- змішані з природним припливом і видаленням повітря та з частковим застосуванням механічного спонукання.
5.76 У житлових приміщеннях та кухнях приплив повітря забезпечується через вентиляційні клапани, які встановлюються в конструкціях вікон або в зовнішніх стінах із можливістю регулювання або за допомогою вентиляторів .
5.77 Видалення повітря з кухонь, вбиралень, ванних кімнат та, за необхідності, з інших приміщень квартир необхідно здійснювати встановленням у витяжних каналах і повітроводах решіток та клапанів, що регулюються, або, за завданням на проектування, влаштуванням індивідуальної механічної витяжної системи вентиляції.
Повітря з приміщень, в яких можуть виділятися шкідливі речовини або неприємні запахи, повинно видалятися назовні через вентиляційні канали та не попадати в інші приміщення висотного будинку.
Вентиляційні канали з кухонь, вбиралень, ванних, санвузлів, комор для продуктів необхідно проектувати окремими від каналів із вбудованих приміщень та гаражів.
Вентиляція вбудованих у житлові будинки приміщень загального призначення повинна бути автономною. Повітроводи та канали забороняється прокладати через квартири.
5.78 Параметри зовнішнього повітря необхідно приймати з урахуванням наступних чинників:
- зниження температури повітря по висоті будинку в холодну і теплу пори року;
- збільшення швидкості повітря в холодну пору року.
- появи потужних конвекційних потоків на фасадах висотних будинків, які опромінюються сонцем;
- місць розташування повітрозабірних пристроїв у висотній частині будинку.
При розташуванні повітрозабірних пристроїв для зовнішнього повітря на південно-східному, південному або південно-західному фасадах температуру зовнішнього повітря в теплий період року необхідно приймати на 3° вище розрахункової.
5.79 Розрахункові параметри мікроклімату внутрішнього повітря (температуру, швидкість руху і відносну вологість) при проектуванні систем опалення, вентиляції і кондиціонування в основних приміщеннях житлових і громадських висотних будинків необхідно приймати згідно з ДБН 2.2-15 і ДБН із проектування окремих типів громадських будинків.
5.80 У холодний період року в громадських, адміністративно-побутових та виробничих приміщеннях, коли вони не використовуються та в неробочий час, допускається зниження температури повітря нижче нормованої, але не нижче:
12 °С - в громадських та адміністративно-побутових приміщеннях;
8 °С - у виробничих приміщеннях.
5.81 Системи вентиляції і кондиціонування у висотних громадських будинках, які обслуговують одне або декілька приміщень на одному або декількох поверхах, можуть проектуватися місцевоцентралізованими із подачею зовнішнього (обробленого) повітря від центрального кондиціонера і підтриманням температури повітря поверховими кондиціонерами або місцевими рециркуляційними пристроями (зональними, інжекційними або вентиляторними довідниками).
5.82 Вибір принципових схем вентиляції і кондиціонування з урахуванням можливих планувальних рішень щодо розташування шахт повітроводів і обладнання виконується згідно зі СНиП 2.04.05.
5.83 Системи вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення у висотних громадських будинках рекомендується проектувати роздільно для приміщень різного функціонального призначення, в тому числі для атріумів, приміщень із масовим перебуванням людей, а також для приміщень харчування та побутового обслуговування.
5.84 Системи вентиляції, кондиціонування та повітряного опалення слід передбачати окремими для кожного протипожежного відсіку або для груп приміщень, розташованих у межах одного протипожежного відсіку.
5.85 Для очищення припливного повітря у вентиляційних каналах рекомендується застосовувати фільтри (касетні, карманні, складчасті тощо).
5.86 Для зволоження припливного повітря необхідно застосовувати форсункові камери або високоефективні зрошувальні насадки. Допускається застосування ультразвукових та парових зволожувачів при відповідному обґрунтуванні. Для зволоження повітря слід використовувати воду питної якості, передбачаючи також установки водопідготовки у відповідності з вимогами до якості води виготовлювачів обладнання.
5.87 Установки зволоження повітря необхідно облаштовувати пристроями із знезараження повітря.
5.88 Для захисту від електрохімічної корозії і блукаючого струму прилади кріплення металевих елементів всіх систем і вузлів проходження через будівельні конструкції повинні бути електроізольовані. Магістральні трубопроводи і стояки повинні мати заземлення. Не допускається застосування в одній системі металів, взаємодія яких складає електрохімічну пару.
