---

6.3.3.6 Для побудови градуювального графіка готують серію

стандартних розчинів.

- 18 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

В мірні колби місткістю 100 см3 мікробюреткою вносять по

черзі 0; 0,5; 1 0; 2,0; 3 0; 4,0 см3 стандартного розчину

калію фосфорнокислого однозаміщеного, що відповідає 0; 0,5;

1,0, 2,0; 3,0; 4,0 мг Р2О5.

Об'єм розчину в кожній колбі доводять водою до 25 см3,

доливають циліндром 25 см3 реактиву на фосфати, доливають

водою до мітки та ретельно перемішують.

Через 15 хвилин вимірюють оптичну щільність забарвлення

розчинів відносно нульового розчину. Вимірювання проводять

при довжині хвилі 450 нм в кюветах шару розчину завтовшки

10 мм який поглинає світло.

За даними значень оптичних щільностей будують графік,

відкладаючи на осі абсцис кількість Р2О5 в мг у стандартних

розчинах а на осі ординат - відповідні до них значення

оптичних густин.

6.3.4 Проведення випробувань здійснюється таким чином:

в мірну колбу місткістю 100 см3 переносять піпеткою 25 см3

розчину 1, який приготовлений по п.6.1.3, добавляють 25 см3

реактиву на фосфати, перемішують, доливають до мітки водою

перемішують і через 15 хвилин фотометрують в умовах, ана-

логічних побудові градуювального графіка.

6.3.5 При обробці результатів масову частку фосфатів (Х3)

в % обчислюють за формулою:

а х 250 х (100+Х2)

Х3=-------------------

1000 х 25 х М

де а - кількість Р2О5, що знайдена по

градуювальному графіку, мг;

М - маса проби що аналізується г;

Х2 - масова частка води, %, яка визначається по

п.6.2;

25 - аліквота кислотного розкладення, що

аналізується, см3;

250 - об'єм мірної колби, см3;

1000 - коефіцієнт переводу концентрації моль/см3

в моль/дм3.

- 19 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

6.4 Визначення масової частки водорозчинних фосфатів.

6.4.1 Суть методу аналогічна визначенню масової частки

загальних фосфатів по 6.3. Аналізується аліквота фільтрату во-

дного екстрагування наважки проби, що аналізується.

6.4.2 При проведені випробувань наважку фосфогіпсу 10

г, зважену с похибкою до четвертого знака, переносять в мірну

колбу місткістю 500 см3.

Об'єм розчину доливають дистильованою водою до 400

см3, закривають пробкою та збовтують протягом 30 хвилин на

механічному струшувачі типу АВУ-1 з частотою струшування

140-150 коливань за хвилину або на іншому аналогічному

приладі.

Потім об'єм розчину в колбі доводять до мітки водою,

ретельно перемішують і фільтрують через сухий фільтр "синя

стрічка" відкидаючи перші порції фільтрату (розчин 2).

20-25 см3 одержаного фільтрату піпеткою переносять в

мірну колбу місткістю 100 см3, доливають водою до 30 см3,

циліндром доливають 25 см3 реактиву на фосфати, який

приготовлений по п.6.3.3.4, перемішують вміст колби круговим

посуванням, доводять до мітки водою перемішують та через 15

хвилин фотометрують в умовах побудови градуювального графіка

по п.6.3.3.6.

6.4.3 При обробці результатів масову частку водорозчинних

фосфатів (Х4) в % обчислюють за формулою:

а1 х 500 х (100+Х2)

Х4=-------------------

1000 х Y х М1

де а1 - кількість Р2О5, що знайдена по

градуювальному графіку, мг;

Y - аліквота розчину 2, що аналізується, см3;

М1 - маса проби що аналізується г;

Х2 - масова частка води, %, яка визначається по

п.6.2;

500 - об'єм мірної колби, см3;

1000 - коефіцієнт переводу концентрації моль/см3

в моль/дм3.

6.5. Визначення масової частки водорозчинних сполук

фтору у перерахунку на фтор.

- 20 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

6.5.1 Суть методу полягає у прямому потенціометричному

вимірюванні концентрації іонів фтору за допомогою фторселек-

тивного електрода.

