В апеляційних та вищих спеціалізованих судах приміщення судових палат (робочі приміщення суддів, кабінети керівництва та підрозділи забезпечення роботи судової палати) слід розташувати єдиним блоком чи поповерхово.

Робочі приміщення суддів та керівництва суду забезпечити зручними зв'язками зі службовими сходово-ліфтовими вузлами.

  1. Приміщення для приймання та відправлення кореспонденції (експедиції чи філії пошто­вого відділення) повинні розташовуватись на першому поверсі та мати індивідуальний вхід з вулиці.

  2. Приміщення для відпочинку водіїв службового автотранспорту слід розміщувати на першому чи цокольному поверхах. Вони повинні бути взаємозв'язані з санвузлами, гардеробами домашнього та робочого одягу обслуговуючого персоналу та службовим входом у будинок з боку службової автостоянки чи гаража.

  3. Кількість поверхів установлюється завданням на проектування з урахуванням місто­будівних умов розміщення будинку та прийнятого об'ємно-планувального рішення.

Висота поверху будинку суду приймається, як правило, 3,3 м від підлоги до підлоги. Допус­кається збільшувати висоту центрального вестибюля чи влаштовувати вестибюль-атріум відповід­но до вимог ДБН В.2.2-9.

Висоту стелі у залах судових засідань площею 50 м2 і більше бажано приймати 3,6 -4,2 м. При визначенні висоти поверху слід ураховувати, що зали судових засідань повинні мати перепади позначок підлоги, установлені в 6.2.1.5 цього документа.

  1. Приміщення для підсудних і конвою допускається розміщувати в підвальному та цо­кольному поверхах будинку за наявності окремого евакуаційного виходу з цих приміщень без­посередньо назовні, але обов'язково в службову зону території судової установи.

У цокольних поверхах, крім приміщень, розміщення яких допускається в підвальних та цо­кольних поверхах згідно з ДБН В.2.2-9, можуть бути розміщені приміщення технічного апарату суду, приміщення психологічного розвантаження та відпочинку співробітників суду, приміщення для відпочинку водіїв службового автотранспорту, гардероби, приміщення розмножувальної тех­ніки, архіви, комори речових доказів, комори та складські приміщення, приміщення громадського харчування місткістю до 50 відвідувачів, приміщення майстерень, технічного та інженерного при­значення.

  1. Над центральним входом у будинок суду слід передбачати місце для постійного розмі­щення Державного герба та прапора, судової символіки.

Входи до будинку необхідно обладнувати пристроями для захисту від атмосферних опадів, мати водовідведення, а залежно від місцевих кліматичних умов - підігрів. Входи повинні бути пристосовані для МГН.

Поверхні покриття та поперечні ухили вхідних ґанків і пандусів повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-17. Ґанки та пандуси з висотою верхньої позначки від землі більше 0,45 м повинні мати огорожі.

    1. При проектуванні будинків судів слід керуватися вимогами щодо довжини та ширини коридорів і сходів, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7. У будь-якому разі ширина коридорів у будинках повинна бути не менше ніж 1,8 м. Типи покриття на комунікаційних шляхах передбачати відповідно до вимог ДБН В.2.2-17. На всьому шляху пересування основних потоків відвідувачів суду (6.1.7) повинні бути відсутні пороги.

    2. Підрахунок загальної, корисної та розрахункової площ, будівельних об'ємів, площі забудо­ви і поверховості будинків судів слід проводити відповідно до правил, що викладені в ДБН В.2.2-9.

  1. Зали судових засідань із допоміжними приміщеннями

    1. Зали судових засідань

      1. Кількість та типи залів судових засідань визначаються виходячи з чисельності суддівсь­кого корпусу, спеціалізації та рангу судової установи.

За спеціалізацією справ, що розглядаються, зали судових засідань поділяються на зали для розгляду цивільних (призначені для слухання цивільних, господарських та адміністративних спорів) та кримінальних справ.

Мінімальну загальну кількість залів судових засідань у судовій установі слід розраховувати за питомими показниками загальної кількості залів судових засідань на одного суддю. Питомі показ­ники для судів загальної юрисдикції першої та апеляційної інстанцій слід приймати за таблицею 1.

