1. Вміст мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, пестицидів та радіонуклідів у сироватці не повинен перевищувати норми, передбачені МБВ № 5061 [2], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3] та ДР [4].
    1. Вимоги до сировини
      1. Для виробництва сироватки використовують:

— сироватку молочну не солону, молочну кислу, кислотну казеїнову згідно з чинними нормативними документами.

  1. Сировина за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, пестицидів та радіонуклідів повинна відповідати вимогам, встановленим у МБВ № 5061 [2], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3] та ДР [4].
    1. Кожну партію сировини, що надходить на підприємство, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.
      1. Для визначання якості сировини, призначеної для виробництва сироватки, проводять вхідне контролювання згідно з ГОСТ 24297.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

  1. Під час виробництва сироватки необхідно виконувати вимоги, встановлені у ДСП 4.4.4.011 [1].
  2. Повітря робочої зони виробничих приміщень повинно відповідати вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005.
  3. Виробничі приміщення мають бути обладнані вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05 [5].
  4. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам згідно з ГОСТ 12.2.003.
  5. Технологічний процес треба здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002.
  6. Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004; вибухова безпека — згідно з ГОСТ 12.1.010.
  7. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
    1. Стічні води під час виробництва сироватки повинні підлягати очищанню та відповідати СанПиН 4630 [6].
    2. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [7].
    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами треба здійснювати згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [8].
  8. МАРКУВАННЯ
    1. Марковання кожної одиниці транспортної тари повинно проводитись згідно з ГОСТ 23651. Марковання повинно містити таку інформацію:
  • назву продукту;
  • назву та адресу підприємства-виробника і місце виготовлення;
  • масу нетто одиниці паковання, кг;
  • склад продукту у порядку переваги складників;
  • інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту згідно додатка Б;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;
  • номер партії;
  • умови зберігання;
  • позначення цього стандарту;
  • товарний знак (за наявності);
  • штриховий код EAN згідно з ДСТУ 3147;
  • маніпуляційний знак «Оберігати від вологи» згідно з ГОСТ 14192.
    1. Приклад умовного позначення під час замовлення:

«Сироватка молочна суха розпилювального сушіння» згідно з ДСТУ 4552:2006»;

«Сироватка молочна кисла суха розпилювального сушіння» згідно з ДСТУ 4552:2006».

