---

11.4.12. Під час навантажування і розвантажування автомобілів з вантажопідіймальними бортами не дозволяється:

знаходитися людям у зоні виконання вантажо-розвантажувальних робіт;

підіймати вантажі в нестійкому положенні;

рухати автомобіль;

залишати борт-підіймач з піднятою в горизонтальне положення платформою;

підлазити під платформу для перевірки технічного стану або ремонту.

11.4.13. Після навантаження (розвантаження) платформа повинна бути приведена в транспортне положення і надійно закріплена фіксатором, а електродвигун знеструмлений.

11.5. Вимоги до тари

11.5.1. Будова і експлуатація тари повинні відповідати вимогам

ГОСТ 12.3.010-82.

11.5.2. Порожня і заповнена тара не повинна мати цвяхів, окантовувального дроту і заліза, що стирчать, а також торочків, задирок, защипів, покоробленості і інших пошкоджень.

11.5.3. Кромки ребер клепок кістяка і корінного днища дерев`яних бочок повинні бути чисто обстругані, без задирок, ум`ятин, відщепів.

У клепках кістяка бочок не допускаються сколи і відщепи на торцях, а також між торцем і упорним пазом.

11.5.4. Бочки повинні мати правильну симетричну форму без переходів, впадин і випинань, надломленої клепки.

11.5.5. У мішках не допускаються: дири, погано припрацьовані шви, відриви, пропуск і нестаток стібків, жирні плями тощо.

Усі нитки швів мішків повинні бути закріплені і не мати вільних кінців довжиною понад 0,05 м.

11.5.6. Піддони одного типорозміру (розбірні із знімними стояками, стінками, кришками, обв`язкою) повинні легко складатися і збиратися, з`єднувальні вузли і деталі повинні сполучатися.

11.5.7. Піддони повинні бути розраховані на укладку їх з вантажем у штабеля.

При цьому піддон, установлений на підлогу, повинен витримувати навантаження, що дорівнює не менше ніж чотирикратній номінальній вантажопідіймальності і власній масі трьох піддонів.

11.5.8. Під час експлуатації тари слід виконувати такі вимоги:

тара повинна завантажуватися в межах номінальної маси брутто;

тара не повинна пересуватися волоком;

для перекидання тари слід застосовувати тільки спеціальні пристосування і вантажопідіймальні машини;

неправильне положення тари на вилах навантажувача повинно вирівнюватися тільки повторним навантаженням тари на вила;

тара, що установлюється в штабель, повинна мати ідентичну конструкцію і розміри фіксувальних пристроїв.

Відкривні стінки складаної тари, що знаходиться в штабелі, повинні бути закриті.

11.6. Виконання вантажо-розвантажувальних робіт, переміщення ван-тажів немеханізованим способом

11.6.1. Вантажо-розвантажувальні роботи, переміщення вантажів, виконувані вручну, повинні проводитися з дотриманням граничних норм підіймання і пере-міщення важких речей, що обмежують підіймання та перенесення залежно від статі і віку працівників (Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми):

підіймання та переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) для жінок - 10 кг;

переміщення вантажів постійно протягом робочого дня для жінок - 7 кг;

сумарна маса вантажу, переміщуваного протягом кожної години робочого дня не повинна перевищувати для жінок: з робочої поверхні - 350 кг, з підлоги - 175 кг.

Примітки:

1. У масу переміщуваного вантажу включається маса тари і упаковки.

2. При переміщенні вантажу на візках або в контейнерах докладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг.

3. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, конвеєра тощо згідно з ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78.

11.6.2. Маса вантажу , який підіймається і переміщується, для чоловіків становить 30 кг - це допустимий клас умов та характеру праці, 31-35 кг - І ступінь шкід-ливих і небезпечних умов праці, понад 30 кг - ІІ ступінь шкідливих і небезпечних умов праці.

