7.13.7.1. Асептичне зберігання продукту повинно здійснюватись в ємкостях відповідно до ОСТ 111-13-84.
Матеріал, з якого виготовляють резервуари, захисні покриття і деталі устат-кування, які піддаються впливу пари, гарячої води та високонагрітого продукту, повинен бути термостійким і витримувати багаторазове нагрівання до температу-ри 130оС.
7.13.7.2. У системі приготування та подачі мийних розчинів повинно бути: автоматичне регулювання подачі пари та рівня рідини в баках; світлова і звукова сигналізація порушення режиму.
7.13.7.3. На лінії подачі мийних розчинів після насоса повинні встанов-люватись манометри з розподільчими мембранами, стійкими до застосовуваних препаратів.
7.13.7.4. Збірники мийних розчинів повинні мати щільно прилеглі знімні кришки з попереджувальними написами: ОБЕРЕЖНО. ГАРЯЧА ВОДА! ОБЕРЕЖНО. ГАРЯЧИЙ РОЗЧИН ЛУГУ (КИСЛОТИ)!
7.13.7.5. Редукувальний пристрій на лінії подачі пари до фасувального поста чи до резервуарів повинен забезпечувати зниження тиску пари до 0,07 МПа.
7.13.7.6. Відцентрові насоси високого тиску системи миття резервуарів і змі-йовики теплообмінників повинні бути обладнані обвідною лінією з вентилем і перепускним триходовим клапаном.
У разі відсутності перепускного триходового клапана необхідно використовувати два запірно-регулювальних діафрагмових клапана з мембранним виконавчим механізмом.
7.13.7.7. Резервуари повинні бути оснащені мановакуумметрами.
7.13.7.8. У резервуарах повинні використовуватись як запобіжний клапан розривні мембрани, які повинні спрацьовувати в разі виникнення тиску в резервуарі 0,12 МПа (1,2 кгс/см2). Мембрани повинні виготовлюватися тільки на спеціалізованому підприємстві, мати клеймо та сертифікат із зазначенням розривного тиску.
7.13.7.9. Під час зберігання продукту необхідно щоденно контролювати тиск в усіх заповнених ємкостях за встановленими на них мановакуумметрах.
Величини тиску заносяться в журнал.
Мінімальний критичний тиск в ємкості повинен бути не менше 0,02 МПа (0,2кгс/см2).
За наближення тиску до мінімального критичного приводиться в робочий стан устаткування подачі стерильного повітря, з`єднуються і стерилізуються трубо-проводи і в посудину, що знаходиться в небезпечному стані, подається стерильне і стиснене повітря до того часу, доки тиск усередині ємкості не досягне 0,05 МПа (0,5кгс/см2).
У аварійних випадках за відсутності пари стерилізація трубопроводів може бути проведена газоподібним сірчистим ангідридом.
7.13.7.10. Балон з сірчистим ангідридом повинен мати редуктор, що забезпечує зниження тиску до 0,05 МПа.
7.13.7.11. Під час зберігання небезпечне монотонне нарощування тиску, яке свідчить про початок заброжування продукту.
Після заповнення тиск у посудині на протязі трьох діб контролюється 2 рази в зміну, до 10 діб - 1 раз у зміну, при подальшому зберіганні - 1 раз у добу.
7.1237.12. У посудинах для зберігання продуктів під час експлуатації не допус-кається збільшення тиску понад 0,07 МПа (0,7кгс/см2).
7.13.7.13. В аварійних випадках (якщо своєчасно не була проведена повторна стерилізація) слід відкрити повітровідвідну трубку, тобто розгерметизувати посу-дину і дати вихід з неї вуглекислого газу для запобігання розриву посудини і травмування обслуговуючого персоналу.
7.13.7.14. У разі розгерметизації резервуара із забродженим продуктом ву-глекислий газ, що виходить, повинен виводитись за межі приміщення. У примі-щенні повинна бути ввімкнена вентиляція.
