- 8 струменів по 5 л/с кожен - для протипожежних відсіків із приміщеннями громадського призначення;
- 4 струмені по 2,5 л/с кожен - для протипожежних відсіків із приміщеннями житлового призначення (квартирами).
При цьому кожну точку приміщення і покрівлі, що експлуатується, слід забезпечувати подачею двох струменів води від різних пожежних стояків.
Пожежні крани (пожежні кран-комплекти) необхідно комплектувати ручними перекривними пожежними стволами з можливістю зміни кута розпилу від компактного струменя до розпиленого.
Примітка. За наявності у будинку протипожежних відсіків із приміщеннями різного функціонального призначення витрати води для будинку в цілому приймаються за найбільшим показником. Тривалість гасіння пожежі приймається відповідно до вимог СНиП 2.04.01.
9.106 Пожежні крани повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.
Конструкція шафи пожежного крана повинна передбачати, окрім розміщення в ній пожежного крана діаметром 50 мм або 65 мм, укомплектованого пожежним рукавом відповідного діаметра та перекривним пожежним стволом, виконаного відповідно до ДСТУ 4401-2, пожежного кран-комплекту, виконаного відповідно до ДСТУ 4401-1, обладнаного котушкою з напівжорстким рукавом діаметром не менше 25 мм, що приєднується до пожежного стояка через вхідний запірний вентиль, а також двох вогнегасників.
Сигнали для запускання пожежних насосів, відкривання засувки на обвідній лінії водомірного вузла повинні надходити від кнопок, які встановлені в шафах пожежних кранів, та автоматично від датчиків положення запірних вентилів пожежних кранів та кран-комплектів (у разі відкриття наполовину будь-якого запірного вентиля). У шафах пожежних кранів необхідно передбачати також кнопки дистанційного відкривання поверхових клапанів димовидалення та підпору повітря і включення вентиляторів протидимного захисту.
Зовнішнє оформлення дверей пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309.
Примітка. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння та необхідна кількість струменів приймаються для пожежних кранів без урахування струменів та витрат пожежних кран-комплектів.
9.107 Для підключення водопроводу і автоматичних установок пожежогасіння до пересувної пожежної техніки ззовні висотного будинку слід передбачати встановлення двох патрубків від кожного вертикального протипожежного відсіку зі з'єднувальними головками діаметром 80 мм. Регулювання подачі вогнегасної речовини до системи необхідно забезпечувати засувками та зворотними клапанами, які встановлені всередині висотного будинку. З'єднувальні головки, які виведені назовні висотного будинку, повинні розташовуватись у місцях, зручних для під'їзду пожежних автомобілів, та обладнуватися світловими покажчиками і піктограмами.
9.108 У кожній квартирі повинен передбачатись пожежний кран-комплект, приєднаний до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнаний котушкою з пожежним рукавом завдовжки не менше 15 м, діаметром 19 мм (або 25 мм, 33 мм) із розпилювачем, що забезпечує можливість подання води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменя води 3 м.
9.109 На балконах (лоджіях) при незадимлюваних сходових клітках типу Н1 слід передбачати сухотруби діаметром 80 мм зі спареними пожежними кранами на кожному поверсі, які обладнані на рівні 1-го поверху виведеними назовні патрубками для підключення насосів високого тиску пожежних автомобілів.
9.110 Витрати води на зовнішнє пожежогасіння будинків необхідно приймати згідно з розрахунком, але не менше 35 л/с.
9.111 Кількість і розташування пожежних гідрантів на зовнішньому протипожежному водопроводі слід приймати відповідно до СНиП 2.04.02.
Місця розташування пожежних гідрантів позначаються встановленням світлових покажчиків пожежних гідрантів згідно з 6.3.1.11 НАПБ А.01.001.
9.112 У житлових будинках усі вбудовані і прибудовані громадські та інші нежитлові приміщення (автостоянки, допоміжні, технічні, сміттєзбірні, стовбур сміттєпроводу тощо) слід обладнувати автоматичними системами пожежогасіння.
Усі приміщення громадських будинків повинні захищатися автоматичною системою пожежогасіння (крім приміщень, зазначених у примітці 1 таблиці С1 ДБН В.2.2-9).