  1. Марковання наносять на етикетку, ярлик, поверхню транспортної тари способом, який забезпечує його чіткість.
    1. У разі постачання на експорт додаткові вимоги до марковання зазначають у договорі— контракті.
  2. ПАКУВАННЯ
    1. Сироватку пакують згідно з ГОСТ 23651 у транспортну тару — багатошарові непро- сякнені паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 з мішками-вкладишами, виготовленими з поліетиленової плівки згідно з ГОСТ 19360, ГОСТ 10354, ГОСТ 16337 або інші аналогічні пакувальні матеріали вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва, що мають дозвіл для контакту з сухими харчовими продуктами Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.
    2. Маса нетто продукту — не більше ніж 30 кг. Відхил маси нетто маслянки для паковальної одиниці у транспортній тарі ± 1 %.
    3. Мішки-вкладиші закривають методом термозварювання або туго перев'язують подвійним вузлом з перегином.
    4. Сироватку можна пакувати в інші види транспортної тари вітчизняного виробництва згідно чинних нормативних документів або закордонного виробництва дозволеної до застосування Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України. Дозволено використовувати багатооборотну тару тільки після належного санітарного оброблення.
  3. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
    1. Правила транспортування
      1. Сироватку дозволено транспортувати всіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на цих видах транспорту.
      2. Вантажні місця в транспортні пакети формують відповідно до вимог ГОСТ 24597.
    2. Правила зберігання
      1. Сироватку необхідно зберігати за температури (18 ± 2) оС та відносної вологості повітря не більше ніж 80 % у критих сухих вентильованих приміщеннях.
      2. Строк придатності сироватки — не більший ніж 8 міс. від дати виготовлення.
  4. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
    1. Відбирання і готування проб згідно з ГОСТ 26809, ДСТУ ISO 707; готування зразків і розведень для мікробіологічних досліджувань — згідно з ДСТУ IDF 122C або згідно з ГОСТ 9225.
    2. Визначання органолептичних показників, маси нетто, якості паковання та марковання згідно з ГОСТ 29245.
    3. Масову частку вологи у сироватці визначають згідно з ГОСТ 29246; масову частку жиру — згідно з ГОСТ 29247, ДСТУ ISO 7208; масову частку білка — згідно з ГОСТ 23327 (наважка дослідної проби повинна бути не менша ніж 5 г); масову частку лактози — згідно з ГОСТ 29248 (наважка дослідної проби 5 г); титровану кислотність — згідно з ГОСТ 30305.3; індекс розчинності — згідно з ГОСТ 30305.4.
    4. Кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, бактерії групи кишкових паличок (коліформи) визначають згідно з ГОСТ 9225, ДСТУ IDF 73A; кількість дріжджів, пліснявих грибів — згідно з ГОСТ 10444.12.
    5. Визначання патогенних мікроорганізмів, у тому числі бактерій роду Salmonella — згідно ДСТУ IDF 93A та методами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України; Staphylococcus aureus — згідно з ГОСТ 30347; Listeria monocytogenus — згідно з ДСТУ ISO 11290-1, ДсТУ ISO 11290-2 та методичними вказівками [9].
    6. Вміст токсичних елементів визначають згідно з ГОСТ 30178 або за методами відповідно до таблиці 4: свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, миш'яку — згідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927; готування проб — згідно з ГОСТ 26929. Визначання мікотоксинів (афлатоксин М1) — згідно з методичними вказівками № 4082 [10].
    7. Вміст пестицидів визначають згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3], антибіотиків — згідно з МВ № 3049 [11].
    8. Визначання гормональних препаратів проводять згідно з методичними рекомендаціями № 2944 [12] та методичними рекомендаціями № 3208 [13].
    9. Вміст цезію 137Cs визначають згідно з МВ 5778 [14], стронцію 90Sr — згідно з МВ 5779 [15].
    10. Допустимо застосовувати інші стандартні методики, методи та засоби вимірювання, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення відповідно до чинного законодавства України.
  5. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
    1. Сироватку приймають партіями. Правила приймання, визначання партії, об'єм вибірок та відбирання проб проводять згідно з ГОСТ 26809 і ДСТУ ISO 707.
    2. Кожну партію сироватки супроводжують документом, що підтверджує її якість та безпеку.
    3. Для визначання відповідності якості продукту вимогам цього стандарту підприємство- виробник проводить приймальне і періодичне контролювання.
    4. Приймальному контролюванню підлягає кожна партія сироватки за органолептичними показниками, фізико-хімічними показниками (крім масової частки лактози), масою нетто, якістю паковання і марковання.
    5. Під час періодичного контролювання перевіряють мікробіологічні показники (наявність КМАФАМ, бактерій групи кишкових паличок, пліснявих грибів та дріжджів), масову частку лактози не менше ніж один раз у місяць.
    6. Масову частку білка визначають на вимогу замовника.
    7. Аналіз на наявність патогенних мікроорганізмів, у тому числі бактерії роду Salmonella, Staphylococcus aureus та Listeria monocytogenus, проводять відповідно до порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.
    8. Порядок і періодичність контролювання за показниками безпеки (вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, пестицидів та радіонуклідів) здійснюють відповідно до МР 4.4.4-108 [16].
    9. У разі отримання незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять повторне відбирання подвійної кількості одиниць продукції від тієї самої партії. Якщо отримують незадовільні результати повторного випробовування партію бракують.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник гарантує відповідність якості сироватки вимогам цього стандарту в разі дотримання умов транспортування та зберігання.
  2. Строк придатності сироватки відповідно до 10.2.2.