7.13.7.15. Для аварійного вимикання насосів і компресора пульт контролю повинен оснащуватися кнопками аварійної зупинки.
7.13.7.16. Під час зберігання температура повітря в приміщенні не повинна бути нижче 10оС для уникнення утворення вакууму.
7.13.7.17. Трубопровід, що працює під тиском нижче тиску живильного джерела, повинен мати редукувальний пристрій з манометром і запобіжним клапаном, установленими з боку меншого тиску.
7.13.7.18. Кожна посудина для зберігання продукту і ресивер стисненого повітря повинні мати чітко написаний на корпусі порядковий номер, зазначений в технологічній схемі.
7.13.7.19. Посудини для зберігання плодоовочевих напівфабрикатів повинні бути розраховані на робочий тиск 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), а ресивери стисненого повітря - на 0,08 МПа (0,8 кгс/см2).
7.14. Засолочно-квасильні роботи
7.14.1. Квашення капусти, засолку огірків, помідорів тощо слід проводити в підготовлених пропарафінованих (підрозділи 8.2., 8.3 цих Правил) дошниках, ямах, басейнах, бочках і інших ємкостях місткістю не більше 15 тонн.
7.14.2. Порожні засолочні дошники повинні мати огородження у вигляді міц-них знімних сіток або щитів.
Сітку і щити треба випробувати вантажем масою в 1,5 - 2 рази більше середньої маси людини.
7.14.3. Утрамбовування шаткованої капусти слід проводити механізовано за допомогою вібратора.
7.14.4. Засолочно-квасильні роботи повинні проводитися з таким розрахунком, щоб закладка одного дошника чи ями відбувалась не більше ніж 3 доби, упереджуючи початок бродіння.
7.14.5. Перед вийманням квашеної капусти з дошників для фасування в бочки слід додержуватися таких вимог:
приміщення, в якому знаходяться дошники чи ями необхідно ретельно про-вентилювати;
провести заміри у дошнику вмісту діоксиду вуглецю і кисню за допомогою газоаналізатора. При виявленні в ємкості діоксиду вуглецю понад гранично допустимі норми необхідно застосувати пересувну вентиляційну установку з гнучкими повітроводами для видалення з ємкості шкідливих речовин;
роботи усередині дошника необхідно проводити в суворій відповідності з вимогами, наведеними в підрозділі 8.2. цих Правил.
7.14.6. Виконання робіт по квашенню і засолці плодоовочів треба проводити в спеціальному одязі і взутті - білому бавовняному комбінезоні, ковпаку чи косинці, гумових чоботах, гумових рукавичках, комбінованих рукавицях.
7.15. Виготовлення жерстяної тари
7.15.1. Сушильні печі для жерсті, пастонакладальні машини, літографічні машини, лакувальні машини, машини для вальцювання гуми, корпусоформовочна машина повинні обладнуватися місцевими відсмоктувачами.
Над лакувальною машиною повинен установлюватися зонт витяжної вен-тиляції, що забезпечує повне видалення газів з приміщення.
Відсмоктувач корпусоформувальної машини повинен перекривати ванну і ріг за всією довжиною.
7.15.2. Різальна кромка паралельних ножниць для розкрою жерсті повинна мати двостороннє огородження за всією довжиною. Огородження повинно виключати можливість попадання пальців рук працюючих поміж різальними кромками. Ці огородження повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
7.15.3. Різальні кромки дисків ножниць у місцях захоплення жерсті необхідно прикривати планками, вільний простір між якими повинен бути більшим максимальної товщини жерсті. При ручній подачі лист жерсті необхідно щільно притискати до бокової напрямної, подавати його на каретку рівномірно без ривків.
7.15.4. Пуансон і матриця фігурних прес-ножниць повинні мати огородження, зблоковане з пусковим пристроєм.
