5.5.17. Застосування електричних опалювальних приладів у
приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А і Б, а також у
пожежонебезпечних зонах складських приміщень забороняється.

5.5.18. Електрощити, групові електрощитки необхідно
оснащувати схемою підключення споживачів з пояснювальними написами
і вказувати значення номінального струму апарата захисту (плавкої
вставки).

5.5.19. Електродвигуни, світильники, проводи і розподільні
пристрої треба регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в
запилених приміщеннях - щотижня очищати від пилу.

5.5.20. Застосування рубильників будь-якого типу (навіть
забезпечених закритими кожухами) забороняється. Уключення
електродвигуна повинне здійснюватися за допомогою магнітного
пускового пристрою.

5.5.21. Пристрій, живлення, прокладення мереж аварійного й
евакуаційного освітлення мають бути виконані згідно з вимогами
будівельних норм і ПУЕ.

5.5.22. Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення
повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення за типом
або на них повинен бути нанесений спеціальний знак "Е".
Установлення вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у межах
аварійного освітлення не дозволяється. Керування евакуаційним
освітленням слід здійснювати з приміщення, у якому встановлений
приймальний прилад УПС.

5.5.23. Електророзетки, вимикачі, перемикачі тощо можуть
установлюватися на горючі основи лише з підкладанням під них
суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарату
не менше ніж на 0,01 м.

5.5.24. У всіх приміщеннях незалежно від призначення, які
після закінчення робіт замикаються і не контролюються черговим
персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів має бути
відключена напруга за винятком чергового освітлення установок
пожежогасіння і пожежної сигналізації, а також електроустановок,
що працюють цілодобово за вимогами технології.

5.5.25. У вибухонебезпечних зонах і приміщеннях заземленню
підлягають електроустановки при всіх напругах постійного і
змінного струму, а також електрообладнання, що встановлено на
металевих конструкціях незалежно від заземлення останніх.

5.5.26. Замір опору ізоляції електричних мереж та
електроустановок має проводитися в особливо вологих і жарких
приміщеннях і в зовнішніх установках не рідше одного разу на рік,
якщо інші терміни не обумовлені правилами технічної експлуатації.

5.5.27. Несправності в електромережах та електроапаратурі,
які можуть викликати іскріння, коротке замикання, понаднормований
нагрів горючої ізоляції кабелів і проводів, повинні негайно
ліквідовуватися. Несправну електромережу слід відключити до
приведення в пожежобезпечний стан.

5.5.28. Забороняється:

проводити будь-які зміни конструкції електрообладнання;

експлуатувати вибухозахищене електрообладнання із знятими
деталями та оболонками, зокрема кріпильними, передбаченими його
конструкцією;

уводити в роботу електроустановки при несправному захисному
заземленні та при порушенні вибухозахисних властивостей оболонки;

уключати електроустановки, що автоматично відключаються при
короткому замиканні, без виявлення та усунення причин відключення;

перенавантажувати понад номінальні параметри
електрообладнання, проводи та кабелі;

підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші
апарати і ланцюги, що не входять до комплекту даного приладу,
замінювати захист (теплові елементи, плавкі вставки, запобіжники)
електрообладнання іншими видами захисту або перебудовувати його на
інші номінальні параметри, на які не розраховане це
електрообладнання; використовувати електроустановки в умовах, що не відповідають
рекомендаціям (інструкціям) підприємств-виробників;

експлуатувати проводи та кабелі з пошкодженою ізоляцією;

користуватися пошкодженими електричними виробами та
арматурою, несправними приладами та апаратами;

експлуатувати світильники із знятими ковпаками
(розсіювачами);

користуватися електропобутовими та іншими
електронагрівальними приладами без теплоізолювальних підставок;

застосовувати нестандартні (саморобні) електронагрівальні
прилади, використовувати плавкі вставки або інші саморобні апарати
захисту, що не калібруються, від перевантаження та короткого
замикання;

залишати під напругою проводи та кабелі з неізольованими
кінцями.

5.6. Засоби контролю та автоматики.

5.6.1. Засоби контролю, керування та автоматичного
регулювання технологічних процесів, інженерного обладнання повинні
відповідати вимогам СНіП 3.05.07-85 "Системы автоматизации".

