Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення

23. У разі орієнтації віконних прорізів палат приймального відділення та ізолятора, приміщень
    пралень, гурткових кімнат, кабінетів лікарів на азимути 130-315° для ІІІБ, ІІІВ, IVB кліматичних зон і
    200-290° для ІІВ кліматичної зони необхідно передбачати трансформуючий сонцезахист.

24. Сонцезахистні пристрої на вікнах не повинні погіршувати умови природної освітленості
    приміщень і перешкоджати евакуації людей з будинків. Виконувати їх слід з негорючих матеріалів.

25. Розміщення вбудованих приміщень в житлових корпусах закладів соціального захисту
    населення слід приймати згідно з ДБН В.2.2-15.

7 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

1. При проектуванні будинків закладів соціального захисту населення необхідно передба­чати протипожежні заходи згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.5-13 та інших
   нормативних документів, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, які діють на
   території України.

2. Будинки закладів соціального захисту населення слід проектувати не нижче ІІ ступеня
   вогнестійкості. Допускається розміщувати приміщення територіальних центрів у будинках іншого
   призначення не нижче III ступеня вогнестійкості. При цьому приміщення територіальних центрів
   повинні відокремлюватися від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го
   типу і перекриттями 3-го типу. Ступінь вогнестійкості будинків і типи протипожежних перегородок
   та перекриттів визначаються згідно з ДБН В.1.1-7.

3. Площу поверху (в межах протипожежного відсіку) необхідно приймати залежно від ступеня
   вогнестійкості будинку і поверховості відповідно до вимог ДБН В.2.2-9 (таблиця 1).

4. Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані автоматичними
   установками пожежної сигналізації.

Обладнання будинків закладів соціального захисту населення автоматичними установками по­жежної сигналізації та пожежогасіння здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9 (додаток С), ДБН В.2.2-10 (додаток Е) та інших відповідних нормативних документів, виходячи із сфери їх застосування. Під час проектування зазначених установок слід керуватися ДБН В.2.5-13.

5. Приймальні пристрої автоматичних установок пожежної сигналізації необхідно розміщува­ти в приміщенні диспетчерського пункту інженерного обладнання або в приміщенні персоналу з
   цілодобовим чергуванням, обладнаному згідно з ДБН В.2.5-13.

6. Будинки закладів соціального захисту населення слід обладнувати системою оповіщення про
   пожежу та керування евакуацією людей не нижче 3-го типу згідно з ДБН В.1.1-7 (таблиця 6).

Сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичних установок пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виводити па пульт централізованого спостереження Державної пожежної

7. Приміщення, у яких розміщуються персональні комп'ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 (старе позначення ОУ-2)
   чи ВВК-2 (старе позначення ОУ-3) або один вогнегасник водопійний аерозольний ВВПА-400 на три
   комп'ютери, але не менше ніж один вогнегасник зазначених типів на приміщення відповідно до
   НАПБ Б.03.001.

8. Влаштування у приміщеннях закладів соціального захисту населення систем протидимного
   захисту у разі пожежі слід виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.05, ДБН В.1.1-7 і ДБН В.2.2-9.

9. Житлові приміщення, як і лікувально-трудові майстерні, слід відокремлювати від приміщень
   іншого призначення протипожежними стінами 3-го типу з влаштуванням ізольованих евакуаційних
   виходів або розміщувати їх в окремих корпусах.

7.10 Двері комор і майстерень, пов'язаних із зберіганням та обробкою горючих матеріалів
повинні бути протипожежними 2-го типу (вогнестійкістю ЕІ 30).

У лікувально-трудових, лікувально-виробничих и виробничих майстернях забороняється використання вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

7.11 Протипожежні двері 2-го типу слід встановлювати:

• у перегородках і стінах, що відокремлюють житлові приміщення від громадських;

• у стінах, що відокремлюють житловий корпус від переходів до блоків із громадськими
  приміщеннями;

• у перегородках, що відокремлюють ліфтовий хол від поповерхових коридорів або у ліфтових
  шахтах, що влаштовуються поза об'ємом сходових кліток.

12. Загальні коридори будинків та споруд закладів соціального захисту населення повинні мати
    виходи не менше ніж на дві евакуаційні сходові клітки (пандуси). Пандус, що слугує шляхом
    евакуації, повинен бути зв'язаний з виходом назовні.

13. Відстань по коридору з найбільш віддалених приміщень (крім вбиралень, умивальних, ванних, душових та інших підсобних приміщень) до сходових кліток або виходу назовні повинна бути
    не більше:

- 35 м для будинків І і II ступенів вогнестійкості та 25 м для будинків III ступеня вогнестійкості
(зазначених у 7.2 цих Норм), якщо приміщення розташовані між сходовими клітками, між
сходовою кліткою і пандусом або зовнішніми виходами;

- 15м для будинків І і II ступенів вогнестійкості та III ступеня вогнестійкості (зазначених у 7.2
цих Норм), якщо приміщення розташовані між сходовою кліткою і торцевою частиною
коридору, з якої немає безпосереднього виходу назовні або на другу сходову клітку (пандус).

14. Загальна місткість приміщень на поверсі, призначених для перебування інвалідів і розташованих між сходовою кліткою і торцевою частиною коридору, з якої немає безпосереднього
    виходу назовні або на другу сходову клітку (пандус), не повинна перевищувати 30 людей.

