Таким потоком для висотного будинку, як правило, є бетонування каркаса для монолітних будинків та монтаж конструкцій для збірно-монолітних будинків.

Із наведеним спеціалізованим потоком ув'язуються інші спеціалізовані або локальні потоки.

По кожному локальному потоку складається графік, де визначаються граничні умови, з урахуванням яких здійснюється складання (зшивання) локальних графіків в одну зведену модель у формі комплексного графіка. При цьому перевіряється правильність складання локальних графіків, узгодження граничних умов та можливість забезпечення поточного методу робіт на об'єкті.

У процесі складання комплексного графіка доцільно окремо визначати (відокремлювати) строки проектних робіт, організаційно-технологічні заходи, виготовлення та постачання на об'єкт конструкцій і технологічного обладнання, будівельно-монтажних робіт та строки можливого введення в експлуатацію окремих частин висотного будинку.


Будівельний генеральний план

10.9 Будівельний генеральний план розробляється на спорудження висотного будинку та системи інженерних мереж і доріг.

Основним завданням будівельного генерального плану є раціональне розміщення на відведеній земельній ділянці будівельних машин, обладнання, складів, тимчасових і побутових приміщень, проїздів і комунікацій при дотриманні всіх вимог інших чинних документів.

У тих випадках, коли організаційними і технічними рішеннями передбачається використання території за межами будівельної ділянки, перед розробленням будівельного генерального плану в складі ПОБ розробляється ситуаційний план на геодезичній підоснові.

При зведенні висотних споруд у стиснених умовах слід передбачати можливість використання прилеглої вільної території для тимчасового відчуження.

Цю територію необхідно показати на ситуаційному плані і погодити її використання із власниками.


Геодезичне забезпечення будівництва

10.10 Геодезичне забезпечення повинно виконуватись згідно зі СНиП 3.01.03. Геодезичні роботи в зв'язку із технічною складністю висотного об'єкта рекомендується виконувати спеціалізованими організаціями, які мають ліцензію на виконання цього виду робіт. Для зведення висотних будинків рекомендується створення постійно діючої геодезичної групи на весь період будівництва цього об'єкта.

10.11 Проект виконання геодезичних робіт необхідно розбити на такі етапи:

- створення геодезичної планувальної основи у вигляді геодезичної мережі і планування червоних ліній (контурів) будівельного майданчика;

- нанесення зовнішніх і внутрішніх планувальних геодезичних мереж;

- проведення геодезичних робіт при виконанні земляних робіт і влаштуванні основи;

- проведення геодезичних робіт при влаштуванні підземної частини висотного будинку;

- проведення геодезичних робіт при влаштуванні наземної частини висотного будинку.

10.12 Пункти висотної і планової основ необхідно суміщати.

10.13 Пункти висотної основи повинні розташовуватися на будівельній ділянці із можливістю їх використання на всіх етапах зведення висотного будинку.

10.14 Нівелірну мережу необхідно будувати з таким розрахунком, щоби забезпечити передачу проектних висот (відміток) від реперів, які розташовані на відстані не менше 200-300 м від висотного об'єкта. Для кожного висотного будинку повинно бути закріплено не менше двох реперів, а для багатосекційного будинку - по одному для кожної секції.

10.15 Слід передбачати закріплення розбивочних осей знаками в кількості не менше чотирьох на головну вісь симетрії, а також у пунктах перетинання основних розбивочних осей по кутах висотного будинку.

10.16 У проекті виконання геодезичних робіт повинні бути наведені рекомендації щодо кількісного і кваліфікаційного складу групи геодезистів для виконання відповідних видів робіт, оснащенню геодезичною та оргтехнікою.


Заходи з безпеки будівництва

10.17 Заходи з охорони праці виконуються згідно з чинними нормативними документами і правовими актами, затвердженими постановами уряду України.

10.18 Черговість окремих видів виконання робіт при розчленуванні висотних споруд на яруси та ділянки (захватки) повинна забезпечувати дотримання правил безпеки.

10.19 Вибір вантажопідйомного крана необхідно здійснювати за чотирма основними параметрами: вантажопідйомністю, вильотом стріли, висотою підйому гака та розмірами небезпечної зони, яка виникає при роботі крана.

Параметр "небезпечна зона" може бути визначальним при розробленні будівельного генерального плану.