Підіймання вантажу масою понад 50 кг слід виконувати не менше, ніж двома робітниками (чоловіками).Якщо вага вантажу перевищує 50 кг, то перенесення вантажу одним вантажником допускається на відстань не більше 60 м. За відстані понад 60 м повинні встановлюватися підміни.

11.6.3. Підіймання вантажу з укладанням у штабель вручну не повинно перевищувати висоту 2 м для чоловіків і 1,5 м - для жінок.

11.6.4. При одночасному перенесенні вантажів робітники повинні знаходитися на відстані не меншій ніж 3 м один від одного.

11.6.5. Перенесення вантажу на носилках горизонтальним шляхом здій-снюється на відстань не більше 50 м.

Перекидати і опускати носилки необхідно за командою робітника, що йде позаду.

Не дозволяється переносити вантажі на носилках сходами.

11.6.6. Підлітків забороняється призначати на роботи, що пов`язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей.

11.6.7. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відпо-відним лікарським свідоцтвом.

До тривалої роботи з підіймання та переміщення важких речей підлітки до 15 років не допускаються.

11.6.8. Робота підлітків з вантажами не повинна становити понад 1/3 робочого часу.

11.6.9. Маса окремого вантажу і сумарна маса вантажів, що підіймають і переміщують підлітки, не повинна перевищувати таких граничних норм:

Примітка. Короткочасна робота - 1-2 підняття та переміщення вантажу;

тривала - більше, ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу.

11.6.10. Докладене м`язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми маси вантажу для підлітків, його тривалість - не більше 3 хв., подальший відпочинок - не менше 2 хв.

11.6.11. Граничні норми сумарної маси вантажів, що підіймаються (переміщу-ються) підлітками за розрахунком в 1 год. робочого часу, такі:

Примітки:

1. Сумарна маса вантажу дорівнює добутку маси вантажу на кількість його підіймань (переміщень).

2. Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра та ін.

3. Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м.

4. Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

11.6.12. Робітники, зайняті на вантажо-розвантажувальних роботах, повинні проходити попередні (при прийнятті на роботу) і періодичні (впродовж роботи) медичні огляди у відповідності з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій.

11.6.13. Для перенесення довгомірних матеріалів (колод, труб тощо) треба за-стосовувати спеціальні захоплювачі та пристрої. Не дозволяється переносити довгомірні матеріали на ломах, дерев`яних брусках тощо.

На навантаження (розвантаження) довгомірних вантажів (колод, балок довжиною 1/3 довжини кузова автомобіля, тракторного причепа тощо) вручну необ-хідно виділяти не менше двох вантажників.

11.6.14. При навантаженні і розвантаженні бочок, котушок кабеля тощо треба застосовувати спеціальні пристрої - лати (пологи) з гачками. Пологи повинні бути довжиною не меншою ніж 4 м і діаметром не меншим ніж 20 см.

Не дозволяється перекочувати і кантувати вантаж на себе.

11.6.15. При ручному перенесенні запасних частин і інших вантажів, зібраних у невеликі низки, необхідно спочатку переконатися в міцності низки.

11.6.16. Під час перекочування бочок, коліс тощо робітник повинен знаходитися слідом за вантажем і контролювати швидкість його переміщення.

12. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

12.1. Загальні вимоги

12.1.1. Проектування, будова, монтаж і експлуатація електричних установок повинні здійснюватись у відповідності з вимогами ПУЕ, ПБЕЕС, ГОСТ 27487-87,

СН 174-75, Інструкції по устрою захисту від блискавки будівель і споруд

(РД-34.21.122-87), Правил захисту від статичної електрики, Інструкції по проектуванню електроустановок систем автоматизації технологічних процесів

(ВСН 205-84).

12.1.2. На підприємстві наказом керівника повинна бути призначена із числа електротехнічного персоналу особа, відповідальна за загальний стан електрогосподарства, безпечну експлуатцію електроустановок, а також відповідальні по кожному цеху і дільниці.

