Тип блокування опор, формула розрахунку навантаження

кут °

0

15

30

45

60

75

90

105

120

135

150

165

180

V-подібна схема блокування,

F1=F/(2cos /2)

50

50

52

54

58

63

71

82

100

131

193

383

1146

Трикутна схема блокування,

F1=F/(2 sin(π/4-/4))

71

75

82

90

100

113

131

156

193

256

383

764

2292

№

мал.

Графічне зображення кріплення

Характеристика кріплення

1

2

3

1

(До пункту 7.10.2.14 цих Правил)

При горизонтальному закріпленні страхувального (вантажного) каната необхідно враховувати: що менше кут його провисання, то більше буде навантаження в місцях його кріплення (А, В). Так, якщо кут провисання натягнутого каната дорівнює 10⁰, навантаження в місцях А та В зростають утроє (F_А = РL / 2h). (При L = 12 м; h = 2м; Р = 800 Н – маємо:

F_А = 800х12/(2х2) =2400 Н).

При такому способі закріплення каната в місцях А та В застосовуються тільки основні опори

2

(До пункту 7.10.2.17 )

Вертикальне дублювання опор у кріпленні. Кут між опорами А та В має бути не більше 30⁰

3

(До пункту 7.10.2.11 Правил)

Відтягнення, установлене на канаті, може ковзати, коли опорний канат вільно проходить через карабін відтягнення (а), і може бути фіксованим, коли опорний канат кріпиться в карабін відтягнення вузлом «австрійський провідник» (б). У першому випадку відтягнення навантажується рівнодійною силою натягу каната, а в другому випадку - може довантажуватися ще й частиною навантаження опорного каната, тому що виключена можливість ковзання відтягнення уздовж опорного каната. Це необхідно враховувати при установці відтягнень. Бажано, щоб відтягнення розташовувалась по бісектрисі кута  між напрямками докладання навантажень на опорний канат

4

(До пункту 7.10.2.18 цих Правил)

У разі, коли край (перепад за висотою), через який необхідно спуститися працівникові, гострий (ріжучий) або неміцний, для забезпечення безпечного спуску працівника використовують консоль (запобіжник).

Конструкція консолі повинна забезпечувати плавний перегин опорного каната. Кріплення консолі повинне виключати можливість переміщення її в будь-якому напрямку, після того як працівник займе робоче сидіння, установлене на опорному канаті. Розміри консолі (винесення стріли й товщина дошки, у першу чергу), а також вага вантажу (Р₁) вибираються з урахуванням величини навантаження на канат (Р₂₎ і її розподілення, що залежить від співвідношення довжини плечей а₁/а₂=Р₂/Р₁

Графічне зображення

способів підйому по опорному канату

Короткий опис способів

підйому по опорному канату

1

2

Підйом способом «нога-нога» за допомогою рук здійснюється з використанням двох затискачів із закріпленими до них стременами, які виконані з синтетичного плетеного шнура діаметром 6 - 8 мм або стрічки шириною не менше 20 мм.

Довжина стремян повинна дозволяти робити у вертикальній площині крок довжиною в 30 - 40 см, при цьому одне стремено має бути на 5 - 10 см довше за інше. Стремена працівник надягає на ноги. Кріплення працівника до опорного каната здійснюється через затискачі стропами, закріпленими за нагрудний страхувальний вузол зачеплення ПЛ.

Стремена кріпяться через карабін безпосередньо до страхувального вузла ПЛ для того, щоб у процесі підйому й при зупинках працівник не відкидався назад й не відхилявся від вертикальної вісі опорного каната

Підйом способом «коліно-стопа» здійснюється за допомогою двох затискачів, один з яких кріпиться безпосередньо на стопі однієї ноги, а другий - поблизу коліна іншої на короткому стремені, що охоплює другу стопу працівника.

З метою попередження відкидання працівника назад при такому способі підйому опорний канат кріпиться через карабін безпосередньо до нагрудного страхувального вузла зацеплення ПЛ.

Підйом способом «нога-груди» здійснюється з використанням двох затискачів, один з яких (нижній) кріпиться до нагрудного страхувального вузла зацеплення ПЛ, розташованого на рівні нижньої частини грудної клітки працівника, а другий (верхній) - за допомогою довгого стремені кріпиться за одну чи дві ноги.

Якщо конструкція ПЛ не дозволяє закріпити нижній затискач на рівні нижньої частини грудної клітки, для закріплення затискача використовується спеціальне кріплення. Нижній затискач завжди з'єднується зі страхувальним вузлом ПЛ, а спеціальне кріплення має забезпечувати його фіксацію при переміщенні угору.

При підйомі способом «нога-груди» верхній затискач з'єднується (блокується) коротким стропом з ПЛ працівника

Схеми гальмівних систем

Характеристика гальмівної системи

Співвідношення зусиль у гальмівній системі

1

2

3

Через одну опору

(карабін)

При значенні 

від 0° до 30°:

Р₂ = 0,5 Р₁

Р₂+Р₁ = P_к= 1,5 Р₁

Через

дві опори (два карабіни)

При значенні ₁ і

 ₂ від 0° до30°:

Р₂ = 0,25 Р₁

Р_к2 = 0,75 Р₁

P_к1 = 1,5 Р₁

Через дві опори (два карабіни) і пристрій для спуску по канату

 = 360°-420°

При значеннях 

від 0° до 30° і

 від 60° до 120° :

P₂ =(0,l-0,12) P₁

Р_к1 = 1,5 Р₁

P_к2 = (0,6-0,62) P₁

↓Р_к

Через опору (карабін) і пристрій для спуску по канату «вісімка»

 = 360-420°

При значеннях  від 60° до 120°:

Р₂= (0,l-0,l2) Р₁

Р_к = 1,5 Р₁

Де Р₁ -зусилля на працівнику, якого тримає страхувальник (зусилля ривка);

Р₂ -зусилля, що діє на страхувальника;

Р_к, Р_к1,Р_к2 – зусилля, що діють на опори (карабіни);

 - сумарний кут охоплення страхувальним канатом опор (карабінів) і пристрою для спуску по канату