Страница 20: НПАОП 0.00-1.01-07. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (56458)

Q: Как скачать НПАОП 0.00-1.01-07. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів ?

Скачать НПАОП 0.00-1.01-07. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів можно нажав на кнопку Скачать бесплатно внизу страницы.

Особи, винні в порушенні вимог цих Правил, несуть відповідальність згідно з покладеними на них функціями відповідно до чинного законодавства України.

Начальник управління організації державного нагляду в металургії,

машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

В. І. Іванченко

Додаток 1

до пункту 4.1.2 Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних кранів

ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КЛАСИФІКАЦІЇ (РЕЖИМУ РОБОТИ) ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ І МЕХАНІЗМІВ У ЦІЛОМУ

1. Група класифікації (режиму роботи) кранів у цілому визначається за табл. 1.1 – залежно від класу використання (U₀ – U₉), що характеризується величиною максимального числа циклів за заданий термін служби, та режиму навантаження (Q1-Q4).

1.1. Режим навантаження крана характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантажень Kp, що визначається за формулою

	,

де C_i – середня кількість робочих циклів з частинним рівнем маси вантажу P_i;

C_T – сумарне число робочих циклів за весь термін служби крана:

	,

P_i – значення мас окремих вантажів (рівні навантаження) при типовому використанні крана;

P_max – маса найбільшого вантажу (номінальний вантаж), який дозволяється піднімати краном;

m = 3.

2. Група класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому визначається за табл. 1.2 залежно від класу використання механізму (T₀ – T₉), що характеризується загальною тривалістю використання механізму (у годинах), та режимом навантаження (L1 – L4).

2.1. Режим навантаження механізму характеризується величиною коефіцієнта розподілу навантаження Km, що визначається за формулою

	,

де t_i – середня тривалість використання механізму при частинних рівнях навантаження P_i;

t_T_– загальна тривалість при всіх частинних рівнях навантаження:

	;

Pi – значення частинних навантажень (рівні навантажень), характерних для застосування даного механізму;

P_max – значення найбільшого навантаження, що прикладається до механізму;

m = 3.

Таблиця 1.1. Групи класифікації (режиму роботи) кранів у цілому

Режим навантаження	Коефіцієнт наван-таження K_p	Характеристика вантажів, що підіймаються кранами	Клас використання
			нерегулярне використання				регулярне викорис- тання за легких умов	регулярне викорис- тання з перервами	регулярне інтен- сивне викорис- тання	інтенсивне використання
			U₀	U₁	U₂	U₃	U₄	U₅	U₆	U₇	U₈	U₉
			Максимальна кількість робочих циклів
			1,6 · 10⁴	3,2 · 10⁴	6,3 · 10⁴	1,25 · 10⁵	2,5 · 10⁵	5 · 10⁵	1 · 10⁶	2 · 10⁶	4 · 10⁶	Понад 4 · 10⁶
Q1 – легкий	0,125	легкі – регулярно, а номінальні – зрідка			А1	А2	А3	А4	А5	А6	А7	А8
Q2 – середній	0,25	середні –регулярно, а номінальні – досить часто		А1	А2	А3	А4	А5	А6	А7	А8
Q3 – важкий	0,5	важкі – регулярно, а номінальні – часто	А1	А2	А3	А4	А5	А6	А7	А8
Q4 – дуже важкий	1,0	близькі до номінальних – регулярно	А2	А3	А4	А5	А6	А7	А8

Таблиця 1.2. Групи класифікації (режиму роботи) механізмів у цілому

Режим навантаження	Номі-нальний кое-фіцієнт наван-таження K_м	Характеристика дій навантажень, яких зазнають механізми	Клас використання механізмів
			нерегулярне використання				регулярне використання за легких умов	регулярне використання з перервами	регулярне інтенсивне використання	інтенсивне використання
			T₀	T₁	T₂	T₃	T₄	T₅	T₆	T₇	T₈	T₉
			Загальна тривалість використання, годин
			200	400	800	1600	3200	6300	12500	25000	50000	100000
L1 – легкий	0,125	малі регулярно, а найбільші – зрідка			M1	M2	M3	M4	M5	M6	M7	M8
L2 – середній	0,250	помірні – регулярно, а найбільші – досить часто		M1	M2	M3	M4	M5	M6	M7	M8
L3 – важкий	0,5	великі – регулярно, а найбільші – часто	M1	M2	M3	M4	M5	M6	M7	M8
L4 – дуже важкий	1,0	найбільші – регулярно	M2	M3	M4	M5	M6	M7	M8

