Металеві колектори анодного хлоргазу і возгонів повинні мати електроізоляційні вставки у місцях з’єднання їх із магістральним хлоропроводом.

  1. Металеві трубопроводи і магістральні хлоропроводи, прокладені на опорах, мають бути електроізольовані від цих опор, а опори - від землі. У місцях входу металевих трубопроводів у цех мають встановлюватися дві діелектричні вставки - перед вводом та після нього.

Магістральні хлоропроводи мають бути відокремлені від анодних патрубків електролізерів та один від одного гнучкими діелектричними вставками.

  1. У корпусах електролізу не має бути суцільних металевих і залізобетонних конструкцій. При цьому магістральні хлоропроводи, оснащені скребковими конвеєрами, допускається виготовляти без електроізоляційних вставок по довжині пристрою. Приводи скребкових конвеєрів таких пристроїв мають бути електроізольовані від землі, а також обладнані пристроями автоматичного відключення від мережі змінного струму в разі пробою ізоляції обмотки двигуна на корпус.

  2. Магістральні хлоропроводи у місцях перевантаження возгонів солей мають бути електроізольовані від перевантажувального пристрою, а пристрій - від землі.

  3. Внутрішньоцехові шинопроводи та кожухи електролізерів мають бути електроізольовані від землі не менше ніж двома ступенями ізоляції.

  4. Металеві трубопроводи, захисні труби (короби) для прокладення трас проведення систем автоматизації у місцях перетину стін або перекриття корпусу електролізу мають бути електроізольовані від них і по обидва боки стіни чи перекриття повинні мати електроізоляційні вставки. Конструкція електроізоляційних вставок визначається проектом.

  5. Металеві трубопроводи та захисні труби (короби) для трас проведення систем автоматизації, які прокладаються уздовж корпусу електролізу по стінах на кронштейнах, мають бути електроізольовані від кронштейнів, а кронштейни - від стін.

  6. Металеві захисні труби (короби) і трубопроводи, що прокладаються уздовж корпусу на висоті понад 3 м від майданчика обслуговування електролізерів, повинні мати електроізоляційні вставки, суміщені з температурними й електроізоляційними швами надземної частини корпусу електролізу.

  7. Металеві захисні труби (короби) і трубопроводи, що прокладаються уздовж корпусу на висоті менше ніж 3 м від майданчика обслуговування електролізерів, повинні мати електроізоляційні вставки через кожні два електролізери, а також у місцях розташування температурних та електроізоляційних швів надземної частини корпусу електролізу.

  8. Горизонтальні та похилі металеві елементи технологічних конструкцій і трубопроводи, які прокладаються впоперек корпусу, повинні мати електроізоляційні вставки у місцях розташування двох наскрізних поздовжніх електроізоляційних швів для забезпечення електроізоляції між позитивними й негативними полюсами серії.

  9. Металеві вертикальні опорні конструкції і трубопроводи, розміщені у корпусі вище нульової позначки, а також на висоті понад 3 м від майданчика обслуговування електролізерів, повинні мати електроізоляційні вставки через кожні 3 м.

  10. Патрубки припливної вентиляції та регулювальні пристрої до них мають бути електроізольовані від основного повітропроводу і металоконструкцій електролізера.

  11. Вентилятори у припливних тунелях, призначені для повітряного душування, необхідно встановлювати з урахуванням вимог електроізоляції від будівельних конструкцій і вентиляційних систем.

  12. Усередині одноповерхових корпусів електролізу прокладення магістральних трубопроводів води і каналізації уздовж корпусу не допускається.

  13. У разі використання води для охолодження елементів електролізерів має бути виключено можливість потрапляння її в електролізер.

Прокладення трубопроводів води має виключати потрапляння на них розплавів.

  1. Відведення води від водоохолоджуваних елементів електролізерів необхідно виконувати закритим способом.

  2. Розміщування рукавів для подання води над електролізерами й ошинуванням не допускається.

У разі використання рукавів для елементів системи охолодження електролізерів розміщування рукавів має виключати потрапляння води на електролізери й ошинування.

  1. Рукава для підведення стисненого повітря не повинні мати металевого захисту. Як трубопроводи вакууму допускається використовувати рукави з металевим захистом у разі обов’язкового улаштування електроізоляційних розривів на рукаві або у місці приєднання його до вакуумпроводу.

  2. Вводи шинопроводів у корпуси електролізу і виводи їх із корпусів мають бути огороджені металевими сітками на висоту, яка унеможливлює ураження струмом обслуговувальний персонал.

Сітки мають бути електроізольовані від шинопроводів.

  1. Шинопроводи, розміщені поблизу посадочних майданчиків мостових кранів, мають бути огороджені.

  2. У корпусах електролізу, де немає галерей для обслуговування кранових колій, має бути розроблена інструкція щодо безпечного спуску кранівника з кабіни крана в разі його зупинення не біля посадочного майданчика (у разі аварії).

