---

Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові 200 50

речовини

Речовини-окисники 200 50

Високотоксичні речовини 20 5

Токсичні речовини 200 50

Речовини, які становлять небезпеку для 500 200

довкілля (високотоксичні для водних

організмів)

Речовини, які становлять небезпеку для 2000 500

довкілля (токсичні для водних організмів)

та/або можуть здійснювати довгостроковий

негативний вплив на водне середовище

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 500 100

водою

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 200 50

водою з виділенням горючих та/або

вибухонебезпечних чи токсичних газів

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 11 липня 2002 р. N 956

ПОРЯДОК

ідентифікації та обліку об'єктів

підвищеної небезпеки

1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів

господарської діяльності, у власності або користуванні яких є

об'єкти, де можуть використовуватися або виготовляються,

переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні

речовини (далі - потенційно небезпечні об'єкти), а також на всіх

суб'єктів господарської діяльності, які мають намір розпочати

будівництво потенційно небезпечних об'єктів.

Вимоги цього Порядку не застосовуються до ідентифікації та

обліку:

потенційно небезпечних об'єктів військового призначення;

потенційно небезпечних об'єктів, віднесених до таких у

зв'язку з наявністю на них радіоактивних речовин;

потенційно небезпечних об'єктів розвідки, видобутку та

розробки корисних копалин, включаючи розвідку та розробку

морського дна, наявність небезпечних речовин у яких обумовлена

природними явищами, а їх кількість не може контролюватися;

небезпечних речовин, що перевозяться за межами підприємства

усіма видами транспортних засобів, крім транспортування по

трубопроводах;

гідротехнічних споруд.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному

в Законі України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ( 2245-14 ), а

також у ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Терміни

та визначення) і ДСТУ 2960-94 (Організація промислового

виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення).

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки

3. Суб'єкт господарської діяльності, у власності або

користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи

який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує

проведення його ідентифікації.

4. Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом

підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення

сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що

використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються

чи транспортуються на об'єкті, перевищує встановлений норматив

порогової маси.

5. Потенційно небезпечним об'єктом вважається апарат або

сукупність пов'язаних між собою потоками в технологічний цикл

апаратів, об'єднаних за адміністративною та/або територіальною

ознакою.

Потенційно небезпечним об'єктом за адміністративною ознакою

вважається структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення,

дільниця, тощо) суб'єкта господарської діяльності.

У разі коли відстань між потенційно небезпечними об'єктами за

адміністративною ознакою не досягає 500 метрів, вони вважаються

одним потенційно небезпечним об'єктом.

У разі коли до складу потенційно небезпечного об'єкта за

адміністративною ознакою входять дільниці, відділення або окремі

установки з небезпечними речовинами, що знаходяться на відстані

понад 500 метрів одна від одної, вони вважаються окремими

потенційно небезпечними об'єктами.

6. Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно

небезпечного об'єкта розраховується сумарна маса кожної

небезпечної речовини із зазначених у нормативах порогових мас

індивідуальних небезпечних речовин або кожної небезпечної

речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до

будь-якої категорії або до декількох категорій небезпечних речовин

згідно із зазначеними нормативами.

7. За сумарну масу небезпечної речовини береться:

1) для сховищ (резервуарів) - сумарна маса небезпечної

речовини, що може в них знаходитися при повному завантаженні

відповідно до технологічного регламенту, проектної або іншої

документації. При цьому обов'язково зазначається, для яких обсягів

речовини виконувалися розрахунки. У разі зміни норм завантаження

процедура ідентифікації виконується повторно згідно з вимогами

цього Порядку;

2) для технологічних установок - максимальна сумарна маса, що

може знаходитися в апаратах і трубопроводах відповідно до

технологічного регламенту, умов процесу та правил експлуатації;

3) для обладнання колонного типу - сумарна маса небезпечної

речовини при максимальному рівні рідини на тарілках. Для апаратів,

у яких застосовуються наповнювачі з пористим інертним середовищем,

сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням

максимального обсягу вільного простору;

4) для трубопроводів за межами підприємства - сумарна маса

небезпечної речовини в секції трубопроводу між двома запірними

пристроями і та, що може виділитися впродовж часу, встановленого

для виявлення витікання та здійснення ручного перекриття запірних

пристроїв, згідно з технологічним регламентом та проектною

документацією, а для внутрішньозаводських трубопроводів - сумарна

маса небезпечної речовини у всьому трубопроводі;

5) для зливно-наливних естакад - сумарна маса небезпечної

речовини в залізничних або автомобільних цистернах. У розрахунках

використовується максимальна ємність і максимально регламентована

кількість цистерн, які можуть встановлюватися на естакаді

одночасно.

8. У розрахунках сумарної маси небезпечної речовини на

потенційно небезпечному об'єкті може не враховуватися маса цієї

речовини, що знаходиться в насосах, компресорах, фільтрах,

шнекових живильниках, в інших машинах, механізмах та апаратах,

якщо вона не перевищує 2 відсотки нормативу порогової маси

індивідуальної небезпечної речовини або відповідної категорії

небезпечної речовини.

9. Процедура ідентифікації вважається закінченою, якщо

виявиться, що сумарна маса хоча б однієї з усіх видів небезпечних,

речовин на потенційно небезпечному об'єкті, розрахована згідно з

пунктами 6-8 цього Порядку, дорівнює або перевищує норматив

порогової маси.

