При користуванні цангою, що призначена для повного спрацювання прутів при пропаленні льотки, необхідно, щоб прути були надійно зажаті у гнізді цанги.


3.2 Вимоги безпеки під час роботи на машині відкриття льоток (MBЛ)

3.2.1 МВЛ призначається для відкриття льотки свердлінням і подальшого її пробивання.

3.2.2 Машина складається з корпусу, пневматичного механізму пересування по монорейковій доріжці, пневматичного механізму встановлення у вихідне положення, пневматичного механізму обертання і подачі бурштанги та пневмоударника, системи підведення повітря і обладнана сигналізацією попередження про пересування машини.

3.2.3 До роботи на машині допускаються горнові віком не молодше 18 років, які пройшли навчання керування машиною.

3.2.4 Перед початком роботи горновий повинен перевірити справність механізмів машини, працездатність сигналізації, наявність змащування у системі подачі повітря, переконатися, що у зоні дії машини нема сторонніх людей, випробувати її роботу на холостому ходу.

3.2.5 При відкритті льотки горновий повинен установити бурштангу у посадочне гніздо пневмодвигуна; при цьому повітря повинно бути перекритим вентилем і всі рукоятки керування мають знаходитися у нейтральному положенні.

3.2.6 Заміна бурштанги на прут при пробиванні льотки здійснюється аналогічно п.3.2.5.

3.2.7 Не дозволяється:

- поправляти руками бурштангу або прут при вимкненні механізму обертів;

- витягати машиною замерзлі у льотці прути і кисневі трубки;

- допускати скупчення мастил на робочому місці;

- проводити ремонтні роботи на МВЛ при відкритому вентилі стисненого повітря.

3.2.8 Після відкриття льотки машина повинна бути відведена за межі льоткової камери, вентилі подачі повітря перекриті; ручки керування поставлені у нейтральне положення, ключ-бирка знята.


3.3 Під час роботи на машині закриття льоток (МЗЛ)

3.3.1 Механізоване закриття льоток на печах здійснюється гарматою. Гармата виконує уштовхування маси у канал льотки за допомогою поршневого пристрою, який має привод від електродвигуна. Пересування машини супроводжується звуковою сигналізацією.

3.3.2 Після закриття льотки у робочому циліндрі гармати залишається частина запірної маси, яку необхідно видаляти під час зупинки печі або ж припинення експлуатації гармати протягом 24 годин за допомогою спеціального пристосування.

3.3.3 Обмеження ходу у кінцевих точках виконується кінцевими вимикачами.. Робочий і холостий хід подання також обмежується кінцевими вимикачами.

3.3.4 Перед початком роботи горнові спільно з бригадиром чергових слюсарів повинні перевірити надійність кріплення робочого органу машини; стан змащення, стан робочого носка машини і пристрою для очищення циліндра. Спільно з черговим електриком необхідно перевірити справність електрообладнання і кабелів, працездатність сигналізації.

3.3.5 Після цього необхідно зібрати схему і провести випробування всіх механізмів, а також точність установлення "хобота" машини стосовно льотки.

3.3.6 Завантаження льоткової маси в робочий циліндр МЗЛ на печах РПЗ проводиться поза льоткової камери за допомогою зарядного пристрою. При цьому поршень в каналі ствола машини відводиться у крайнє положення, після чого розбирається схема МЗЛ.

На печах РКГ МЗЛ постійно знаходиться в льотковій камері, тому роботи щодо завантаження маси у ствол МЗЛ здійснюється двома працівниками: один з них завантажує масу, а другий в цей час повинен знаходитися біля кнопкової станції для запобігання включення машини.

3.3.7 При закритті льотки не дозволяється знаходитися у льотковій камері.

3.3.8 Робота щодо очищення робочого циліндра гармати повинна виконуватися двома особами, при цьому необхідно підтримувати тісний зв'язок між горновим коло гармати і тим, що стоїть біля пульта керування, щоб запобігти ввімкнення гармати при установці пристосування чистки робочого циліндра.

3.3.9 Після закінчення роботи необхідно встановити гармату у крайнє робоче положення і розібрати схему керування.

3.3.10 В разі, коли механізм закриття льотки несправний, закриття її виконується вручну. До випуску розплаву з печі необхідно підготуватися до закриття льотки:

- заготовити 4-5 справних трамбовок з діаметром п'ятака 60-120 мм;

- зліпити конуси запірної маси, виготовлені з самої маси, або з суміші глини, коксика, пеку;

- підібрати куски електродної маси.

Льотки повинні закривати дві особи, одна з яких призначається старшою.

3.3.11 Закриття льоток проводиться конусами із струмопровідної запірної маси за допомогою трамбовок, розміри яких відповідають розміру льоткового отвору. Трамбовки повинні бути довжиною не менше як 4,5 м із зручною і безпечною для роботи ручкою.

