---

зняти з опорного каната пристрій для спуску потерпілого;

навантажити вагою свого тіла страхувальний канат потерпілого
шляхом виконання другої, третьої та четвертої дій, зазначених у
підпункті 7.10.8.1.1. При цьому вага потерпілого перенесеться з
його стропа на пристрій для спуску рятувальника;

послабити й зняти строп потерпілого з його страхувального
каната. Якщо зняти строп не вдається, його необхідно обрізати;

розблокувати свій пристрій для спуску, спуститися разом з
потерпілим.

При проведенні рятувальної операції забезпечення безпеки
(самострахування) рятувальника здійснюється за страхувальний канат
потерпілого.

7.10.8.1.4. Порядок дій під час евакуації потерпілого з
висоти, що завис на робочому сидінні, другим членом бригади -
рятувальником, який піднімається до потерпілого знизу:

на затискачах способом "нога-нога" за допомогою рук піднятися
до потерпілого по його страхувальному канату. Для забезпечення
безпеки (самострахування) закріпитися стропом ПЛ за додатковий
страхувальний канат, а при його відсутності - за опорний канат
потерпілого;

зупинитися біля потерпілого й закріпити свій додатковий строп
за його опорний канат вище рівня голови потерпілого (якщо для
забезпечення безпеки використовується опорний канат потерпілого);

змінити напрямок власного руху, для цього:

нижче затискачів на канаті, по якому рятувальник здійснював
підйом до потерпілого, установити пристрій для спуску й
заблокувати його;

закріпити карабіном пристрій для спуску до свого ПЛ;

зняти послідовно, спочатку один, потім другий затискач, за
допомогою яких здійснювався підйом, і перенести вагу свого тіла на
пристрій для спуску;

закріпити потерпілого додатковим стропом до свого пристрою
для спуску;

зняти строп потерпілого з його страхувального каната;

розблокувати пристрій для спуску потерпілого, "протравити"
(вільно пропустити) через його опорний канат і перенести вагу його
тіла на свій пристрій для спуску. При цьому необхідно чітко
контролювати положення свого стропа, закріпленого на опорному
канаті потерпілого;

зняти пристрій для спуску потерпілого з опорного каната;

розблокувати свій пристрій для спуску, спуститися разом з
потерпілим.

7.10.8.1.5. Порядок дій під час евакуації потерпілого з
висоти, що завис на стропі на вертикально встановленому
страхувальному канаті, другим членом бригади - рятувальником, який
піднімається до потерпілого знизу:

на затискачах способом "нога-нога" за допомогою рук піднятися
до потерпілого по його опорному канату. Для забезпечення безпеки
(самострахування) рятувальнику слід закріпитися стропом ПЛ за
додатковий страхувальний канат, а при його відсутності - за
страхувальний канат потерпілого;

після наближення до потерпілого перемістити свої затискачі
вище рівня голови потерпілого;

заблокувати пристрій для спуску потерпілого;

змінити напрямок власного руху, для цього:

нижче місця кріплення стропа потерпілого до його
страхувального каната встановити пристрій для спуску й заблокувати
його;

закріпити карабіном пристрій для спуску до свого ПЛ;

свій строп перенести й закріпити на опорному канаті
потерпілого;

перенести вагу свого тіла із затискачів на свій пристрій для
спуску. При цьому зменшиться навантаження потерпілого на його
строп, а заблокований пристрій для спуску не прослизне вниз по
канату стропу потерпілого;

закріпити потерпілого до свого пристрою для спуску додатковим
стропом;

зняти строп потерпілого з його страхувального каната;

розблокувати пристрій для спуску потерпілого й перенести
навантаження з його пристрою для спуску на свій. При цьому слід
контролювати положення свого стропа - місце його закріплення за
опорний канат потерпілого має бути не далі довжини витягнутої
руки;

зняти пристрій для спуску потерпілого з опорного каната;

розблокувати свій пристрій для спуску, спуститися разом з
потерпілим.

7.10.8.2. За наявності на об'єкті інших членів бригади й
додаткового верхолазного спорядження безпека потерпілого й
рятувальника забезпечуються додатковими страхувальними канатами,
закріпленими за окремі, незалежні опори.

7.10.8.3. Якщо причиною виникнення аварійної ситуації сталося
руйнування одного з канатів, на яких працював потерпілий,
необхідно замість зруйнованого встановити додатковий канат.

7.10.8.4. Під час евакуації потерпілого з підземних
споруджень (комунікацій, колодязів тощо), закритих ємностей, а
також на висотних будівельних спорудах, коли допомогу потерпілому
доцільніше робити шляхом його підйому, ніж спуску, використовують
поліспасти або поліспастні системи, наведені в табл. 7.7 Правил
.

