ДБН Б 2.2-1:2008. Планирование и застройка городов, поселков и функциональных территорий. Кладбища, крематории и колумбарии. Нормы проектирования

Кремаційні зали треба обладнувати однокамерними чи двокамерними печами.

8

ДБН Б 2.2-1:2008

Для роботи кремаційних печей дозволено застосовувати як паливо природний газ, дизель­ не паливо, електроенергію тощо відповідно до технічних характеристик печей. Печі повинні бути обладнані ефективними системами димовсмоктування і очищування газів. Ступінь очищення треба визначати в кожному конкретному випадку за узгодженням з органами державного санітарного нагляду.

Треба застосовувати печі тільки серійного виробництва (вітчизняного та (або) закор-­ донного), такі, що пройшли екологічну експертизу відповідно до чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища. Витрати палива на проведення кремації треба встановлю­ вати згідно з паспортними даними на кремаційні печі серійного виробництва.

Для монтажних і ремонтних робіт приміщення кремаційного залу, димовсмоктувальної і очищення газів треба обладнати вантажопідйомними механізмами (монорейки, талі тощо), а також монтажними прорізами.

Відстань від панелі керування і розвантаження кремаційної печі до протилежної стіни треба приймати не меншу ніж 4 м.

Приміщення для обробляння праху треба обладнати стелажами для зберігання урн, кре- мулятором, електромагнітом для видалення металу з праху, спеціальними місткостями для праху, засобами виявлення і зберігання дорогоцінних металів, а також службовим телебаченням (у разі об'єднання приміщення із залом печей).

За потреби дозволено здійснювати реконструкцію існуючих будівель: якщо на кладовищі вже існують будинки трауру, до них можна прибудовувати приміщення для тимчасового зберігання трун, які потім централізовано надходять на кремацію, або повністю кремаційне відділення.

У кремаційному залі треба передбачати систему димовідведення згідно зі СНиП 2.04.05.

4.6 Колумбарій

Місткість колумбарію треба визначати за завданням на проектування.

Конструкція колумбарію має забезпечувати вільний доступ до ніш з прахом.

По вертикалі колумбарну стіну треба поділити на ряди, а кожен ряд - на ніші. Кількість рядів ніш для установлення похоронних урн по вертикалі повинна бути не більше трьох. Кількість ніш у кожному ряді залежить від загальної довжини споруди.

Розміри ніш мають відповідати габаритам урн згідно з відповідним нормативним доку­ ментом, розробленим спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері житлово-комунальної політики України.

Над нішами колумбарної стіни проектують укриття від негоди.

5 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

5.1 Водопостачання і водовідведення

Системи господарсько-питного і протипожежного водопроводу, внутрішню систему кана-­ лізації, водостоки і водовідведення з території кладовищ та колумбаріїв треба проектувати згідно з вимогами СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03. Якість води повинна відповідати вимогам ДСанПіН №383.

Заборонено проектувати прокладання транзитних водогонів через територію кладовища.

Водозабезпечення будівель, розташованих на території кладовищ, треба здійснювати шля-­ хом приєднання їх до мережі міського водопроводу або свердловин, улаштування резервуарів, наповнюваних привізною водою. Допустиму відстань між свердловинами і місцями поховання треба встановлювати в кожному конкретному випадку з урахуванням геологічної та гідрологічної харак-­ теристики місцевості згідно з ДСанПіН 2.2.2.028.

Для поливання прилеглої території треба передбачати влаштування поливальних кранів з під'єднанням до мережі виробничого чи господарсько-питного водопроводу. Водорозбірні колонки чи крани треба встановлювати у кожному секторі кладовища. У сільських населених пунктах з цією метою треба використовувати воду шахтних колодязів або поверхневих водоймищ. Колодязі треба розміщувати на відстані не ближче ніж 20 м від місця поховання з урахуванням напрямку руху

9

ДБН Б 2.2-1:2008

грунтових вод від колодязя та передбачати заходи щодо унеможливлення забруднення води про­дуктами розкладу трупів.

Мережу виробничого водопроводу треба прокладати вздовж магістральних проїздів з ухи-­ лом у бік колодязя для спорожнювання мережі на зиму.

Для уникнення загрози забруднення води в мережах підземне прокладання водопровідних мереж на території кладовища заборонено.

Витрати води на поливання треба приймати згідно з відповідними нормами і нормативами.

Треба передбачати підведення гарячої води до умивальників, раковин, душових сіток.

Водорозбірні крани і трапи треба передбачати в таких приміщеннях:

холодильних камерах;

кремаційному залі;

передпічному просторі.