3.3.12 Закриття льоток здійснюється наступним чином:

- горновий, знаходячись зліва за захисним екраном, подає на піці конуси запірної маси до отвору льотки. Довжина піки повинна бути не менш як 4,5 м;

- старший горновий трамбовкою знімає і подає конус у льотку, перекриваючи льотковий отвір. Льотка повинна бути закрита надійно на всю довжину.


3.4 Під час роботи з безводною льотковою масою на антраценовому маслі

3.4.1 Перед роботою необхідно перевірити працездатність припливної вентиляції.

3.4.2 Особи, схильні до алергічних захворювань шкіряних покривів, повинні змастити руки і обличчя захисною маззю або поживним кремом.

3.4.3 Роботи щодо закріплення машин, відкриття льоток, очищення циліндрів від залишків маси, необхідно виконувати у спецодязі та захисних окулярах і рукавицях.

3.4.4 Роботи щодо навантаження безводної маси слід виконувані переважно у нічний час при відсутності впливу сонячного випромінювання.

3.4.5 Всі роботи щодо застосування безводної льоткової маси повинні бути механізовані.

Допускаються роботи ручним способом, але при цьому слід уникати попадання маси на відкриті ділянки тіла.

3.4.6 При попаданні маси на шкіру її слід обробити рослинним маслом, облити теплою водою з милом та змазати поживним кремом.

3.4.7 При загорянні льоткової маси гасіння необхідно проводити розпиленою водою.

3.4.8 Після роботи з безводною льотковою масою необхідно облити обличчя і руки теплою водою з милом, потім прийняти загальний душ.

3.4.9 Спецодяг, який використовується під час роботи з безводною масою слід зберігати у спеціально відведених шафах.

3.4.10 Спецодяг через кожні чотири зміни, необхідно здавати до хімчистки, а білизну - прати .


3.5 При відкритті льоток феросплавних печей за допомогою кисню

3.5.1 При використанні кисню необхідно пам'ятати що:

- зіткнення кисню з будь-яким видом паливно-змащувальних матеріалів призведе до вибуху; у зв'язку з цим робочий одяг повинен бути чистим, не мати масляних плям, руки - чисто вимиті;

- при нанесенні удару по киснепроводу або кисневому балону, де кисень знаходиться під тиском, може статися вибух чи пожежа;

- при насиченні одягу або іншого матеріалу киснем можливо його загоряння;

- інструмент, який використовується під час роботи з киснем, повинен бути обміднений, щоб запобігти іскрінню;

- вішати одяг на вентиль киснепроводу не дозволяється.

3.5.2 До роботи з киснем допускаються особі не молодші 18 років, які пройшли навчання і атестовані.

3.5.3 Пропалення льотки киснем повинен виконувати старший горновий у присутності майстра і старшого плавильника, відповідно до їх вказівок.

3.5.4 Перед пропаленням льотки киснем необхідно:

- прокалити необхідну кількість трубок;

- впевнитися у справності кисневого шланга, надійності кріплення штуцерів, відсутності масляних плям, чистоті трубок;

- кисневий балон розташувати не ближче, як 8 м від льотки та інших джерел тепла у спеціальному контейнері, в якому транспортуються балони з киснем.

3.5.5 Перевіряти витікання кисню дозволяється тільки мильним розчином.

3.5.6 Довжина кисневого шланга повинна бути не менш як 20 м; кріплення шланга до штуцерів, а також трубок до шланга повинно виконуватися спеціальними затискачами, які виключають можливість зривання.

3.5.7 Перед подачею трубки у льотку необхідно спочатку повільно пустити кисень по шлангу і, переконавшись у вільному проході трубки, ввести кінець трубки у льотку і почати процес пропалювання.

3.5.8 Подача кисню повинна виконуватися поступово через редуктор. Призначення кисневого редуктора - зниження і підтримання постійного тиску у гнучкій частині кисневого шланга, з'єднаного з наконечником для пропалювання льотки.

3.5.9 Перед установкою редуктора продувається штуцер вентиля балона. Редуктор приєднується до кисневого балона накидною гайкою з правою різьбою. Швидке відкриття кисневого балона при подачі кисню у редуктор не дозволяється.

3.5.10 Після встановлення редуктора на кисневий балон необхідно перевірити робочий тиск за манометром. Коли редуктор справний - треба повільне нарощувати робочий тиск.

3.5.11 Після перевірки справності редуктора можна приступати до пропалювання льотки.

При виявленні будь-яких несправностей необхідно закрити запірний вентиль кисневого редуктора, припинити пропалювання льотки і видалити балон у безпечне місце. Експлуатація редуктора в умовах вібрації і трясіння не допускається.

3.5.12 Кисень видаляється з балона поки тиск не знизиться до 0,5 1 атм.

3.5.13 Після використання кисню вентиль балона слід щільно закрити, зняти редуктор і накрутити на балон захисний ковпак. На порожніх балонах крейдою повинно бути нанесено напис "порожній", вони повинні бути здані до комори. Залишати шланги і затискуючі пристрої на робочих місцях не дозволяється.

