Ж.12 Інженерні вишукування повинні виконуватися спеціалізованими проектно-вишукувальними організаціями, що мають ліцензію на виконання відповідних видів інженерних вишукувань на території України.

Ж.13 До складу інженерних вишукувань повинні входити наступні основні види робіт: інженерно-геодезичні, інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні, інженерно-екологічні дослідження та дослідження джерел водопостачання з підземних вод.

Ж.14 До складу інженерних вишукувань повинні додатково входити наступні види робіт: геотехнічний контроль; обстеження основ і фундаментів існуючих будинків і споруд; оцінка небезпеки та ризику від природних і техногенних процесів; локальний моніторинг компонентів навколишнього середовища; геодезичні, геологічні, гідрогеологічні, гідрологічні та інші супутні роботи та дослідження (спостереження) в процесі будівництва та експлуатації висотних об'єктів.

Ж.15 Технічне завдання на виконання інженерних вишукувань складається замовником за участю, як правило, організації-виконавця вишукувань. При складних інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умовах ділянки будівництва та навколишнього середовища для розроблення технічного завдання можуть залучатися науково-дослідні та спеціалізовані організації.

Ж.16 Технічне завдання на виконання інженерних вишукувань може надаватися як на весь комплекс інженерних вишукувань, так і на окремі види інженерних вишукувань на передпроектній стадії та уточнюватися або доповнюватися на стадії "Проект" і "Робоча документація".

На основі технічного завдання замовника вишукувальна організація складає програму інженерних вишукувань. Передбачені в технічному завданні вимоги до повноти, точності і якості звітних матеріалів можуть уточнюватися виконавцем інженерних вишукувань при складанні програми робіт та у процесі виконання робіт за узгодженням із замовником.

Ж.17 Інженерно-гідрогеологічні дослідження виконуються, як правило, в складі комплексних інженерно-геологічних вишукувань. При проектуванні водопониження або розроблення окремого проекту захисту ділянки будівництва від підтоплення інженерно-гідрогеологічні вишукування виконуються самостійно за окремим технічним завданням та програмою робіт.

Ж.18 При інженерно-гідрогеологічних вишукуваннях для висотного будівництва необхідно виконувати дослідно-фільтраційні роботи та дослідження в обсягах, достатніх для проведення гідротехнічних розрахунків та розроблення прогнозів зміни гідрогеологічних умов і оцінки впливу на навколишнє середовище.

Ж.19 Необхідність проведення інших видів інженерних вишукувань визначається в завданні на проектування. Особливості різних видів інженерних вишукувань при висотному будівництві наведені нижче.


Інженерно-геодезичні вишукування

Ж.20 Інженерно-геодезичні вишукування повинні забезпечувати одержання топографо-геодезичних матеріалів і даних про ситуацію і рельєф місцевості, будинки і споруди (наземні і підземні) та інші елементи планування (у цифровій, графічній, фотографічній та іншій формах), необхідних для комплексної оцінки природних і техногенних умов території будівництва й обґрунтування вимог до проектування, будівництва, експлуатації та ліквідації об'єктів.

Ж.21 Основні вихідні дані, склад та обсяги робіт для виконання інженерно-геодезичних вишукувань, вимоги до точності робіт, надійності і вірогідності їх результатів, а також повноти топографо-геодезичних матеріалів, що представляються, та вимоги до даних технічного звіту повинні встановлюватися в технічному завданні замовника відповідно до вимог СНиП 1.02.07 і можуть уточнюватися й деталізуватися на різних стадіях проектування висотних будинків.

Ж.22 Межі й площі ділянок інженерно-геодезичних вишукувань повинні встановлюватися у технічному завданні з урахуванням необхідності забезпечення виконання інших видів інженерних вишукувань для будівництва та обґрунтування заходів інженерного захисту від небезпечних природних і техногенних процесів, а також моніторингу їх розвитку на досліджуваній території. При призначенні меж і площі ділянок інженерно-геодезичних вишукувань повинні враховуватися зони впливу висотних будинків, що проектуються, на існуючу забудову.

Ж.23 Опорна геодезична мережа повинна проектуватися з врахуванням її наступного використання при геодезичному забезпеченні будівництва й експлуатації висотного об'єкта з урахуванням складності рельєфу й щільності забудови території. Опорна мережа повинна забезпечувати спеціальні види спостережень за висотним будинком (коливань від дії вітрових навантажень, кренів, осідань різних частин висотного будинку).