На території кладовища проектують розміщення громадських туалетів. Відстань між гро-­ мадськими туалетами та іншими об'єктами кладовища приймають згідно з ДСанПіН 2.2.2.028. У разі відсутності каналізаційних мереж на території кладовища для відвідувачів передбачають туалети з водонепроникним вигребом, до якого забезпечено вільний під'їзд асенізаційного транспорту, або біотуалети з радіусом обслуговування відповідно до їх технічних характеристик.

Відведення побутових стічних вод від споруд і громадських туалетів треба здійснювати в міську чи селищну мережу каналізації.

Відведення стічних вод від приміщень холодильних камер, кремаційного залу, миття візків треба здійснювати у відстійник, де відбувається їх знезаражування. Скид знезаражених стіч-­ них вод у міську водовідвідну мережу дозволено у тому випадку, коли їх об'єм і склад відпові­- дають вимогам [3] за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду на місцях.

Розрахункову витрату води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, а також кількість струменів для внутрішнього гасіння пожежі приймають згідно зі СНиП 2.04.01 та СНиП 2.04.02.

Водовідведення атмосферних і талих вод з території кладовищ та колумбаріїв треба передбачати поверхневим - лотками уздовж проїзної частини дорожньої мережі.

Водовідведення з ділянок кладовищ із традиційним способом поховання в знижені місця прилеглих територій передбачають тільки за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду на місцях. У разі розміщення кладовищ на схилах треба влаштовувати нагірні канави з метою захисту території від підтоплення водами з верхньої сторони. Дозволено терасування схилів.

5.2 Опалювання та вентилювання

Опалювання та вентилювання будинків похоронного призначення треба проектувати згідно з вимогами СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП ІІ-35.

Теплопостачання будинків треба здійснювати від теплових мереж, а за їх відсутності - від окремо розташованої чи вбудованої котельні. Дозволено передбачати пічне опалювання.

Розрахункові температури повітря в холодний період року і норми повітрообміну в примі­ щеннях треба приймати відповідно до додатка А.

У приміщеннях, пов'язаних із перебуванням людей, за винятком санітарних вузлів, ма-­ шинних відділень і технічних служб, треба передбачати приховане прокладання трубопроводів.

Нагрівальні прилади опалювання в ритуальних залах, вестибюлях треба встановлювати в нішах, у каналах, які розташовані під підлогою, і закривати декоративними гратами.

Припливною системою вентилювання треба обладнати приміщення ритуальних залів і вестибюлів, кремаційного залу з системою димовсмоктування, душових і санвузлів, холодильних камер.

Рециркуляція повітря в ритуальних залах не допускається.

Приміщення вентиляційних камер, компресорних, машинних відділень, холодильних камер заборонено розміщувати суміжно з ритуальними залами.

Транзитне прокладання повітроводів через приміщення ритуальних залів у інші приміщення заборонено.

5.2.10 Над приміщеннями вентиляційних камер заборонено розміщувати санітарні вузли і душові. 10

ДБН Б 2.2-1:2008

У разі влаштування шлюзової камери між ритуальним і кремаційним залами у випадку розміщення їх в одному рівні до неї необхідно забезпечити подавання припливного повітря, щоб унеможливити проникання запахів із кремаційного залу.

У системах вентилювання дозволено застосовувати трубчасті, пластинчасті і камерні глуш-­ ники зі звукопоглинаючими матеріалами. Трубчасті глушники треба застосовувати при діаметрах повітроводів до 500 мм. У разі великих розмірів повітроводів треба застосовувати пластинчасті чи камерні глушники.

У разі встановлення димовсмоктувачів вентиляційних і холодильних агрегатів на пере-­ криттях треба передбачити захист конструкцій будинку від ударного шуму і вібрацій. Рівні допустимого звукового тиску треба приймати згідно зі СНиП II-12.

5.3 Електротехнічні пристрої

Електротехнічні пристрої кладовищ та колумбаріїв повинні відповідати вимогам [4], СНиП 3.05.06, НПАОП 40.1-1-32.

За ступенем забезпечення надійності електричні приймачі крематоріїв, колумбаріїв і бу-­ динків трауру треба відносити до II категорії згідно з [4]. Інші будинки та споруди, а також зовнішнє освітлення за ступенем забезпечення надійності треба відносити до III категорії згідно з [4]. Забез-­ печення електропостачання устаткування пожежної автоматики - за І категорією надійності згідно з [4].

У будинках кладовищ та колумбаріях увідно-розподільне устаткування треба розташовувати у приміщеннях, що запираються, або в місцях, зручних для обслуговування та недоступних для відвідувачів.

У ритуальних залах, вестибюлях, службових приміщеннях треба передбачати приховану електропроводку з ізоляцією згідно з ДСТУ 4499-1 або ДСТУ 4549-1. У технічних приміщеннях доз-­ волено використовувати відкриту електропроводку.

