• контроль параметрів повітря, яке нагнітається в приміщення, перевірка дії зворотних клапанів, а також параметрів теплоносія калориферів;
  • перевірка наявності та цілісності заземлення;
  • перевірка кріплення електродвигунів повітропроводів, трубопроводів теплоносія

тощо;

  • перевірка працездатності та включення вентиляції підпору шлюз-тамбуру, щільності прилягання дверей та наявності пристрою їх примусового закриття;
  • контроль за станом огороджень частин обертання;
  • перевірка стану коробок виводів електродвигунів.
  1. Під час технічного обслуговування вентиляційних установок проводяться:
  • візуальний контроль з метою виявлення наявності механічних пошкоджень та корозії, герметичність повітропроводів вентиляційних камер і труб калориферів, порушень цілісності фарбування, шуму та вібрації;
  • перевірка дії дросель-клапанів, шиберів та жалюзійних решіток і правильності напрямку обертання робочих коліс відцентрових вентиляторів та крильчатки осьових вентиляторів (з перевіркою дії вентиляційних установок);
  • перевірка зазорів між роторами та кожухами у відцентрових вентиляторів і між крильчаткою та обичайкою в осьових вентиляторів;
  • визначення забруднення фільтрів, пластин та секцій калориферів і перевірка заповнення касет фільтрувальним матеріалом;
  • контроль температури підшипників електродвигунів і перевірка наявності заземлення останніх;
  • контроль параметрів повітря, що нагнітається в приміщення;
  • перевірка герметичності дверей вентиляційних камер і стану теплової ізоляції

камер.

  1. Вогнезатримні пристрої, зворотні клапани, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацією та системи пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі пожежі повинні перевірятися у встановлені адміністрацією підприємства терміни, але не рідше одного разу на півроку, у відповідності до місцевої інструкції з експлуатації вентиляції.
  2. Робота технологічного обладнання АГНКС допускається тільки зі справними працюючими вентиляційними установками та АПО.
  3. Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування системи стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання та контролю
  4. Даний розділ поширюється на системи підготовки стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання, контролю та захисту.
  5. Стиснуте повітря або стиснутий природний газ можуть використовуватись як робоче тіло для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання і повинні відповідати таким вимогам:
  • температура точки роси — не менше мінус 40° C;
  • тиск — не більше 0,7 МПа (7 кг/см2);
  • вміст води та масла в рідкому стані не допускається;
  • вміст твердих домішок — не більше 2 мг/м3;
  • розмір одиничної твердої частки — не більше 10 мкм.

Природний газ може використовуватись лише для живлення обладнання, розташованого поза приміщеннями в межах визначеної газонебезпечної зони.

  1. На системи подачі стиснутого повітря (газу) повинен бути складений експлуатаційний формуляр, аналогічний указаному в 11.1.3 цього розділу.
  2. Технічне обслуговування системи подачі стиснутого повітря (газу) проводиться виробничим персоналом підприємства (АГНКС) або силами спеціалізованої організації за затвердженими графіками.
  3. Під час технічного обслуговування системи подачі стиснутого повітря (газу) проводяться щодобові огляди та планові ремонти.
  4. Технічне обслуговування нагнітальних засобів, установок осушення повітря (газу), регуляторів тиску повітря (газу), КВП і А електрообладнання, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів та арматури, які входять до складу системи подачі стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання, контролю і захисту, повинно проводитись відповідно до вимог паспортів підприємств-виробників відповідного обладнання і розділів 4, 5, 7, 9, 10 цих Правил.
  5. Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування блискавкозахисту та заземлень
  6. Для забезпечення безпеки людей і збереження будівлі (споруди), обладнання АГНКС від загорання (вибуху) у випадку прямого удару блискавки та розряду статичної електрики, а також від повторних їх проявів слід передбачити заходи РД 34.21.122-88 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений».
  7. Заземлення електроустановок АГНКС повинне відповідати вимогам чинних «Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей», ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» та ВСН 269-72 «Тимчасова інструкція з монтажу захисного заземлення електроустановок систем автоматизації».
  8. Відповідальність за справність блискавкозахисту та заземлювальних пристроїв покладається на особу, яка відповідає за електрогосподарство.

