НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Система надійності та безпеки у будівництві

НАСТАНОВА

ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ

(EN 1990:2002, IDN)

ДСТУ-Н Б В.1.2-13:2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2009

ПЕРЕДМОВА

1 ВНЕСЕНО:

Державне підприємство Технічний комітет з стандартизації "Арматура для залізобетонних

конструкцій"

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Болабко, Ю. Климов, д-р. техн. наук

(науковий керівник), Р. Піскун

ЗА УЧАСТЮ: Науково-виробниче товариство СКАД СОФТ (А. Перельмутер, д-р. техн. наук)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2008 р. та від 30.04.2009 р. №176 щодо зміни позначення та назви

3 Національний стандарт відповідає EN 1990 Eurocode - Basis of structural design

EN 1990 Єврокод - основи проектування конструкцій

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей документ ідентичний EN 1990 Eurocode - Basis of structural design EN 1990 Єврокод -основи проектування конструкцій

Організація, відповідальна за цей документ, - Державне підприємство Технічний комітет з стандартизації "Арматура для залізобетонних конструкцій"

При виданні документа не внесено редакційних змін в українськомовний варіант відносно оригіналу.

ЗМІСТ

с.

ВступVI

Основи програми Єврокодів1

Статус та сфера застосування Єврокодів2

Національні стандарти, що імплементують Єврокоди3

Зв'язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs and ETAs) для виробів3

Додаткова інформація щодо EN 19904

Національний Додаток до EN 19904

Розділ 1 Загальні положення5

1.1 Сфера застосування5

1.2 Нормативні посилання5

1.3 Припущення6

1.4 Відмінності між Принципами та Правилами використання6

1.5 Терміни та визначення7

1.5.1 Загальні терміни, які використовуються у EN 1990 - EN 19997

1.5.2 Спеціальні терміни, які відносяться до розрахунку в цілому8

1.5.3 Терміни, що мають відношення до дій10

1.5.4 Терміни, що мають відношення до властивостей матеріалів та виробів13

1.5.5 Терміни, що мають відношення до геометричних даних13

1.5.6 Терміни, що мають відношення до конструктивного розрахунку14

1.6 Символи15

Розділ 2 Вимоги18

2.1 Основні вимоги18

2.2 Керування надійністю19

2.3 Проектний термін експлуатації20

2.4 Довговічність21

2.5 Керування якістю21

Розділ 3 Принципи розрахунку за граничними станами22

3.1 Загальні положення22

3.2 Розрахункові ситуації22

3.3 Граничні стани за несучою здатністю22

3.4 Граничні стани за експлуатаційною придатністю23

3.5 Розрахунок за граничним станом24

Розділ 4 Базові перемінні24

4.1 Дії та види впливу навколишнього середовища24

4.1.1 Класифікація дій24

4.1.2 Характеристичні значення дій25

4.1.3 Інші репрезентативні величини перемінних дій26

4.1.4 Представлення дії, пов'язаної зі втомою27

4.1.5 Представлення динамічних дій27

4.1.6 Геотехнічні дії28

4.1.7 Вплив навколишнього середовища28

4.2 Властивості матеріалів та виробів28

4.3 Геометричні дані29

Розділ 5 Конструктивний розрахунок та проектування за допомогою випробувань30

5.1 Конструктивний розрахунок30

5.1.1 Конструктивне моделювання30

5.1.2 Статичні дії30

5.1.3 Динамічні дії30

5.1.4 Розрахунок при пожежі31

5.2 Проектування з допомогою випробувань32

Розділ 6 Перевірка за методом часткових коефіцієнтів32

6.1 Загальні положення32

6.2 Обмеження33

6.3 Розрахункові величини33

6.3.1 Розрахункові величини дій33

6.3.2 Розрахункові величини впливу дій33

6.3.3 Розрахункові величини властивостей матеріалу або виробу34

6.3.4 Розрахункові величини геометричних даних35

6.3.5 Розрахункова міцність35

6.4 Граничні стани за несучою здатністю36

6.4.1 Загальні положення36

6.4.2 Перевірки статичної рівноваги та опору37

6.4.3 Комбінація дій (за винятком перевірки на втому)37

6.4.3.1 Загальні положення37

6.4.3.2 Комбінації дій для стійких або перехідних розрахункових ситуацій (фундаментальні комбінації)38

6.4.3.3 Комбінації дій для випадкових розрахункових ситуацій39

6.4.3.4 Комбінації дій для сейсмічних розрахункових ситуацій39

6.4.4 Часткові коефіцієнти для дій та комбінації дій39

6.4.5 Часткові коефіцієнти для матеріалів та виробів39

6.5 Граничні стани за експлуатаційною придатністю39

6.5.1 Перевірки39

6.5.2 Критерії за експлуатаційною придатністю40

6.5.3 Комбінація дій40

6.5.4 Часткові коефіцієнти для матеріалів41

Додаток А1 (обов'язковий) Використання для будівель та споруд42

А1.1 Область використання42

А1.2 Комбінації дій42

А1.2.1 Загальні положення42

А1.2.2 Величини коефіцієнтів ψ42

А1.3 Граничні стани за несучою здатністю42

А1.3.1 Розрахункові величини дій в постійних та перехідних розрахункових ситуаціях42

A1.3.2 Розрахункові величини дій в випадкових та сейсмічних розрахункових ситуаціях46