6.5.2 Апаратура, реактиви, розчини, що застосовуються:

іонометр універсальний типу ЕВ-74 або аналогічний

фторселективному електроду типу F-007 або

аналогічному;

їдкий натр по ГОСТ 4328, ч.д.а.;

натрій хлористий по ГОСТ 4233, ч.д.а.;

оцетна кислота крижана по ГОСТ 61,

натрій лимонокислий по ГОСТ 22280, ч.д.а.;

фенолфталеїн, спиртовий розчин 1 %;

буферний розчин рН=6;

натрій фтористий по ГОСТ 4463, ч.д.а.;

дистильована вода по ГОСТ 6709;

натрій оцетнокислий по ГОСТ 199, ч.д.а.

Для приготування буферного розчину рН=6 розчиняють у

воді 58,5 г NACL, 15 г крижаної оцетної кислоти, 102 г оцетно-

кислого натрію, 15 г лимонокислого натрію, доводять об'єм до

1 л, вимірюють рН розчину і в разі необхідності добавляють

оцетну кислоту або луг, доводячи рН до 6.

6.5.3 Стандартний розчин з концентрацією 0,1 М фторис-

того натрію готують таким чином: 2,100 г фтористого натрію

розчиняють у 200 см3 дистильованої води в мірній колбі на 500

см3, добавляють 250 см3 буферного розчину, доводять до мітки

та ретельно перемішують. Розчин з концентрацією 0,01 М

одержують розведенням у 10 разів першого розчину. Для цього

50 см3 першого розчину переносять в мірну колбу на 500 см3

добавляють 225 см3 буферного розчину, доводять до мітки дисти-

льованою водою і ретельно перемішують. Таким же чином

готують розчини концентрацією 0,001 М та 0,0001 М.

6.5.4 Для побудови градуювального графіка у 5 склянок

місткістю 50 см3 наливають по 20-30 см3 приготовлених стандарт-

них розчинів. Склянку ставлять на магнітну мішалку, занурюють

в розчин електроди і через 1-2 хвилини вимірюють ЕДС (мВ).

За даними значеннями ЕДС будують графік, відкладаючи по осі

абсцис від'ємний логарифм молярної концентрації фтору, а по

осі ординат - ЕДС в мілівольтах.

Калібровочний графік слід перевіряти в день проведення

аналізу.

- 21 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

6.5.5 20 см3 розчину 2 приготовленого по п.6.4.2 піпеткою

переносять в мірну колбу на 50 см3, нейтралізують розчином 3М

їдкого натру по фенолфталеїну до малинового забарвлення до-

ливають циліндром 25 см3 буферного розчину, доводять до мітки

дистильованою водою та перемішують.

Виконують вимірювання ЕДС розчину, як при побудові

градуювального графіка. По графіку знаходять концентрацію іонів

фтору в моль/дм3.

6.5.6 При обробці результатів масову частку (Х5) водороз-

чинних сполук фтору (у перерахунку на фтор) в % обчислюють

за формулою:

С х 19 х 500 х 50 х (100 Х2)

Х5=----------------------------,

М х 20 х 1000

де С - молярна концентрація фтору в пробі, що

знайдена по графіку, моль/дм3;

19 - молярна маса еквіваленту фтору, г;

500 - об'єм мірної колби см3;

М - маса проби, г;

50 - об'єм мірної колби см3;

1000- коефіцієнт переводу концентрації моль/см3

в моль/дм3.

20 - аліквота що аналізується, см3;

Х2 - масова доля води, що визначається по п.6.2.

За результат беруть середньоарифметичне з двох паралель-

них вимірювань. Розходження між ними не повинно перевищу-

вати 0,03%.

6.6 Визначення масової частки сполук фтору у перерахунку

на фтор

6.6.1 Визначення масової частки сполук фтору виконується

по п.6.5 використовуючи розчин, який приготовлений по п.6.1.3,

підставляючи в формулу для обчислення значення об'єму мірної

колби 250 см3 замість 500 см3.

6.7 Визначення сумарної питомої активності природних

радіонуклідів А сум. ПРН.

6.7.1 Визначення сумарної питомої активності природних

радіонуклідів А сум. ПРН визначають відповідно до РСН 356-91

"Положення про радіаційний контроль на об єктах будівництва

та підприємствах будіндустрії і будматеріалів України".

- 22 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Трансортування фосфогіпсу здійснюється всіма вида-

ми транспорту.

7.2 Навантаження фосфогіпсу у транспортні засоби, що за-

бруднені залишками вантажів, що раніше перевозились, як з

внутрішньої сторони, так і зовнішньої сторони забороняється.