7.15.5. Працювати на дискових ножницях дозволяється тільки в брезентових рукавицях і фартусі.
7.15.6. В атоматичних пресах штампи повинні мати сітчасте огородження, зблоковане з пусковим пристроєм. Присмоктувачі і штовхачі магазина повинні мати решітчасте огородження. Непрацюючий кінець рейки механізму подачі необ-хідно огороджувати суцільним кожухом, привод і гвинтові ножі стопозбирача також слід огороджувати. Рухому каретку автоматичного преса, місце подачі смуг жерсті до штампу, пристосування для викиду відходів жерсті потрібно огород-жувати звичайним огородженням, місце збирання відходів, а також руху відходів слід огороджувати щитами висотою не меншою ніж 1,5 м.
7.15.7. Пуансон і матриця напівавтоматичних пресів повинні бути огороджені легкознімними щитками. Ножні педалі повинні закриватися кожухом, що унемож-ливлює випадковий пуск преса.
На всіх пресах огородження пуансона і матриці повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм.
7.15.8. Усі посудини пастонакладальної машини, що працюють під тиском (ресивер, повітряний компресор тощо) споряджаються манометрами і запобіжни-ми клапанами. Робочий тиск повинен досягати 0,15-0,2 МПа (1,5-2 кгс/см2), запобіжний пристрій регулюють на 0,25-0,3 МПа (2,5-3 кгс/см2) але не вище граничного тиску, зазначеного в паспорті машини.
7.15.9. Шестерні і барабани фланцевідгинальних машин повинні бути закриті суцільними кожухами. Для спостерігання за роботою патронів повинно бути огля-дове вікно з оргскла.
На робочих місцях біля преса і пастонакладальної машини повинні бути крюки для прибирання зім`ятої жерсті.
7.15.10. Корпусоформовочна машина повинна мати пристрої, що автома-тично вимикають машину, якщо в робочий механізм одночасно попадуть два чи більше бланки жерсті, або у випадку надходження зім`ятого бланка.
Паяльна ванна корпусоформовочної машини повинна бути укомплектована дистанційним і самописним термометрами, терморегулятором, що підтримує тем-пературу в паяльній лампі на необхідному рівні. Над ванною повинен бути газоуловлювач - зонт витяжної вентиляції.
Паяльний вал машини слід очищати від забруднень розчином хлористого цинку.
Під час експлуатації машини необхідно слідкувати за рівнем сплаву в паяльній ванні. Припой в паяльну ванну необхідно завантажувати тільки через приливок. Кидати метал в паяльну ванну не дозволяється.
7.15.11. Ролики зиг-машини повинні мати двостороннє огородження, що виключає можливість попадання рук у робочу зону.
Ножна педаль повинна бути закрита кожухом, що унеможливлює випадкове ввімкнення машини
7.15.12. Вальці машини для вальцювання гуми повинні мати огородження, що виключає попадання рук поміж них.
7.16. Застосування їдких, отруйних і агресивних речовин
7.16.1. Застосування кислот і лугів
7.16.1.1. Кислоти повинні зберігатися на складах хімічних матеріалів у спеці-альних одноповерхових опалюваних, вентильованих приміщеннях при температурі не нижче 3оС.
7.16.1.2. Луги зберігаються в закритих, сухих неопалюваних приміщеннях.
Кожний вид лугу повинен зберігатися в окремому відсіку.
7.16.1.3. Сумісне зберігання кислот і лугів не дозволяється.
Допускається зберігати луги з кислотами в одній будівлі, але в різних від-сіках, при цьому відстань між відсіками повинна бути не меншою ніж 5 м.
7.16.1.4. Сулії з кислотами слід упаковувати в корзини або ящики з міцними ручками, вільний простір між сулією і тарою необхідно заповнювати негорючим амортизуючим матеріалом.