12.1.3. Щодо забезпечення надійності електропостачання приймачі електроенергії підприємства згідно з ПУЕ відносяться до II і III категорій, за винятком електроприймачів установок пожежогасіння, пожежної і охоронної сигналізації, охоронного електроосвітлення і аварійного електроосвітлення для продовження роботи, які відносяться до I категорії.

12.1.4. Уперше споруджені електроустановки і ті, що реконструюються, повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням і вводитись в експлуатацію тільки після прийняття приймальними комісіями з обов`язковим оформленням відповідних актів і протоколів.

12.1.5. Уся технічна документація, у відповідності з якою електроустановки допущені до експлуатації, повинна зберігатись у посадової особи, відповідальної за електрогосподарство.

У склад цієї документації входять:

акти прийняття схованих робіт;

генеральний план ділянки, на якій нанесені споруди і підземні електротехнічні комунікації;

затверджена проектна документація з усіма наступними змінами;

акти випробувань та налагодження електрообладнання;

акти прийняття електроустановок до експлуатації;

виконавчі робочі схеми первинних і вторинних електричних з`єднань;

технічні паспорти основного електрообладнання;

інструкції з обслуговування електроустановок, інструкції з охорони праці.

12.1.6. Усі зміни в електроустановках, що вносяться в процесі експлуатації, повинні негайно відображатись у схемах і кресленнях за підписом особи, відпові-дальної за електрогосподарство, із зазначенням її посади і дати внесення змін.

12.1.7. На підстанціях або в приміщеннях, відведених для персоналу, який обслуговує електроустановки (або на робочому місці особи, відповідальної за електрогосподарство) повинна знаходитись оперативна документація.

Оперативну документацію періодично (у встановлені на підприємстві терміни, але не рідше одного разу в місяць) повинен проглядати вищестоящий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал, який зобов`язаний вживати заходів до усунення дефектів і порушень у роботі електрообладнання.

12.1.8. Експлуатація несправного електрообладнання забороняється.

12.1.9. Виконання електродвигунів, пускової і захисної апаратури, електроос-вітлювальної апаратури і електричних мереж повинно відповідати умовам навколишнього середовища, категоріям приміщень і класу зон за вибухопожежною і пожежною небезпекою (додаток 10).

12.1.10. Електроапаратура та електропроводка устаткування повинні бути захищені від впливу продукту, що обробляється, мастил, агресивних рідин та від механічних пошкоджень.

12.1.11. Оболонки електричних апаратів, розміщених безпосередньо на устаткуванні (в тому числі й електроблокувальних пристроїв), шафи, пульти, що встановлюються окремо від устаткування, повинні мати ступінь захисту відповідно до ГОСТ 14254-80.

12.1.12. Установлені пускові прилади повинні бути розраховані на максималь-ну силу струму електродвигуна.

12.1.13. У всіх незалежно від призначення приміщеннях, що після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути знята нап-руга (за винятком чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).

12.1.14. На всіх дверцях шаф, ніш тощо з електрообладнанням напругою більше 42 В, а також на огородженнях, які закривають електроапаратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки високої електричної напруги, виконані за ГОСТ 12.4.026-76. На дверцях повинен бути також наведений перелік устаткування, що відповідає електроапаратурі.

12.1.15. Комплектне обладнання (щити, шафи), призначене для роботи на напрузі до 1000 В, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83.

Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повині бути зачинені за допомогою спеціального замка або ключа. Ключі повинні знаходитись у чергового електротехнічного персоналу.

12.1.16. Розподільні пристрої напругою до 1,0 кВ перемінного стуму, установлені у виробничих приміщеннях, доступних для не проінструктованого персоналу, повинні мати струмопровідні частини, закриті суцільними огородженнями.

Двері приміщень електроустановок (щитів, складень тощо) повинні бути постійно закриті.