7.10.8.5. Допускається використовувати для евакуації
потерпілого наявні на об'єкті вантажопідіймальні машини
(механізми). У цьому разі після спуску (підйому) до потерпілого
рятувальник виконує такі дії:

кріпить додатковим стропом ПЛ потерпілого за конструкцію
робочої платформи (колиски, люльки) вантажопідіймальної машини
(механізму);

переміщує (переносить) потерпілого в робочу платформу
(колиску, люльку) вантажопідіймальної машини (механізму);

відкріплює потерпілого від опорного й страхувального канатів;

здійснює спуск (підйом) разом з потерпілим.

7.10.8.6. При защемленні або сплутуванні нижніх кінців
канатів, на яких виконує роботу працівник, і неможливості
звільнення (розплутування) їх на робочому місці для спуску
працівника додатково установлюють інші канати.

7.10.8.7. При ушкодженні опорного каната під працівником
звільняють ушкоджену ділянку від навантаження за допомогою вузла
"австрійський провідник" і встановлюють для працівника поруч інший
опорний канат.

7.10.8.8. При ушкодженні опорного каната над працівником
треба передусім забезпечити страхування працівника за допомогою
додаткового канату, а потім звільнити від навантаження й видалити
з робочого місця ушкоджений канат.

7.10.8.9. У разі захоплення нижніх кінців опорного
(страхувального) каната транспортним засобом або яким-небудь іншим
механізмом необхідно негайно обрізати канат нижче пристрою для
спуску (вузла, що самозатягається, або затискача) та застосувати
для спуску потерпілого інші канати.

7.11. Вимоги безпеки під час виконання робіт з риштувань та
помостів

7.11.1. Вимоги безпеки під час виконання робіт з приставних
риштувань та помостів

7.11.1.1. Риштування приставні і помости мають відповідати
вимогам ГОСТ 24258-88 та ГОСТ 27321-87.

7.11.1.2. Риштування і помости мають бути інвентарними,
виготовлятись за типовими проектами та мати паспорти виробників.

У виняткових випадках, коли висота, на якій виконується
робота, перевищує 4 м, допускається використання неінвентарних
риштувань, які споруджують за індивідуальним проектом і вводять в
експлуатацію тільки після прийняття їх комісією з оформленням акта
і затвердженням його головним інженером (технічним директором,
керівником) підприємства.

7.11.1.3. Установлювати та розбирати риштування слід з
дотриманням послідовності виконання робіт, передбаченої ПВР.

Працівників, які установлюють та розбирають риштування, перед
початком виконання робіт інструктує керівник робіт щодо способів
та послідовності проведення цих робіт і заходів безпеки.

7.11.1.4. Риштування та належні до них пристрої
виготовляються з міцного матеріалу з урахуванням максимального
робочого навантаження (з коефіцієнтом запасу міцності не менше 4).

Дерев'яні риштування і помости споруджуються з сухої
деревини хвойних порід не нижче 2-го сорту за ГОСТ 8486-86, яку
захищають антисептиком.

Металеві конструкції ґрунтують та фарбують.

7.11.1.5. Конструкція коробчатих та трубчастих риштувань має
унеможливлювати накопичення вологи в їх внутрішніх порожнинах.

7.11.1.6. Риштування кріпиться до надійних конструкцій,
елементів конструкцій будови, споруди тощо (далі - споруди) по
вертикалі та по горизонталі.

Місця закріплення вказуються в технічній документації
виробників риштувань. У разі відсутності цього в технічній
документації передбачають місця кріплення до стін споруди у ПВР:
не менше ніж через два прольоти - для верхнього ярусу та одного
кріплення - на кожні 50 кв.м проекції поверхні риштувань на фасад
споруди.

Не дозволяється кріпити риштування до балконів, парапетів,
карнизів тощо.

7.11.1.7. Риштування обладнуються надійно закріпленими до них
драбинами або трапами з відстанню один від одного не більше ніж
40 м, які забезпечують безпечні шляхи піднімання на конструкцію
риштувань та спускання працівників.

На риштуваннях довжиною понад 40 м установлюються не менше
двох драбин або трапів.

Верхній кінець драбини або трапа надійно закріплюється за
поперечину риштувань.

Ухил трапа має бути не більше 1:3, а кут нахилу драбини до
горизонтальної площини - не більше 60 град.

Місце верхнього виходу з драбини на риштування обладнується
огородженнями.

7.11.1.8. Риштування повинні мати жорстку конструкцію, не
хитатися, для чого вони закріплюються розпірками або іншими
конструктивними елементами.

7.11.1.9. У місцях піднімання працівників на риштування слід
установити плакати з вказівкою допустимих значень навантажень на
риштування, схем розміщення вантажу, матеріалів тощо та шляхів
евакуації.

7.11.1.10. Під час виконання робіт на висоті інвентарні
риштування повинні мати огородження з бортовими елементами
відповідно до вимог чинного законодавства.

7.11.1.11. У разі виконання робіт з риштувань висотою 6 м і
вище слід установлювати два настили: робочий (верхній) і захисний
(нижній), а кожне робоче місце на риштуваннях, крім того, має бути
захищено зверху настилом, обладнаним на висоті не менше 2 м від
робочого настилу.

Не допускається одночасна робота декількох бригад на різних
ярусах будівлі, розташованих по вертикалі, без захисних настилів

7.11.1.12. Проходи під місцем виконання робіт огороджують та
позначають плакатами та знаками безпеки відповідно до вимог
ГОСТ 12.4.026-76.

7.11.1.13. Риштування, з яких не виконувались роботи понад
30 днів, перед продовженням роботи слід повторно приймати в
експлуатацію.

7.11.1.14. Навантаження на риштування та помости не мають
перевищувати розрахункових. Вантажі по змозі слід розподіляти по
всій площині риштувань (помостів) рівномірно. На риштування
(поміст) слід подавати матеріали, які безпосередньо
використовуються у роботі. Перед установленням механізмів і
пристроїв на риштування вживають спеціальні запобіжні заходи щодо
забезпечення необхідної міцності і стійкості риштувань.

7.11.1.15. Риштування оглядаються відповідальним виконавцем
робіт - кожний день перед початком роботи, майстром або
призначеним наказом роботодавця працівником чи відповідальним
керівником робіт - не рідше одного разу на 10 днів. Результати
огляду записуються у Журнал приймання та огляду риштувань та
помостів.

7.11.2. Вимоги безпеки під час виконання робіт з підвісних
риштувань, колисок та помостів

7.11.2.1. Підвісні риштування та помости (далі - підвісні
риштування) допускаються до експлуатації після їх монтажу і
проведення випробувань. Допуск до експлуатації оформлюється актом
і заноситься в Журнал приймання та огляду риштувань та помостів.

7.11.2.2. Підвісні риштування випробуються статичним
навантаженням, яке перевищує розрахункове максимальне робоче на
25%, і динамічним навантаженням, яке перевищує розрахункове на 10%
відповідно до документів з експлуатації виробників.

7.11.2.3. Укладання настилів на підвісні риштування та їх
використання допускається після надійного закріплення елементів
підвішування риштувань.

7.11.2.4. Під час експлуатації підвісні риштування для
унеможливлення їх розкачування закріплюються до надійних
конструкцій споруд або до спеціально призначених конструктивних
елементів.

7.11.2.5. Працівникам на підвісних риштуваннях та колисках
слід користуватися страхувальними канатами, місця закріплення яких
не збігаються з місцями закріплення тросів приводів лебідок, за
допомогою яких переміщуються риштування та колиски.

7.11.2.6. Підвісні риштування після закінчення робіт
опускаються на землю.

7.11.2.7. Пульти керування розміщуються на риштуваннях.
Необхідно прийняти заходи щодо неможливості доступу сторонніх осіб
до механізмів приводу лебідок та пультів керування.

7.11.2.8. Підвісні колиски мають відповідати вимогам безпеки
відповідно до документів з експлуатації виробників.

7.11.2.9. Перед початком роботи відповідальний керівник робіт
разом з відповідальним виконавцем робіт перевіряють стан підвісних
риштувань, страхувальних канатів та пультів керування.

7.11.2.10. Розміри робочої платформи розраховуються на
розміщення на них необхідних для роботи матеріалів, інструменту
тощо та мають забезпечувати відповідний ступінь свободи
працівникам під час виконання робіт.

7.11.3. Вимоги безпеки під час виконання робіт з опорних
пересувних риштувань

7.11.3.1. Опорні пересувні риштування (далі - риштування)
підлягають контрольному збиранню з попередньою перевіркою стану
кожного вузла металоконструкцій та проведенням їх випробувань.

7.11.3.2. Випробування риштувань проводиться рівномірним
статичним навантаженням верхнього ярусу з розрахунку 250 кГ/кв.м
протягом 10 хвилин та динамічним навантаженням, яке перевищує
розрахункове максимальне робоче навантаження на 10%, у терміни та
за методикою, зазначеною в документах з експлуатації виробників.

Результати випробувань оформлюються актом та заносяться до
Журналу приймання та огляду риштувань та помостів.