Не дозволяється використовувати виробничі трубопроводи та інше технологічне обладнання як заземлювальні пристрої.

  1. На кожний заземлювальний пристрій, що знаходиться в експлуатації на АГНКС, повинен бути складений паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні дані, дані про результати перевірки опору заземлювального пристрою, про характер ремонтів та змін, що внесені в даний пристрій.
  2. У процесі експлуатації кожен заземлювальний пристрій на АГНКС повинен підлягати технічному обслуговуванню та ремонту. Обсяги та терміни їх технічного обслуговування і ремонту повинні відповідати обсягам та термінам, що вказані в «Правилах технической эксплуатации электроустановок потребителей».
  3. Результати технічного обслуговування заземлювальних пристроїв, а також виявлені несправності та заходи з їх усунення повинні фіксуватись у паспорті на заземлювальний пристрій.
  4. Не дозволяється здійснювати експлуатацію електроустановок, у яких величини опору заземлювальних пристроїв більші допустимих величин, вказаних у «Правилах технической эксплуатации электроустановок потребителей».
  5. Терміни проведення технічного обслуговування та ремонтів заземлювальних пристроїв необхідно пов’язувати з термінами періодичного обслуговування та ремонтів технологічного обладнання. Роботи з технічного обслуговування та ремонтів заземлювальних пристроїв повинні проводитись за графіками, що затверджені і узгоджені у встановленому порядку, силами підприємства або спеціалізованої організації.
  6. Заходи безпечної експлуатації блискавкозахисту та систем заземлення повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» і розділам 4 і 10 цих Правил.
  7. Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування протипожежного обладнання
  8. Заходи пожежної безпеки, безпечна експлуатація та обслуговування протипожежного обладнання здійснюються відповідно до вимог НАПБ А.01-001-95 «Правила пожежної безпеки в Україні» та «Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України» (ППБГП-97), затверджених АТ «Укргазпром» від 19.02.97 р. № 57.
  9. АГНКС повинні бути забезпечені протипожежним обладнанням відповідно до вимог розділу 8.1 Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України (ППБГП-97) та відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідальність за своєчасне і повне оснащення АГНКС пожежним обладнанням та первинними засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, збереження та справність, а також за навчання працівників Правилам користування ними несе перший керівник (начальник АГНКС).

  1. На кожній АГНКС на видному місці повинна бути вивішена табличка із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові посадової особи, яка відповідає за пожежну безпеку.
  2. Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання, шлангових протигазів,

рятувальних поясів та мотузків

  1. Під час виконання газонебезпечних робіт на АГНКС використовуються (за необхідності) шлангові протигази або ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.
  2. Резерв шлангових протигазів на АГНКС повинен складати 10% від кількості людей, які користуються ними (але не менше одного).
  3. Перед роботою в шланговому протигазі необхідно перевірити справність маски та шланга протигазу. Останній вважається придатним, якщо під час затискання рукою шланга дихати в протигазі неможливо.

Маска протигазу повинна щільно прилягати до обличчя, але не викликати больових відчуттів.

  1. Шланг протигазу повинен бути довжиною не менше 8 м, а якщо його довжина 10 м, він повинен бути обладнаний пристроєм для нагнітання повітря.
  2. Під час роботи в шланговому протигазі необхідно слідкувати, щоб повітрозабірний патрубок шланга знаходився в зоні чистого повітря, а сам шланг не був затиснутий будь-якими предметами. Кінець шланга з повітрозабірним патрубком повинен бути закріплений для попередження можливого переміщення.
  3. До роботи в ізоляційних засобах індивідуального захисту органів дихання можуть бути допущені особи, які пройшли спеціальний інструктаж.
  4. Тривалість роботи у шланговому протигазі без перерви не більше 30 хв.
  5. Протигази на АГНКС зберігаються в спеціальних шафах. Під час зберігання ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання останні повинні бути в вертикальному положенні, а вентилі балонів повинні бути закриті.