Найвищі частини монтажних кранів на період будівництва необхідно облаштовувати системою світломаркування за вимогами чинних авіаційних правил.

10.20 Можливі такі способи зменшення розмірів небезпечних зон:

- влаштування захисних огорож, які перешкоджають переміщенню вантажу за задані габарити;

- влаштування захисних споруд (укриттів), які забезпечують захист від можливого падіння вантажу в потенційно небезпечній зоні дії монтажного крана;

- використання серійних пристроїв примусового обмеження зони роботи крана за рахунок застосування кінцевих вимикачів;

- оснащення монтажних кранів пристроями примусового обмеження переміщення вантажу за спеціальними програмами.

10.21 Просторове розчленування висотного будинку на яруси та ділянки (захватки) рекомендується виконувати так, щоб забезпечити безпечні умови виконання робіт. На межах ярусів і ділянок при виконанні робіт вантажопідйомними кранами повинні бути установлені захисні та сигнальні огорожі, безпечні проходи, визначені межі небезпечних зон.

10.22 Технологічну послідовність виконання робіт на ярусах і ділянках слід передбачати так, щоб на спільних межах не виконувались одночасно роботи, пов'язані з монтажем або подаванням вантажів кранами.

При одночасному виконанні робіт на різних ярусах по вертикалі повинні бути виконані розрахунки конструкцій на можливе падіння вантажу. Вихідні дані для розрахунків (висота падіння, форма вантажу, його розміри та маса) визначаються при розробленні ПОБ.

10.23 При зведенні висотних будинків обов'язковим є розроблення проектів виконання робіт та технологічних карт (регламентів) на основні види робіт.

10.24 При зведенні висотних будинків в умовах щільної забудови необхідно дотримуватися вимог безпеки будівництва згідно з ДБН В.1.2-12.


11 БЕЗПЕКА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

11.1 У зв'язку із динамічною поведінкою несучих конструкцій висотного будинку під впливом активного горизонтального вітрового навантаження, можливих змін гідрогеологічних умов під впливом значних (граничних) навантажень від маси висотної споруди на ґрунтову основу, технічною складністю інженерного обладнання висотного будинку і зонуванням інженерних систем, а також підвищеними вимогами до безпеки проживання людей і, в першу чергу, до пожежної безпеки, в проектній документації розробляється розділ "Безпека експлуатації".

11.2 До основних видів експлуатаційних робіт висотного будинку відносяться:

- контроль напружено-деформованого стану визначених у проекті найбільш навантажених несучих конструкцій для запобігання їх руйнуванню або обваленню;

- контроль технічного стану зовнішніх огороджувальних конструкцій (фасадів);

- контроль технічного стану та обслуговування інженерних систем для забезпечення їх безперебійної та безаварійної роботи;

- забезпечення надійного функціонування систем безпеки, в першу чергу, пожежної безпеки.

11.3 Для забезпечення безпечної експлуатації висотного будинку експлуатаційна організація повинна здійснювати постійний оперативний контроль і аналіз стану всіх інженерних систем засобами АСМУ та мати технічну для постійного зберігання та експлуатаційну документацію для обслуговування висотного будинку.

Склад технічної документації включає:

- правовстановлюючу та дозвільну документацію на земельну ділянку і будівництво.

- план ділянки з усіма розташованими на ній будинками і спорудами;

- проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення;

- схеми внутрішніх мереж водопостачання та водовідведення, центрального опалення, тепло - електропостачання, зв'язку, телекомунікацій тощо;

- акти на приховані роботи (копії);

- архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури;

- документацію технічної інвентаризації об'єкта;

- паспорт та технічну документацію на ліфтове господарство;

- енергетичний паспорт на будинок;

- акт прийняття будинку в експлуатацію, затверджений і зареєстрований у встановленому порядку.

Склад експлуатаційної документації включає:

- інструкції з моніторингу, технічного обслуговування та ремонту інженерних мереж і обладнання висотного будинку;

- інструкції з моніторингу, технічного обслуговування і ремонту несучих конструкцій, покрівлі і фасадів висотного будинку;


- інструкцію з обслуговування автоматизованої системи моніторингу та управління інженерними системами висотного будинку;

- інструкцію з обслуговування системи світломаркування;

- загальну інструкцію з пожежної безпеки;

- інструкцію щодо дій служби пожежної безпеки та обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі;

- інструкцію з управління роботою та обслуговуванням технічних засобів пожежогасіння та приладів автоматичної пожежної сигналізації;

- технічну документацію на інженерне обладнання, що надається заводами-виготовлювачами;

- документацію на блискавкозахист.

