Результат цієї перевірки повинен бути задокументований.
Люмінесценція сухого порошку
Для перевіряння того, що порошок не люмінесціює, здійснюють перевіряння порошку в ультрафіолетових променях.
Результат цієї перевірки документують.
Водорозчинний проявник
Концентрація
Під час цього випробовування застосовують діаграму концентрації залежно від густини приготовленої виробником для визначання концентрації проявника.
Перевіряють рівень у резервуарі і додаванням води доводять до необхідного рівня й ретельно перемішують.
Беруть пробу вмісту резервуара і виставляють температуру 20 °С або те значення, за якого градуюють аерометр.
Виміряють густину проби за допомогою аерометра.
Виходячи із густини, можна визначати концентрацію проявника за допомогою діаграми. Результати цього контролю записують.
Контроль нанесення проявника
Треба переконатися, що вся поверхня контрольного зразка типу II, застосовуваного для перевіряння роботи системи, рівномірно покрита проявником.
Температура
Треба переконатися, що температура проявника перебуває у встановлених межах.
Результат перевірки записують.
Люмінесценція розчину
В ультрафіолетовому світлі проводять перевірку розчину, щоб переконатися, що він не люмінесціює. Результат цього контролю документують.
Водний суспензійний проявник
Концентрація
При цьому контролі застосовують розроблену виробником діаграму концентрації залежно від густини для визначання концентрації проявника.
— Перевіряють рівень у резервуарі, якщо необхідно, додають воду, щоб довести рівень до початкового, й ретельно перемішують для забезпечення повної й однорідної суспензії.
— З резервуара беруть пробу й встановлюють температуру 20 °С або температуру такого значення, за якого калібрувався аерометр.
— Виміряють густину проби за допомогою аерометра.
— Виходячи із густини за допомогою діаграми, визначають концентрацію проявника.
Результат контролю записують.
Температура
Перевіряють, щоб температура проявника не виходила за встановлені межі.
Результати перевірки записують.
Люмінесценція суспензії
Посудину з проявником ретельно збовтують, щоб переконатися, чи суміш порошку з рідиною перетворилася на суспензію. Пробу суспензії такого проявника перевіряють в ультрафіолетовому світлі, щоб переконатися, що він не люмінесціює.
Результат контролю документують.
Гоадуювання ультрафіолетового радіометра
Застосовуваний ультрафіолетовий радіометр, згідно з prEN 3059, повинен бути оснащений табличками про придатність або іншими позначеннями. Перед використовуванням радіометра оператор повинен перевірити таблички з датами «дійсно до» або «градуювати до». Прилад треба градуювати не рідше одного разу в 24 місяці.
Результат перевірки записують.
Градуювання люксметра
Люксметр повинен бути оснащений табличками про придатність або іншими позначеннями відповідно до prEN 3059.
Перед використовуванням люксметра оператор перевіряє таблички з датами «дійсно до» або «градуювати до». Градуювання проводять не менше ніж один раз на 24 місяці.
Результат перевірки записують.
Градуюеання термометра
Перевіряють позначення дати придатності термометра.
Результат перевірки записують.
Термометри можна градуювати у майстерні, де їх спочатку поміщають у лід, що тане (0 °С), а потім у киплячу воду (100 °С).
Градуюеання приладів тиску
Перевіряють, щоб усі прилади мали межі номінальних значень, які визначають відповідно до прийнятої процедури процесу. Перевіряють наявність напису про придатність градуювання.
Результат перевірки записують.ДОДАТОК С
(довідковий)
ВИЗНАЧАННЯ РІВНІВ ЧУТЛИВОСТІ
ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ПЕНЕТРАНТІВ
Раніше застосовували велику кількість методів визначання рівня чутливості. Однак у більшості випадків вони залежали від унікальних контрольних зразків і/або вимірювальних інструментів. Це робить практично неможливим проведення незалежного підтвердження рівня чутливості. Крім того, багато традиційних методів визначання рівня чутливості базуються прямо або побічно на кількості люмінесцентного матеріалу в пенетранті. У таких випадках роблять припущення, що люмінесцентна яскравість є чутливістю. Насправді, у той час як люмінесцентна яскравість є одним із головних чинників для виявлення чутливості пенетранту, випробовування показали, що ймовірність виявлення несуціль- ності також залежить від того, чи залишається пенетрант у несуцільності, і, якщо так, як це репродукувати.
Розв’язати ці проблеми можна, використовуючи для визначання чутливості такий метод, що:
піддається відтворенню й перевірянню у незалежній лабораторії з відповідним оснащенням;
враховує як люмінесцентну яскравість, так і відтворність результатів для підвищення ймовірності виявлення.