Не дозволяється змащувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання будь-яким маслом.

  1. Відповідальність за стан та утримання шлангових протигазів і ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання покладається наказом по підприємству на начальника АГНКС або на спеціаліста, окремо призначеного для цього.
  2. Ступінь придатності рятувальних поясів, карабінів та мотузків необхідно визначати зовнішніми оглядами та випробуваннями.
  3. Зовнішній огляд рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинен проводитись один раз у десять днів особою, яка відповідає за стан і утримання рятувальних поясів й мотузків на АГНКС, а також кожний раз перед та після їх застосування.
  4. Не дозволяється застосовувати рятувальні пояси в разі виявлення пошкоджень поясної стрічки та ременів для застібання (надрив, надріз тощо, незалежно від їх розміру).
  5. Не дозволяється застосовувати карабіни в разі:
  • деформації затворів (не відкривається і не закривається);
  • наявності виступів і нерівностей у місці входу кріплення в замок;
  • наявності нещільностей і виступів у місці шарнірного кріплення затвору;
  • ослаблення натягу пружини затвору;
  • наявності на поверхні карабіну нерівностей та гострих виступів.
  1. Не дозволяється використовувати мотузки за наявності обірваних ниток або слідів гнилості.
  2. Рятувальні пояси з кільцями для карабінів повинні підлягати один раз на шість місяців випробуванню на міцність статичним навантаженням у 200 кг, для чого до кільця поясу, застібнутого на обидві пряжки, прикріплюють вантаж вагою 200 кг, який залишається в підвішеному стані протягом 5 хв., після зняття вантажу на поясі не повинно бути ніяких слідів пошкоджень.
  3. Поясні карабіни підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг. Для цього до карабіну прикріплюють вантаж вагою 200 кг і карабін з відкритим затвором залишається під навантаженням протягом 5 хв. Після зняття вантажу карабін не повинен мати зміненої форми. Звільнений затвор повинен правильно і вільно стати на своє місце.
  4. Рятувальні мотузки підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг протягом 15 хв. Після зняття навантаження на мотузкові не повинно бути ніяких слідів пошкоджень. Збільшення довжини мотузка від прикладеного навантаження не повинно перевищувати 5% від його початкової довжини.
  5. Всі випробування рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинні проводитись комісією, що призначається наказом по підприємству, з оформленням відповідного акта.

Всі засоби індивідуального захисту, що не витримали випробування, повинні знищуватись. Кожному поясу і мотузкові, що витримали випробування, повинні надаватись інвентарні номери.

  1. Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування вантажопідіймального обладнання
  2. Роботи із застосуванням вантажопідіймального обладнання, що проводяться на АГНКС, виконуються відповідно до вимог ДНАОП 00.0-1.03.93 «Правила будови і безпечноїексплуатаціївантажопідіймальнихкранів»,затверджених

Держнаглядохоронпраці від 16.12.93 р. № 128, і цих Правил.

  1. Керівництво підприємства (АГНКС) повинно забезпечити утримування вантажопідіймального обладнання, знімальних вантажозахватних пристроїв, які належать АГНКС, у справному стані та безпечні умови їх роботи шляхом організації відповідного опосвідчення, ремонту та обслуговування.

Для цього необхідно:

  • призначити осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію вантажопідіймального обладнання, знімальних вантажозахватних пристосувань;
  • встановити порядок профілактичних оглядів та ремонтів, які забезпечують утримання вантажопідіймального обладнання в справному стані;
  • встановити порядок навчання та періодичної перевірки знань персоналу, який експлуатує вантажопідіймальне обладнання, згідно з ДНАОП 00.0-1.03.93 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» і цими Правилами;
  • забезпечити інженерно-технічних працівників правилами та керівними вказівками з безпечної експлуатації вантажопідіймальних машин, а персонал — виробничими інструкціями;
  • забезпечити виконання інженерно-технічними працівниками вимог ДНАОП 00.01.03.93 «Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» та цих Правил, а обслуговуючим персоналом — інструкцій.