Страница 4: НПАОП 15.9-1.28-17. Правила охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв (54566)

діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря;

захисною каскою зі струмонепровідних матеріалів.

1. Проведення вогневих робіт усередині ємності із застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.

ІІІ.НАНЕСЕННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИТЬ НА ВНУТРІШНІ ПОВЕРХНІТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОСУДИН

1. Підготовка технологічних посудин до нанесення та проведення робіт з нанесення захисних покриттів повинна здійснюватись відповідно до вимог цього розділу та Правил охорони праці під час фарбувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 листопада 2013 року № 865, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2013 року за № 2109/24641 (НПАОП 28.0-1.32-13).
2. Перед початком робіт з нанесення захисних покриттів усі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт, повинні бути ознайомлені з планом виконання робіт, який передбачав би конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку виробничого процесу:

розрахунок ефективності, схеми, характеристики та режими роботи вентиляційних установок;

схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, підмостків та іншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;

перелік, характеристики та комплектність засобів механізації, електрообладнання;

схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів до місць виконання робіт;

технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин у повітрі робочої зони, що містить опис типів газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відбору проб.

1. Виконувати роботи з нанесення покриттів дозволяється лише після отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт (начальника цеху, дільниці, виробництва або майстра, виконроба), наряду-допуску. Наряд-допуск видається на строк, який є необхідним для виконання такого обсягу робіт. У випадку перерви у виконанні робіт понад добу наряд-допуск анулюється, а з поновленням робіт видається новий.
2. У місцях, де проводяться роботи з нанесення покриттів, а також в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники та інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покриттів:

необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання та електропроводку у вибухозахищеному виконанні;

заборонено виконувати електрозварювальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може викликати іскроутворення, не дозволяється використовувати будь-які джерела відкритого вогню.

1. У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесення захисних покриттів, слід проводити вологе прибирання. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу, світильники загального призначення та вимикачі до них загального застосування, а також електроустаткування, яке не використовується при проведенні покриття, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.
2. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями, що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів.
3. Посудина або апарат, на внутрішню поверхню якого наноситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт.
4. Місце проведення робіт з нанесення покриттів має бути огороджене та позначене попереджувальними написами.
5. Очищення поверхонь має виконуватись механізованим інструментом (щітками, наждачними кругами, голкофрезами тощо).
6. При проведенні очищення поверхонь необхідно забезпечити персонал, який проводить ці роботи, ЗІЗ, які захищають від небезпечних та шкідливих впливів.
7. Газополум’яне та піскоструйне з використанням сухого піску очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається.
8. Для виконання покриттів слід використовувати лише лакофарбові та інші матеріали, які відповідають вимогам безпеки та якості продукції підприємства.
9. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою припливно-витяжною вентиляцією.
10. Подрібнення компонентів (отверджувачів, наповнювачів тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що унеможливлюють виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками.
11. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді.
12. На робочі місця лакофарбові матеріали мають доставлятись у щільно закритій тарі готовими до застосування, у кількості, що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається.
13. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів (епоксидні смоли із затверджувачем тощо) мають доставлятись до місць виконання робіт окремо.
14. Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів виконується пензлем або валиком.
15. Фарбування розпиленням допускається, як виняток, за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не перевищує половини нижньої межі концентрації вибуху.
16. У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів (робочих сумішей), що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші, встановлюються автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочої зони вибухонебезпечного середовища.
17. При утворенні у повітряному середовищі посудини або апарата концентрацій шкідливих речовин, що перевищують граничнодопустимі концентрації, та відсутності можливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата виконуються в ізолюючих протигазах.
18. Для освітлення робочих місць при виконанні покриттів з використанням матеріалів, які містять вибухопожежонебезпечні розчинники, повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні, що працюють за напруги 12 В.
19. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої розташовуються поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м.
20. Після завершення робіт залишки лакофарбових матеріалів має бути повернено до приміщення або спеціального місця для їх змішування та зберігання і злиті у тару, що закривається.
21. Матеріали, непридатні до подальшого використання, повинні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забруднених продуктів" та піддаватись утилізації спеціалізованими організаціями.
22. Усі операції, пов’язані з переливанням лакофарбових матеріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватись під витяжними пристроями на піддоні з бортами заввишки не менше 0,05 м, виготовленому з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення.
23. Перелиті або розсипані лакофарбові матеріали потрібно нейтралізувати, прибрати та винести з приміщення.
24. Руки працівників, які працюють з ґрунтовками, перетворювачами іржі та розчинниками, захищаються спеціальними пастами, гумовими рукавичками.
25. Розташування обладнання для виконання покриттів та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працівників в аварійних ситуаціях.
26. На робочих місцях, де за умовами технологічного процесу підлога постійно мокра або холодна, встановлюють стійкі підніжні решітки, виготовлені з матеріалів, які унеможливлюють ковзання і легко піддаються санітарній обробці.
27. Стан підлоги, каналізації та зливних трубопроводів повинен забезпечувати швидкий і безпечний злив небезпечних речовин.
28. Виробничі, допоміжні будівлі і приміщення мають бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, у тому числі аварійною протидимною вентиляцією відповідно до ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення,