Приклад
Два зображення на рисунку С.1 отримані за допомогою методу, що докладно викладений у 7.2 цього стандарту. Обидва мають однакову середню яскравість показів і, таким чином, могли б у результаті деяких методів випробовувань бути позначені, що мають однакову чутливість. Однак мінливість зображення 2 набагато вища, ніж зображення 1. Це означає, що пенетрант, використаний для одержання зображення 2, може виявити окремі несуцільності з меншою ймовірністю внаслідок широкої варіативності в яскравості несуцільності. Тому за цього методу пенетрант 2 буде позначений як менш чутливий порівняно з пенетрантом 1.
Викладений у 7.2 метод використовує стандартний відхил як міру репродуктивності і, таким чином, диференціює продукти за їх чутливістю.
Рисунок С.1 — Два приклади зображень, отриманих
на приладі, що реєструє індикаторні рисунки
ДОДАТОК D
(довідковий)
ПРИКЛАД ПРИЛАДУ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ
ІНДИКАТОРНИХ РИСУНКІВ
D.1 Загальна побудова
Мікроскопна система повинна кріпитись вертикально до площини тримача контрольного зразка й пересувного пристрою так, щоб тримач контрольного зразка з контрольним зразком типу І або зі стандартним інструментом можна було пересувати під мікроскопною системою з відтворюваною та рівномірною швидкістю під прямим кутом у напрямку до отвору. Записувальний пристрій з’єднується безпосередньо з фотоелектронним перетворювачем. Джерело УФ-випромінювання повинно бути встановлене у безпосередній близькості від контрольного зразка.
1 — фотоелектронний перетворювач, вихід писального пристрою;
2 — оптичний фільтр;
З — щілинна пластина;
4 — пересувний пристрій;
5 — контрольний зразок;
6 — пристрій переміщення з постійною швидкістю;
7 — тримач контрольного зразка;
8 — фотографічна лінза;
9 —джерело УФ-випромінювання;
10 — труба мікроскопа
Рисунок D.1 — Схема приладу для вимірювання
індикаторних рисунків
D.2 Мікроскопна система
Мікроскопна система складається із простої мікроскопної труби з фотографічною лінзою на одному кінці й фотоелектронним перетворювачем на іншому. Між лінзою й фотоелектронним перетворювачем міститься щілинна пластина й оптичний фільтр. Щілинна пластина має отвір для забезпечення синхронного одержання випромінюваного світла тільки від однієї несуцільності перевіряльної пластини. Оптичний фільтр передає видимий індикаторний слід із довжиною хвилі (550 ± 25) нм.
D.3 Тримач контрольного зразка й пересувний пристрій
Тримач контрольного зразка складається із плоскої дошки, на якій можна закріпити індивідуальний контрольний зразок в однаковому положенні. Тримач контрольного зразка монтують на пересувному пристрої з електроприводом, що пересуває тримач зі швидкістю приблизно 25 мм/хв в одну та іншу сторону.
D.4 Реєструвальна система
Реєструвальна система складається із записувального пристрою або еквівалентної комп’ютерної системи для фіксації даних, і введення яких проводять з виходу фотоелектронного перетворювача.
Технічні умови фотоелектронного перетворювача та записувального пристрою повинні бути такими, щоб за освітлення за D.5 контрольний зразок викликав на приладі, що реєструє, пікове значення в розмірі (50 ± 5) % повного відхилу шкали.
D.5 Освітлення
Контрольний зразок або стандартний зразок освітлюється в зоні, що розглядається оптичною системою з УФ-випромінюванням від 10 Вт/м2 до 20 Вт/м2 (1000 мкВт/см2 до 2000 мкВт/см2), із рівнем видимості нижче ніж 10 люкс. Рівні освітленості на контрольному зразку повинні залишатися незмінними протягом контролювання.
УКНД 19.100
Ключові слова: неруйнівний контроль, капілярний контроль, контроль дефектоскопічних матеріалів, пенетрант, проявник, люмінесцентні пенетранти.
Редактор М. Клименко
Технічний редактор О. Касіч
Коректор О. Писаренко
Верстальник С. Павленко
Підписано до друку 19.07.2007. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 2,79. Зам. 2.365 Ціна договірна.
Відділ редагування нормативних документів ДП «УкрНДНЦ»
03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2
1 Ватман (R) №4 — приклад придатної продукції, яку можна придбати Ця інформація наведена для зручності користувачів цього стандарту і не встановлює обмежень CEN названою продукцією