А1.4 Граничні стани за експлуатаційною придатністю46

А1.4.1 Часткові коефіцієнти для дій46

A1.4.2 Критерії експлуатаційної придатності47

А1.4.3 Деформації та горизонтальні переміщення47

А1.4.4 Вібрації48

Додаток В (довідковий) Керування конструктивною надійністю будівель і споруд50

B1 Сфера та область використання50

B2 Символи50

В3 Диференціація надійності50

В3.1 Класи наслідків50

B3.2 Диференціація за величинами β51

В3.3 Диференціація завдяки заходам, які відносяться до часткових коефіцієнтів52

В4 Диференціація контролю проектування52

В5 Інспекція протягом зведення53

В6 Часткові коефіцієнти для властивостей опору54

Додаток С (довідковий) Основа для розрахунку часткового коефіцієнта та аналізу надійності55

С1 Сфера та область використання55

С2 Символи55

С3 Вступ55

С4 Огляд методів надійності56

C5 Індекс надійності β58

C6 Задані величини індексу надійності β58

C7 Підхід до калібрування розрахункових величин59

С8 Надійність верифікаційних форматів у Єврокодах62

С9 Часткові коефіцієнти в EN 199063

С10 Коефіцієнти ψ063

Додаток D (обов'язковий) Проектування з допомогою випробувань65

D1 Сфера та область застосування65

D2 Умовні позначки (символи)65

D3 Типи випробувань66

D4 Планування випробувань67

D5 Визначення розрахункових величин69

D6 Загальні принципи статистичних оцінок70

D7 Статистичне визначення окремої характеристики71

D7.1 Загальні положення71

D7.2 Оцінка через характеристичну величину71

D7.3 Пряма оцінка розрахункової величини для граничних станів за несучою здатністю73

D8 Статистичне визначення моделей опору73

D8.1 Загальні положення73

D8.2 Стандартна процедура оцінки (Метод (а))74

D8.2.1 Загальні положення74

D8.2.2 Стандартна процедура74

D8.3 Стандартна процедура оцінки (Метод (b))78

D8.4 Використання додаткових попередніх знань79

Бібліографічний довідник80

ВСТУП

Даний документ (EN 1990:2002) був підготовлений Технічним комітетом CEN/TC 250 "Будівельні Єврокоди", секретаріат якого підтримується BSI.

Цьому Європейському стандарту буде наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше жовтня 2002 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року.

Даний документ замінює ENV 1991-1:1994.

CEN/TC250 є відповідальним за всі Будівельні Єврокоди.

У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації таких країн зобов'язані здійснити імплементацію цього Європейського Стандарту: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швеція та Швейцарія.

FOREWORD

This document (EN1990:2002) has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 "Structural Eurocodes", the secretariat of wich is held by BSI.

This European Standard shall by given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by October 2002, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.

This document supersedes ENV 1991-1:1994.

CEN/TC 250 is responsible for all Structural Eurocodes.

According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Czech Republic, Denmark, Finland, France, Germany, Greece, Iceland, Ireland, Italy, Luxembourg, Malta, Netherlands, Norway, Portugal, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

НАСТАНОВА

Системи надійності та безпеки у будівництві

ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ

РУКОВОДСТВО

Системы надежности и безопасности в строительстве

ОСНОВЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ КОНСТРУКЦИЙ

EN 1990

EUROCODE - BASIS OF STRUCTURAL DESIGN

___________________________________________________________________________________________

Чинний від 2009-07-01

Основи програми Єврокодів

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у сфері будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі і узгодження технічних умов.

У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам Держав-членів, а зрештою мали замінити їх.

Упродовж п'ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники Держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка привела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.

В 1989 році Комісія та Держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Єропейської асоціації вільної торгівлі) на основі угоди1 між Комісією та CEN (Європейським комітетом із стандартизації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії Мандатів, що в результаті надало б Єврокодам в майбутньому статусу Європейського Стандарту (EN). Це пов'язує Єврокоди з поло- женнями Директив Ради і рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/ЕЕС щодо будівельних виробів – CPD - та Директив Ради 93/37/ЕЕС, 92/50/ЕЕС та 89/440/ЕЕС відносно суспільних робіт та послуг і еквівалентних директив EFTA, започаткованих, щоб допомогти заснуванню внутрішнього ринку).

Структурна програма Єврокодів включає такі стандарти, які в основному складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування конструкцій

_________________

1 Угода між Комісією Європейських Спільнот і Європейським комітетом стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами для проектування будівель і споруд (CONSTRUCT 89/019).

Background of the Eurocode programme

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Representatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980's.

In 1989, the Commission and the of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement1 between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council's Directives and/or Commission's Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products - CPD - and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

The Structural Eurocode programme comprises the following standards generally consisting of a number of

Parts: EN 1990 Eurocode: Basis of Structural Design

__________________

1 Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil

EN 1991 Єврокод 1: Дії на конструкції

EN 1992 Єврокод 2: Проектування залізобетонних конструкцій

EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій

EN 1994 Єврокод 4: Проектування сталезалі-зобетонних конструкцій

EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев'яних конструкцій

EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам'яних конструкцій

EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування

EN 1998 Єврокод 8: Проектування конструкцій при сейсмічному навантаженні

EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій

Стандарти Єврокодів визнають відповідальність регуляторних органів країн-членів та захищають їх право на призначення величин, які пов'язані з регулюванням питаннь безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються від країни до країни

Статус та сфера застосування Єврокодів

Країни-члени EU та EFTA визнають те, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:

- як засіб довести відповідність будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/ЕЕС, зокрема основній вимозі №1 - Механічна стійкість та стабільність і основній вимозі №2 - Пожежна безпека;

- як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов'язаних з ними інженерних послуг;

- як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ENs та ETAs).

Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв'язок з Тлумачними документами2 розділу 12 CPD, незважаючи на те, що вони мають різну природу з гармонізованими стандартами на вироби3.

__________________________