вентиляція та кондиціонування", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 24.

1. Для забезпечення безпеки під час експлуатації та технічного обслуговування систем вентиляції підприємства необхідно керуватися вимогами розділів ZV-VIII та додатків до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004.
2. Експлуатацію і ремонт систем водопостачання і каналізації необхідно здійснювати з дотриманням вимог чинного законодавства.
3. У цехах (виробничих ділянках) має бути вивішена схема трубопроводів із зазначенням запірної, регулюючої, запобіжної арматури і контрольно-вимірювальних приладів та їх нумерації і позначень.
4. Необхідно забезпечити працівників питною водою, для чого потрібно встановити автомати газованої води, кулери або іншу тару з водою. Дозволяється також забезпечення питною водою в дрібній розфасовці. Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не повинна перевищувати 50 м.
5. У місцях, де можливе отримання хімічних опіків або займання одягу, необхідно встановлювати на відстані не більше 10 м від робочих місць кабіни аварійних душів і станцій для промивання очей, для видалення працівниками самостійно шкідливих речовин (кислот, кальцинованої соди, їдкого натру тощо) у разі попадання їх на тіло чи в очі, та змочування одягу, що зайнявся; аварійний душ і станція для промивання очей повинні бути в наявності в кожному складі зберігання хімічних речовин; поблизу кожної ділянки безтарного розвантаження рідких хімічних речовин; у центральній лабораторії, в приміщенні станцій безрозбірного миття обладнання (CIP станцій), машин для миття ящиків і пляшок, на станціях зарядки кислотних або лужних акумуляторів. Це аварійне обладнання повинно бути:

легкодоступне в зоні, вільній від перешкод;

переважно розташоване на самому очевидному шляху евакуації;

захищене від морозу, якщо перебуває поза приміщенням (де застосовується);

аварійний душ і станції для промивання очей необхідно перевіряти щотижня шляхом пуску води із записом у журналі контролю стану безпеки відповідного підрозділу підприємства.

1. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99). Для зменшення негативного впливу підвищеного рівня шуму, який перевищує граничнодопустимий рівень, необхідно застосовувати інженерні рішення щодо його зниження або використовувати відповідні ЗІЗ.
2. Рівні освітленості у виробничих, побутових, допоміжних та інших приміщеннях мають відповідати вимогам чинного законодавства.
3. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.
4. Роботи на персональних комп’ютерах необхідно виконувати відповідно до чинних нормативно-правових актів у сфері роботи з електронними пристроями.
5. Під час роботи в хімічних та бактеріологічних лабораторіях слід керуватися вимогами Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 вересня 2012 року № 1192, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2012 року за № 1648/21960, та Правил влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28 січня 2002 року № 1.
6. УТРИМАННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
7. На підприємстві необхідно реалізувати технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму.
8. Утримання, експлуатацію та обслуговування електроустановок та електричних мереж необхідно здійснювати з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524, Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 лютого 2014 року № 99, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 335/25112, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697.
9. Електроінструмент, що застосовується на виробництві, та його використання повинні відповідати вимогам Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104.
10. Електроприлади й електрообладнання, установлені на устаткуванні (машинах, механізмах, тощо) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, 23