Вид вогнегасної речовини (вода, піна, порошок, газ, аерозоль), конструктивне виконання установок
(агрегатні, модульні, спринклерні, дренчерні), спосіб гасіння (по площі, по об'єму, локальні) необхідно приймати з урахуванням нормативних вимог, виходячи із призначення та об'ємно-планувальних особливостей приміщень, пожежної небезпеки матеріалів на підставі обгрунтування.
9.113 Для захисту електрощитових, машинних приміщень ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, серверних необхідно використовувати автоматичні системи об'ємного пожежогасіння. Під час спрацювання автоматичних систем об'ємного пожежогасіння повинні вимикатися всі системи вентиляції зазначених приміщень, забезпечуватися час, необхідний для евакуації людей (не менше 30 с) та герметизація приміщень.
9.114 У житлових висотних будинках над вхідними дверима квартир ззовні необхідно передбачати установку спринклерних зрошувачів, підключених до стояків внутрішнього протипожежного водопроводу через реле протоку.
9.115 Насоси, вузли управління системами пожежогасіння, ємкості для води необхідно розміщувати у приміщенні насосних станцій пожежогасіння.
Приміщення насосних станцій пожежогасіння слід улаштовувати з безпосереднім виходом до сходової клітки та відокремлювати від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками вогнестійкістю ЕІ 60.
Температура повітря у приміщенні насосної станції повинна бути не нижче 5 °С. Відносну вологість повітря необхідно приймати відповідно до категорії робіт І - Б згідно з ГОСТ 12.1.005.
Станції повинні бути обладнані телефонним зв'язком.
Біля входу в станцію слід встановити табло з написом "Насосна станція пожежогасіння".
9.116 Для потреб пожежогасіння необхідно передбачати не менше двох насосів (основний та резервний). Розрахункові витрати вогнегасної речовини визначаються згідно з ДБН В.2.5-13.
9.117 Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (СО) повинна передбачатися згідно з ДБН В.1.1-7:
- не нижче 3-го типу - для висотних житлових будинків;
- не нижче 4-го типу - для висотних громадських будинків.
9.118 СО повинна видавати звуковий та світловий сигнали в кожну квартиру, офіс, готельний номер тощо, а також забезпечувати двохсторонній зв'язок квартир, готельних номерів, офісів та інших приміщень з пожежним постом (ЦПУБ, диспетчерською).
9.119 СО повинна мати можливість передачі екстреної інформації до всіх приміщень, де можуть перебувати люди.
9.120 Алгоритм управління СО необхідно формувати на основі отриманої інформації про спрацювання пожежних сповіщувачів, а також результатів розрахунку розвитку можливої пожежі і процесу евакуації людей.
9.121 Об'єктові пункти пожежогасіння повинні розміщуватись на нижніх поверхах кожного протипожежного відсіку.
Об'єктові пункти пожежогасіння на першому поверсі нижнього протипожежного відсіку повинні розміщуватися поруч із приміщенням пожежного поста (ЦПУБ, диспетчерською).
Об'єктові пункти пожежогасіння, які знаходяться у вищерозташованих протипожежних відсіках, повинні розміщуватись на відстані не більше 30 м від незадимлюваних сходових кліток або ліфта для транспортування пожежних підрозділів.
Оснащення об'єктових пунктів пожежогасіння необхідно виконувати відповідно до додатка П.
10.1 Розділ "Організація будівництва" у складі проектно-кошторисної документації висотного будинку розробляється згідно з ДБН А.3.1-5 "Організація будівельного виробництва" та положеннями цих Норм у формі проекту організації будівництва (ПОБ).
10.2 ПОБ розробляється генеральною проектною або іншою спеціалізованою організацєю, яка має ліцензію на цей вид діяльності.
10.3 До складу розділу "Організація будівництва" включаються:
- загальні положення;
- організаційно-технологічні схеми зведення висотних будинків;
- календарні плани будівництва;
- будівельні генеральні плани;
- відомості обсягів основних будівельних, монтажних і спеціальних робіт;
- відомості потреби в будівельних конструкціях, виробах, матеріалах і устаткуванні;
- відомості потреби в кадрах будівельників за основними категоріями;
- заходи з забезпечення комплексної безпеки будівництва - безпечності виробничого процесу, техногенної та пожежної безпеки, охорони та збереження навколишнього середовища (природного, соціального і техногенного), безпеки дорожнього руху;
- вказівки щодо порядку побудови геодезичної планувальної основи для будівництва та методів геодезичного контролю у процесі будівництва, а також іншого інструментального контролю якості та надійності конструкцій висотного будинку;
- перелік нестандартного обладнання, оснащення та технологічних карт його використання;
- склад та обсяги робіт з науково-технічного супроводу згідно з ДБН В.1.2-5 та додатком Ф;
- пояснювальна записка.