5.89 Системи вентиляції не повинні забруднювати навколишнє середовище вище нормативного рівня. Концентрація шкідливих речовин в атмосферному повітрі, яке проникає всередину висотного будинку через повітроприймальні пристрої систем вентиляції, не повинна перевищувати гранично-допустимих значень концентрації для атмосферного повітря, встановлених ДСП-201.
5.90 У розділі "Вплив на навколишнє середовище" необхідно розробляти запобіжні заходи щодо захисту систем опалення, вентиляції і кондиціонування існуючих будинків, що знаходяться в зоні впливу висотного будинку.
5.91 Системи холодопостачання необхідно проектувати окремими для зон різного функціонального призначення або для окремих зон по висоті будинку за умов обмеження допустимого гідростатичного тиску на елементи систем (трубопроводів, охолоджувальних пристроїв, насосів, запірно-регулювальної арматури) і можливості розміщення устаткування.
5.92 Робочий тиск устаткування та інших елементів системи холодопостачання не повинен перевищувати більше ніж на 1 бар значення розрахункового тиску в системі холодопостачання та охолоджувального конденсатора холодильних машин холодоносія. Системи холодопостачання повинні бути оснащені запобіжними клапанами з безпечним та організованим скиданням тиску.
На трубопроводах системи холодопостачання необхідно передбачати компенсацію температурних подовжень.
5.93 У системах холодопостачання висотних будинків необхідно передбачати не менше двох холодильних машин, кожна з яких повинна забезпечувати не менше 50 % холодильної потужності системи.
Резервування холодильного устаткування слід передбачати в завданні на проектування висотного будинку.
5.94 У якості холодильних агентів у холодильних машинах з електроприводом слід застосовувати озонобезпечні речовини. В якості холодоносія слід застосовувати воду. Застосування розчинів (етиленгліколю і пропіленгліколю) дозволяється при відповідному обгрунтуванні та погодженні із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
5.95 Хладонові холодильні машини та зовнішні блоки хладонових систем допускається розташовувати на технічних поверхах висотних будинків, якщо загальна потужність їх не перевищує 100 кВт із урахуванням вимог СНиП 2.04.05, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 стосовно захисту від шуму.
5.96 Комплекси автоматизації систем вентиляції, кондиціонування і холодопостачання повинні відповідати вимогам ДСТУ-Н Б В.2.5-37. Моніторинг за роботою систем обладнання, аварійнопопереджувальної сигналізації та дистанційне управління обладнанням систем вентиляції і кондиціонування повинні здійснюватися з центрального пункту управління висотним будинком (диспетчерської) згідно з завданням на проектування.
5.97 Електропостачання висотних будинків необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.5-23, НПАОП 40.1-1-32, ПУЕ та положеннями даного документа.
5.98 Обладнання системи електропостачання висотного будинку повинно відповідати вимогам ДСТУ-Н Б В.2.5-37 у частині приєднання до АСМУ і забезпечувати можливість моніторингу наступних параметрів:
- наявності напруги та її поточного рівня на кожному із вводів;
- положення ввідних та відвідних комутаційних апаратів;
- поточного рівня частоти на кожному вводі;
- поточного рівня значення величини струму окремо на кожній із фаз на всіх основних приєднаннях;
- стану і сигналу про спрацьовування аварійного включення резерву (АВР).
5.99 За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймачі висотних будинків відносяться до наступних категорій:
- до особливої групи І категорії - електроприймачі для забезпечення роботи ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, систем протидимного захисту, автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння, оповіщення та управління евакуацією, освітлення безпеки та евакуаційного освітлення, систем протипожежного водопроводу, протипожежних пристроїв систем інженерного обладнання, аварійно-рятувального обладнання вогнів світлового огородження і світломаркування та сигналізації довибухової концентрації газу. Віднесення цих електроприймачів за ступенем надійності до особливої групи І категорії визначається у завданні на проектування;
- до І категорії - електроприймачі, пов'язані з роботою інженерних систем будинку, зв'язку, ліфтів та електроприймачі згідно із ДБН В.2.5-23;
- до II категорії - електроприймачі, що не увійшли до переліку особливої групи І категорії та І категорії.
5.100 Ступінь надійності електропостачання вбудованих у висотний будинок інших споживачів (теплових пунктів, АСМУ, диспетчерської тощо) визначається згідно з ДБН В.2.5-23. Влаштування системи гарантованого електропостачання (СГЕ) виконується згідно з додатком НА ДСТУ ІЕС 62049-3.