11.4 Технічна експлуатація здійснюється спеціально організованою службою експлуатації для конкретного висотного будинку або спеціалізованою експлуатаційною організацією, яка створюється для обслуговування групи висотних будинків.

Склад, функціональні обов'язки та штатний розклад можуть включати такі служби:

- службу охорони;

- службу пожежної безпеки;

- службу моніторингу основних несучих конструкцій та інженерних систем висотного будинку і управління їх роботою;

- технічну службу для ремонту і обслуговування інженерних систем та технічних засобів протипожежного захисту і пожежної сигналізації;

- адміністративну службу та інші.

11.5 Інструкції з моніторингу основних несучих конструкцій і фасадів висотного будинку розробляються у вигляді окремих документів, які визначають порядок огляду та моніторингу технічного і деформаційного стану конструкцій і фасадів висотного будинку в процесі будівництва та експлуатації. Моніторинг у процесі експлуатації здійснюється службою експлуатації із залученням спеціалізованих організацій, як продовження моніторингу на стадії будівництва. Обсяги робіт і періодичність спостережень або вимірювань у процесі моніторингу визначаються проектувальником за участю служби експлуатації в залежності від конструктивної схеми та стану висотної споруди, терміну експлуатації, стану і рівня зовнішніх впливів, реальної ситуації на об'єкті тощо, але не рідше одного разу на рік.

На кожному етапі моніторингу в процесі експлуатації надається висновок щодо напружено-деформованого стану несучих конструкцій, ґрунтової основи, нахилів будинку відносно горизонтальних осей, а також тенденцій їх розвитку.

При проектуванні в якості основного засобу контролю і ранньої діагностики напружено-деформованого стану несучих конструкцій висотної споруди рекомендується встановлення стаціонарної станції моніторингу, яка забезпечує в автоматизованому режимі виявлення змін напружено-деформованого стану конструкцій для різних частин будинку і локалізацію місць такої зміни в конструкціях, а також отримання інформації про нахили будинку.

Вимірювальні прилади встановлюються на підготовлені і захищені від несанкціонованого доступу місця несучих будівельних конструкцій та фасадів висотного будинку, схема розміщення яких погоджується із замовником.

11.6 Інструкції щодо контролю технічного стану та підтримання працездатності інженерних систем включають вимоги та порядок їх обслуговування і ремонту з метою забезпечення їх безперебійної роботи і дотримання санітарно-гігієнічних умов проживання або перебування у приміщеннях людей. В інструкціях наводяться принципові схеми систем інженерного забезпечення та розміщення інженерного обладнання із зазначенням місця його розташування, основних техніко-експлуатаційних характеристик (типу, марки, основних параметрів тощо, а для систем протипожежного захисту додатково - схему та колір фарбування), а також регламенти 'їх технічного обслуговування та ремонту.

11.7 Обсяги робіт щодо моніторингу будівництва та експлуатації висотних будинків наведені у додатку У.

11.8 Висотний будинок необхідно оснащувати пристроями для обслуговування (миття) та ремонту фасадів.

11.9 Для висотних житлових будинків, як технічно складних об'єктів, встановлюється трирічний термін гарантійного обслуговування за допомогою спеціалізованих служб або спеціалізованих експлуатаційних організацій, які створюються замовником (інвестором) із спільною юридичною відповідальністю. Страхування ризиків будівельної діяльності на період гарантійного ремонту висотного житлового будинку в процесі експлуатації здійснює замовник (інвестор).

ДОДАТОК А

(обов'язковий)


ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ,

НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ У ДАНИХ НОРМАХ


Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.1994 р. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення

Закон України № 2556-ІІІ від 21.06.2001 р. Про охорону атмосферного повітря

Закон України № 3037-ІІІ від 07.02.2002 р. Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"

Закон України № 1745-IV від 03.06.2004 р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму

Постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 401 Про затвердження Положення про використання повітряного транспорту України