9.2. Виробничі процеси із застосуванням лаків, до складу яких входять органічні розчинники (покриття сітки шаблону лаком, видалення лаку з ділянок сита та ін.), виконуються в спеціальних камерах або на робочих столах, обладнаних системою місцевої витяжної вентиляції.


9.3. Доставка розчинників та розріджувачів проводиться на спеціальних візках у виробничій тарі, що унеможливлює розтріскування, розбризкування розчинів, випаровування їх у навколишнє середовище. Використана тара негайно вилучається з робочого приміщення.


9.4. Сушіння шаблонів проводиться в спеціальних камерах або сушильних шафах, обладнаних системою витяжної вентиляції.


9.5. Процес копіювання малюнка на сітку проводиться на експозиційному столі, обладнаному укриттям і місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує захист працівників від ультрафіолетового випромінювання відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Для захисту від ультрафіолетового випромінювання працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.


9.6. Ремонт обладнання, апаратури та інші роботи в приміщенні приготування шаблонів проводяться інструментом, що не спричиняє іскри, і лише після ретельного провітрювання приміщення.


10. Гравірування друкованих валів


10.1. Процеси гравірування, хромування, травлення та закалювання друкарських валів повинні бути виділені в ізольовані приміщення.


10.2. Хромування та травлення друкарських валів проводяться у ваннах, обладнаних укриттям та місцевою витяжною вентиляцією для видалення шкідливих парів та газів з-під укриття.


10.3. Шліфування валів проводиться на верстатах, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.


10.4. Травлення матриць при фотохімічному гравіруванні проводиться на установці, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією.


11. Друкування та запарювання тканин, хусткових та килимових виробів


11.1. Процеси нанесення малюнка на тканину за допомогою друкарських машин способом фотофільмдруку, а також вибивання ручними формами виносяться в окремі приміщення, обладнані системами вентиляції (загальною припливною та місцевою витяжною).


11.2. Процеси друкування тканин, хусткових та килимових виробів проводяться з дотриманням вимог пожежної безпеки.


11.3. Переміщення, піднімання роликів з тканиною, установлення роликів на машину, заміна друкарських валів повинні бути механізовані.


11.4. Заправка тканини для друкування та запарювання проводиться за допомогою заправної стрічки та іншими способами, що забезпечують безпеку працівників.


11.5. При запарюванні тканини необхідно забезпечити її охолодження на виході до 40° C.


11.6. Усі роботи всередині запарної камери для попередження перегрівань працівників виконуються при зупиненому обладнанні та охолодженні робочих органів обладнання до 30° C, що повинно забезпечити температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88, чинних нормативно-правових актів.


11.7. Зберігання друкарських валів здійснюється на спеціальних пірамідах, а рапортних шестерень - на стелажах, що унеможливлює їх падіння.


11.8. Укладання валів на піраміди та їх знімання повинні бути механізовані.


12. Стрижка тканин та килимових виробів


12.1. У процесі стрижки тканин та килимових виробів необхідно передбачити механізовану подачу їх до стригальних машин.


12.2. На стригальних машинах необхідно передбачити безпечну для працівника заправку тканини в стригальний агрегат.


12.3. Знімання, транспортування, установка стригальних апаратів, точіння стригальних ножів повинні бути механізовані.


12.4. Чищення ножів стригального апарата від волокон і пуху, що зістригаються з тканини, повинно виконуватися за допомогою спеціальних пристроїв, що унеможливлюють травмування рук працівника. Перевезення ножів для заточування або заміни необхідно здійснювати в спеціальних пристроях.


12.5. Для видалення пилу та пуху стригальні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.


12.6. У процесі стрижки передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини, що обробляється.


13. Розгладження та декатирування тканин


13.1. У процесах розгладження та декатирування заправка тканин повинна виконуватися за допомогою заправного полотна. Жало валів під час оброблення тканини повинно бути закрито запобіжними пристроями.


13.2. Параметри технологічних процесів розгладження та декатирування тканин контролюються приладами, а їх робота підтримується автоматично.


13.3. У процесах кінцевого оброблення тканин передбачається зняття зарядів статичної електрики з тканини на її виході з обладнання.


13.4. У процесі декатирування передбачається охолодження тканини на виході до 40° C.


14. Чищення, розбракування, маркування та упакування готових тканин


14.1. Чищення та розбракування готових тканин проводяться на агрегатно-потокових лініях, що унеможливлюють міжопераційне транспортування тканин.


14.2. Контроль, облік, маркування готових тканин проводяться на машинах або столах, обладнаних системами комбінованого освітлення (загального і місцевого) відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006.


14.3. Транспортування готової продукції на склад та її складування повинні бути механізовані.