Вся територія кладовища має бути освітленою.

Освітленість повинна бути не меншою ніж 0,5 лк/м².

Освітлення приміщень будинків і споруд кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28.

Керування мережами зовнішнього освітлення треба здійснювати централізовано.

Прокладання кабелів через територію секторів не допускається.

5.4 Зв'язок і сигналізація

Усі будинки кладовищ треба обладнувати радіотрансляцією, сигналізацією (охоронною і пожежною), внутрішнім селекторним зв'язком, за необхідності - системою службового телебачення та додатковими лініями для формування комп'ютерних мереж та телефонізувати.

3 метою контролювання за порядком кремації треба забезпечити встановлення відеока- мери у кремаційному залі, об'єктив якої спрямований на кремаційну піч з передаванням відеосиг- налу для запису та зберігання на сервері органів місцевого самоврядування.

У ритуальних залах треба передбачати систему звукофікації, що забезпечує відтворення звукозапису.

Охоронну сигналізацію в будинках треба передбачати у відповідності з завданням на проек­- тування.

Для зв'язку з працівниками на ділянках кладовища, диспетчерської, зв'язку з ведучими ритуалу і водіями за потреби дозволено застосовувати радіотелефонний місцевий зв'язок.

5.5 Газопостачання

Газопостачання будинків кладовищта колумбаріїв треба проектувати згідно з ДЬН В.2.5-20.

Газопостачання крематоріїв треба здійснювати від розподільних газопроводів високого чи середнього тиску.

11

ДБН Б 2.2-1:2008

6 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

У проектах будинків і споруд кладовищ і колумбаріїв треба передбачати заходи з пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9 та іншими нормативними документами.

Заборонено споруджувати будинки кладовищ та колумбаріїв нижче 1 ступеня довговічності і II ступеня вогнестійкості. Приміщення оснащуються первинними засобами пожежогасіння відпо-­ відно до вимог НАПБ А.01.001.

Протипожежні розриви між будинками і спорудами кладовищ встановлюють залежно від призначення, категорії за вибухопожежною і пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості будинків відповідно до вимог ДБН 360, СНиП ІІ-89, ДБН Б.2.4-1.

У разі розміщення на ділянках кладовищ газорозподільних пунктів чи місткостей для збері-­ гання зрідженого газу треба передбачати протипожежні розриви й інженерні засоби попередження поширення полум'я, як для газосховищ, згідно з вимогами протипожежних норм.

Поверхня стін і стель ритуальних залів та крематорію повинна бути виконана з негорючих матеріалів.

Під час проектування будинків та споруд кладовищ визначають їх частини, які мають бути протипожежними відсіками та відокремлюють їх протипожежними перешкодами відповідно до ДБН В.1.1-7.

Усі приміщення, крім холодильних камер, санітарних вузлів, душових треба обладнувати автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-13. В приміщенні з постійним перебуванням людей треба передбачати розташування апаратури приймальних станцій автома­- тичної пожежної сигналізації.

Під час блокування ритуальних і кремаційних приміщень треба обов'язково передбачити їх поділ протипожежною стіною І типу; за наявності у крематорії приміщення (кімнати) для спосте-­ реження за завантаженням для близьких родичів зал завантаження повинен бути відокремлений від залу печей протипожежною стіною І типу, а приміщення для спостереження від залу завантаження - заскленою перегородкою.

Усі будинки треба обладнати аварійним освітленням для забезпечення евакуювання людей під час пожежі згідно з ДБН В.2.5-28.

6.10 Повітроводи і стінки шумоглушників треба виконувати з негорючих матеріалів.

12

ДБН Б 2.2-1:2008

ДОДАТОК А (довідковий)

РОЗРАХУНКОВІ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ І НОРМИ ПОВІТРООБМІНУ

Таблиця А.1

Приміщення

Темпера­тура в

приміщен-нях, С°

Кратність повітрообміну на 1 год

Примітка

приплив

витяжка

Вестибюль

12

2

-

Ритуальні зали

16

20 м³ на одну людину

теплий період не вище 25°С

Приміщення очікування для родичів померлого

16

3

3

Кімната для відпочинку ведучого ритуалу

16

2

1,5

Радіовузол

16

-

1

Кімнати медичної допомоги

20

2

1,5

Кабінети адміністрації

18

1,5

1,5

Комори

12

-

0,5

Приймальне приміщення

15

2

2

Кімната реєстратора

18

1,5

1,5

Холодильна камера

4

10 (доба)

10 (доба)

Машинне відділення

15

3

3

Передпічний простір

15

3

3

Кремаційний зал