10.2.2. Закінчені будівництвом (реконструйовані) та такі, що підлягають приймання в експлуатацію, споруди повинні бути виконані за затвердженим проектом з дотриманням вимог СНІП, технічних умов та інших нормативних документів.

10.2.3. Пуску очисних споруд в експлуатацію зі скиданням води у водойму повинна передувати їх пробна експлуатація.

10.2.4. Пробну експлуатацію очисних споруд необхідно виконувати при передбаченому проектом експлуатаційному режимі (по кількості та технології обробки стічних вод). В процесі пробної експлуатації необхідно перевірити роботоспроможність всіх очисних споруд, їх елементів, комунікацій, запірно-регулюючого та контрольно-вимірювального обладнання.

Тривалість пробної експлуатації повинна визначатись терміном досягнення стану очистки стічних вод, що задовольняє вимогам "Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами".

10.2.5. Після закінчення пробної експлуатації очисні споруди дозволяється ввести в тимчасову експлуатацію при погодженні з місцевими органами Державного санітарного нагляду. Ввід споруд в тимчасову експлуатацію повинен бути оформлений відповідним актом.

10.2.6. В процесі тимчасової експлуатації необхідно :

  • провести технологічне налагодження очисних споруд;
  • відпрацювати економічні експлуатаційні режими;
  • провести випробування споруд на проектну продуктивність та форсовані режими;
  • виявити та усунути недоліки та несправності в роботі очисних споруд, комунікацій, запірно-регулюючого та контрольно-вимірювального обладнання і т.ін.

10.2.7.Приймання закінчених будівництвом (реконструйованих) очисних споруд в постійну експлуатацію виконується Державною приймальною комісією після закінчення їх тимчасової експлуатації, проведення усесторонніх комплексних випробувань та виведення очисних споруд на нормальний експлуатаційний режим з досягненням проектної продуктивності. З моменту підписання акту Державною приймальною комісією очисні споруди вважаються введеними в експлуатацію.

10.3. Пусковий період

10.3.1. Перед вводом споруд в експлуатацію вони повинні бути випробувані та відрегульовані на чистій воді з метою виявлення та усунення будівельних дефектів. Особливу увагу необхідно приділяти роботі розподільчих, скидних, вимірювальних та дозуючих пристроїв для води і осадку, наявності апаратури та лабораторного обладнання для контролю якості проступаючої та очищеної води.

10.3.2. В тих випадках, коли водонепроникність споруд не досягається під час будівництва, необхідно приймати ряд заходів по ліквідації цього недоліку (наприклад, заповнення нещільностей в конструкції септика глинистим розчином або повторне залізніння цементним розчином.

  1. Особливу увагу необхідно приділяти ретельному регулюванню жолобів, що коливаються, та дозуючих гідравлічних сифонів. Регулювання жолобів, що коливаються, необхідно проводити врівноважуванням обох відділень жолоба, що досягається надбудовою стінок або набивкою смужок заліза або дерева на стінки більш легкого відділення. Після того, як робота споруд відрегульована на чистій воді, необхідно приступити до включення його в роботу на стічній рідині.

10.3.4. Якщо споруда не вимагає доробок, чисту воду видаляти з нього не потрібно.

10.3.5. Навантаження на споруду необхідно довести до розрахункового по витраті стічних вод та провести контроль результатів очистки.

10.3.6. Для послаблення процесу замулювання грунту навколо фільтруючих колодязів або зрошувальних труб на полях підземної фільтрації, піщано-гравійних фільтрів та фільтруючих траншей та подовження строків між черговими перекладаннями труб та перекопуванням грунту, необхідно, щоб у септиках, які вводяться в дію, по можливості швидше розпочався процес метанового бродіння, що забезпечує розкладання колоїдних речовин стічної рідини.

10.3.7. З метою отримання метанового бродіння необхідно попередньо інфікувати септик осадком, що бродить, з іншого, добре працюючого септика в кількості не менше 20...30 л мулу на 1 м3 корисного об'єму споруди. В тих випадках, коли такої можливості немає, дозволяється використання з цією метою загнившу масу давно нечищених вигрібних ям.

10.3.8. Інфікування зрілим осадком необхідно виконувати в септикові, який заповнений стічною рідиною, обережно спускаючи осадок на дно першої камери.

10.3.9. Контроль роботи септиків в пусковий період зводиться до наступного:

  • вимірювання висоти шару осадку та кірки в кожній камері;
  • визначення в санепідемстанції не менше одного разу на два місяці вмісту води в осадкові та pH;
  • визначення кількості завислих речовин, затриманих септиком.