IV. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

1. Загальні вимоги до розміщення технологічного обладнання


1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91 та цим Правилам.


2. Виробниче обладнання розміщується раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.


3. На все обладнання повинні бути інструкції з їх експлуатації, обслуговування та ремонту.


4. Усі стаціонарні машини, верстати, апарати й інше устаткування встановлюються так, щоб унеможливити їхній зсув під час роботи.


5. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані безпечні переходи або прокладені містки.


6. Після встановлення нового обладнання, ремонту та модернізації перевіряється його придатність до роботи комісією, яка призначається наказом керівника підприємства. До складу комісії повинні входити керівник підрозділу, де встановлене нове обладнання, головний механік, особа, відповідальна за електрогосподарство підприємства, та особа, відповідальна за охорону праці.

2. Вимоги до організації робочих місць


1. Під час організації робочих місць слід керуватися ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78, чинними нормативно-правовими актами.


2. Організацію робочого місця, оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.2.061-81.


3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81, а їх розміщення під час виконання робіт сидячи - ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи - ГОСТ 12.2.033-78.


4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.


5. Трапи, приставні східці та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам чинного законодавства.


6. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи, розміщуються на раніше визначених місцях, міцно та стійко укладаються із застосуванням прокладок.


7. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та інструменту вниз відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-2007).

V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

1. Загальні вимоги до технологічного обладнання


1. На обладнання, що працює, та нове обладнання повинні бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91.


2. На всіх машинах, верстатах, апаратах та інших пристроях усі небезпечні частини, що рухаються, повинні бути огороджені.


3. Машини, апарати та різного роду пристрої в небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81.


4. Небезпечні зазори між рухомими і нерухомими частинами повинні бути огороджені.


5. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н під час ремонту машини.


6. Огородження робочих органів і механізмів, а також дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються, повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування, які забезпечують зупинку машини при зніманні або відкриванні огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного з огороджень.


7. Обладнання з інерційним ходом повинно мати запобіжний пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до робочих органів, які обертаються за інерцією.


8. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.


9. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.022-80.


10. Для обслуговування високорозташованих частин обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами заввишки не менше 1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини на висоту не менше 0,15 м.


11. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у робочій зоні.


12. Усе обладнання, на якому використовується пар під тиском, повинне мати запобіжний клапан.


13. Для запобігання накопиченню на тканині в процесі її обробки зарядів статичної електрики технологічне обладнання з пожежовибухобезпеки статичної електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93.


14. Температура поверхонь обладнання, що нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 не повинна перевищувати 43° C.


15. Облаштування й експлуатація електроприводів, пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21.98, ДСанПіН 3.3.6.096-2002, чинних нормативно-правових актів.


16. Уключення основного двигуна обладнання здійснюється з одного поста, за винятком автоматизованих ліній і агрегатів, де, крім місцевих пускових пристроїв до кожної машини, є централізоване управління з дистанційного пульта.


17. Пости місцевого управління електроприводом і органами ручного управління окремими механізмами повинні розташовуватись на відстані не більше 1,0 - 1,2 м від постійного (основного) місцезнаходження працівника.


18. При будь-якому режимі управління (дистанційному, зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається конкретними умовами.


19. Прокладка проводів різного призначення в межах машини виконується з урахуванням захисту їх від механічних пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води й агресивних рідин.


20. Корпуси електродвигунів та інших електричних пристроїв приєднуються до заземленого пристрою за допомогою окремої гілки або повинні мати надійний металевий контакт із заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого провідника декількох заземлених елементів не допускається.


21. В управлінні автоматизованими лініями й агрегатами повинно передбачатись відключення місцевих пускових пристроїв при переході на робочий режим з централізованим управлінням з дистанційного пульта.


22. Автоматизовані лінії та агрегати, що складаються з декількох машин, повинні бути обладнані сигналізацією, яка попереджає працівників про пуск машини.


23. У необхідних випадках пуск машини, яка обслуговується двома працівниками, повинен здійснюватись тільки за умови одночасного включення пускових пристроїв обома працівниками.


24. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими сигналами.


25. Елементи системи управління (кнопки, рукоятки, маховики, штурвали, важелі тощо) необхідно розміщувати на висоті 0,8 - 1,6 м від підлоги при роботі стоячи та 0,6 - 1,2 м при роботі сидячи з метою забезпечення легкого доступу до них без великого напруження і поворотів корпуса тіла працівника, який при цьому повинен бути повернутий обличчям у бік машини.


26. При розміщенні на одній панелі декількох елементів системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних операцій і попереджались помилкові включення.


27. Маховики, рукоятки і важелі системи управління повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні пристрої повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення.