Влаштовуючись на
роботу, люди найчастіше зовсім не
знають законодавства про працю,
своїх прав, і підписують будь-які
документи. Розглянемо для
прикладу один цілком типовий
випадок.
13 лютого 2008 р. до теруправління
Держгірпромнагляду по АР Крим і м.
Севастополю надійшов лист від
громадянки А. Кокей, яка проживає у
Бахчисараї. З листа випливало, що її
чоловік Е. Кокей у 2007 р., працюючи на
будівництві цеху сухих будівельних
сумішей Бахчисарайського
комбінату «Будіндустрія», одержав
тяжку черепно-мозкову травму і
став інвалідом. На плечі дружини
ліг важкий тягар — тривале
лікування чоловіка. Вона просила
переглянути акти за формами Н-5 і
НПВ, затверджені директором
підприємства ТОВ «Малус-Інвест».
Це товариство, як підрядна
будівельна організація, виконувало
роботи на Бахчисарайському
комбінаті «Будіндустрія» у цеху
сухих будівельних сумішей, що
будувався.
Обставини травмування робітника
такі. 12 вересня 2007 р.
о 8 год ранку виконроб В. Харитонов
дав ланці робітників, що складалася
з 5 осіб, у тому числі й Е. Кокею,
завдання з герметизації стику між
стіною та покрівлею будівлі.
Роботи зі встановлення сталевих
кутових профілів виконували двоє
робітників, а ще двоє, у тому числі
Е. Кокей, кріпили встановлені
профілі саморізами за допомогою
шуруповерта, перебуваючи за 1,5 м від
краю даху з перепадом по висоті 7,2
м.
О 16 год, після того, як кутовий
профіль було укладено, робітники
стали спускатися сходами донизу, а
Е. Кокей ще виконував остаточне
закріплення кутового профілю. У цей
час налетів шквальний порив вітру.
Два листи профнастилу з пачки
складених на покрівлі підняло у
повітря, а потім кинуло на Е. Кокея.
Він не утримався на даху, впав з
висоти 7,2 м і одержав тяжкі травми
голови та рук.
Наказом по ТОВ «Малус-Інвест» було
створено комісію, до складу якої
ввійшов і представник Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві у
м. Севастополі. За результатами
роботи комісії було складено акти
за формами Н-5 і НПВ, оскільки члени
комісії вважали, що працівник
виконував роботи за
цивільно-правовим договором і не
перебував з підприємством у
трудових відносинах.
Після звернення дружини
потерпілого до теруправління
провести перевірку об’єктивності
розслідування цього нещасного
випадку було доручено інспектору
нашої інспекції.
Було встановлено наступне. Між
«Замовником» — ТОВ «Малус-Інвест»
— і фізичною особою — громадянином
України Е. Кокеєм, що надалі
названий «Виконавець», укладено
договір № 27-1/06 від 26.06.2007 р. на
надання послуг такого змісту:
«Виконавець» зобов’язується
надати «Замовникові» послуги з
будівництва цеху сухих будівельних
сумішей потужністю 30 тис. т на рік, а
«Замовник» зобов’язаний прийняти
та оплатити надані послуги
відповідно до умов цього
«Договору».
У договорі не були зазначені ані
конкретні обсяги робіт, ані терміни
будівництва, ані сума оплати за
виконані роботи. Але ж
цивільно-правовий договір має
включати: перелік конкретних
фізичних об’ємів, що підлягають
обмірюванню і можуть бути
відображені в акті приймання робіт;
установлені договором терміни
початку та закінчення робіт; має
бути зазначено суму, що
виплачується підряднику за
виконання зазначених робіт. А ось у
трудовій книжці серії АТ VIII № 6175809
громадянина Е. Кокея, 1979 р. н.,
зроблено запис: «Прийнятий
робітником у ТОВ «Малус-Інвест» з
26.06.2007 р.».
У пояснювальній записці майстер
підприємства зазначив, що він на
будівельному об’єкті керував
п’ятьма робітниками, які були
забезпечені індивідуальними
засобами захисту, пройшли
інструктаж на робочому місці, а
потерпілий навіть пройшов
стажування на робочому місці з 27.06
по 01.07.2007 р. і був допущений до
самостійної роботи 01.07.2007 р., про що
свідчать запис у Журналі
реєстрації інструктажу на робочому
місці та протокол № 2 засідання
комісії з перевірки знань з питань
охорони праці від 10.07.2007 р.
Напрошується запитання: тож чи був
потерпілий працівником ТОВ
«Малус-Інвест»?
Державний інспектор, з огляду на
вищезазначені обставини, згідно
з
п. 38 Порядку розслідування та
ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій
на виробництві (далі — Порядок),
прийняв рішення про видачу припису
за формою Н-9 і направив його
керівникові підприємства, оскільки
ознаки трудових відносин між
потерпілим і підприємством були в
наявності.
Треба віддати належне керівникові
підприємства, який, зрозумівши свої
помилки і помилки своїх підлеглих
під час прийняття працівника на
роботу, видав наказ про повторне
розслідування нещасного випадку.
Повторне розслідування було
проведено 20.03.2008 р., складено акти за
формами Н-5 і Н-1.
Здавалося б, справедливість
перемогла. Та де там! Член комісії —
страховий експерт з охорони праці
управління виконавчої дирекції
Фонду в м. Севастополі викладає
окрему думку і відмовляється
підписувати акт за формою Н-1, що є
грубим порушенням п. 51 Порядку,
затвердженого постановою Кабінету
Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, де
зазначено: «Примірники актів форми
Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ)
підписуються головою і всіма
членами спеціальної комісії
протягом п’яти днів після
оформлення матеріалів
спеціального розслідування. У разі
незгоди із змістом акта форми Н-5,
форми Н-1 (або форми НПВ) член
комісії письмово викладає окрему
думку, яка додається до акта і є
його невід’ємною частиною, про що
зазначається в акті форми Н-5».