10.3.10. Контроль роботи фільтруючих колодязів та полів підземної фільтрації, піщано-гравійних фільтрів та траншей в пусковий період полягає в:

  • спостереження за рівномірністю розподілу стічної рідини по зрошуваній площі;
  • відборі не менше одного разу на 2 місяці проб фільтрату стічних вод, що відводяться від гравійно-піщаних фільтрів та фільтруючих траншей для виконання в санепідемстанції аналізів на фізико-хімічні показники : прозорість, pH, азот, аміак, азот нітритів, азот нітратів, БПК5, колі-титр.

10.4. Поточна експлуатація

Решітки

10.4.1. Решітки забезпечують затримання великих предметів та забруднень, які містяться в стічних водах.

10.4.2. Затримані великі домішки (папір, шмаття, кістки, та ін.) при їх кількості до 0.1 м3/доб необхідно знімати з решіток вручну.

10.4.3. В процесі експлуатації решіток необхідно:

  • слідкувати за станом отворів решітки, не допускаючи їх забруднення та підпору стічної рідини;
  • вести постійний нагляд за роботою решіток та видаляти з них бруд;
  • при контейнерному вивозі (1 раз на 3...4 доби) видаляти забруднення та слідкувати за герметичністю закриття контейнерів;
  • в теплу пору року покидьки, які повинні бути вивезені, необхідно обробляти хлорним вапном.

Пісколовки

10.4.3. Пісколовки повинні забезпечувати на 85...90 % виділення з стічних вод піску та інших мінеральних домішок з розміром фракцій більше 0.25 мм.

10.4.4. При експлуатації пісколовок необхідно:

  • вести контроль за витратами стічних вод, що надходять на пісколовки, та регулювати навантаження на окремі пісколовки;
  • вимірювати шар затриманого піску;
  • видаляти з пісколовок пісок (по мірі його накопичення, але не менше, ніж через 2 доби), здійснювати його обезвожування та контролювати вивезення з території очисних споруд;
  • забезпечувати мінімальний вміст органічних домішок осадку, який видаляється з пісколовок.

10.4.5. Для ремонту, очистки та ремонту пісколовки необхідно спорожнювати не менше 1 разу на 1.5 роки.

Відстійники

10.4.6. Первинні відстійники повинні забезпечувати потрібний ефект освітлення стічних вод та ущільнення осадку. Деякі види відстійників (двоярусні, освітлювачі-перегнійники) додатково забезпечують бродіння осадку.

10.4.7. При експлуатації відстійників необхідно:

  • постійно контролювати час перебування стічної рідини в спорудах та забезпечувати рівномірність її подачі;
  • зішкрібати з кромок (водозливів) скидних лотків забруднення, які затримались на них;
  • вчасно видаляти з поверхні відстійників плаваючі речовини;
  • контролювати ефект освітлення рідини та винос осадку;
  • утримувати в справному стані та чистоті засувки, шибери та інше обладнання;
  • забезпечувати вчасне видалення осадку;
  • в двоярусних відстійниках додатково контролювати висоту шару осадку в муловій камері, не допускати утворення на поверхні щільної кірки.

10.4.8. Спорожнення відстійників для огляду, чистки та ремонту необхідно виконувати не менше 1 разу на 2...3 роки.

10.4.9. В зимовий час відстійники необхідно утеплювати.

Аеротенки

10.4.10. Аеротенки забезпечують біологічну очистку стічних вод за рахунок життєдіяльності активного мулу в аеробних умовах.

При експлуатації аеротенок необхідно:

  • підтримувати в споруді необхідну концентрацію активного мулу та вміст кисню у воді, а також задану концентрацію та процент повернення активного мулу;
  • контролювати стан мулу по його біоценозу або муловому індексу та вчасно виконувати роботи проти набухання активного мулу;
  • вести нагляд за безперебійною роботою механізмів, обладнання, повітродувок;
  • не допускати перерв в подачі повітря.

10.4.11. Кількість стічної рідини, що подається, інтенсивність подачі повітря, концентрація активного мулу та кількість розчиненого кисню повинні уточнюватись в процесі експлуатації дослідним шляхом, виходячи із складу стічної рідини, що надходить та відводиться.

10.4.12. Очищення повітроподаючих систем, внутрішніх поверхонь будівельних конструкцій та технологічних трубопроводів в аеротенці необхідно виконувати по мірі їх забруднення, але не менше одного разу на рік.

Біофільтри

10.4.13. Біофільтри використовуються для біологічної очистки стічних вод. Для очистки малої кількості стічних вод в основному застосовуються краплинні біофільтри з звичайною вентиляцією.

10.4.14. При експлуатації біофільтрів необхідно:

  • забезпечувати подачу на фільтри заданої кількості стічної рідини та її рівномірний розподіл;
  • регулярно оглядати та очищати водо- та повітророзподільчих пристроїв;
  • забезпечувати вчасне промивання піддонного простору та каналів;
  • контролювати стан завантаження;
  • вести технологічний та лабораторний контроль роботи фільтра.

