Розфасовування цих речовин повинні виконувати одночасно не менше двох працівників.

  1. У складських приміщеннях бутлі з кислотами повинні зберігатись у кошиках або дерев'яних обрешітках, висланих зсередини соломою або стружкою, змоченими розчином хлористого кальцію.
    1. Склад хімічних матеріалів повинен бути забезпечений необхідною кількістю речовин для нейтралізації та поглинання розлитих лугів або кислот (вапно, пісок) та обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини встановлюються у видимих, легкодоступних місцях.
    2. Транспортування вантажів, які знаходяться в скляній тарі (кислот, лугів, їдких хімічних речовин), повинно виконуватись у спеціально пристосованих для цього ношах, візках із гніздами за розміром тари, що перевозиться; стінки гнізд повинні бути оббиті м'яким матеріалом (рогожа, повсть); скляна тара повинна встановлюватись у гнізда збоку, для чого гнізда повинні мати бічні дверцята із замками.
    3. Ручне перенесення скляної тари з хімічними речовинами допускається двома працівниками на відстань не більше 25 м по рівній поверхні з прийняттям необхідних заходів проти розбризкування.
  2. Вимоги безпеки під час експлуатації споруд водопостачання таканалізації
    1. У колодязях та камерах мереж водопостачання та каналізації повинні бути передбачені драбини або скоби для спуску.
    2. Управління ґратами, шиберами, засувками та устаткуванням, що знаходиться під водою, повинно здійснюватись із землі за допомогою маховиків керуючих пристроїв, що виведені на поверхню перекриття на висоту 0,7 м.
    3. Вхід до приміщення автоматизованих ґрат допускається лише після 10 - 12 - хвилинного провітрювання приміщення механічною вентиляцією.

Вентиляція повинна працювати безперервно під час перебування працівників у приміщенні.

  1. Уздовж периметра наземної градирні повинна бути влаштована огорожа висотою не менше 1 м.
    1. Для проходу працівників через кювети, по яких води відводяться з території наземної градирні та бризкальних басейнів, повинні бути передбачені містки з поручнями, на яких повинні бути закріплені рятувальні засоби.
    2. Вентилятори наземних градирень повинні бути огороджені. Доступ до вихідного отвору вентилятора повинен бути обмежений. Заходити до дифузора вентилятора під час його роботи не дозволяється. На період огляду та поточного ремонту градирень вентилятори повинні бути відключені та застопорені.
    3. Малогабаритні дахові градирні влаштовуються відповідно до затвердженої проектної документації на виробництво.
    4. Хлордозаторні приміщення повинні бути обладнані опаленням, постійно діючою витяжною вентиляцією, системами водопостачання і сигналізації. Пусковий пристрій систем вентиляції повинен бути розміщений у тамбурі перед входом до приміщення. Вентиляційні установки повинні мати резервне незалежне джерело електропостачання. Видалення повітря повинно здійснюватися з нижньої зони, де можливе накопичення хлору.

ІІІ.Вимоги до організації робочих місць

  1. Роботодавець повинен забезпечити захист працівників від небезпечної дії хімічних речовин під час виробництва парфумерно-косметичної продукції, що існує або виникає внаслідок впливу цих хімічних речовин, відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834 (НПАОП 0.00-8.11-12).
  2. Роботодавець повинен організувати контроль параметрів повітря робочої зони на вміст шкідливих речовин відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі - ГОСТ 12.1.005) у строки, визначені залежно від класу небезпеки речовин згідно з вимогами ГОСТ 12.1.007.

У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати ГДК відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005.

  1. Під час виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, роботодавець повинен забезпечити працівників засобами електрозахи- сту відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524.
  2. Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.03278 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам».
  3. Улаштування робочого місця повинно забезпечувати можливість зручного регулювання його розмірів та експлуатаційних параметрів з урахуванням специфіки виконуваної роботи та антропометричних характеристик працівника відповідно до вимог ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки».
  4. Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности» (далі - ГОСТ 12.2.064).
  5. Пульти керування обладнанням з підвищеними рівнями теплового випромінювання повинні влаштовуватися в ізольованих приміщеннях для забезпечення параметрів мікроклімату (температури та вологості повітря) відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.
  6. У приміщеннях, де використовується устаткування, робота якого створює підвищений рівень шуму, необхідно використовувати колективні засоби захисту: звукоізолювальні (кожухи, екрани, кабіни) та звукопоглинальні пристрої (облицювальні, штучні звукопоглиначі); глушники аеродинамічного шуму; огороджувальні пристрої відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 «Система стандартів безпеки праці. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація».
  7. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

Обладнання, під час роботи якого виникає підвищений рівень вібрації, повинно оснащуватись віброізолювальними, віброгасильними, вібропоглиналь- ними або огороджувальними пристроями.

  1. Вібрація, яку створюють ручні машини, обладнані двигунами, при роботі яких маса ручної машини повністю або частково сприймається руками оператора, не повинна перевищувати допустимих значень.