3.5.14 Редуктор повинен бути постійно справний і зберігатися у чергового слюсаря.

3.5.15 По закінченні пропалювання льотки необхідно перевірити всі робочі місця, прибрати з проходів відпрацьовані кисневі трубки.

3.5.16 Про всі виявлені неполадки під час роботи з киснем необхідно доповісти майстру.


3.6 Під час ремонту зливних жолобів

3.6.1 Льотку, на якій виконується ремонт жолобів, необхідно закрити льотковою масою.

3.6.2 Перед футерівкою зливного жолоба необхідно:

3.6.2.1 Очистити від скрапу і охолодей льотку, зливний жолоб, стінки прорізу, майданчик в льотковій камері в районі зливного жолоба. Скрап повинен скидатися у спеціальний ківш, встановлений у верхнє гніздо ківшевого візка.

3.6.2.2 З під льотки треба викотити ківшевий візок, зняти чашу, установити у верхнє гніздо візка ківш з майданчиком і після цього закотити його під льотку.

3.6.2.3 Закласти проріз зливного жолоба щитом товщиною 40 мм у два ряди з виступом на майданчик не менш як 500 мм з кожного боку або користуватися спеціальними відкидними металевими містками

3.6.2.4 Футерівку зливного жолоба повинні виконувати не менше двох чоловік.

3.6.2.5 Для безпечного проведення ремонту зливного жолоба при необхідності слід застосовувати випробуваний монтажний пояс. Місце кріплення карабіна пояса вказує старший майстер.

3.6.2.6 Один з горнових під час ремонту зливного жолоба за призначенням майстра-технолога контролює стан льотки на весь період ремонту.


3.7 Під час роботи з технологічним посудом.

3.7.1 Ковші, виливниці, чаша та інший технологічний посуд, призначений для розливу і зливу відходів, повинні бути справними і нагрітими до температури не менш як 100°С.

Використання непросушених ковшів і чаш може призвести до вибухів з важкими наслідками.

Дозвіл на користування ковшами після ремонту і сушки дає майстер-технолог.

3.7.2 Для безпеки машиніста крана необхідно під час переливання з ковша в ківш останній встановити на рівному майданчику на відстані не менш як 12 м від ближнього ряду печей.

3.7.3 Очищати ківш необхідно тільки на спеціальному стенді, використовуючи захисні засоби.

3.7.4 Встановлювати посуд для розливу та інше необхідне обладнання можна тільки у місцях, відведених для цього технологічною схемою.

3.7.5 Ковші та інший посуд для прийняття рідкого металу і шлаку повинні заповнюватися нижче верхнього краю не менш як на 100 мм, але не вище нижньої кромки зливного носка.

Переповнення технологічного посуду може призвести до аварії крана, шлаковозів, рухомого складу з тяжкими наслідками.

3.7.6 Під час викочування ковшів з рідким металом, транспортування і зливання шлаку горновий повинен знаходитися на безпечній відстані. Робота викотного візка на послаблених тросах без огорож на вільному блоці не допускається. Зачеплення ковша якорем необхідно виконувати на безпечній відстані з спеціальним захватом.

3.7.7 Горновий командує діями машиніста крана щодо опускання та підіймання "баби" і перемішування шлаку з піском. Під час виконання цієї операції горновий повинен знаходитися позаду думпкара у зоні видимості машиніста крана.

Після закінчення згущення шлаку у ковші, горновий повинен подати команду машиністу крана про припинення загущення, про відтягання "бабой" загущеного шлаку від носка, після цього зайти на думпкар, насипати пісок на поверхню металу і зійти з нього по спеціальній драбині. Додавання піску у ківш під час загущення шлаку не дозволяється, тому що це може призвести до нещасного випадку внаслідок викиду розплаву із ковша.

3.7.8 Під час переливання металу і загущування шлаку горне вий повинен:

- знаходитися на безпечній відстані від ковша, щоб уникнути травмування викидами розплаву при ударі "бабой";

- стежити за перебуванням сторонніх осіб під час переливання металу, за перебуванням людей у думпкарі з піском і на горні, тому що можливий викид металу з ковша;

- припинити будь-які ремонти чи заправку посуду під льоткою, а також заходити на ківшевий візок під час випуску;

- відійти від ковша або чаші на безпечну відстань, щоб зі побігти опіку бризками металу або шлаку;

3.7.9 За необхідності пробивання шлакової кірки ківш необхідно підтримувати у вертикальному положенні.

3.7.10 Відбір проби шлаку виконується за допомогою спеціальної сухої, прогрітої ложки з чаші під час викочування візка з камери.

3.7.11 Під час випуску розплаву з печі двері у льотковій камері повинні бути закриті. Нещільності у камері повинні бути усунені, щоб запобігти витоку газів, які виділяються під час випуску, в атмосферу цеху.