10.4.15. Перед завантаженням матеріал завантаження (за винятком пластмас) необхідно піддавати випробуванням:

  • тиск не менше 0.1 МПа, насипної щільності до 1000 кг/м3;
  • не менше ніж п'ятикратне просочування насиченим розчином сірчанокислого натрію;
  • не менше десяти циклів випробувань на морозостійкість;
  • кип’ятіння на протязі 1 год. в 5 %-ному розчині соляної кислоти, маса якої повинна перевищувати масу матеріалу, що випробовується, за три рази.

10.4.16. Після випробувань матеріал завантаження не повинен мати помітних пошкоджень та його маса не повинна зменшуватись більше ніж на 10 % від початкової.

10.4.17. Завантаження фільтрів по висоті повинне бути виконане з промитого матеріалу однакової крупності та він повинен витримувати температуру від 6 до 30 оС без втрати міцності.

10.4.18. При появі на поверхні біофільтрів місць застоювання рідини необхідно розпушити матеріал завантаження в заболоченому місці. Якщо при цьому фільтрація не покращилась, то необхідно зняти верхній шар матеріалу завантаження та замінити його свіжопромитим. Промивку необхідно проводити поза біофільтром.

10.4.19. Профілактичну промивку або заміну шару завантаження біофільтрів необхідно здійснювати не менше одного разу на два роки, повну заміну завантаження - один раз на 6...8 років.

10.4.20. Температура води, що подається на біофільтри, повинна бути не менше 6 оС.

10.4.21. Перерви в зрошенні завантаження зимою не повинні бути більше 2 год.

Компактні установки

10.4.22. Компактні установки використовуються для біологічної очистки стічних вод та аеробної стабілізації активного мулу.

10.4.23. Експлуатацію компактних установок заводського виготовлення необхідно здійснювати у відповідності до інструкцій заводів--виробників.

10.4.24. При експлуатації компактних установок необхідно:

  • забезпечувати безперебійну роботу механізмів та обладнання;
  • не допускати перерв в подачі повітря;
  • проводити фізико-хімічні та бактеріологічні аналізи для визначення ефективності роботи очисних споруд;
  • щоденно контролювати концентрацію активного мулу, муловий індекс та, при необхідності, видаляти надлишковий активний мул;
  • слідкувати за роботою розподільчих систем, забезпечуючи рівномірну подачу стічних вод з вікон розподільчого лотка;
  • очищати решітки від забруднень.

10.4.25. Зупинка аераторів та повітродувок для огляду та ремонту допускається не більше ніж на 2 рік.

10.4.26. Концентрація мулу в камері аерації вважається нормальною, якщо після 30 хв. відстоювання вміст мулу, що осів, складає 10...70 % об'єму всієї рідини. Якщо кількість мулу, що осів, більша, то необхідно частину надлишкового мулу видалити. За один раз необхідно видаляти не більше 30 % загального об'єму мулу в споруді.

10.4.27. Збірний лоток очищеної води необхідно щоденно чистити щіткою, стінки відстійника та стінки камери аерації - один раз на тиждень.

10.4.28. Вода на поверхні відстійника повинна бути прозорою, вільною від завислих частинок та без запаху, рівень активного мулу в відстійнику повинен бути на глибині не менше 40...50 см від поверхні води.

10.4.29. Стан електродвигунів (аераційних роторів, повітродувок, насосів та ін.) необхідно перевіряти щоденно у відповідності до правил експлуатації електроустановок.

10.4.30. В зимовий час установку необхідно утеплювати для запобігання замерзання води в ній. В покритті повинні бути отвори для проведення робіт по догляду.

10.4.31. Все заходи по догляду, роботі та спостереженню за установками повинні бути відображені в спеціальному виробничо-контрольному журналі.

Циркуляційні окислювальні канали

10.4.32. Циркуляційні окислювальні канали забезпечують біологічну очистку без попереднього відстоювання та бродіння осадку.

10.4.33. Експлуатація окислювальних каналів здійснюється аналогічно компактним установкам. При експлуатації окислювальних каналів необхідно:

  • забезпечувати вчасне повернення та видалення надлишкового активного мулу;
  • вести спостереження за дозою мулу по об'єму. Надлишковий активний мул видаляють при дозі по об'єму біля 70 % після півгодинного відстоювання;
  • вчасно видаляти плаваючі предмета та речовини;
  • очищати решітку, водозлив випускного пристрою, лотки та збірні жолоби від забруднень;
  • не допускати перерв в роботі механічних аераторів;
  • вести нагляд за механізмами та обладнанням, виконувати роботи до усунення всіх помічених несправностей.