5.6.2. Системи керування технологічними процесами, контролю й
регулювання параметрів, що визначають пожежовибухонебезпеку
технологічних процесів (температура, тиск, рівень продукту,
концентрація пароповітряного середовища, дозування компонентів
тощо), системи автоматичного захисту та блокування технологічних
установок, апаратів, обладнання, трубопроводів повинні відповідати
проекту, затвердженому та узгодженому в установленому порядку.

5.6.3. Засоби контролю та автоматики мають бути повіреними,
утримуватися в справному стані, їх працездатність повинна
перевірятися відповідно до інструкцій з експлуатацій цих засобів.
Знайдені при цьому несправності повинні негайно ліквідовуватися.

5.6.4. Відключення засобів контролю й автоматики та їх
блокування забороняється.

5.6.5. Технічне обслуговування та ремонт засобів контролю і
автоматики слід виконувати відповідно до графіків, затверджених у
встановленому порядку, забезпечуючи при цьому пожежовибухобезпеку
проведення технологічних процесів і працездатність інженерних
систем.

5.6.6. Засоби контролю та автоматики, установлені на
обладнанні, повинні мати відмітки робочих і граничнодопустимих
параметрів, бути опломбованими і піддаватися метрологічній
перевірці.

5.6.7. При виникненні в апаратах процесів, що супроводжуються
збільшенням температури або тиску, порушенням дозування
компонентів, що перевищують допустимі технологічним регламентом
значення, засоби автоматичного захисту повинні забезпечити
виконання одного або сукупності таких заходів: швидке зниження
тиску, аварійний злив розчинника з апаратів з одночасною подачею
до них інертного середовища, повне припинення подачі його до
технологічного обладнання.

5.6.8. У приміщеннях категорії А, а також у межах
вибухонебезпечних зон класу 2 біля зовнішніх вибухонебезпечних
установок слід передбачити установку стаціонарних газоаналізаторів
для постійного контролю довибухонебезпечних концентрацій пари ЛЗР
(20% НКМПП розчинника, що використовується в технологічному
процесі). Газоаналізатори та сигналізатори довибухонебезпечних
концентрацій слід розміщувати відповідно до проектної
документації у найвірогідніших місцях утворення вибухонебезпечних
сумішей.

5.6.9. У вибухонебезпечних зонах слід установлювати безпечні
в пожежному відношенні механічні прилади автоматики, що не
вимагають електроенергії (пневматичні і гідравлічні), датчики
(термопари, термометри опору), що не мають власного джерела
струму, а також електричні прилади у відповідному вибухозахищеному
виконанні.

5.6.10. У приміщеннях для контрольно-вимірювальних приладів
та автоматики, вбудованих у вибухонебезпечних приміщеннях,
необхідно постійно забезпечувати гарантований підпір повітря, щоб
уникнути проникнення до них горючої пари.

5.6.11. Роботи з перевірки та регулювання електричних
приладів засобів контролю, управління та автоматичного регулювання
технологічних процесів, очищення апаратів, заміни прокладок,
сальників тощо забороняється проводити за наявності або можливості
появи у виробничих приміщеннях або в межах вибухонебезпечних зон
зовнішніх технологічних установок вибухонебезпечної пари ЛЗР.

5.6.12. Засоби контролю, керування та автоматичного
регулювання на технологічних апаратах і трубопроводах дозволяється
ремонтувати тільки після їх відключення.

5.6.13. Поточний ремонт приладів у вибухопожежонебезпечних
зонах дозволяється виконувати тільки холодним способом без
застосування паяння, зварювання та інших робіт, пов'язаних з
використанням вогню або високих температур.

5.7. Захист від зарядів статичної та атмосферної електрики.

5.7.1. Захист будівель, споруд та зовнішніх установок від
прямих попадань блискавки і вторинних її проявів має виконуватися
відповідно до вимог РД 34.21.122-87 "Инструкция по устройству
молниезащиты зданий и сооружений", а захист від накопичення
зарядів статичної електрики повинен виконуватися відповідно до
ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического
электричества. Общие положения" і Правил захисту від статичної
електрики, затверджених наказом Державного комітету України з
нагляду за охороною праці від 22.04.97 N 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97).

5.7.2. Відповідальність за справність пристроїв захисту від
блискавки та пристроїв захисту від статичної електрики
покладається на посадову особу, яка є відповідальною за
електрогосподарство.

Відповідальна особа зобов'язана організувати правильну
експлуатацію пристроїв захисту, їх лабораторну перевірку, скласти
інструкцію з експлуатації цих пристроїв, забезпечити їх своєчасний
ремонт.

