11.1 Вимоги безпечної експлуатацiї та обслуговування системи вентиляції

11.1.1 Експлуатація та обслуговування вентиляційних систем на АГНКС здійснюється згідно з вимогами НАПБ А.01.001-95 «Правил пожежної безпеки в Україні», ГОСТ 12.4.021-75 «Системы вентиляционные. Общие требования», та місцевої інструкції з експлуатації, розробленою у відповідності до вимог
ГОСТ 2.601-95 «ЄСКД. Експлуатаційні документи.», ВСН 316-75 «Инструкция по эксплуатации вентиляционных установок предприятий Минмонтажспецстроя» і інструкції (технічної документації) підприємства-виробника.

11.1.2 На кожній АГНКС наказом по підприємству призначається особа, яка відповідає за безпечну експлуатацію вентиляційних систем.

11.1.3 На кожну вентиляційну установку АГНКС складається паспорт, у якому вказуються основні технічні дані, що характеризують вентиляційну установку, та її технічний опис.

11.1.4 На вентиляційні системи АГНКС складається експлуатаційний журнал (формуляр), що містить:

- вказівки щодо ведення журналу (формуляра);

- схему системи повітроводів з указанням діаметрів труб, розташування арматури, компенсаторів, запобіжних, вогнезахистах та дренажних пристроїв, зворотних клапанів, контрольно-вимірювальних приладів, а також обладнання, що входить в установку;

- акт приймання в експлуатацію вентиляційних установок;

- паспорт на обладнання, що є невід’ємною частиною вентиляційної установки;

- облік часу роботи установки;

- облік несправностей під час експлуатації установки;

- облік технічного обслуговування та ремонтів обладнання та елементів установки;

- данi про заміну елементів установки.

11.1.5 Технічне обслуговування вентиляційних установок проводиться працівниками, які пройшли спеціальне навчання, за графіками, що затверджені у встановленому порядку.

11.1.6 У приміщеннях вентиляційних камер вивішуються схеми вентиляційних систем.

11.1.7 Технічний стан і ефективність роботи вентиляційних систем перевіряється за графіком один раз у рік спеціалізованою пусконалагоджувальною організацією.

11.1.8 Під час експлуатації вентиляційних установок проводяться щодобові огляди, технічне обслуговування та ремонти (поточний, капiтальний).

11.1.9 Технічне обслуговування вентиляційних установок проводиться у терміни, передбаченi паспортами підприємств-виробників, але не рідше одного разу на місяць, поточний ремонт - не рідше одного разу на рік, капiтальний ремонт - не рідше одного разу на п’ять років.

11.1.10 Заходи безпеки під час ремонтів вентиляційних установок повинні відповідати вимогам розділів 6, 9, 10 цих Правил.

11.1.11 Під час щодобового огляду вентиляційних установок проводиться:

- контроль параметрів повітря, яке нагнітається в приміщення, перевірка дії зворотних клапанів, а також параметрів теплоносія калориферів;

- перевірка наявності та цiлiсностi заземлення;

- перевірка кріплення електродвигунів повітропроводів, трубопроводiв теплоносія, тощо;

- перевірка працездатності та включення вентиляції підпору шлюз-тамбуру, щільності прилягання дверей та наявності пристрою їх примусового закриття;

- контроль за станом огороджень частин обертання;

- перевірка стану коробок виводів електродвигунів.

11.1.12 Під час технічного обслуговування вентиляційних установок проводяться:

- візуальний контроль з метою виявлення наявності механічних пошкоджень та корозії, герметичність повітропроводів вентиляційних камер i труб калориферів, порушень цiлiсностi фарбування, шуму та вібрації;

- перевірка дії дросель-клапанів, шиберів та жалюзійних решіток i правильності напрямку обертання робочих коліс відцентрових вентиляторів та крильчатки осьових вентиляторів (з перевіркою дії вентиляційних установок);

- перевірка зазорів між роторами та кожухами у відцентрових вентиляторів i між крильчаткою та обичайкою в осьових вентиляторів;

- визначення забруднення фiльтрiв, пластин та секцій калориферів i перевірка заповнення касет фільтрувальним матеріалом;

- контроль температури підшипників електродвигунів i перевірка наявності заземлення останніх;

- контроль параметрів повітря, що нагнітається в приміщення;

- перевірка герметичності дверей вентиляційних камер i стану теплової ізоляції камер.

11.1.13 Вогнезатримні пристрої, зворотні клапани, пристрої блокування вентиляційних систем з пожежною сигналізацію та системи пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції в разі пожежі повинні перевірятися у встановлені адміністрацією підприємства терміни, але не рідше одного разу на півроку, у відповідності до місцевої інструкції з експлуатації вентиляції.