Природно, з такою позицією
страхового експерта теруправління
Держгірпромнагляду не погодилося і
21.03.2008 р. направило листа начальнику
управління виконавчої дирекції
Фонду в м. Севастополі про
неправомірні дії його підлеглого,
члена комісії з розслідування.
Відповідь не забарилася:
«Відповідно до ст. 19 Конституції
України ніхто не може бути
примушений робити те, що не
передбачено законодавством, у
даному випадку не можна примусити
експерта підписати документ, який
за твердженням останнього складено
у зв’язку з неправильним
застосуванням норм чинного
законодавства.
У зв’язку з тим, що до цього часу
немає офіційного роз’яснення
Держгірпромнагляду вимог пп. 13, 51
Порядку, трактування зазначених
пунктів Вашими співробітниками не
має нормативно-правового
характеру і не може бути прийняте
до виконання.
Звертаємо Вашу увагу на те, що це
роз’яснення несе міжвідомчий
характер і згідно з Указом
Президента України «Про державну
реєстрацію нормативно-правових
актів міністерств і інших органів
виконавчої влади», підлягає
обов’язковій реєстрації в
міністерстві юстиції України».
Таке ставлення Фонду до Порядку як
нормативного документа і до самої
охорони праці, основним принципом
якої є пріоритет життя і здоров’я
працівника, заганяє в безвихідь
потерпілого і його сім’ю.
Теруправління змушене було
направити листа до прокуратури м.
Севастополя, вказавши на
неправомочні дії управління
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань у м.
Севастополі.
На адресу теруправління 14.04.2008 р.
надійшла відповідь прокурора м.
Севастополя, де сказано, що
прокуратурою міста видано припис
начальнику управління Фонду щодо
усунення порушень законодавства і
підписання актів за формою Н-5 і
Н-1 згідно з Порядком. Проте до
сьогоднішнього дня акти не
підписані. Не виконується
нормативно-правовий акт, не
виконуються законні вимоги
прокуратури... Що далі?
І це тільки один приклад.
Торік у будівельній галузі на
території Криму зафіксовано
зростання рівня загального
травматизму на 6 нещасних випадків,
водночас рівень смертельного
травматизму знизився на 5 нещасних
випадків. У I кварталі 2008 р.
(порівняно з аналогічним періодом
минулого року) загальний
травматизм знизився на 7 нещасних
випадків, смертельний — збільшився
на 1. Основні «постачальники»
нещасних випадків — малі приватні
підприємства, що ігнорують
законодавство про працю. А державні
наглядові органи, в основному через
свою малу чисельність, не можуть
здійснити всеохоплюючий контроль
на кожному підприємстві.
Більшість приватних підприємців
сприймає охорону праці як
перешкоду у своїй діяльності. У
гонитві за прибутком власник
заощаджує на охороні праці, не дбає
про створення здорових і безпечних
умов праці, про забезпечення
працівників засобами
індивідуального захисту, про
контроль за додержанням підлеглими
вимог безпеки. Власники,
застрахувавши працівника
відповідно до Закону «Про
загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності»,
вважають свій обов’язок
виконаним.
Останнім часом роботодавець, щоб
уникнути відповідальності, без
урахування того, які роботи будуть
виконуватись, оформляє всіх за
договором підряду, тобто працюючі
зобов’язані трудитися, як кажуть,
на свій страх і ризик. Але ж, як
правило, на будівельному
майданчику 80% виконуваних робіт є
роботами підвищеної небезпеки.
Загрозу становлять працюючі
механізми, технологічні процеси з
монтажу і демонтажу оснащення,
більшість робіт виконується на
висоті, для чого потрібні
спеціально навчені працівники. Як
субпідрядники до виконання
багатьох видів робіт залучаються
приватні фірми. А там на постійній
основі значаться 4—5 працівників,
інших наймають тимчасово за
договором підряду, і, як правило, це
некваліфіковані робітники «з
вулиці». Під час обстеження
інспекторським складом такого
будівельного майданчика керівник
заявляє: «У мене всі працюють за
договором підряду (трудовою угодою,
цивільно-правовим договором), і я
за них відповідальності не
несу!»
Суттєво поліпшити стан охорони
праці, знизити рівень травматизму в
будівництві та загалом на
виробництві неможливо, поки не буде
визначено законодавчо, що роботи
підвищеної небезпеки мають
виконуватися тільки особами, які
уклали трудовий договір із
суб’єктом господарювання, і що
заборонено виконувати роботи
підвищеної небезпеки за
цивільно-правовим договором.
Також давно назріло питання про
значне збільшення суми штрафу за
кожен нещасний випадок, що стався з
вини роботодавця, за кожне грубе
порушення нормативно-правових
актів з охорони праці. «Колективна
безвідповідальність»
консолідованих коштів Фонду
вирішує питання виплат і
компенсацій у масштабах країни, але
розхолоджує окремих порушників
законодавства про працю. Якби вони
вносили до Фонду кошти, які той
витратив би на виплати потерпілим
на виробництві
і сім’ям загиблих саме на таких
підприємствах, це було б і
справедливо, і повчально. Такі
кроки стали б гарантією зниження
рівня виробничого травматизму,
дали б змогу тримати ситуацію під
контролем.
І. ДРОЗДОВ, начальник Кримської
державної інспекції промислової
безпеки та охорони праці в
будівництві, котлонагляді і за
підйомними спорудами