Маса вібруючого устаткування або його частин, що утримується руками у різних положеннях в процесі праці, не повинна перевищувати 10 кг, якщо технічні вимоги не передбачають більш жорстких обмежень.

  1. При роботі з вібруючим устаткуванням сумарний час контакту з вібруючими поверхнями не повинен перевищувати 75% тривалості робочого часу.
  2. Засоби захисту від статичної електрики у пожежонебезпечних зонах будь-якого класу повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования» та ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».
  3. Розміщення обладнання у виробничих приміщеннях та на відкритих майданчиках повинно забезпечувати зручну і безпечну його експлуатацію, можливість проведення ремонтних робіт та організації оперативних заходів щодо запобігання аварійним ситуаціям або локалізації аварій.
  4. У пожежонебезпечних зонах необхідно застосовувати кабелі та проводи, які не поширюють горіння.
  5. На робочих місцях повинні знаходитись інструкції з охорони праці, розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
  6. Місця можливого виділення шкідливих речовин необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої витяжної вентиляції.

Заборонено об’єднувати місцеві відсмоктувачі від різного устаткування в одну систему.

Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно використовувати пиловловлювачі або фільтри.

  1. Робоче місце не повинно бути захаращене сторонніми предметами, готовою продукцією та відходами виробництва.
  2. У виробничих приміщеннях повинна бути встановлена система автоматичного включення аварійної вентиляції, зблокована з газоаналізаторами.

У разі виникнення аварійної ситуації автоматизоване управління технологічними процесами та системою протиаварійного захисту повинно забезпечувати відключення всієї лінії.

Крім системи автоматичного вмикання аварійної вентиляції повинна бути передбачена можливість ручного вмикання аварійної вентиляції за допомогою пускових пристроїв.

  1. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів та вантажів, забезпечувати зручність спостереження за технологічним процесом та керування ним.
  2. Вимоги безпеки до виробничого устаткування
  3. Загальні вимоги
    1. Машини, устаткування та системи керування ними повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные», ГОСТ 12.2.063-81 «ССБТ. Арматура промышленная трубопроводная. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.064, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования», ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования» (з обмеженою сферою застосування - тільки в питанні гігієнічного нормування в галузі вібрації) та ГОСТ 12.2.124-90 «ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности».
    2. Вимоги до безпеки, маркування, введення в обіг та експлуатації запобіжних пристроїв та устаткування, що працює під тиском, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском.
    3. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним проведенням робіт в промисловості та гірничому нагляді при Раді Міністрів СРСР 30 серпня 1966 року (НПАОП 0.00-1.60-66).
    4. Експлуатацію стаціонарних поршневих та ротаційних повітряних компресорів та нагнітальних трубопроводів пневмотранспорту необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности».
    5. Експлуатацію стрічкових конвеєрів необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022-80 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности».
    6. Будова, установлення та експлуатація вантажопідіймальних кранів усіх типів, ручних та електричних талів, лебідок для підіймання вантажу, підіймальних вантажозахоплювальних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі - НПАОП 0.00-1.01-07).
    7. Експлуатувати підйомники необхідно з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03).
    8. Не дозволяється проводити технологічний процес в установках та верстатах з несправностями, а також при відключених контрольно-вимірювальних приладах, що визначають встановлені технологічні параметри (температуру, тиск, концентрацію парів).
    9. Устаткування та трубопроводи, що виділяють тепло і які можуть викликати небезпеку займання матеріалів, вибуху газів, парів, повинні бути теплоізольовані. Температура ізольованої поверхні не повинна перевищувати 45° С.

Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.

  1. Монтаж, налагодження, ремонт, реконструкцію та експлуатацію електричних установок електричних станцій, електричних мереж необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97.

Улаштування, утримання, експлуатацію, обслуговування і ремонт електричних установок та електричних мереж слід здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).

  1. Експлуатацію тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 грудня 2013 року № 892, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2013 року за № 2127/24659 (НПАОП 0.00-1.69-13).
    1. Завантаження, переміщення, вивантаження та транспортування устаткування повинні бути механізовані.
    2. Очищення та миття устаткування повинні виконуватись без перебування працівників усередині нього. Процес з обробки (видалення залишку, промивка, пропарювання) устаткування повинен бути механізованим.
    3. Виробниче устаткування з електричним приводом повинно мати засоби (пристрої) захисту від ураження електричним струмом згідно з вимогами ДСТУ 7237:2011 «Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту».
    4. Експлуатацію та ремонт устаткування на висоті необхідно здійснювати з дотриманням вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).
    5. Майданчики обслуговування машин та устаткування, що розташовані на висоті, повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож, поруччя повинна бути не менше 1,0 м. Вертикальні стояки огорож, поруччя повинні розміщуватись з кроком не більше 1,2 м. З країв настили площадок повинні мати суцільну зашивку висотою не менше 0,15 м.