  3. Перевірці опору підлягає електроізоляція:

  1. кожухів електролізерів, трубопроводів анодного, катодного та місцевого відсосів - від землі та прилеглих будівельних конструкцій;

  2. шинопроводів постійного струму - від опор і землі;

  3. робочих майданчиків обслуговування електролізерів - від кожухів поруч розташованих електролізерів і землі;

  4. підлог, стін, колон корпусу електролізу - від землі;

  5. проектних електроізоляційних швів у будівельних конструкціях;

  6. частин трубопроводів, газоходів, захисних коробів - від електролізерів, землі, між собою;

  7. патрубків припливної вентиляції та їх регулювальних пристроїв - від землі, основного повітропроводу і конструкцій електролізера;

  8. шинопроводів трансформаторів для сушки електролізерів - від землі, шин напруги, кабелів і апаратури - від каркаса, на якому встановлено трансформатори, та підлоги й електролізера;

  9. шинопроводу змінного струму для живлення електродів системи прямого нагріву електроліту - від опор та землі;

  10. частин мостового електричного крана - від землі та між собою.

  1. Стан електроізоляції обладнання, конструктивних елементів корпусу електролізу та будівельних конструкцій має підтримуватись на рівні, що забезпечує його безпечну експлуатацію та безпеку будівельних конструкцій цеху електролізу магнію.

  2. За станом електроізоляції у корпусі електролізу має бути встановлено систематичний контроль, який здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої технічним керівником підприємства. Виявлені дефекти ізоляції має бути негайно усунено.

  3. Розрідження у колекторі анодного хлоргазу кінцевого електролізера має бути не менше ніж 20 Па (2 мм водяного стовпа).

Не допускається робота електролізерів у разі недостатнього видалення анодного хлору з електролізерів.

  1. Заливання розплаву в електролізери, а також видалення металу, шламу й електроліту з електролізерів мають бути механізовані. Вибірку густої частини шламу допускається робити вручну.

  2. Завантаження кускової сировини в електролізер дозволяється тільки у виняткових випадках, передбачених технологічною(им) інструкцією (регламентом).

  3. Інструменти, які застосовують для обслуговування електролізерів, необхідно зберігати у відведених для цього місцях.

  4. Металеві інструменти, які застосовують у корпусах електролізу, необхідно виготовляти з немагнітних матеріалів.

  5. Перед заливанням розплаву в електролізер, видаленням з нього металу, шламу та електроліту на підвальний, підземний поверхи у зоні електролізера, що обслуговується, мають подаватися світловий і звуковий сигнали. Перебувати на підвальних та підземних поверхах у зоні електролізера, що обслуговується, заборонено.

  6. У разі використання на електролізері систем прямого нагрівання електроліту змінним струмом з напругою понад 42 В усі роботи на електролізері необхідно виконувати лише після зняття напруги з підігрівних електродів та із застосуванням пристроїв і попереджувальних знаків, які запобігали б та унеможливлювали несанкційне подання напруги на електроди.

Перебування у зоні електролізерів, що працюють, на підвальних та підземних поверхах, а також на першому поверсі двоповерхових корпусів електролізу за поданої напруги на підігрівні електроди не допускається.

  1. Пуск і зупинення електролізерів, перевірку герметичності пристроїв для транспортування анодного хлоргазу і возгонів, а також видалення возгону солей необхідно проводити відповідно до вимог технологічної(го) інструкції (регламенту).

  2. Підключення електролізерів до шинопроводу постійного струму та їх відключення від нього без зняття електричного навантаження на серію не допускається.

  3. Керамічні магістральні хлоропроводи допускається очищати від возгонів солей способом промивання водою. При цьому має бути вжито заходів, які виключали б потрапляння води в електролізер, а хлоропроводи після промивання слід висушити підігрітим повітрям. У процесі промивання не допускається розміщення шлангів для подання води над ошинуванням та електролізерами.

  4. Під час чищення патрубків для видалення анодного хлоргазу і возгонів та патрубків газоходів для видалення газів дозволяється відкривати не більше одного люка на електролізері.

  5. Перемикання і відключення трансформаторів для розігрівання і сушки електролізерів повинен проводити електротехнічний персонал цеху за відключеного шинопроводу змінного струму.

  6. Підключення шин нагрівачів електролізерів до трансформатора повинен здійснювати електротехнічний персонал цеху за відключеного трансформатора.

  7. Допускається використання для сушки і розігрівання електролізерів газових пальників. При цьому необхідно дотримуватись вимог інструкції (регламенту), затвердженої(го) технічним керівником підприємства, інструкцій з експлуатації пальників та цих Правил.

  8. Електролізери під час застосування для сушки пальників мають бути обладнані системою видалення топкових газів, яка забезпечувала б розрідження в об’ємі електролізеру та евакуацію газів за межі корпусу електролізу. Подання газу на пальники має автоматично припинятись у разі зменшення показника розрідження нижче встановленої інструкцією норми. На електролізері має бути передбачено отвори, які давали б змогу спостерігати за горінням.