11.1.14 Робота технологiчного обладнання АГНКС допускається тільки зі справними працюючими вентиляційними установками та АПО.

11.2 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування системи стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання та контролю

11.2.1 Даний розділ поширюється на системи підготовки стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання, контролю та захисту.

11.2.2 Стиснуте повітря або стиснутий природний газ можуть використовуватись як робоче тіло для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання і повинні відповідати таким вимогам:

- температура точки роси - не менше мінус 40 С;

- тиск - не більше 0,7 МПа (7 кг/см2);

- вміст води та масла в рідкому станi не допускається;

- вміст твердих домішок - не більше 2 мг/м3 ;

- розмір одиничної твердої частки - не більше 10 мкм.

Природний газ може використовуватись лише для живлення обладнання, розташованого поза приміщеннями в межах визначеної газонебезпечної зони.

11.2.3 На системи подачі стиснутого повітря (газу) повинен бути складений експлуатаційний формуляр, аналогічний указаному в 11.1.3 цього розділу.

11.2.4 Технічне обслуговування системи подачі стиснутого повітря (газу) проводиться виробничим персоналом підприємства (АГНКС) або силами спеціалізованої організації за затвердженими графіками.

11.2.5 Під час технічного обслуговування системи подачі стиснутого повітря (газу) проводяться щодобові огляди та планові ремонти.

11.2.6 Технічне обслуговування нагнітальних засобів, установок осушення повітря (газу), регуляторів тиску повітря (газу), КВП i А електрообладнання, посудин, що працюють під тиском, трубопроводiв та арматури, якi входять до складу системи подачі стиснутого повітря (газу), що необхідний для живлення пневматичних пристроїв систем автоматичного регулювання, контролю i захисту, повинно проводитись відповідно до вимог паспортів підприємств-виробників відповідного обладнання i розділів 4, 5, 7, 9,10 цих Правил.

11.3 Вимоги безпечної експлуатацiї та обслуговування блискавкозахисту та заземлень

11.3.1 Для забезпечення безпеки людей і збереження будівлі (споруди), обладнання АГНКС від загорання (вибуху) у випадку прямого удару блискавки та розряду статичної електрики, а також від повторних їх проявів слід передбачити заходи РД 34.21.122-88 «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений».

11.3.2 Заземлення електроустановок АГНКС повинне відповідати вимогам чинних «Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей»,
ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» та ВСН 269-72 «Тимчасова інструкція з монтажу захисного заземлення електроустановок систем автоматизації».

11.3.3 Відповідальність за справність блискавкозахисту та заземлювальних пристроїв покладається на особу, яка відповідає за електрогосподарство.

Не дозволяється використовувати виробничі трубопроводи та інше технологічне обладнання як заземлювальні пристрої.

11.3.4 На кожний заземлювальний пристрій, що знаходиться в експлуатації на АГНКС, повинен бути складений паспорт, який містить схему заземлення, основні технічні данi, данi про результати перевірки опору заземлювального пристрою, про характер ремонтів та змін, що внесені в даний пристрій.

11.3.5 У процесі експлуатації кожен заземлювальний пристрій на АГНКС повинен підлягати технічному обслуговуванню та ремонту. Обсяги та терміни їх технічного обслуговування і ремонту повинні відповідати обсягам та термінам, що вказані в «Правилах технической эксплуатации электроустановок потребителей».

11.3.6 Результати технічного обслуговування заземлювальних пристроїв, а також виявлені несправності та заходи з їх усунення повинні фіксуватись у паспорті на заземлювальний пристрій.

11.3.7 Не дозволяється здійснювати експлуатацію електроустановок, у яких величини опору заземлювальних пристроїв більші допустимих величин, вказаних у «Правилах технической эксплуатации электроустановок потребителей».

11.3.8 Терміни проведення технічного обслуговування та ремонтів заземлювальних пристроїв необхідно пов’язувати з термінами періодичного обслуговування та ремонтів технологiчного обладнання. Роботи з технічного обслуговування та ремонтів заземлювальних пристроїв повинні проводитись за графіками, що затверджені i узгоджені у встановленому порядку, силами підприємства або спеціалізованої організації.

11.3.9 Заходи безпечної експлуатації блискавкозахисту та систем заземлення повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» і розділам 4 і 10 цих Правил.