У разі коли індивідуальна небезпечна речовина відноситься за

своїми властивостями також до однієї з категорій небезпечних

речовин, слід користуватися нормативом порогової маси

індивідуальної небезпечної речовини.

У разі коли небезпечна речовина може бути віднесена одночасно

до декількох категорій речовин, слід користуватися нормативом

порогової маси тієї категорії речовини, для якої він найменший.

10. У разі коли сумарна маса жодної небезпечної речовини не

перевищує нормативу порогової маси, за її властивостями

визначається категорія та група, до яких вона може бути віднесена,

а також сумарна маса небезпечних речовин однієї групи.

11. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи

визначається шляхом додавання величин сумарної маси кожної

небезпечної речовини, що використовується або виготовляється,

переробляється, зберігається чи транспортується на об'єкті.

У разі коли небезпечна речовина за своїми властивостями може

бути віднесена до декількох груп, сумарна маса її враховується у

кожній групі, до якої вона може бути віднесена.

У розрахунках сумарної маси небезпечних речовин однієї групи

може не враховуватися маса небезпечних речовин, що знаходяться на

об'єкті в обсягах не більше ніж 2 відсотки порогової маси згідно з

нормативами, якщо їх загальний обсяг на території підприємства не

може призвести до великої аварії.

12. Порогову масу небезпечних речовин однієї групи визначають

за формулою:

Q(рgr) = Sg(і) : S( g(і) : Q(і) )

де S - сумарна величина;

g(і) - сумарна маса небезпечної речовини, що знаходиться на

об'єкті;

Q(і) - норматив порогової маси цієї небезпечної речовини.

Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення

порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.

13. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи дорівнює

або перевищує її порогове значення, якщо виконується умова:

S( g(і) : Q(і) ) >= 1,

Проводиться розрахунок найменшого та найбільшого значення

порогової маси небезпечної речовини згідно з нормативами.

14. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин однієї

групи, що знаходяться на об'єкті, дорівнює або перевищує порогову

масу, визначену відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку,

процедура ідентифікації вважається закінченою і об'єкту

присвоюється відповідний клас підвищеної небезпеки.

15. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин, визначена

відповідно до пунктів 6-8 цього Порядку, не перевищує нормативу

порогової маси або коли сумарна маса небезпечних речовин однієї

групи не перевищує порогової маси, визначеної відповідно до

пунктів 11-13 цього Порядку, процедура ідентифікації вважається

закінченою і потенційно небезпечний об'єкт не відноситься до

об'єктів підвищеної небезпеки за умови, що відстань від нього до

місць великого скупчення людей (житлові масиви, стадіони,

кінотеатри, лікарні, школи тощо), транспортних магістралей,

промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних

об'єктів перевищує 500 метрів для небезпечних речовин груп 1 і 2 і

1000 метрів для небезпечних речовин групи 3.

16. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин на

потенційно небезпечному об'єкті не перевищує найменшого значення

порогової маси згідно з нормативами або не перевищує порогової

маси, визначеної відповідно до пунктів 11-13 цього Порядку, але

відстань від цього об'єкта до місць великого скупчення людей,

транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво

важливих цивільних об'єктів менша ніж 500 метрів для небезпечних

речовин групи 1 і 2 і 1000 метрів для небезпечних речовин групи 3,

пороговою масою вважається маса небезпечних речовин, визначена за

формулою:

Q(і.k) = Q(і) х ( R(х) : R(n) ) в ступ. 2,

де Q(і.k) - норматив порогової маси небезпечних речовин для

потенційно небезпечних об'єктів, розташованих від місць великого

скупчення людей, транспортних магістралей, промислових,

природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів на відстані

менше ніж 500 метрів для небезпечних речовин групи 1 і 2

і 1000 метрів для речовин групи 3;

Q(і) - норматив порогової маси індивідуальних небезпечних

речовин або категорій небезпечних речовин, або небезпечних речовин

однієї категорії чи групи, розрахований відповідно до пункту 12

цього Порядку;

R(х) - відстань від потенційно небезпечного об'єкта до місць

великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових,

природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів

R(n) - гранична відстань, починаючи з якої проводиться

перерахунок нормативу порогової маси (для речовин групи 1 і 2 R(n)

дорівнює 500 метрів, для речовин групи 3-1000 метрів).

17. У разі коли сумарна маса небезпечних речовин на

потенційно небезпечному об'єкті, розрахована відповідно до пунктів

6-8, 11 цього Порядку, перевищує порогову масу, визначену

відповідно до пункту 16, об'єкту присвоюється відповідний клас

підвищеної небезпеки.

18. Суб'єкт господарської діяльності складає повідомлення про

результати ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки за формою

ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним

територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції

цивільного захисту та техногенної безпеки, Держекоінспекції,

державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки,

Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій

держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі -

уповноважені органи).

Дані про об'єкти підвищеної небезпеки, які є державною або

комерційною таємницею, подаються суб'єктом господарської

діяльності з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових

актів.

Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад

публікують відомості про об'єкти підвищеної небезпеки в

регіональних друкованих засобах масової інформації протягом

30 днів після отримання повідомлення.

19. У разі зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних

речовин або їх кількості суб'єкт господарської діяльності, у

власності або користуванні якого є об'єкти підвищеної небезпеки,

проводить у 6-місячний термін їх повторну ідентифікацію.

20. У разі проведення повторної ідентифікації суб'єкт

господарської діяльності повідомляє у двотижневий термін

уповноважені органи про зміни порівняно з попередньою