Страница 2: НПАОП 85.20-1.03-99. Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини (54599)

Примітка. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 N 1545XII до прийняття відповідних актів законодавства України на території України застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

1. Загальні положення
2. 1. Правила застосовуються під час виконання робіт у лабораторіях.
   2. Безпека проведення робіт у лабораторіях повинна забезпечуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил та інших чинних нормативних актів.
   3. Організація роботи з охорони праці, права і обов'язки посадових осіб і працівників повинні бути викладені в нормативних актах, розроблених та затверджених власником відповідно до ДНАОП 0.00-8.03-93.
   4. Електроприводи, обладнання та електричні прилади повинні відповідати вимогам Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ) і ДНАОП 0.00-1.21-98.
   5. Обладнання, яке працює під тиском, необхідно експлуатувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94, а газове господарство лабораторії відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.20-98.
   6. На робочих місцях для кожного виду обладнання, що використовується у лабораторіях, повинна бути інструкція заводу-виготовлювача з експлуатації цього обладнання.
   7. У лабораторії повинні бути розроблені та затверджені інструкції з охорони праці. Інструкції повинні бути вивішені на кожному робочому місці.
   8. Біологічна безпека повинна бути забезпечена відповідно до вимог ГОСТ 12.1.008-76.
   9. Препарати для проведення лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів повинні відповідати технічним умовам на їх виготовлення та відповідним стандартам і використовуватися лише в строки, зазначені на упаковці.
   10. Якість питної води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.
   11. При відсутності в населеному пункті водопроводу та каналізації влаштовують місцевий водопровід і каналізацію.
   12. Стічні води з виробничих приміщень (секційних, бактеріологічного відділу тощо) повинні збиратися самостійною каналізаційною мережею в очисні споруди і перед випуском їх у загальну мережу (лабораторії, населеного пункту тощо) піддаватися знезараженню, способи якого встановлюються за погодженням із місцевими органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
   13. Вибір і погодження умов відведення й очищення стічних вод повинні виконуватися відповідно до вимог Водного кодексу України та інших чинних нормативних актів.
   14. При використанні в лабораторії праці жінок потрібно дотримуватися вимог ДНАОП 0.03-3.28-93 та ДНАОП 0.03-8.08-93.
   15. У процесі виконання робіт у лабораторіях на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ГОСТ 12.0.003-74).
   16. 1. Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

• машини й механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого устаткування;
• підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
• підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;
• підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
• підвищений рівень шуму на робочому місці;
• підвищений рівень вібрації;
• підвищений рівень інфразвукових коливань;
• підвищений рівень ультразвуку;
• підвищена або знижена вологість повітря;
• підвищена або знижена рухомість повітря;
• підвищена або знижена іонізація повітря;
• підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;
• підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини;
• підвищений рівень статичної електрики;
• підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
• підвищена напруженість електричного поля;
• підвищена напруженість магнітного поля;
• відсутність або нестача природного світла;
• недостатня освітленість робочої зони;
• підвищена яскравість світла;
• підвищена контрастність;
• прямий і відбитий блискіт;
• підвищена пульсація світлового потоку;
• підвищений рівень ультрафіолетової радіації;
• підвищений рівень інфрачервоної радіації;
• підвищений рівень іонізуючого випромінювання в робочій зоні;
• гострі крайки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструменту і устаткування.
• 1. Хімічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

за характером впливу на організм людини:

• токсичні;

-подразливі;

• сенсибілізувальні;
• канцерогенні;
• такі, що впливають на репродуктивну функцію;

за шляхом проникнення в організм людини через:

• органи дихання;
• шлунково-кишковий тракт;
• шкірні покриви і слизові оболонки.
• 1. Біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
• патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;
• макроорганізми (рослини й тварини).
• 1. Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
• фізичні перевантаження (статичні й динамічні);
• нервово-психічніперевантаження (розумова перенапруга, перенапруга

аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

1. Рівні та концентрації небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати чинним санітарним нормам.
2. 1. Робота з матеріалом, зараженим або підозрілим у зараженні збудниками інфекційних захворювань I - IV груп патогенності, можлива при наявності відповідного дозволу, який видається всім лабораторіям і науково-дослідним інститутам на обслуговуваній території, незалежно від відомчої належності та форми власності, обласними, Київською та Севастопольською міськими режимними комісіями установ охорони здоров'я.
   2. Дозвіл на проведення експериментальних робіт із збудниками II - IV груп небезпеки, а також на випуск бактерійних та вірусних препаратів видає Центральна режимна комісія Міністерства охорони здоров'я України.
   3. Дозвіл видається на підставі офіційного листа за підписом керівника лабораторії, акта перевірки лабораторії режимною комісією установ охорони здоров'я, з доданням схеми руху інфікованого матеріалу, клопотання лабораторії вищого рівня, висновків місцевих органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
   4. Під час роботи з культурами мікроорганізмів, та в усіх інших випадках, пов'язаних з їх зберіганням і обігом у межах лабораторії, працівники лабораторії повинні керуватися Інструкцією про порядок зберігання, обігу, відпуску, а також вивозу і ввезення із зарубіжних країн культур мікроорганізмів, токсинів і отрути тваринного та рослинного походження.
   5. У всіх відділах та інших підрозділах лабораторії, де проводяться роботи з культурами патогенних мікроорганізмів або зараженими лабораторними тваринами чи матеріалом, вживають необхідних заходів, що виключають зараження працівників і поширення збудників інфекції за межі підрозділів (приміщень).
   6. До початку та після закінчення роботи виробничі приміщення лабораторії потрібно прибирати вологим способом. У приміщеннях, де працюють з інфікованим матеріалом, прибирання проводять з використанням дезінфекційних розчинів.
   7. У санітарно-побутових приміщеннях (туалетах, душових, умивальнях) потрібно систематично проводити дезінфекцію.
   8. Перед тим, як увійти до відділу або до іншого виробничого приміщення лабораторії, працівник повинен одягнути спеціальний одяг (халат, медичну шапочку або білу хустинку), а при вході в бактеріологічний чи вірусологічний відділи, крім цього, - спеціальне взуття.
   9. Працівники лабораторії не повинні:

• виходити за межі лабораторії в спецодязі та в спецвзутті;

- одягати верхній одяг на халат;

