9.5 Необхідність оснащення висотних будинків рятувальними пристроями колективного користування, їх тип, кількість та місця розміщення визначаються проектною організацією за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.
9.6 Вимоги пожежної безпеки при влаштуванні автостоянок та гаражів у висотних будинках необхідно виконувати відповідно до ДБН В.2.3-15.
9.7 У висотних будинках забороняється влаштування приміщень виробничого призначення будь-якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також складських приміщень категорій А та Б.
9.8 Питоме пожежне навантаження у висотних громадських будинках не повинно перевищувати 827 мДжּ м-2, яке слід визначати згідно зі СТ СЭВ 446.
9.9 У складі експлуатаційної документації розробляються:
- загальна інструкція з пожежної безпеки висотного будинку;
- інструкція щодо дій служби пожежної безпеки та обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі;
- інструкції з управління роботою та обслуговування автоматичних установок пожежної сигналізації, пожежогасіння, установок протидимного захисту, протипожежного водопостачання, систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, а також диспетчеризації систем протипожежного захисту (СПЗ).
9.10 На першому поверсі висотних будинків слід передбачати приміщення для пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської). Приміщення для пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерської) необхідно проектувати впритул із примиканням до зовнішньої стіни з природним освітленням і виходом безпосередньо назовні.
9.11 Приміщення різного призначення (житлового, громадського) слід відокремлювати між собою глухими протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею 9.1 або технічним поверхом, виділеним протипожежними перекриттями 1-го типу.
Таблиця 9.1 - Межі вогнестійкості будівельних конструкцій
|
№ з/п |
Найменування конструкцій |
Мінімальна межа вогнестійкості, хв, за ознакою втрати |
||
|
несучої здатності R |
цілісності Е |
теплоізолювальної здатності І |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Несучі стіни |
|
|
|
|
1.1 |
Зовнішні |
180 |
60 |
Н.н |
|
1.2 |
Внутрішні |
180 |
За п.5 таблиці |
За п.5 таблиці |
|
1.3 |
Протипожежні |
180 |
180 |
180 |
|
2 |
Колони |
180 |
Н.н |
Н.н |
|
3 |
Самонесучі стіни |
|
|
|
|
3.1 |
Зовнішні |
90 |
60 |
Н.н |
|
3.2 |
Внутрішні |
90 |
За п.5 таблиці |
За п.5 таблиці |
|
3.3 |
Протипожежні |
180 |
180 |
180 |
|
4 |
Зовнішні ненесучі стіни |
Н.н |
60 |
Н.н |
|
5 |
Внутрішні ненесучі стіни (перегородки) |
|
|
|
|
5.1 |
Між готельними номерами, офісами тощо |
Н.н |
60 |
60 |
|
5.2 |
Які відокремлюють приміщення від атріуму; між коридорами та номерами готелів, офісами тощо |
Н.н |
60 |
60 |
|
5.3 |
Які відокремлюють приміщення для аварійного генератора та дизельних електростанцій |
Н.н |
180 |
180 |
|
5.4 |
Які відокремлюють торгові зали площею понад 2000 м2 та інші приміщення зального типу з одночасним перебуванням більше 500 осіб |
Н.н |
180 |
180 |
|
5.5 |
Які відокремлюють квартири (апартаменти) одна від одної, а також квартири від інших приміщень і коридорів |
Н.н |
120 |
120 |
|
5.6 |
Які відокремлюють ліфтові холи |
Н.н |
60 |
60 |
|
5.7 |
Які відокремлюють ліфтові холи та тамбури ліфтів для транспортування пожежних підрозділів |
Н.н |
120 |
120 |
|
5.8 |
Які відокремлюють вбудовану лазню сухого жару від інших приміщень |
Н.н |
60 |
60 |
|
5.9 |
Які відокремлюють приміщення підприємств побутового обслуговування площею понад 300 м2, де застосовуються легкозаймисті речовини |
Н.н |
60 |
60 |
|
5.10 |
Які відокремлюють приміщення для книгосховищ, архівів тощо |
Н.н |
180 |
180 |
|
5.11 |
Які відокремлюють приміщення трансформаторних підстанцій |
Н.н |
60 |
60 |
|
6 |
Стіни сходових кліток |
|
|
|
|
6.1 |
Внутрішні |
180 |
180 |
180 |
|
6.2 |
Зовнішні (є частиною зовнішньої стіни будинку) |
180 |
60 |
Н.н |
|
7 |
Елементи сходових кліток (площадки, марші, косоури, балки) |
90 |
Н.н |
Н.н |
|
8 |
Елементи перекриттів |
|
|
|
|
8.1 |
Міжповерхових та горищних: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили |
180 120 |
Н.н 120 |
Н.н 120 |
|
8.2 |
Міжповерхових та горищних над та під приміщеннями за пп. 5.3 та 5.4 таблиці: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили |
180 180 |
Н.н 180 |
Н.н. 180 |
|
8.3 |
Протипожежних |
180 |
180 |
180 |
|
9 |
Елементи покриттів |
|
|
|
|
9.1 |
Які використовують для евакуації та рятування людей, а також розміщення майданчика для вертольоту або рятувальної кабіни на покрівлі: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили |
180 120 |
Н.н. 120 |
Н.н. 120 |
Продовження
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
9.2 |
Інші: - балки, ригелі, рами, ферми; - плити та настили |
30 30 |
Н.н 30 |
Н.н. Н.н. |
|
|
10 |
Вітрові зв'язки |
Як для балок, ригелів, рам, ферм за пп. 8 та 9 таблиці |
|||
|
11 |
Конструкції шахт (каналів, коробів) |
|
|
|
|
|
11.1 |
Ліфтові та комунікаційні, які не перетинають меж протипожежного відсіку |
120 |
120 |
120 |
|
|
11.2 |
Ліфтові, які перетинають межі протипожежних відсіків та шахти ліфтів для транспортування пожежних підрозділів |
180 |
180 |
180 |
|
|
11.3 |
Комунікаційні, які перетинають межі протипожежних відсіків |
180 |
180 |
180 |
|
Примітка 1. Н.н. - не нормується.