5.7.3. Огляд пристроїв блискавкозахисту слід проводити не
рідше одного разу на рік, як правило, перед початком
грозонебезпечного періоду, вимірюючи при цьому опір
заземлювального пристрою. Перевірку опору заземлювальних пристроїв
необхідно виконувати також після кожного їх ремонту або ремонту
заземлювального обладнання. Результати вимірювань слід заносити до
журналу експлуатації блискавкозахисних пристроїв.

5.7.4. Струмовідводи блискавкоприймача не повинні проходити
через вибухонебезпечні зони і приміщення.

5.7.5. Огляд та вимірювання електричних опорів пристроїв для
заземлення, захисту від статичної електрики слід проводити в ході
планових перевірок і оглядів заземлення обладнання, інженерних
систем і трубопроводів.

5.7.6. Для відведення зарядів статичної електрики
допускається використовувати заземлювальні пристрої для захисту
від ураження електричним струмом.

5.7.7. Металеве та електропровідне неметалеве обладнання,
трубопроводи, вентиляційні короби та кожухи термоізоляції
трубопроводів та апаратів, розташованих у цехах, а також на
зовнішніх технологічних установках, каналах та естакадах, повинні
представляти на всій довжині безперервний електричний ланцюг,
котрий у межах цеху (відділення, установки) повинен бути
приєднаний до контуру заземлення не менше ніж в двох точках.
Неелектропровідні вставки мають бути шунтовані електропровідними
перемичками.

5.7.8. Підлягає приєднанню до контуру заземлення за допомогою
окремого відгалуження незалежно від заземлення сполучених з ним
комунікацій і конструкцій одиночно встановлене обладнання
(ємності, апарати, агрегати, у яких відбувається дроблення,
розпилювання речовин і продуктів), машини, агрегати та апарати, що
окремо стоять та не сполучені металевими трубопроводами із
загальною системою.

Забороняється послідовне включення в заземлювальну шину
(проводів) декількох об'єктів, що заземлюються.

5.7.9. Усі з'єднання елементів заземлення повинні бути
доступні для контролю і захищені від механічних пошкоджень.

5.7.10. Резервуари для ЛЗР, технологічне обладнання,
трубопроводи, зливно-наливні пристрої та інше обладнання,
пов'язане з прийманням, переробкою і перемішуванням рідин, пари і
сипких речовин, що є діелектриками, а також повітропроводи
вентиляційних систем мають бути захищені від статичної електрики.

5.7.11. Не допускається наливати ЛЗР та ГР до резервуарів,
цистерн та інших ємностей струменем, що вільно падає. Закачувати і
наливати ЛЗР та ГР допускається тільки під рівень рідини або по
стаціонарному трубопроводу, що не досягає 0,2 м до дна.

5.7.12. Відкриття люків цистерни з ЛЗР необхідно проводити
тільки після приєднання заземлювальних провідників до
заземлювального пристрою. Контактні пристрої для приєднання
заземлювальних провідників мають бути встановлені поза межами
вибухонебезпечної зони.

5.7.13. У трубопроводах та технологічних апаратах, де можливе
утворення вибухонебезпечних пароповітряних сумішей, швидкість руху
розчинників має бути визначена відповідно до підпункту 5.5.1 ДНАОП
0.00-1.29-97 залежно від виду розчинника і не повинна перевищувати
допустимого технологічним регламентом значення для даного виду
розчинника.

5.7.14. Під час грози операції із закачування та зливання
розчинників проводити забороняється.

6. Склади горючих речовин і матеріалів, зерносклади.

6.1. Склади (складські приміщення, майданчики під навісами,
відкриті майданчики, наземні і підземні резервуари) для зберігання
сировини, розчинників, напівфабрикатів і готової ефірної олії
повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002, СНіП
2.11.01-85 "Складские здания", ВБН В.2.2-58.1-94 Проектування
складів нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів не вище
93,3 кПа, ДБН В.2.2-8-98 Будинки і споруди. Підприємства, будівлі
і споруди по зберіганню та переробці зерна.

6.2. Під час зберігання у складах (приміщеннях) різних
речовин та матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебезпечні
фізико-хімічні властивості. Не допускається спільне зберігання
речовин, які при взаємодії викликають запалювання або вибух, а
також неоднаково реагують на засоби гасіння.

Обслуговувальний персонал повинен знати пожежну небезпеку,
правила зберігання та особливості гасіння речовин і матеріалів,
які зберігаються на складі.