ДОДАТОК А (довідковий)

КОД ПРОДУКЦІЇ

Таблиця А.1 — Код ДКПП на суху молочну сироватку

Назва продукту

Код ДКПП

Сироватка в твердих формах (суха)

15.51.55.330

Сироватка в твердих формах підсирна

15.51.55.392

ДОДАТОК Б (довідковий)

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ ПРО ХАРЧОВУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНУ ЦІННІСТЬ 100 г ПРОДУКТУ

Таблиця Б.1 — Інформаційні дані про харчову та енергетичну цінність 100 г сироватки молочної сухої

Назва продукту

Харчова цінні сть продукту

Енергетична цінність, КДж (калл)

Жир, г

Білок, г

Вуглев оди, г

Сироватка молочна суха

2

10

60

298 (71,16)

Сироватка молочна кисла суха

2

7

60

286 (68,3)

Примітка. Інформаційні дані розраховує виробник відповідно до конкретного фізико-хімічного складу сироватки.

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ДСП 4.4.4.011-98 Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств, затверджені МОЗ України від 11.09.98 № 4.4.4.011
  2. МБТ и СН № 5061 от 01.08.89 г. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР від 01.08.89 № 5061
  3. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені МОЗ України від 20.09.2001 № 137
  4. ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді, затверджені МОЗ України від 25.06.97 № 255
  5. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція та кондиціонування), затверджені Державним комітетом СРСР по будівництву та інвестиціям від 28.11.91 № 2.04.05
  6. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми по охороні поверхневих вод від забруднення), затверджені МОЗ СРСР від 04.07.88 № 4630
  7. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені МОЗ України від 09.07.97 № 201
  8. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримання територій населених пунктів), затверджені МОЗ СРСР від 05.08.88 № 4690
  9. МВ-2005 Методичні вказівки, організація контролю і методи виявлення бактерії Listeria monocytogenus у харчових продуктах, затверджені МОЗ України
  10. МУ № 4082-86 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии (Методичні вказівки по виявленню, ідентифікації та визначенню афлатоксинів у продовольчій сировині та харчових продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії), затверджені МОЗ СРСР від 20.03.86
  11. МУ № 3049-84 Методические указания по определению остаточных количеств антибиотиков в продуктах животноводства (Методичні вказівки щодо визначення залишкових кількостей антибіотиків у продуктах тваринництва), затверджені МОЗ СРСР від 29.06.84 № 3049
  12. МУ № 2944-83 Методические рекомендации по определению химическим методом остаточных количеств диэтилстильбэстрола в продуктах животноводства (Методичні рекомендації щодо визначення хімічним методом залишкових кількостей діетилстильбестролу у продуктах тваринництва), затверджені МОЗ СРСР від 09.12.83 № 2944
  13. МР № 3208-85 Методические рекомендации по определению химическим методом остаточных количеств эстрадиола-17 в продуктах животноводства (Методичні рекомендації щодо визначення хімічним методом залишкових кількостей естрадіолу-17 у продуктах тваринництва), затверджені МОЗ СРСР від 17.01.85 № 3208
  14. МУ № 5778-91 Методические указания. Определение в пищевых продуктах стронция-90 (Методичні вказівки. Визначення у харчових продуктах стронцію-90), затверджені МОЗ СРСР від 04.01.91
  15. МУ № 5779-91 Методические указания. Определение в пищевых продуктах цезия-137 (Методичні вказівки. Визначення у харчових продуктах цезію-137), затверджені МОЗ СРСР від 04.01.91
  16. МР 4.4.4.-108-2004 Методичні рекомендації. Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені МОЗ України від 02.07.2004 № 329.

Ключові слова: гарантії, контролювання, марковання, мікробіологічні показники, органолептичні показники, паковання, показники безпеки, розпилювання, розчинність, суха молочна сироватка, сушіння, фізико-хімічні показники