15. Кабелі і електричні мережі в будинках закладів соціального захисту населення повинні
    бути стійкими до розповсюдження полум'я, а при прокладанні в об'ємах сходових кліток і коридорів
    вони повинні виготовлятися з матеріалів, що мають помірну димоутворювальну здатність, малонебезпечних за токсичністю продуктів горіння відповідно до ГОСТ 12.1.004 (групи Д2, Т1 згідно з
    ДБН В.1.1-7).

Кабельні лінії, передбачені для живлення спеціальних ліфтів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидаляння і протипожежних насосів повинні мати межу вогнестійкості не менше 90 хв згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, а евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу керування евакуацією людей - не менше 15 хв.

7.16 Полімерні матеріали, що застосовуються для опорядження будинків, повинні відповідати
вимогам СанПиН 6027.А та інструкції № 6035.А.

7.17. Підвали, техпідпілля, а за їх відсутності цокольні та перші поверхи слід обладнувати сигналізацією довибухонебезпечної концентрації паливних газів згідно з вимогами ДБН В.2.5-20 та передбачати герметизацію вводів інженерних комунікацій.

8 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

Будинки закладів соціального захисту населення повинні бути обладнані системами холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків, опалення та вентиляції, електропостачання та електрообладнання, зв'язку та сигналізації, автоматичної пожежної й охоронної сигналізації. Газо­постачання будинків слід проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-20.

8.1 Водопостачання і каналізація

1. Господарсько-питне, протипожежне та гаряче водопостачання, каналізацію і водостоки
   у будинках слід проектувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

2. Якість води у системі водопостачання повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 і
   ДСанПіН 136/1940. У разі забруднення води в зовнішніх трубопроводах водопостачання слід на
   вводах водопроводу до будинку встановлювати колективні системи очищення води, які мають
   позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Усі матеріали, що контактують з питною і гарячою водою, можуть застосовуватися в проектах за умови позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Допустимий рівень шуму, що створюється у житлових приміщеннях системами водопоста­чання та каналізації, слід приймати на 5 дБА нижче відповідних гігієнічних нормативів.

3. Температура води у кранах системи гарячого водопостачання, доступних для використання
   мешканцями (клієнтами) закладів соціального захисту населення, не повинна перевищувати 50°С.

4. Система гарячого водопостачання повинна проектуватися з циркуляцією води через руш-
   никосушильники, які повинні встановлюватися у ванних кімнатах (або суміщених санвузлах) і
   обігріватися протягом усього року. Рушникосушильники повинні встановлюватися з байпасною
   лінією і з запірною арматурою на обох підвідних трубопроводах.

5. При проектуванні водопостачання і каналізації приміщень культурно-дозвіллєвого і фіз­культурно-оздоровчого призначення, їдалень, пралень, медпунктів та гаражів слід виконувати вимоги
   норм проектування цих будинків і приміщень.

8.2 Опалення та вентиляція

1. Системи опалення та вентиляції у будинках закладів соціального захисту населення слід
   проектувати з дотриманням вимог СНиП 2.04.05 відповідно до нормативів даного розділу, а також
   згідно з вимогами щодо енергозбереження, викладеними у ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.6-31. Пристрої для
   опалення та вентиляції приміщень культурно-видовищного призначення, медичного обслуговування,
   їдальні, пральні та гаража повинні відповідати вимогам норм проектування відповідних будинків.

2. Теплопостачання слід передбачати від теплових мереж або місцевих котелень. При тепло­постачанні від теплових мереж відповідно до вимог СНиП 2.04.07 слід проектувати індивідуальні
   теплові пункти з пристроями обліку та регулювання теплоспоживання. При проектуванні місцевих
   котелень необхідно керуватися СНиП ІІ-35 і "Рекомендаціями по проектуванню дахових, вбудованих
   і прибудованих котельних установок та встановлення побутових теплогенераторов, працюючих на
   природному газі" (Посібник до СНиП ІІ-35-76). Температура теплоносія у системах опалення не
   повинна перевищувати 90°С. У системах слід застосовувати опалювальні прилади з гладенькою
   поверхнею тепловіддачі.

3. Припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням слід передбачати у примі­щеннях:

• для лежачих хворих та інвалідів-колясочників;

• для куріння;

• душових і вбиралень при кількості приладів три і більше;

• лікувальних, клізмових;

• дозвіллєвих і фізкультурно-оздоровчих;

• для приготування та приймання їжі;

- пральних та виробничих майстерень;

- з виділенням шкідливих та з неприємним запахом речовин.

Для всіх інших приміщень слід передбачати природні системи вентиляції.

4. Повітря з житлових кімнат необхідно видаляти через витяжні канали санвузлів, що примикають до цих кімнат. При розміщенні санвузла на групу житлових кімнат слід проектувати витяжні
   канали з кожної житлової кімнати.

5. Вікна, оснащені герметичним притулом, у житлових кімнатах і приміщеннях громадського
   призначення з природною вентиляцією повинні проектуватися з провітрювачами, що забезпечують
   можливість припливу свіжого повітря. За неможливості встановлення провітрювачів приміщення
   повинні проектуватися з припливно-витяжною вентиляцією при механічному спонуканні.

6. Розрахункову температуру взимку й обмін повітря в приміщеннях слід приймати за таблицею 11.

Таблиця 11 - Розрахункова температура повітря і вимоги до повітрообміну в приміщеннях