Неруйнівний контроль. Контроль капілярний. Частина 2. Контроль дефектоскопічних матеріалів

Результат цієї перевірки повинен бути задокументований.

Для перевіряння того, що порошок не люмінесціює, здійснюють перевіряння порошку в ультра­фіолетових променях.

Результат цієї перевірки документують.

Під час цього випробовування застосовують діаграму концентрації залежно від густини приготов­леної виробником для визначання концентрації проявника.

• Перевіряють рівень у резервуарі і додаванням води доводять до необхідного рівня й ретель­но перемішують.

• Беруть пробу вмісту резервуара і виставляють температуру 20 °С або те значення, за якого градуюють аерометр.

• Виміряють густину проби за допомогою аерометра.

• Виходячи із густини, можна визначати концентрацію проявника за допомогою діаграми. Резуль­тати цього контролю записують.

Треба переконатися, що вся поверхня контрольного зразка типу II, застосовуваного для перевірян­ня роботи системи, рівномірно покрита проявником.

Треба переконатися, що температура проявника перебуває у встановлених межах.

Результат перевірки записують.

В ультрафіолетовому світлі проводять перевірку розчину, щоб переконатися, що він не люміне­сціює. Результат цього контролю документують.

При цьому контролі застосовують розроблену виробником діаграму концентрації залежно від гус­тини для визначання концентрації проявника.

— Перевіряють рівень у резервуарі, якщо необхідно, додають воду, щоб довести рівень до почат­кового, й ретельно перемішують для забезпечення повної й однорідної суспензії.

— З резервуара беруть пробу й встановлюють температуру 20 °С або температуру такого значен­ня, за якого калібрувався аерометр.

— Виміряють густину проби за допомогою аерометра.

— Виходячи із густини за допомогою діаграми, визначають концентрацію проявника.

Результат контролю записують.

Перевіряють, щоб температура проявника не виходила за встановлені межі.

Результати перевірки записують.

Посудину з проявником ретельно збовтують, щоб переконатися, чи суміш порошку з рідиною пе­ретворилася на суспензію. Пробу суспензії такого проявника перевіряють в ультрафіолетовому світлі, щоб переконатися, що він не люмінесціює.

Результат контролю документують.

Застосовуваний ультрафіолетовий радіометр, згідно з prEN 3059, повинен бути оснащений таблич­ками про придатність або іншими позначеннями. Перед використовуванням радіометра оператор пови­нен перевірити таблички з датами «дійсно до» або «градуювати до». Прилад треба градуювати не рідше одного разу в 24 місяці.

Результат перевірки записують.

Люксметр повинен бути оснащений табличками про придатність або іншими позначеннями відпо­відно до prEN 3059.

Перед використовуванням люксметра оператор перевіряє таблички з датами «дійсно до» або «гра­дуювати до». Градуювання проводять не менше ніж один раз на 24 місяці.

Результат перевірки записують.

Перевіряють позначення дати придатності термометра.

Результат перевірки записують.

Термометри можна градуювати у майстерні, де їх спочатку поміщають у лід, що тане (0 °С), а потім у киплячу воду (100 °С).

Перевіряють, щоб усі прилади мали межі номінальних значень, які визначають відповідно до при­йнятої процедури процесу. Перевіряють наявність напису про придатність градуювання.

Результат перевірки записують.ДОДАТОК С
(довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ РІВНІВ ЧУТЛИВОСТІ
ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ПЕНЕТРАНТІВ

Раніше застосовували велику кількість методів визначання рівня чутливості. Однак у більшості випадків вони залежали від унікальних контрольних зразків і/або вимірювальних інструментів. Це ро­бить практично неможливим проведення незалежного підтвердження рівня чутливості. Крім того, ба­гато традиційних методів визначання рівня чутливості базуються прямо або побічно на кількості лю­мінесцентного матеріалу в пенетранті. У таких випадках роблять припущення, що люмінесцентна яск­равість є чутливістю. Насправді, у той час як люмінесцентна яскравість є одним із головних чинників для виявлення чутливості пенетранту, випробовування показали, що ймовірність виявлення несуціль- ності також залежить від того, чи залишається пенетрант у несуцільності, і, якщо так, як це репроду­кувати.

Розв’язати ці проблеми можна, використовуючи для визначання чутливості такий метод, що:

1. піддається відтворенню й перевірянню у незалежній лабораторії з відповідним оснащенням;

2. враховує як люмінесцентну яскравість, так і відтворність результатів для підвищення ймовір­ності виявлення.

