1. Електробезпека
    1. Усе електрообладнання, електроінструмент і електроприлади напругою більше 42 В, а також обладнання й механізми, що можуть виявитися під напругою, повинні бути заземлені (занулені) відповідно до розділу 1.7 ПУЕ.
    2. У приміщенні, де встановлені електроприлади, повинні бути інструкції з їхньої експлуатації з коротким описом кожного приладу.
    3. До електроприладів, які перебувають під напругою, повинен бути вільний доступ.

12.4 Перед використанням електроприладів потрібно перевірити їх справність.

  1. На підлозі перед кожним електроприладом повинен лежати діелектричний килимок.
  2. У випадку порушення або несправності заземлення, оголення електричних проводів або появи іскор електроустановку необхідно негайно відключити від електромережі.
  3. При виникненні вогню в електроустановці біля проводів або на проводах установка повинна бути негайно відключена від електромережі рубильником.

Гасити вогонь у таких випадках необхідно вуглекислотним вогнегасником або сухим піском, не доторкаючись руками до проводів, які горять. Забороняється гасити вогонь водою або (та) хімічними пінними вогнегасниками.

  1. З метою попередження електротравматизму не допускається:
  • працювати з несправними електричними приладами. Про всі виявлені дефекти ізоляції електричних проводів, несправність комутаційних апаратів, штепсельних вилок, розеток тощо, а також заземлення й засобів захисту потрібно негайно повідомити чергового електротехнічного персоналу та керівника робіт;
  • переносити включені прилади;
  • працювати поблизу відкритих струмопровідних частин електроприладів та доторкатися до них;
  • захаращувати підходи до електричних приладів;
  • доторкатися до неогороджених щитів, трансформаторів тощо;
  • працювати у вологих приміщеннях з електроприладами напругою вище 42 В;
  • працювати з електроприладами і наближатися до них у темряві.
  1. У випадках припинення подачі електричної енергії всі електроприлади необхідно відключити від електромережі.
  2. Електроприлади повинні знаходитися під постійним наглядом електротехнічних працівників.
  3. Залишаючи приміщення лабораторії, необхідно відключити всі електроприлади від електромережі.
  4. Заходи з попередження виникнення й проявлення зарядів статичної електрики необхідно здійснювати згідно з ДНАОП 0.00-1.29-97.
  5. Пожежна безпека
    1. Пожежна безпека в лабораторії повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні.
    2. Для попередження виникнення пожежі не допускається:
  • курити у виробничих приміщеннях;
  • залишати папір та інші легкозаймисті матеріали на шафах і за шафами, на радіаторах центрального опалення, близько до електропроводів і електроприладів;
  • нагрівати легкозаймисті речовини на відкритому вогні, електроплитах тощо (нагрівати слід на піщаній (або водяній) бані);
  • залишати без нагляду ввімкнені електроприлади, плити, електричне освітлення;
  • зберігати в лабораторії легкозаймисті, вибухові та вогненебезпечні речовини (бензин, скипидар, ефір, фото- і кіноплівку тощо) без дотримання чинних правил безпеки;
  • порушувати електропроводку, заставляти шафами й завішувати плакатами, картинами, газетами тощо електропроводи, електровимикачі, розетки;
  • захаращувати коридори, переходи, виходи, сходи і доступи до протипожежних засобів шафами, столами та іншими предметами;
  • користуватися саморобними, несправними або з відкритою спіраллю електронагрівальними приладами (плитками, електропічками, рефлекторами тощо).
    1. У коридорах або в добре доступних місцях повинні бути розташовані щити з набором протипожежного інвентарю, вогнегасники, ящики з піском та пожежний гідрант. Вогнегасники слід також розташовувати в приміщеннях, де проводяться роботи з вогненебезпечними або вибуховими реактивами і небезпечними в пожежному відношенні нагрівальними приладами.
    2. Бокс необхідно забезпечувати вогнегасником та азбестовою тканиною або вовняною ковдрою.
    3. У газовій мережі лабораторії повинен бути встановлений загальний аварійний кран.
    4. При загорянні легкозаймистих речовин для їхнього гасіння слід використовувати вогнегасник, пісок, листовий азбест, азбестову тканину або вовняну ковдру.
    5. Лужні метали й фосфор потрібно гасити сухим піском.
    6. При виникненні пожежі необхідно викликати пожежну охорону, зачинити вікна та кватирки, вимкнути вентиляцію та електроприлади, винести з приміщення горючі рідини, лужні метали й фосфор.
  1. Відповідальність за порушення Правил

Особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

За безпеку конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтажу, налагодження, ремонту і технічного діагностування, а також за відповідність об'єкта цим Правилам відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форми власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.

Керівники підприємств, установ, організацій та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил у межах покладених на них завдань та функціональних обов'язків згідно з чинним законодавством.