Ж.24 Для висотних будинків необхідно виконувати моніторинг деформацій їх несучих конструкцій (осідань, нерівномірності осідань та кренів). Вимірювання деформацій необхідно розпочинати з моменту влаштування ґрунтової основи та фундаментної плити до стабілізації параметрів. Методика проведення моніторингу деформаційного стану основних несучих конструкцій та елементів висотного будинку в процесі його будівництва та експлуатації наведена в додатку У.


Комплексні інженерно-геологічні вишукування

Ж.25 Комплексні інженерно-геологічні вишукування повинні забезпечувати комплексне вивчення інженерно-геологічних умов району висотного будівництва, включаючи рельєф, геологічну будову, сейсмотектонічні, геоморфологічні й гідрогеологічні умови, склад, стан і властивості ґрунтів, геологічні й інженерно-геологічні процеси, складання прогнозу можливих змін інженерно-геологічних умов у сфері взаємодії висотних об'єктів, які проектуються, з геологічним середовищем із метою одержання матеріалів для обґрунтування проекту будівництва, у тому числі заходів інженерного захисту об'єкта будівництва і охорони навколишнього середовища.

Ж.26 У технічному завданні на інженерно-геологічні вишукування при викладенні відомостей щодо основних характеристик висотного будинку, що проектується, для розроблення прогнозу можливих змін інженерно-геологічних умов на досліджуваній території на додаток до вимог СНиП 1.02.07 необхідно наводити дані про техногенні навантаження на геологічне середовище. До складання технічного завдання і програми інженерно-геологічних вишукувань у складних природних умовах слід залучати (за необхідності) науково-дослідні або інші спеціалізовані організації, що мають досвід або беруть участь у складанні прогнозу змін геологічних умов на даному об'єкті.

Ж.27 До складу інженерно-геологічних вишукувань включаються наступні види робіт: збір і аналіз матеріалів вишукувань і досліджень минулих років; проходку гірничих виробок; геофізичні дослідження; польові та лабораторні дослідження ґрунтів на ділянці забудови; гідрогеологічні дослідження; стаціонарні спостереження (локальний моніторинг компонентів геологічного середовища); обстеження основ фундаментів існуючих будинків і споруд; складання прогнозу змін інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов; камеральну обробку матеріалів. Необхідність виконання окремих видів інженерно-геологічних робіт та їх обсяги встановлюються в програмі вишукувань.

Ж.28 Проходка гірничих виробок здійснюється з метою встановлення або уточнення геологічного розрізу, умов залягання ґрунтів і рівнів підземних вод; відбору зразків ґрунтів для визначення їх складу, стану і властивостей, а також проб підземних вод для хімічного аналізу; проведення польових досліджень властивостей ґрунтів, визначення гідрогеологічних параметрів водоносних горизонтів і зони аерації та проведення геофізичних досліджень; виконання стаціонарних спостережень (локального моніторингу компонентів геологічного середовища); виявлення і окреслення зон прояву інженерно-геологічних процесів.

Ж.29 Вибір виду гірничих виробок та способу проходки необхідно робити виходячи із завдань і призначення виробок із урахуванням умов залягагіня, виду, складу і стану ґрунтів, міцності порід, наявності підземних вод і визначеної глибини вивчення геологічного середовища. Вибрані способи буріння свердловин повинні забезпечувати необхідну точність встановлення меж між шарами ґрунтів (відхилення не більше 0,25-0,50 м), можливість визначення складу, стану й властивостей ґрунтів, їх текстурних особливостей і тріщинуватості скельних порід у природних умовах залягання.

Ж.30 Число гірничих виробок під фундамент висотної будівлі повинно бути не менше п'яти: чотири виробки, рівномірно розподілені по контуру фундаменту будівлі, п'ята - в центрі фундаменту. Відстань між гірничими виробками повинна бути не більше 20 м.

Ж.31 При вишукуваннях під плитний фундамент (ширина фундаменту понад 10 м) глибина гірничих виробок у нескельних ґрунтах для висотних будинків до 100 м встановлюється за розрахунком, але не менше ширини плити будинку і не менше 20 м.

Глибина гірничих виробок у нескельних ґрунтах для пальових, комбінованих плитно-пальових фундаментів для висотних будинків до 100 м встановлюється за розрахунком, але не менше ширини плитного ростверку і не менше 15м.

Ж.32 Для виявлення неоднорідності ґрунтів, їх міцнісних та деформаційних характеристик необхідно виконувати статичне та динамічне зондування в межах фундаменту висотної частини будинку. Число місць зондування приймається не менше 10, а середня відстань між точками зондування – 15 м.