7.16.1.5. Переливання кислоти із сулій в розхідну тару слід проводити у спеціальних приміщеннях за допомогою підставок з перекидними пристосуваннями або сифонів.
7.16.1.6. Розлиту кислоту слід нейтралізувати вапняним розчином, а потім це місце посипати піском, прибрати його та промити водою.
7.16.1.7. Для приготування розчину сірчаної кислоти її необхідно вливати у воду тонкою цівкою і безперервно перемішувати.
Вливати воду в сірчану кислоту забороняється.
7.16.1.8. Для приготування розчину лугу невеликі кусочки речовини щипцями опускають у воду і безперервно перемішують.
Великі куски їдкого лугу необхідно розколювати на дрібні кусочки в спеціально відведеному місці, попередньо накривши подрібнюваний кусок цупкою тканиною (бельтингом).
7.16.1.9. У приміщеннях, де працюють з кислотами і лугами, повинні знаходитися засоби для нейтралізації кислот (5% розчин соди) та лугів (3% розчин кислот - борної, оцтової).
7.16.1.10. Луги, що поступають на склади в барабанах або мішках, слід паке-тувати на плоских піддонах та встановлювати в чарунки стелажів або штабель.
Висота штабеля, сформованого з паперових мішків, не повинна перевищувати 2 м, а з барабанів - 1,5 м.
7.16.1.11. Відкривати барабани (бочки) з кристалічним їдким натрієм слід за допомогою спеціальних різаків.
Застосування для цього зубил і молотка забороняється.
7.16.1.12. Звільнення барабанів від кристалічного їдкого натрію повинно проводитись шляхом розчинення його в спеціальному баку з фальшивим днищем, на яке встановлюється барабан відкритою кришкою вниз. Установлення барабана на фальшиве днище повинно проводитись за допомогою підіймальних механізмів (тельферів тощо).
7.16.1.13. Не допускається транспортування і зберігання на складах ємкостей з кислотами і лугами при відсутності на тарі маркування і відповідних написів.
7.16.1.14. При підготовці до транспортування кислот і лугів на тару або упаковку слід наклеювати ярлик з написом: БЕРЕЖИСЬ ОПІКУ!, а в накладній ставити штамп: НЕБЕЗПЕЧНО. ЇДКА РЕЧОВИНА!, при перевезенні кислот: НЕБЕЗПЕЧНО. КИСЛОТА!
7.16.1.15. Навантаження і розвантаження кислот і лугів у тарі, а також установлення їх у транспортні пристосування повинно проводитися двома вантажниками. Вивільнення сулій від кислот і розчинів лугів пневматичним засобом під вакуумом може проводитись без зняття сулій з автомашин.
7.16.1.16. Навантаження і розвантаження кислот, лугів та інших небезпечних рідин, а також установлення їх у кузові транспортного засобу повинні здійснювати-ся робітниками з дотриманням таких заходів безпеки:
перед початком роботи кожне місце вантажу повинно бути ретельно оглянуто, при виявленні навіть найменших пошкоджень тари необхідно вживати додаткових заходів обережності, щоб забезпечити безпеку робітників і водія;
переносити сулії з кислотою слід тільки після попередньої перевірки дна корзини та ручок;
при пошкодженні тари необхідно негайно викликати керівника робіт;
забороняється переносити сулії з кислотою і лугом на спині, плечі, перед собою і нахиляти їх.
7.16.1.17. Постійні працівники складу зберігання кислот і лугів повинні забез-печуватись спецодягом і спецвзуттям а також засобами індивідуального захисту, зокрема: костюмом бавовняним з кислотозахисним просоченням, чоботами гумовими, рукавичками гумовими, окулярами захисними.
7.16.1.18. Особи, що допущені до робіт з кислотами та лугами, повинні бути забезпечені спеціальним одягом. Роботу з кислотами та лугами необхідно проводити в костюмах - для жінок за ГОСТ 27574-87, для чоловіків - за ГОСТ 27575-87.
