапляння у повітрозабірні пристрої припливних вентиляційних систем.
2.6. Фільтрувальні чохли (полотна) перед зняттям з фільтрів освітлювальних і осаджувальних установок необхідно промивати водою до повного виведення ціанідів.
2.7. Промивати кислотою фільтрувальну тканину (чохли, полотна тощо) дозволяється в ізольованому приміщенні, обладнаному загальнообмінною вентиляцією.
Фільтрувальна тканина, оброблена кислотою, перед повторним використанням повинна промиватися водою до повного видалення кислоти.
2.8. Усі роботи з регенерації фільтрувальної тканини (кислотна обробка, прання, сушіння) повинні бути максимально механізовані.
2.9. Кислотне промивання фільтрувальної тканини безпосередньо на фільтрі дозволяється у виняткових випадках тільки після ретельного його промивання водою до повного видалення пульпи та ціанідів. Перед вмиканням фільтра фільтрувальну тканину та фільтр необхідно промивати до повного видалення кислоти.
2.10. Приміщення для сушіння, подрібнення, випробування та упакування цинкових осадів повинні бути ізольовані від відділення ціанування та обладнані загальнообмінною вентиляцією з технологічним і санітарним очищенням викидів.
2.11. Сушіння цинкових осадів необхідно здійснювати в герметичних сушильних шафах (печах) під вакуумом. Сушіння цинкових осадів на відкритих плитах не дозволяється.
2.12. Жаровні з висушеними цинковими осадами необхідно охолоджувати в герметичних шафах під розрідженням.
2.13. Приміщення для знешкодження ціановмісних промислових стоків повинні бути ізольовані від інших приміщень фабрики та обладнані загальнообмінною та аварійною вентиляцією з дистанційним керуванням.
2.14. Знешкоджувати ціановмісні промислові стоки із застосуванням хлоровмісних продуктів та інших реагентів (перекису вуглецю, озону тощо) дозволяється тільки у герметично закритому устаткуванні, обладнаному повітровідсмоктувачем, приладами контролю та дистанційного керування.
2.15. Виносити неочищений від токсичних речовин спецодяг з території фабрики та виходити у спецодязі за її межі не дозволяється.
Спецодяг необхідно прати та ремонтувати централізовано після попереднього знешкодження.
2.16. Працювати з ціанистими розчинами (пульпою) дозволяється тільки у гумових рукавицях, фартусі та чоботях. Штанини (холоші) повинні бути одягнені поверх чобіт. Місця роботи з ціанистими розчинами обладнуються місцевою вентиляцією.
2.17. Для надання невідкладної допомоги на всіх стадіях відділення ціанування повинні бути обладнані спеціальними пунктами на всіх робочих майданчиках з таким розрахунком, щоб відстань від них до будь-якого ціановмісного обладнання не перевищувала 25 м.
Підходи до пунктів невідкладної допомоги повинні бути добре освітлені, легко доступні, не захаращені іншим обладнанням і комунікаціями.
2.18. На спеціальному пункті повинна бути аптечка першої допомоги з набором протиотрут, медикаментами та перев’язувальними засобами, а також необхідним посудом, інструкцією із застосування протиотрут. До спеціального пункту повинна бути підведена холодна і тепла вода, що подається через змішувач у витратний патрубок, розміщений на рівні 2 м від підлоги, від якого проведено шланг до умивальника. На витратних патрубках встановлення розбризкувачів не дозволяється.
3. Вимоги до відділень сорбції, десорбції, регенерації та електролізу
3.1. Для запобігання викидам в атмосферу робочих приміщень високотоксичних речовин устаткування відділення (пачуки, колонки, грохоти) повинно бути повністю герметизовано, а відсмоктування газів - здійснюватися безпосередньо з-під укриттів.
3.2. Контроль і керування процесами десорбції та регенерації повинні бути автоматизованими.
3.3. Під час переміщення смоли по колонках оглядові вікна та кришки колонок повинні бути наглухо закриті.
У процесі транспортування смоли у колонку з іншим складом середовища (з лужної в кислу і навпаки) розчини повинні відокремлюватися повністю. Транспортувати розчини разом зі смолою не дозволяється.
3.4. Проби смоли і розчинів відбирати з колонок дозволяється тільки крізь лючки у кришках або крізь дверцята з боку колонок. Відкривати кришки колонок для відбору проб не дозволяється.
3.5. Повернення у ціанистий процес кислих промивних розчинів десорбції і регенерації дозволяється тільки після попередньої їх нейтралізації лугами (вапно, їдкий натр).
3.6. Приміщення електролізу товарного регенерату обладнується системами загальнообмінної та аварійної вентиляції і приладами, що сигналізують про вміст у повітрі водню та парів кислот у концентраціях, що перевищують ГДК.
3.7. Під час заміни в електролізері катодних блоків працівники повинні бути одягнені в гумовий спецодяг (гумові чоботи, фартух, рукавиці) та користуватися захисними окулярами.
4. Вимоги з безпеки під час збагачення пісків
4.1. Під час роботи на конвеєрно-скруберних промивних приладах зв’язок між обслуговуючим персоналом (оператором, бункерувальником та машиністом насосної станції) повинен бути двобічним і дубльованим.
4.2. Для скидання валунів з конвеєрної стрічки промивного приладу вздовж нього повинні бути влаштовані лотки.
Місце складування валунів повинно бути огороджено.
4.3. Зависання промислових приладів у бункерах дозволяється усувати струменем води під тиском або призначеними для цього пристроями.
Прибирати валуни з бункера допускається за допомогою крана або пристроїв (блока, троса тощо) тільки після зупинки живильника та конвеєра.
4.4. Розміщення робочого місця гідромоніторника повинно забезпечувати широкий огляд місця розмиву пісків, гідропромивного лотка та галькового відвалу, а також іншого обладнання, розміщеного поблизу гідроелеватора.
Для утеплення промислових приладів, призначених для роботи в зимових умовах, у кожному окремому випадку повинні вживатися заходи, що забезпечують безпеку персоналу та надійність роботи устаткування.