Ж.33 Геофізичні дослідження виконуються у поєднанні з іншими видами робіт з метою визначення складу й потужності нещільних четвертинних (і більш древніх) відкладень, виявлення літологічної будови масиву гірських порід, тектонічних порушень і зон підвищеної тріщинуватості та зволоження; визначення глибини залягання підземних вод, водотривів і напрямку руху потоків підземних вод, гідрогеологічних параметрів ґрунтів і водоносних горизонтів; визначення складу, стану і властивостей ґрунтів у масиві; виявлення і вивчення геологічних та інженерно-геологічних процесів та їх змін; проведення моніторингу небезпечних геологічних та інженерно-геологічних процесів і сейсмічного мікрорайонування території.

Ж.34 Польові дослідження ґрунтів необхідно проводити при вивченні масивів ґрунтів із метою розчленування геологічного розрізу, окреслення лінз і прошарків слабких ґрунтів; визначення фізичних, деформаційних і міцнісних властивостей ґрунтів в умовах природного залягання; оцінки просторової мінливості властивостей ґрунтів; оцінки можливості занурення паль у ґрунти і несучої здатності паль; проведення стаціонарних спостережень за зміною в часі фізико-механічних властивостей намивних і насипних ґрунтів та визначення динамічної стійкості водонасичених ґрунтів.

Ж.35 Вибір методів польових досліджень ґрунтів необхідно здійснювати залежно від виду досліджуваних ґрунтів і мети досліджень із урахуванням стадії проектування, ступеня вивченості й складності інженерно-геологічних умов. Польові дослідження необхідно поєднувати з іншими способами визначення властивостей ґрунтів (лабораторними, геофізичними) з метою виявлення взаємозв'язку між однойменними (або іншими) характеристиками, обумовленими різними методами, і встановлення достовірності їх значень. При проектуванні фундаментів у ґрунтах, що не мають особливих властивостей, перевагу слід віддавати характеристикам, отриманим методами польових досліджень.

Ж.36 Визначення деформаційних характеристик ґрунтів необхідно здійснювати випробуваннями статичними навантаженнями штампами і (або) пресіометрами, а міцнісних характеристик - зрізом неушкоджених зразків ґрунтів та (або) обертальним (поступальним) зрізом.

Випробування ґрунтів статичними навантаженнями штампами площею 2500 см2 і 5000 см2 слід здійснювати в шурфах (дудках) на запроектованій глибині закладення фундаментів і нижче неї, а в межах товщі ґрунтів основ будинків і споруд, що деформується, - штампами площею 600 см2 у свердловинах або гвинтовій лопаті в масиві ґрунтів.

Ж.37 Випробування ґрунтів штампами передбачаються для коригування значень модуля деформації ґрунтів, визначених у лабораторних умовах, при їх використанні для розрахунків основ висотних будинків. При визначенні деформаційних характеристик ґрунтів при їх коригуванні як еталонний метод необхідно приймати випробування штампом площею 2500 см2 - 5000 см2, а при більших глибинах та у зволожених ґрунтах - штампами площею 600 см2 у свердловинах.

Ж.38 Необхідно виконати не менше трьох польових випробувань ґрунту, який передбачається використовувати як основу паль, для визначення його міцнісних та деформаційних характеристик. Обладнання для проведення польових випробувань вибирається в залежності від інженерно-геологічних умов майданчика та глибини залягання ґрунту, що випробовується.

Ж.39 Випробування ґрунтів палями статичними й динамічними навантаженнями повинні проводитися в період виконання проектно-вишукувальних робіт. Кількість випробувань ґрунтів палями одного типу в межах висотного будинку статичними навантаженнями - не менше двох, динамічними - не менше шести. Перевагу слід віддавати статичним випробуванням.


Інженерно-гідрогеологічні та гідрологічні вишукування


Ж.40 Гідрогеологічні вишукування виконуються, якщо фундамент і підземна частина висотного будинку попадають в існуючі горизонти підземних вод або знаходяться в інженерно-геологічних розрізах, у яких можуть формуватися підземні води, можливі забруднення або виснаження водоносних горизонтів при експлуатації об'єкта, де прогнозується процес підтоплення або можливого впливу підземних вод на зміну властивостей ґрунтів або інтенсивність розвитку різних геологічних і інженерно-геологічних процесів (карст, суфозії, зсуви, випучування тощо).

Ж.41 Дослідно-фільтраційні роботи повинні виконуватися з метою одержання гідрогеологічних параметрів і характеристик для проектування дренажів, водопонижувальних систем, протифільтраційних завіс, визначення притоку води в будівельні котловани, колектори, тунелі, штольні, галереї фільтраційних витоків із водоймищ і накопичувачів, а також для складання прогнозу зміни гідрогеологічних умов.