7.3 Фосфогіппс повинен зберігатися в умовах, які виключа-

ють забруднення сторонніми домішками.

8. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

8.1 Підприємство-виробник повинно гарантувати відпо-

відність властивостей фосфогіпсу вимогам даного стандарту при

дотриманні умов транспортування і зберігання.

8.2 Гарантійний термін зберігання фосфогіпсу - два місяці

з дня відвантаження споживачеві.

При більш тривалому зберіганні фосфогіпс повинен бути

перевірений на відповідність показників вимогам цього стандарту.

- 23 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

УДК 691.5

Ключові слова: фосфогіпс, сировина для гіпсового в'яжучого

гіпсове в'яжуче хімічний склад фосфогіпсу.

ДСТУ Б В.2.7-1-93

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

--------------------------------------------

Строительные материалы

Ф О С Ф О Г И П С Р Я Д О В О Й

Технические условия

Издание официальное

Министерство Украины

по делам строительства и архитектуры

Киев

1994

- 2 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

ПРЕДИСЛОВИЕ

1 РАЗРАБОТАН

Украинским научно-исследовательским и

проектно-конструкторским институтом строительных

материалов и изделий (В.И.Сай, к.т.н.; А.Е.Алексенко,

к.т.н.; А.И. Миняйленко О.Н.Нульман В.В.Руденко,

Е.Т.Коваль, О.Н.Шляковская);

Институтом общей и неорганической химии АН Украины

(А.С.Костенко к.х.н.; И.В.Рудый, к.х.н.; Л.М.Рудковская)

2 ВНЕСЕН

Управлением государственных нормативов і стандартов

Минстройархитектуры Украины

3 УТВЕРДЖЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Минстройархитектуры Украины от 16.08.93 N 139

4 ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

- 3 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

СОДЕРЖАНИЕ

С.

1 Область применения ......................... 4

2 Нормативные ссылки ......................... 4

3 Технические требования ..................... 8

4 Требования безопасности и охраны

окружающей природной среды ................. 9

5 Правила приемки ............................ 11

6 Методы испытаний ........................... 13

7 Транспортирование и хранение ............... 22

8 Гарантии изготовителя ...................... 22

- 4 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

--------------------------------------------------

Будівельні материали

ФОСФОГІПС РЯДОВИЙ

Технічні умови

Строительные материалы

ФОСФОГИПС РЯДОВОЙ

Технические условия

Building materials

PHOSPHOGYPS ORDINARY

Sрecifications

--------------------------------------------------

Дата введения 1994-01-01

----------

1 ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ

Настоящий стандарт распространяется на фосфогипс рядо-

вой (далее - фосфогипс), образующийся при производстве екст-

ракционной фосфорной кислоты из аппатитового концентрата ди-

гидратным методом. Фосфогипс применяется для производства

кондиционного фосфогипса, искусственного гипсового камня с

последующим их использованием в качестве сырья для гипсового

вяжущего альфа- и бета- модификаций минерализатора и регу-

лятора сроков схватывания при производстве портландцемента.

Требования настоящего стандарта являются обязательны-

ми. Стандарт пригоден для целей сертификации.

Условное обозначение фосфогипса при заказе: "Фосфогипс

рядовой ДСТУ Б В.2.7.-1-93".

2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ

В настоящем стандарте приведены ссылки на следующие

-----------------------------

Издание официальное

- 5 - ДСТУ Б В.2.7-1-93

стандарты:

|

ГОСТ 8.010-90 |ГСИ. Методики выполнения измерений

--------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.004-91 |ССБТ. Пожарная безопасность. Общие

|требования

--------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.005-88 |ССБТ. Общие санитарно-гигиенические

|требования к воздуху рабочей зоны

--------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.007-76 |ССБТ. Вредные вещества. Классификация

|и общие требования безопасности

--------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1. 16-79 |ССБТ. Воздух рабочей зоны.Требования

|к методикам измерений концентраций

|вредных веществ

--------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.018-86 |ССБТ. Пожарная безопасность.

|Электростатическая искробезопасность.

|Общие требования

--------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.3.002-75 |ССБТ. Процессы производственные.

|Общие требования безопасности

--------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.3.009-76 |ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные.

|Общие требования безопасности.

--------------------------------------------------------------