Начальник управління понагляду в АПК

Журнал руху інфікованого матеріалу

Дата

Вид дослідження (найменування заразного матеріалу, культур, токсинів тощо)

Кількість об'єктів, що надійшли

Кількість посівів

Кількість заражених тварин (за видами)

Кількість заражених ектопаразитів (проб)

Кількість заражених органів (проб)

Кількість сухих препаратів

Підпис відпо- відаль- ної особи

на початок дня

по- сія

но

знищено або видано

на кі

нець

дня

на початок дня

зараже- но

заги

нуло або

зни

щено

на кі

нець

дня

на початок дня

зараже- но

зни- ще- но

на кі

нець

дня

на початок дня

зараже- но

зни- ще- но

на кі

нець дня

на початок дня

оде- ржа- но

зни- ще- но або видано

на кі

нець дня

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

Додаток 2

до п. 9.9.2 Правил охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини

Журнал облікувиділених культур та їх знищення

N з/п

N штаму

Найменування культури

Дата виділення

Джерело виділення

Адреса й дата взяття матеріалу

Спосіб виділення

Типовість штаму*

Доля штаму**

Примітка

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

* При атипічності культури вказати ці ознаки.

** Знищений, дата, N акта; переданий у музей, колекцію, центр тощо, дата. Для культур I - II груп указати кількість об'єктів, знищених або переданих на зберігання.

Додаток 3

до п. 9.12.27 Правил охорони праці влабораторіях ветеринарної медицини

Журнал обліку стерилізації інфікованого матеріалу

Дата

Підрозділ установи, звідки надійшов матеріал

Найменування матеріалу

Кількість оплом- бова- них ємкостей

Підпис особи, яка здала матеріал

Номер ав- токла- ва

Час автоклаву- вання

Режим автоклаву- вання (тиск, темпе- рату- ра)

Результати контролю

Підпис особи, яка проводила автоклаву- вання

початок

кінець

хімічне

тестування

бак. контроль

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Речовини, які застосовуються для хімічних тестів під час обробки впаровому автоклаві (стерилізаторі) або сухим жаром

Найменування речовини

Точка плавлення

Режим кгс/кв. см

Бензонафтол

110

0,5

Антипірин

112 - 115

0,75

Сірка

119

1,1

Бензойна кислота

120 - 121

1,1

Безводна фталієва кислота

126

1,5

Сечовина

132

2,0

Глюкоза

146

Сухим жаром

Сахароза

160

- " -

Винна кислота (1,2-диоксиянтарна)

170 - 180

- " -

Методика проведення бактеріологічного контролюроботи автоклава

  1. Бактеріологічний контроль автоклавів здійснюється згідно з Методичними вказівками щодо контролю парових стерилізаторів (автоклавів) у лікувальних установах (типу "АВ", "АГ", "АЩ", "АОВ").
  2. При бактеріологічному контролі роботи автоклава пронумеровані проби ґрунту, загорнуті в пергаментний і фільтрувальний папір, закладають у стерилізаційні коробки в матеріал, який стерилізується, разом з максимальними термометрами. У кожну коробку поміщають не менше трьох проб ґрунту. По дві проби закладають зовні коробок у верхній і нижній частинах стерилізаційної камери автоклава.
  3. Режим стерилізації при контролі реєструють у протоколі, де записують місце розміщення проб ґрунту, максимальних термометрів та їх показання, а також результати бактеріологічних досліджень.
  4. Після закінчення роботи проби ґрунту в той же день відправляють до бактеріологічної лабораторії. Бікси зі стерилізованим матеріалом, де були термометри й проби ґрунту, підлягають повторній стерилізації.
  5. У бактеріологічній лабораторії, із дотриманням асептичних умов, кожну пробу засівають у дві широкогорлі пробірки: в першу - 20 мл м'ясопептонного цукрового бульйону, в другу - 20 мл напіврідкого м'ясопептонного агару.

При посіві розгортають зовнішню обгортку із фільтрувального паперу, стерильними ножицями обрізають куточок пакета і над полум'ям пальника висипають ґрунт у пробірки. Посіви витримують у термостаті при температурі 37 град. C протягом 7 діб.

Одну пробу ґрунту (контрольну) залишають у лабораторії і засівають її після посіву дослідних проб.

  1. З пробірок, в яких є ріст, проводять посів на м'ясопептонний агар для підтвердження росту спорової культури. Ріст вегетативних форм (коків, сарцин) не враховують, вважаючи, що їхня мікрофлора внесена в процесі посіву.
  2. При наявності росту спорової культури, хоча б в одній пробірці, бактеріологічний контроль повторюють. Коли ж і при повторній роботі виявляються нестерильні проби, припиняють використовувати автоклав для стерилізації і проводять ретельну перевірку технічного стану автоклава, контрольно-вимірювальних приладів, термостійкості мікрофлори, яка міститься у пробах ґрунту, і знову проводять бактеріологічний контроль ефективності стерилізації в цьому автоклаві.
  3. Після з'ясування й усунення причин незадовільної роботи автоклава й позитивних результатів бактеріологічного контролю дають дозвіл проводити стерилізацію в цьому автоклаві.