  9. Встановлення пальників та підведення до них пального газу необхідно виконувати з дотриманням вимог щодо прокладення трубопроводів та захисних труб (коробів) у корпусі електролізу (пункти 11, 12, 16-19 цієї глави).

  10. Роботи щодо сушки та розігрівання електролізера газовими пальниками повинні проводити працівники, які пройшли відповідне навчання та допущені до експлуатації пальників застосовуваного типу.

  11. Чищення ізоляції шинопроводів змінного струму необхідно проводити у разі відключеного трансформатора і шинопроводу. Доступ до каналу шинопроводу змінного струму дозволяється тільки електротехнічному персоналу.

  12. Заміну електродів на електролізерах, що працюють, потрібно проводити після видалення металу і переведення колектора анодного хлоргазу на місцевий відсос. Заміну електродів потрібно здійснювати за допомогою спеціальних вантажозахватних пристроїв. Занурювати електроди в електроліт необхідно тільки після попереднього підігрівання електродів.

  13. Лінії зв’язку первинних перетворювачів, виконавчих механізмів та інших пристроїв дистанційного контролю й управління повинні виключати внесення потенціалу землі на елементи електролізної установки і мати захист від коротких замикань за постійного струму.

Кабельні траси мають бути захищені від впливу електромагнітних полів і високих температур.

  1. Хлорні компресори і хлоропроводи повинні мати резерв. Установки, які споживають хлор, повинні мати резерв, який забезпечував би безперебійне споживання хлору, що надходить.

  2. Приміщення, в яких розміщено хлорні компресори та кислотовідділювачі, повинні мати додаткову витяжну вентиляцію. Основна й аварійна вентиляції мають живитися з різних джерел електропостачання.

  3. Баки із сірчаною кислотою мають бути обладнані покажчиками рівня кислоти в них, переливною трубою і сигналізацією, що оповіщає про наповнення баків.

  4. Розміщувати баки із сірчаною кислотою над проходами заборонено.

  5. У приміщенні хлорної компресорної та пункті перекачування сірчаної кислоти мають бути встановлені фонтанчики з водою для змивання кислоти у разі потрапляння її на тіло людини. Фонтанчики необхідно встановлювати на видних і в легкодоступних місцях та підключати до господарсько-питного водопроводу.

  1. Вимоги охорони праці під час виробництва рафінованого магнію і його сплавів

  1. Верхня частина агрегатів (печей, міксерів тощо) для плавлення і рафінування магнію та приготування сплавів має виступати над рівнем підлоги або робочого майданчика не менше ніж на 200 мм.

  2. Агрегати для плавлення і рафінування магнію та приготування магнієвих сплавів мають бути обладнані системами місцевого видалення газів.

  3. На щитах і пультах управління плавильних і рафінувальних електропечей має бути встановлено сигнальні лампи, які вказують на включення або відключення нагрівальних елементів печей.

  4. Має бути вжито заходів, що виключають потрапляння розплавів у кабельні канали.

  5. Підведення кабелів, що живлять нагрівачі плавильних і рафінувальних агрегатів, має бути захищене від вологи, теплових випромінювань і механічних пошкоджень.

  6. Перед включенням плавильних і рафінувальних агрегатів необхідно перевірити справність заземлення їх металевих корпусів і заземлити тигель, що встановлюється у тигельну електропіч.

  7. Відкриті струмопроводи біля плавильних і рафінувальних агрегатів мають бути огороджені.

  8. Рівень розплаву в плавильних і рафінувальних агрегатах має бути нижче верхнього краю ванни (тигля) не менше ніж на 200 мм. Тиглі з розплавом, що перевозяться на електрокарах (автокарах), мають бути закриті кришками.

  9. Усі металеві шихтові матеріали, що завантажуються у плавильні й рафінувальні агрегати з розплавленим металом, мають бути прогріті до температури понад 100 °C.

  10. Металевий інструмент, що застосовується для обслуговування плавильних і рафінувальних агрегатів, необхідно зберігати у спеціально відведених місцях.

  11. Транспортування розплавленого металу до місця заливання і повернення порожніх ковшів і тиглів необхідно проводити за маршрутами, затвердженими технічним керівником підприємства. Під час транспортування розплавленого металу вручну (ковшах, тиглях тощо) мають бути влаштовані проходи завширшки не менше ніж 2 м.

  12. Ливарні ковші та тиглі для ручного розливання незалежно від їх ємності необхідно наповнювати металом до рівня, зазначеного у технологічній(ому) інструкції (регламенті).

  13. Розливання металу необхідно виконувати в очищені від окалин і шламу, сухі та підігріті до температури понад 100 °C виливниці й металеві форми.

  14. Перевірку стану форм і виливниць необхідно проводити щозміни. Вибракування їх проводиться відповідно до вимог інструкції (регламенту).