Примітка 2. За межею поширення вогню будівельні конструкції мають відповідати групі М0.
9.12 Будинки необхідно поділяти за висотою на протипожежні відсіки, які слід відокремлювати один від одного протипожежним перекриттям з класом вогнестійкості не менше REI 180 або технічним поверхом із протипожежними перекриттями класом вогнестійкості не менше REI 120.
Максимальна висота нижнього протипожежного відсіку визначається можливістю доступу пожежних підрозділів із автодрабин, автопідйомників у будь-яке приміщення нижнього протипожежного відсіку, але умовна висота відсіку не повинна перевищувати 50 м.
При обґрунтуванні та погодженні з органами державного пожежного нагляду допускається збільшувати висоту протипожежних відсіків.
На межі протипожежних відсіків (на рівні протипожежного перекриття) слід передбачати карнизи по контуру будинку, що виступає за межі фасаду не менше 0,75 м або передбачати на рівні протипожежного перекриття, що поділяє будинок на протипожежні відсіки, захист віконних прорізів пристроями (протипожежними шторами, дренчерними завісами тощо), які перекривають їх під час пожежі. Допускається за узгодженням з центральним органом державного пожежного нагляду передбачати інші конструктивні та інженерні рішення щодо непоширення пожежі між протипожежними відсіками по фасаду будинку.
9.13 Відстань від зрошувачів, що розташовуються всередині по периметру зовнішніх огороджувальних світлопрозорих конструкцій фасаду, до цих конструкцій повинна становити 0,5 м, а відстань між зрошувачами - 1,5-2 м.
9.14 Площу поверху в межах протипожежного відсіку слід приймати не більше ніж:
- для готелів - 1500 м2;
- для житлових будинків - 2000 м2;
- в інших випадках - 2500 м2.
9.15 Стилобатна частина будинку, поверхи або приміщення нежитлового призначення необхідно відокремлювати від його основної частини протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею 9.1 за винятком випадків, коли сумарна площа поверху будинку та стилобату не перевищує площі протипожежного відсіку згідно з 9.14, а суміжні приміщення висотної частини будинку і стилобату мають спільне функціональне призначення.
Під час влаштування стилобату слід забезпечувати можливість доступу підрозділів пожежної охорони з автодрабин та колінчастих підйомників у будь-яке приміщення нижнього протипожежного відсіку висотної частини будинку. При цьому слід враховувати ширину та висоту стилобату, а також можливість влаштування проїзду по стилобату пожежних автомашин.
У складі проектної документації слід передбачити розроблення креслень схем доступу пожежних підрозділів з автодрабин та автопідйомників до кожного приміщення нижнього протипожежного відсіку висотного будинку, що має прорізи у зовнішніх стінах.
9.16 Умовна висота розташування залів не повинна перевищувати:
- з числом місць від 300 до 600 - 10 м;
- з числом місць від 150 до 300 - 26,5 м;
- з числом місць від 100 до 150 - 50 м.
9.17 У разі розміщення в громадських будинках на висоті понад 50 м ресторанів, кафе та інших громадських приміщень місткістю понад 50 осіб відстань від дверей цих приміщень до незадимлюваних сходових кліток (повітряної зони сходової клітки типу Н1 або протипожежного тамбуршлюзу сходової клітки типу Н4) не повинна перевищувати 20 м.
На експлуатованих покрівлях висотних громадських будинків (у разі розміщення на них відкритих літніх ресторанів, кафе, оглядових майданчиків з одноразовим перебуванням більш ніж 50 осіб) необхідно пе
редбачати не менше двох евакуаційних виходів. При цьому кількість людей, що можуть одночасно перебувати на таких покрівлях, не повинна перевищувати 100 осіб.
9.18 Приміщення, які розраховані на одночасне перебування більше 500 осіб, повинні відокремлюватись від інших приміщень протипожежними стінами та перекриттями згідно з таблицею 9.1. Відстань від дверей цих приміщень до незадимлюваних сходових кліток (повітряної зони сходової клітки типу Н1 або протипожежного тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) не повинна перевищувати 20 м.
9.19 Приміщення з постійним перебуванням маломобільних груп населення (групи мобільності М3 згідно з ДБН В.2.2-17) необхідно передбачати, як правило, не вище другого поверху, а маломобільних груп населення (групи мобільності М4) - не вище першого поверху. У випадках, коли завданням на проектування не обмежується перебування маломобільних груп населення на верхніх поверхах, слід передбачати додаткові заходи згідно з ДБН В.2.2-17.
9.20 Вимоги щодо протипожежного захисту атріумів слід приймати згідно з додатком К до ДБН В.2.2-9.