11.4 Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування протипожежного обладнання

11.4.1 Заходи пожежної безпеки, безпечна експлуатація та обслуговування протипожежного обладнання здійснюються відповідно до вимог
НАПБ А.01-001-95 «Правила пожежної безпеки в Україні» та «Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України» (ППБГП-97), затверджених
АТ «Укргазпром» від 19.02.97 р. № 57.

11.4.2 АГНКС повинні бути забезпечені протипожежним обладнанням відповідно до вимог розділу 8.1 «Правил пожежної безпеки в газовій промисловості України» (ППБГП-97) та відповідати вимогам «Правил пожежної безпеки в Україні».

Відповідальність за своєчасне і повне оснащення АГНКС пожежним обладнанням та первинними засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, збереження та справність, а також за навчання працівників Правилам користування ними несе перший керівник (начальник АГНКС).

11.4.3 На кожній АГНКС на видному мiсцi повинна бути вивішена табличка із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові посадової особи, яка відповідає за пожежну безпеку.

11.5 Вимоги безпечної експлуатацiї та обслуговування ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання, шлангових протигазів, рятувальних поясів та мотузків

11.5.1 Під час виконання газонебезпечних робіт на АГНКС використовуються (за необхідності) шлангові протигази або ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.

11.5.2 Резерв шлангових протигазів на АГНКС повинен складати 10 % від кількості людей, якi користуються ними (але не менше одного).

11.5.3 Перед роботою в шланговому протигази необхідно перевірити справність маски та шлангу протигазу. Останній вважається придатним, якщо під час затискання рукою шланга дихати в протигазі неможливо.

Маска протигазу повинна щільно прилягати до обличчя, але не викликати больових відчуттів.

11.5.4 Шланг протигазу повинен бути довжиною не менше 8 м, а якщо його довжина 10 м, він повинен бути обладнаний пристроєм для нагнітання повітря.

11.5.5 Під час роботи в шланговому протигазі необхідно слідкувати, щоб повітрозабірний патрубок шлангу знаходився в зоні чистого повітря, а сам шланг не був затиснутий будь-якими предметами. Кінець шлангу з повітрозабірним патрубком повинен бути закріплений для попередження можливого переміщення.

11.5.6 До роботи в ізоляційних засобах індивідуального захисту органів дихання можуть бути допущені особи, які пройшли спеціальний інструктаж.

11.5.7 Тривалість роботи у шланговому протигазі без перерви не більше
30 хв.

 

11.5.8 Протигази на АГНКС зберігаються в спеціальних шафах. Під час зберігання ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання останні повинні бути в вертикальному положенні, а вентилі балонів повинні бути закриті.

Не дозволяється змащувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання будь-яким маслом.

11.5.9 Відповідальність за стан та утримання шлангових протигазів i ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання покладається наказом по підприємству на начальника АГНКС або на спеціаліста, окремо призначеного для цього.

11.5.10 Ступінь придатності рятувальних поясів, карабінів та мотузків необхідно визначати зовнішніми оглядами та випробуваннями.

11.5.11 Зовнішній огляд рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинен проводитись один раз у десять днів особою, яка відповідає за стан і утримання рятувальних поясів й мотузків на АГНКС, а також кожний раз перед та після їх застосування.

11.5.12 Не дозволяється застосовувати рятувальні пояси в разі виявлення пошкоджень поясної стрічки та ременів для застібання (надрив, надріз, тощо, незалежно від їх розміру).

11.5.13 Не дозволяється застосовувати карабіни в разі:

- деформації затворів (не відкривається i не закривається);

- наявності виступів i нерівностей у мiсцi входу кріплення в замок;

- наявності нещільностей i виступів у мiсцi шарнірного кріплення затвору;

- ослаблення натягу пружини затвору;

- наявності на поверхні карабіну нерівностей та гострих виступів.

11.5.14 Не дозволяється використовувати мотузки за наявності обірваних ниток або слідів гнилості.

11.5.15 Рятувальні пояси з кільцями для карабінів повинні підлягати один раз на шість місяців випробуванню на міцність статичним навантаженням у 200 кг, для чого до кільця поясу, застібнутого на обидві пряжки, прикріплюють вантаж вагою 200 кг, який залишається в підвішеному станi на протязі 5 хв., після зняття вантажу на поясі не повинно бути ніяких слідів пошкоджень.

11.5.16 Пояснi карабіни підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг. Для цього до карабіну прикріплюють вантаж вагою 200 кг i карабін з відкритим затвором залишається під навантаженням на протязі 5 хв. Після зняття вантажу карабін не повинен мати зміненої форми. Звільнений затвор повинен правильно i Вільно стати на своє місце.