5.101 У якості основного джерела живлення необхідно застосовувати трансформаторні підстанції (ТП) 10/0,4 кВ, які підключаються до мережі за двохпроменевою схемою. Кількість та розташування трансформаторних підстанцій визначається проектом із максимальним наближенням до електроприймачів.
5.102 Трансформаторні підстанції можуть бути окремими, прибудованими, вбудованими. Вбудовані підстанції розміщуються, як правило, на нижньому технічному, цокольному поверхах або в підземній частині будинку з улаштуванням вентиляції. Силові трансформатори для прибудованих і вбудованих ТП висотних будинків повинні застосовуватися сухими. Конструкція ТП повинна відповідати вимогам ПУЕ 4.1, 4.2 та ДБН В.2.5-23. Шумозахисні заходи від трансформаторних підстанцій обґрунтовуються акустичними розрахунками і узгоджуються з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
5.103 В окремих випадках для громадських будинків при розташуванні на даху або верхньому технічному поверсі значної кількості технологічного обладнання дозволяється там же розташування ТП при відповідному обґрунтуванні та погодженні з органами державного пожежного та санітарно-епідеміологічного нагляду. З урахуванням можливості транспортування трансформаторів для монтажу або ремонту дозволяється розташування виносних трансформаторів з обов'язковим влаштуванням на першому поверсі розподільного пристрою (РП-10 кВ).
5.104 Для висотних будинків повинна застосовуватися, як правило, роздільна робота ліній і трансформаторів з використанням перевантажувальної здатності вказаних елементів у післяаварійних режимах.
5.105 У якості розподільних пристроїв (РП) 10 кВ рекомендується застосування комплектних розподільних установок (КРУ). Перевагу слід надавати малогабаритним КРУ, які мають можливість дообладнання додатковими комірками.
5.106 Рекомендується для електроприймачів І категорії влаштовувати автоматичне включення резерву (АВР) в РП-0,4 кВ ТП, або розміщувати АВР у ввідно-розподільному пристрої (ВРП) кожного будинку.
5.107 Компенсація реактивної потужності споживачів висотних будинків виконується згідно з ДБН В.2.5-23.
5.108 Лінії живлення від ТП до ВРП, розташованих в кожному протипожежному відсіку, повинні бути самостійними.
5.109 Вбудовані нежитлові приміщення та офіси висотних будинків повинні живитися від окремих ВРП або від окремої панелі ВРУ житлового будинку.
5.110 Електропостачання вбудованих або прибудованих автостоянок повинно бути окремим від житлової і нежитлової частин висотного будинку.
5.111 Для розподілу електроенергії по висоті будинку рекомендується переважне застосування системи збірних шинопроводів. Шинопроводи і конструкції для їх кріплення повинні задовольняти умови динамічної стійкості при коротких замиканнях, а також забезпечувати найменшу величину втрат у них.
5.112 Вимоги пожежної безпеки до електросилових мереж слід приймати згідно з 9.80-9.82 даного документа.
5.113 Рівень розрахункового електричного навантаження квартир визначається у завданні на проектування та згідно з ДБН В.2.5-23.
5.114 Схемні рішення внутрішньої квартирної мережі висотних будинків визначаються у завданні на проектування з урахуванням вимог ДБН В.2.5-23. При цьому в квартирі повинно бути не менше чотирьох групових ліній (для освітлення, розеткової мережі, електроплити, розеткової мережі кухні, ванної кімнати тощо).
5.115 У разі використання систем електрокабельного опалення і гарячого водопостачання відповідно до ДБН.В.2.5-24 необхідно встановлювати окремий прилад диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії. При цьому мережі, які живлять електротеплоакумуляційний обігрів (та/або системи електроопалення і гарячого водопостачання), не можуть використовуватися для живлення будь-яких інших електроустановок споживачів. Електропостачання систем електрокабельного опалення і гарячого водопостачання
регламентується Правилами користування електричною енергією, затвердженими національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).
5.116 Показники штучного освітлення слід приймати відповідно до ДБН В.2.5-28 і інших нормативних документів.
5.117 У висотних будинках повинне бути передбачене робоче й аварійне освітлення (освітлення безпеки та евакуаційне освітлення). Застосування аварійного освітлення визначається для різних приміщень вимогами ДБН В.2.5-23 та ДБН В.2.5-28. Ці системи електроосвітлення будинку повинні відповідати вимогам ДСТУ-Н Б В.2.5-37 у частині забезпечення можливості управління кожною окремою групою джерел електропостачання в автоматичному режимі або здійснювати управління із ЦПУБ (диспетчерської) за допомогою складових АСМУ в автоматичному режимі.