Таблиця 1

Питомий показник загальної кількості залів судових засідань на одного суддю (не менше) при відсотковому співвідношенні одноособового (у чисельнику) та колегіального (у знаменнику) розгляду судових справ у судовій установі

100% 0%

90%

10%

80%

20%

70%

30%

60%

40%

0% 100%

1

0,83

0,7

0,62

0,56

0,33*

Примітка 1. Символом / */ позначений показник для апеляційних судів.

Примітка 2. Питомі показники загальної кількості залів судових засідань на одного суддю для відсоткових співвідношень одноособового та колегіального розгляду судових справ, не вказаних у табли­ці 1, слід визначати шляхом інтерполяції.



Кількість, типи та площі залів судових засідань у місцевих загальних, у т.ч. військових, судах слід приймати за таблицею 2.



Таблиця 2

Призначення залів судових засідань

Кількість місць для відвідувачів

Площа залу, м2, не менше

Кількість залів судових засідань (не менше) при чисельності суддів, осіб

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

20

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

Для розгляду цивільних справ

20

48

1(1)

1(1)

1(1)

2(2)

2(2)

2(2)

2(2)

2(2)

3(3)

3(3)

3(3)

3(4)

3(4)

3(4)

3(5)

4(6)

30

53

(1)

(1)

(1)

(2)

(2)

(2)

(2)

(2)

(2)

(2)

(2)

(2)

1(2)

1(2)

1(2)

Для розгляду криміналь­них справ

30

73

2(2)

1(1)

1(2)

1(2)

1(2)

1(2)

2(2)

2(3)

2(3)

2(3)

2(4)

2(4)

3(5)

3(6)

3(6)

3(7)

50

92

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(2)

1(2)

1(2)

1(3)

2(3)

2(3)

2(3)

2(3)

2(3)

2(3)

70

115

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

1(1)

90

130











1(1)

Усього залів, не менше



3 (3)

3 (4)

3 (5)

4 (6)

4 (7)

5 (8)

6 (9)

6 (10)

7 (11)

7 (12)

8 (13)

9 (14)

9 (15)

10 (16)

10 (17)

12 (20)

Усього місць для від­відувачів



80

100

100

120

120

190

220

220

240

240

290

360

360

390

390

440

Примітка 1. Для судів з чисельністю суддів у суді більше 20 осіб кількість залів судових засідань слід визначати шляхом додавання до даних стовпчика 19 даних необхідного додаткового стовп­чика та екстраполяції. Для судів з чисельністю суддів у суді, не вказаною в стовпчиках таблиці 2, кількість залів судових засідань слід визначати шляхом інтерполяції.

Примітка 2. Кількість залів судових засідань у судах уточнюється завданням на проектування, виходячи з прийнятого відсоткового співвідношення колегіального та одноособового розгляду справ. При цьому, кількість залів слід приймати в діапазоні від показників, наведених у таблиці 2 (відсоткове співвідношення одноособового та колегіального розгляду судових справ - 70:30), до рівня забез­печення кожного судді залом судових засідань (кількість залів наведена в дужках). Співвідно­шення типів залів судових засідань для розгляду цивільних та кримінальних справ приймати за таблицею 2.

Примітка 3. Потреба в залах судових засідань місткістю 50 та більше осіб, розрахованих на розгляд ре­зонансних справ з можливістю розміщення в них відвідувачів та представників засобів ма­сової інформації, визначається завданням на проектування.



Кількість, типи та площі залів судових засідань в апеляційних загальних, у т.ч. військових, судах слід приймати за таблицею 3.


Таблиця 3

Призначення залів судових засідань

Кількість місць для відвідувачів

Площа залу, м2, не менше

Кількість залів судових засідань (не менше) п]

ри чисельності суддів, осіб

20

30

40

50

60

70

80

90

100

120

130

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Для розгляду цивільних справ

30

53

2

3

4

4

5

6

6

7

8

9

10

40

66

1

1

2

2

2

3

3

4

5

6

7

50

70

1

1

1

2

2

2

3

3

Для розгляду криміналь­них справ

30

73

3

4

5

6

8

9

10

11

12

15

16

50

92

1

2

2

3

3

4

5

5

5

6

7

70

115

1

1

1

1

1

1

90

130

1

1

1

Усього залів, не менше



7

10

14

17

20

24

27

30

33

40

44

Усього місць для відвідувачів



240

350

520

650

740

890

1020

1120

1240

1500

1650