• вносити у виробниче приміщення лабораторії сторонні речі;
• курити, пити воду, вживати їжу, жувати гумку, користуватися косметикою у виробничих приміщеннях;
• зберігати у виробничих приміщеннях продукти харчування.
• 1. Не допускається викликати з приміщень лабораторії працівників під час їхньої роботи із заразним або підозрілим на зараженість матеріалом.
  2. За кожним працівником бактеріологічного, вірусологічного, серологічного та інших відділів, де проводяться дослідження, закріплюється певне робоче місце.
  3. У кімнатах, де проводиться робота з інфікованим матеріалом, та в боксах заборонено проводити інші види робіт та вирощувати квіти у вазонах.
  4. У лабораторії необхідно запобігати появі мух, інших комах та гризунів.
  5. З метою запобігання алергічним захворюванням працівників, роботу з убитими мікроорганізмами, які висушені будь-яким методом, слід проводити тільки в настільних боксах.
  6. Вакцинні штами необхідно зберігати окремо від патогенних у спеціальних шафах, термостатах, холодильниках. Не допускається сумісне зберігання в одному холодильнику живих культур патогенних мікроорганізмів та діагностичних препаратів.
  7. Пробки матраців, флаконів, пробірок потрібно відкривати тільки над полум'ям пальника. Заразний матеріал вносять у посудини так, щоб не інфікувати горловину посудини. Краї отворів посудин прожарюють над полум'ям пальника і закривають пробками.
  8. Щоб запобігти утворенню аерозолей під час відкривання ампул з ліофілізованими або рідкими культурами, не є припустимим розбризкування та розпорошування їхнього вмісту.
  9. Усі культури патогенних та виробничих штамів мікроорганізмів (бактерії, віруси та інші культури, зразки, підозрілі на зараженість), виділені у лабораторії, або ті, що надійшли для роботи, підлягають обліку й реєструються в журналі руху інфікованого матеріалу (додаток 1).
  10. У кожній лабораторії наказом керівника призначається особа, відповідальна за облік, зберігання та знезараження культур мікроорганізмів, виділених у лабораторії і таких, що надходять для виробничих потреб.
  11. На посуді, в якому знаходяться культури, повинна бути чітко написана назва культури, номер експертизи та дата надходження, посіву або пересіву матеріалу.
  12. Щоденно, після закінчення робочого дня, інфікований матеріал поміщають у термостат або шафу, які опечатують. Кожну кімнату лабораторії, в якій є об'єкти із заразним матеріалом, замикають та опечатують.
  13. При виявленні пошкодження печатки відповідальний за її зняття повинен негайно повідомити керівника лабораторії або його заступника, в присутності якого проводять огляд шафи (холодильника, термостата) і складають акт.
  14. Працювати з патологічним та іншим досліджуваним матеріалом необхідно в гумових рукавичках, користуючись при цьому інструментом (пінцетом, корнцангом, ножицями тощо). Забороняється торкатися досліджуваного матеріалу руками.
  15. Під час роботи з патологічним матеріалом, патогенними культурами бактерій та вірусів, а також з отруйними речовинами не слід торкатися обличчя руками, підносити руки до рота, носа, очей, волосся та користуватися носовою хусточкою.
  16. Не дозволяється допускати до роботи з мікроорганізмами працівників із свіжими або старими порізами, ураженнями шкіри та з будь-якими відкритими ранами, включаючи ті, які утворилися після видалення зубів.
  17. Після зняття гумових рукавичок слід негайно помити руки теплою водою з милом. Руки також треба мити після зняття забрудненого захисного одягу, перед виходом із лабораторії, перед уживанням їжі та курінням і протягом дня через інтервали, визначені характером роботи.
  18. Насмоктування у піпетки розчинів хімічних реактивів та рідин, які містять збудників інфекційних захворювань, проводять за допомогою гумової груші або автоматичної піпетки. Насмоктування ротом забороняється.
  19. Після закінчення робочого часу нефіксовані мазки, чашки Петрі, пробірки та інший посуд із заразним або підозрілим на зараженість матеріалом необхідно зберігати в опечатаних сейфах, термостатах, холодильниках.
  20. Після закінчення досліджень, пов'язаних з виділенням культури мікроорганізмів, і видачі висновків експертизи виділені культури мікроорганізмів знешкоджують автоклавуванням, дотримуючись належного режиму стерилізації.
  21. Після закінчення роботи з патологічним чи іншим досліджуваним матеріалом (зараженим або підозрілим у зараженні) робоче місце, поверхні столів, прилади, апаратуру, інструмент, пробірки, скло, гумові рукавички та інші предмети необхідно обробити відповідним дезінфекційним розчином. Залишки інфікованого матеріалу (культури) термічно знезаражують (автоклавують або спалюють).
  22. Миття посуду після попередньої дезінфекції потрібно проводити в гумових рукавичках.
  23. Знезараження посуду та інших предметів одноразового застосування, виготовлених з полімерних матеріалів, проводять шляхом автоклавування в залежності від виду збудника, відповідно до пунктів 9.5.17, 9.5.18 і 9.6.23 цих Правил, після чого їх утилізують згідно з Інструкцією про збір, знезараження, зберігання й здачу використаних медичних виробів одноразового застосування із пластичних мас.
  24. Після роботи з інфікованим або підозрілим на зараження матеріалом руки потрібно продезінфікувати 0,5 % розчином хлораміну, після чого вимити теплою водою з милом.
  25. Перед пуском центрифуги потрібно перевірити стакани на відсутність тріщин або сколотих країв та стан гумових прокладок.
  26. Під час роботи з центрифугою не можна допускати:
• перевищення кількості обертів;
• різкого (раптового) гальмування;
• нерівномірного завантаження;
• відкривання кришки до повної зупинки центрифуги.
• 1. Для центрифугування інфекційних суспензій необхідно:
• настільні центрифуги розташовувати в боксах;
• користуватися безпечними центрифугальними гільзами;
• між стаканом та гільзою заливати відповідний дезрозчин, щоб у випадку, коли розіб'ється стакан, матеріал був продезінфікований. Крім того, це створює добру амортизацію;
• надосадову рідину не виливати із стакана, а відсмоктувати безпечною вакуумною системою, яка містить безпечні ємкості та фільтри. Якщо рідину необхідно зливати, то після її зливу зовнішній край стакана потрібно протерти дезрозчином.
• 1. Особи, що працюють з живими культурами збудника сибірки, з зараженими лабораторними тваринами або досліджують матеріал, інфікований збудником сибірки, проходять профілактичне щеплення проти сибірки.
  2. Дозволяється використовувати тільки ті дезінфекційні засоби, які зареєстровані та дозволені до застосування в Україні.