Начальник управління організації державного нагляду в металургії,

машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

В. І. Іванченко

Додаток 2

до пункту 4.19.8 Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних кранів

ГРАНИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ РЕЙКОВИХ КОЛІЙ ВІД ПРОЕКТНОГО ПОЛОЖЕННЯ

Таблиця 2.1. Граничні відхилення рейкових колій для опорних кранів

Відхилення	Графічне зображення відхилення	Крани
Відхилення	Графічне зображення відхилення	мостові	баштові	козлові, напів-козлові	пор-тальні	переванта- жувачі
Різниця позначок головок рейок в одному поперечному перерізі P₁, мм (S – розмір колії, м)		40	45 – 60 (для S = 4,5 – 6 м)	40	40	50
Різниця позначок рейок на сусідніх колонах P₂, мм		10
Звуження або розширення рейкової колії (відхилення величини прогону S у плані) P₃, мм		15	10	15	15	20
Взаємне зміщення торців рейок, що стикуються, у плані та за висотою P₄, мм		2	3	2	2	2
Зазори у стиках рейок P₅ (при температурі 0° C і довжині рейки 12,5 м), мм		6	6	6	6	6
Відхилення рейки від горизонтальності (різниця висотних позначок головок рейок) на довжині 10 м рейкової колії P₆, мм		-	40	30	20	30
Відхилення рейки від прямолінійності на ділянці 10 м:
з жорсткими ходовими рамами;		20	20	20	20	20
з балансирними візками		25	25	25	25	25

Примітки:

1. Під час експлуатації слід дотримуватися зазначених граничних величин відхилень. Допуски на укладення повинні бути вказані в проектній документації на рейкову колію.

2. Вимірювання відхилень P₁ і P₃ здійснюють на всій ділянці можливого руху крана через інтервали не більше 6 м.

3. У разі зміни температури на кожні 10° C допуск на зазор P₅ змінюють на 1,5 мм. Наприклад, при температурі плюс 20° C зазор між рейками має бути 3 мм, а при температурі мінус 10° C – 7,5 мм.

4. Відхилення для рейкових колій козлових кранів прогоном 30 м і більше визначають за нормами для перевантажувачів.

Таблиця 2.2. Граничні відхилення рейкових колій підвісних вантажопідіймальних машин

Вантажо-підіймальна машина	Відхилення

	Різниця позначок нижньої їздової полиці на суміжних опорах (уздовж колії), мм		Різниця позначок нижніх їздових полиць сусідніх балок у прогонах в одному поперечному перерізі, мм				Зміщення перерізу балки від поздовжньої розподільної осі колії, мм
			на опорах		у прогоні
	під час монтажу	під час експлуатації	під час монтажу	під час експлуатації	під час монтажу	під час експлуатації	під час монтажу	під час експлуатації
Талі ручні та електричні, однорейкові візки	1/1500 L	1/1000 L	-	-	-	-	-	-
Підвісні крани			6	10	10	15	± 3	± 4
Те саме зі стиковими замками			2	3	2	3	± 3	± 4

Начальник управління організації державного нагляду в металургії,

машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

В. І. Іванченко

Додаток 3

до пункту 4.19.8 Правил будови і безпечної
експлуатації вантажопідіймальних кранів

КРИТЕРІЇ БРАКУВАННЯ РЕЙКОВИХ КОЛІЙ

Таблиця 3.1.
Найменування колії	Пошкодження та дефекти
Рейкова колія опорних вантажопідіймальних кранів	1. У рейках: тріщини будь-яких розмірів; сколення головки або підошви; вертикальне, горизонтальне або наведене (вертикальне плюс половина горизонтального) спрацювання головки рейки більше 15 % величини відповідного розміру неспрацьованого профілю. 2. У залізобетонних шпалах: сколення бетону до появи арматури, а також інше сколення бетону на ділянці завдовжки більше 250 мм; суцільні, що оперізують, або поздовжні тріщини довжиною більше 100 мм з розкриттям більше 0,3 мм. 3. У дерев'яних напівшпалах: злам, поперечні тріщини завглибшки більше 50 мм і завдовжки більше 200 мм; поверхнева трухлявина розміром більше 20 мм під накладками та більше 60 мм на інших поверхнях. 4. Відхилення рейкових колій у плані і профілі, значення яких перевищують зазначені у додатку 2 цих Правил
Рейкова колія підвісних вантажопідіймальних кранів і машин	1. Тріщини та сколення будь-яких розмірів. 2. Зменшення ширини полиці рейки внаслідок спрацювання – B  0,05B (рисунок 3.1). 3. Зменшення товщини полиці рейки внаслідок спрацювання –   0,2 з одночасним відгином полиці f₁ 0,15. 4. Відгин полиці рейки f₁_ 0,25 з одночасним спрацюванням полиці 0,1

B – первинна ширина полиці; t – товщина стінки; B – спрацювання полиці; f₁ – відгин полиці;  – первинна товщина полиці на відстані (B – t)/4 від краю;  – зменшення товщини полиці через спрацювання

Рис. 3.1. Схема проведення вимірювань величини спрацювання та відгину полиці монорейки під час проведення його дефектації

Начальник управління організації державного нагляду в металургії,

Скачать бесплатно

Предыдущий документ

Следующий документ

Предыдущая страница

Следующая страница