Для складних об'єктів, де вперше застосовується нова технологія виробництва, яка не має аналогів, унікальне технологічне устаткування, а також для будівель, у яких переважають нові будівельні конструкції, або для споруд, будівництво яких передбачається у складних геологічних умовах, до складу проекту організації будівництва рекомендується додаткового розробляти:
а) комплексний укрупнений сітьовий графік, який відбиває взаємозв'язок між усіма учасниками будівництва та в якому визначено тривалість основних етапів підготовки робочої документації будівництва об'єкта, склад і терміни виконання робіт підготовчого періоду, черговість будівництва окремих будівель і споруд, терміни поставок технологічного устаткування;
б) вказівки щодо складу, черговості і термінів проведення необхідних дослідних робіт, випробувань і режимних спостережень для забезпечення якості та надійності конструкцій, будівель і споруд, що зводяться.
Склад ПОБ може коригуватися за завданням замовника з метою врахування особливостей спорудження конкретного висотного будинку.
10.4 Організаційно-технологічні схеми будівництва висотних будинків включають:
- просторове розчленування висотного будинку на яруси по вертикалі та на ділянки по горизонталі;
- технологічну послідовність виконання робіт на ярусах, ділянках;
- характеристику основних методів зведення висотного будинку. Вихідними даними для розроблення організаційно-технологічних схем є:
- проектні рішення висотного будинку;
- організаційно-технологічні рішення при будівництві подібних висотних об'єктів та дані щодо їх реалізації;
- відомості щодо матеріально-технічної бази організацій, які будуть брати участь у будівництві;
- дані щодо кращих зразків будівельної техніки (вітчизняної та закордонної).
При розробленні організаційно-технологічних схем необхідно застосовувати найбільш ефективні методи та технологічні засоби зведення висотних будинків із врахуванням переваг поточного методу будівництва.
При влаштуванні глибоких котлованів для багаторівневих підземних гаражів з метою скорочення строків спорудження висотних будинків рекомендується одночасне зведення наземної і підземної частин методом "вверх-вниз", наведених у додатку И.
10.5 При зведенні висотного будинку із монолітним каркасом баштового типу його доцільно розділяти на окремі яруси по 8-10 поверхів, починаючи з нижнього. При суміщенні виконання робіт на різних ярусах для забезпечення безпеки проектна організація повинна виконати розрахунки перекриттів або захисних укриттів на сприйняття ударної дії можливого падіння вантажу з висоти, яка вказана в ПОБ.
10.6 При виборі вантажопідйомних засобів необхідно брати до уваги наявність системи обмеження зони робіт.
Зведення висотних будинків здійснюється із використанням баштових кранів вантажопідйомністю 8-10 т та вильотом стріли до 50-60 м на рельсовому ходу, приставних кранів, які встановлюються на спеціальному фундаменті, або кранів, які монтуються на перекриттях висотної будівлі, що споруджується. В окремих випадках можливе використання кранів, які швидко монтуються, на гвинтових опорах вантажопідйомністю 2-8 т, стрілових кранів як пневмоколісних, так і гусеничних вантажопідйомністю 40-160 т.
Всі баштові крани доцільно з'єднувати єдиною системою управління, яка виключає можливість зіткнення кранів або вантажів, які піднімаються ними. Технологічні схеми сумісної роботи баштових кранів розробляються у проекті виконання робіт (ПВР).
10.7 Календарний план будівництва висотного будинку розробляється на підготовчий та основний періоди із визначенням обсягів будівельно-монтажних робіт по місяцях і кварталах.
У свою чергу, основний період може розбиватися на два періоди - будівництво підземної та наземної частин висотного будинку.
10.8 При зведенні висотного будинку організується комплексний потік на весь комплекс будівельно-монтажних робіт, який включає влаштування інженерних комунікацій та основи, зведення підземної і наземної частин висотного будинку, благоустрій і озеленення.
Комплексний потік складається із групи організаційно позв'язаних, спеціалізованих і локальних потоків, об'єднаних загальною метою зведення висотного будинку як кінцевої продукції.
У складі кожного комплексного потоку визначається інтенсивність провідного спеціалізованого потоку та його тривалість.
