перебування людей (театри, кінотеатри, готелі, гуртожитки,

ресторани, лікарні, інтернати, дитячі дошкільні заклади та ін.),

повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається

адміністрацією, виходячи з особливостей об'єкта, наявності

чергового персоналу, кількості людей у будівлі (але не менше

одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об'єкті у

вечірній або нічний час).

4.3.11. Не допускається:

- улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи,

турнікети, розсувні, підйомні двері, такі двері, що обертаються,

та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

- захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові

марші і площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями,

обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть

якщо вони не зменшують нормативну ширину;

- забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові

з'єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини,

зовнішні евакуаційні двері будівель;

- застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня

вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а

також сходів та сходових площадок;

- розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та

індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу,

сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у

тому числі тимчасового, будь-якого інвентаря та матеріалу;

- захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами

двері, люки на балконах і лоджіях, переходи в суміжні секції та

виходи на зовнішні евакуаційні драбини;

- знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

- улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого

призначення, у т.ч. кіоски, ларки, а також виходи з вантажних

ліфтів (підйомників), прокладати газопроводи, трубопроводи з ЛЗР

та ГР, повітроводи; ( Абзац дев'ятий пункту 4.3.11 із змінами,

внесеними згідно з Наказом МВС N 217 від 05.03.2002 )

- улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи,

за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах

(нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші

сторонні предмети;

- розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски, ларки і

т.ін.;

- встановлювати телекамери в проходах таким чином, щоб вони

перешкоджали евакуації людей;

- робити засклення або закладання жалюзі і отворів повітряних

зон у незадимлюваних сходових клітках;

- знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів,

тамбурів і сходових кліток;

- заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах

всупереч передбаченому за проектом;

- знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток,

коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні

двері у відчиненому положенні;

- зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах

сходових кліток або закладати їх;

- розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно

тощо;

- улаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації.

( Пункт 4.3.11 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС N 217

від 05.03.2002 )

5. Загальні вимоги пожежної безпеки до

інженерного обладнання

5.1. Електроустановки.

5.1.1. Електроустановки (можливість їх застосування, монтаж,

наладка та експлуатація) повинні відповідати вимогам чинних Правил

улаштування електроустановок (ПУЕ), Правил технічної експлуатації

електроустановок споживачів (ПТЕ), Правил техніки безпеки під час

експлуатації електроустановок споживачів (ПТБ) та інших

нормативних документів.

Будівельну частину електроустановок слід виконувати

відповідно до протипожежних вимог будівельних норм та ПУЕ.

5.1.2. Відстань від повітряних ліній електропередач до

будівель і споруд, які містять вибухопожежонебезпечні та

пожежонебезпечні приміщення, до вибухо- і пожежонебезпечних зон

зовнішніх установок, а також горючих дахів та близьких частин

будівель і споруд, що виступають, місць зберігання горючих

матеріалів повинна відповідати величинам, визначеним ПУЕ.

Протипожежні відстані від повітряних ліній слабострумових

мереж (радіо, телефонного зв'язку, сигналізації і т.ін.) до

зовнішніх установок з вибухопожежонебезпечними зонами всіх класів

відповідно до ПУЕ мають бути такими самими, як і для повітряних

ліній електропередач напругою до 1 кВ. ( Пункт 5.1.2 доповнено

абзацом згідно з Наказом МВС N 217 від 05.03.2002 )

5.1.3. Електричні машини, апарати, обладнання (апарати

управління, пускорегулювання, контрольно-вимірювальні прилади,

електродвигуни, світильники і т.ін.), електропроводи та кабелі за

виконанням та ступенем захисту повинні відповідати класу зони (за

ПУЕ), мати апаратуру захисту від струмів короткого замикання та

інших аварійних режимів.

5.1.4. Телефонні апарати, сигнальні пристрої до них,

електричні годинники, радіоприймачі, пристрої й обладнання

установок автоматичної і ручної пожежної сигналізації, охоронної

сигналізації, установок пожежогасіння, централізованої системи

оповіщення про пожежу та інші подібні слабострумові споживачі

електроенергії можуть застосовуватися у вибухонебезпечних і

пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня

вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони, крім

випадків, обумовлених відповідними нормативними документами.

Слабострумові внутрішні електромережі повинні виконуватися у

вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, а також по горючих

основах аналогічно вимогам ПУЕ до внутрішніх електромереж, крім

випадків, обумовлених у нормативних документах.

Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як у

приміщеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках) не

допускається розміщувати електрообладнання (світильники,

прожектори, з'єднувальні коробки тощо) без засобів вибухозахисту

та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами,

що не допускаються у вибухонебезпечних зонах відповідно до ПУЕ.

( Пункт 5.1.4 в редакції Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

5.1.5. Плавкі вставки запобіжників повинні бути калібровані

із зазначенням на клеймі номінального струму вставки (клеймо

ставиться заводом-виготовлювачем або електротехнічною

лабораторією). Застосування саморобних некаліброваних плавких

вставок забороняється.

5.1.6. На електродвигуни, світильники, інші електричні

машини, апарати та обладнання, встановлені у вибухонебезпечних або

пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують

їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

5.1.7. З'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і

кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання,

паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).

Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні

та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний

опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків.

Струм втрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат

ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів.

5.1.8. В електропроводках вибухонебезпечних і

пожежонебезпечних зон слід застосовувати відгалужувальні та

з'єднувальні коробки з негорючих або важкогорючих матеріалів. Ці

коробки повинні бути постійно закриті кришками із зазначених

матеріалів.

5.1.9. Влаштування та експлуатація тимчасових електромереж не

дозволяється. Винятком можуть бути тимчасові ілюмінаційні

установки і електропроводки, які живлять місця проведення

будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Не дозволяється прокладання проводів і кабелів (за винятком

тих, що прокладаються у сталевих трубах) безпосередньо по

металевих панелях та плитах з полімерними утеплювачами, а також

установлення електричних апаратів, щитів тощо ближче 1 м від

вказаних конструкцій. У місцях перетинання обгороджуючих

конструкцій електричними комунікаціями повинні передбачатися

металеві гільзи з ущільненням негорючими матеріалами.

5.1.10. Переносні світильники повинні бути обладнані

захисними скляними ковпаками й сітками. Для цих світильників та

іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі

та проводи (шнури) з мідними жилами, спеціально призначеними для

цієї мети, з урахуванням їх захисту від можливих пошкоджень.

5.1.11. Електричне обладнання, машини, апарати, прилади,

електрощити зі ступенем захисту їхніх оболонок менше 1Р 44 повинні

розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за

винятком матеріалів груп Г1, Г2, або відокремлюватися від них

екранами з негорючих матеріалів.

У пожежонебезпечних приміщеннях, де на окремих ділянках

зберігаються тверді горючі або негорючі у горючій упаковці

матеріали, пожежонебезпечна зона П-IIа вважається в межах не менше

1 м від меж ділянки, призначеної для складування, і над самою

ділянкою.

Пожежонебезпечна зона класу П-III вважається в тих самих

межах при розміщенні ділянок складування твердих горючих

матеріалів і горючих рідин зовні (поза будівлями і спорудами).

( Пункт 5.1.11 в редакції Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

5.1.12. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та

предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за

винятком груп Г1, Г2, повинна бути не менше таких значень: ( Абзац

перший пункту 5.1.12 в редакції Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

номінальна потужність Р, Вт мінімальна відстань, м

100 0,5

300 0,8

500 1,0

Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих

матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, від

будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп

горючості Г3, Г4, - не менше 0,2 м, а від конструкцій із горючих

матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше 0,1 м. ( Абзац другий

пункту 5.1.12 в редакції Наказу МВС N 217 від 05.03.2002 )

У разі неможливості дотримання вказаної відстані до

будівельних конструкцій вони повинні бути захищені негорючими

теплоізоляційними матеріалами.

5.1.13. У разі встановлення світильників на (у) підвісні

стелі чи їх облицювання з матеріалів груп горючості Г3, Г4 місця

прилягання цих світильників необхідно захищати негорючим

теплоізоляційним матеріалом або матеріалом групи горючості Г1

(крім випадків, коли технічними умовами на світильники

передбачається можливість їх монтажу на горючих поверхнях чи

конструкціях). ( Пункт 5.1.13 в редакції Наказу МВС N 217

від 05.03.2002 )

5.1.14. Відстань від кабелів та ізольованих проводів,

прокладених відкрито по конструкціях на ізоляторах, тросах, в

лотках і т.ін., до місць відкритого зберігання (розміщення)

горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.

5.1.15. Прокладання проводів (кабелів) по горючих основах

(конструкціях, деталях), улаштування вводів у будівлі повинно

здійснюватися відповідно до вимог ПУЕ.

У разі відкритого прокладання незахищених проводів та

захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів

відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна

становити не менше 0,01 м. У разі неможливості забезпечити вказану

відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні

шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу

(кабеля) не менше ніж на 0,01 м.

У разі схованого прокладання таких проводів (кабелів) їх

необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним

шаром негорючого матеріалу. Після закінчення прокладання

складається акт проведення схованих робіт.

5.1.16. Електронагрівальні прилади, телевізори, радіоприймачі

та інші побутові електроприлади та апаратура повинні вмикатися в

електромережу тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань та

електророзеток заводського виготовлення.

5.1.17. Застосування електричних опалювальних приладів у

приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А та Б не

дозволяється.

У разі застосування, згідно з умовами виробництва, в

пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електронагрівальних

приладів нагрівальні робочі частини останніх мають бути захищені

від зіткнення з горючими матеріалами, а самі прилади встановлені

на поверхні з негорючого матеріалу.

Забороняється застосування електронагрівальних приладів у

пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів,

музеїв, картинних галерей, бібліотек (крім спеціально призначених

і обладнаних для цього приміщень), а також у будівлях

(приміщеннях) іншого призначення, в яких можливість використання

таких приладів обмежується цими Правилами (розділ 7) або іншими

нормативними актами.

5.1.18. Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних

приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не

повинна перевищувати 85 С.

Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і

будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп горючості Г1,

Г2, має становити не менше 0,25 м (якщо більша відстань не

встановлена будівельними нормами або іншими нормативними

документами). ( Абзац другий пункту 5.1.18 в редакції Наказу МВС

N 17 від 05.03.2002 )