Приклад

Два зображення на рисунку С.1 отримані за допомогою методу, що докладно викладений у 7.2 цього стандарту. Обидва мають однакову середню яскравість показів і, таким чином, могли б у резуль­таті деяких методів випробовувань бути позначені, що мають однакову чутливість. Однак мінливість зображення 2 набагато вища, ніж зображення 1. Це означає, що пенетрант, використаний для одержання зображення 2, може виявити окремі несуцільності з меншою ймовірністю внаслідок широкої варіатив­ності в яскравості несуцільності. Тому за цього методу пенетрант 2 буде позначений як менш чутли­вий порівняно з пенетрантом 1.

Викладений у 7.2 метод використовує стандартний відхил як міру репродуктивності і, таким чином, диференціює продукти за їх чутливістю.

Рисунок С.1 — Два приклади зображень, отриманих
на приладі, що реєструє індикаторні рисунки

ДОДАТОК D
(довідковий)

ПРИКЛАД ПРИЛАДУ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ
ІНДИКАТОРНИХ РИСУНКІВ

D.1 Загальна побудова

Мікроскопна система повинна кріпитись вертикально до площини тримача контрольного зразка й пересувного пристрою так, щоб тримач контрольного зразка з контрольним зразком типу І або зі стан­дартним інструментом можна було пересувати під мікроскопною системою з відтворюваною та рівно­мірною швидкістю під прямим кутом у напрямку до отвору. Записувальний пристрій з’єднується без­посередньо з фотоелектронним перетворювачем. Джерело УФ-випромінювання повинно бути встанов­лене у безпосередній близькості від контрольного зразка.

1 — фотоелектронний перетворювач, вихід писального пристрою;

2 — оптичний фільтр;

З — щілинна пластина;

4 — пересувний пристрій;

5 — контрольний зразок;

6 — пристрій переміщення з постійною швидкістю;

7 — тримач контрольного зразка;

8 — фотографічна лінза;

9 —джерело УФ-випромінювання;

10 — труба мікроскопа

Рисунок D.1 — Схема приладу для вимірювання
індикаторних рисунків

D.2 Мікроскопна система

Мікроскопна система складається із простої мікроскопної труби з фотографічною лінзою на одному кінці й фотоелектронним перетворювачем на іншому. Між лінзою й фотоелектронним перетворювачем міститься щілинна пластина й оптичний фільтр. Щілинна пластина має отвір для забезпечення син­хронного одержання випромінюваного світла тільки від однієї несуцільності перевіряльної пластини. Оптичний фільтр передає видимий індикаторний слід із довжиною хвилі (550 ± 25) нм.

D.3 Тримач контрольного зразка й пересувний пристрій

Тримач контрольного зразка складається із плоскої дошки, на якій можна закріпити індивідуаль­ний контрольний зразок в однаковому положенні. Тримач контрольного зразка монтують на пересувному пристрої з електроприводом, що пересуває тримач зі швидкістю приблизно 25 мм/хв в одну та іншу сторону.

D.4 Реєструвальна система

Реєструвальна система складається із записувального пристрою або еквівалентної комп’ютерної системи для фіксації даних, і введення яких проводять з виходу фотоелектронного перетворювача.

Технічні умови фотоелектронного перетворювача та записувального пристрою повинні бути таки­ми, щоб за освітлення за D.5 контрольний зразок викликав на приладі, що реєструє, пікове значення в розмірі (50 ± 5) % повного відхилу шкали.

D.5 Освітлення

Контрольний зразок або стандартний зразок освітлюється в зоні, що розглядається оптичною системою з УФ-випромінюванням від 10 Вт/м² до 20 Вт/м² (1000 мкВт/см² до 2000 мкВт/см²), із рівнем видимості нижче ніж 10 люкс. Рівні освітленості на контрольному зразку повинні залишатися незмінними протягом контролювання.

УКНД 19.100

Ключові слова: неруйнівний контроль, капілярний контроль, контроль дефектоскопічних матері­алів, пенетрант, проявник, люмінесцентні пенетранти.

Редактор М. Клименко
Технічний редактор О. Касіч
Коректор О. Писаренко
Верстальник С. Павленко

Підписано до друку 19.07.2007. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 2,79. Зам. 2.365 Ціна договірна.

Відділ редагування нормативних документів ДП «УкрНДНЦ»

03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2

1 Ватман (R) №4 — приклад придатної продукції, яку можна придбати Ця інформація наведена для зручності користувачів цього стандарту і не встановлює обмежень CEN названою продукцією