---

на закінчення будівництва квартири власними силами не є підставою

для виселення його з сім'єю з жилого приміщення, яке він має

звільнити у зв'язку з поліпшенням житлових умов, до закінчення

будівництва і прийняття будинку в експлуатацію та включення до

складу житлового фонду.

20. Відповідно до ст. 54 ЖК ( 5464-10 ) право вимагати

надання ізольованого жилого приміщення, що звільнилось у квартирі,

де проживають два наймачі і більше, мають ці наймачі. Члени їх

сім'ї самостійно таким правом не користуються.

21. За змістом ст. 54 ЖК ( 5464-10 ) право наймача на

вивільнене жиле приміщення в квартирі, в якій проживало декілька

наймачів, виникає й у тому разі, коли це приміщення було

самовільно переобладнане в ізольовану квартиру.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в такій квартирі,

надається тому з її наймачів, який потребує поліпшення житлових

умов, незалежно від того, чи перебуває він на квартирному обліку

або від часу взяття на нього. Тільки за відсутності такого наймача

або його прохання про передачу приміщення воно може бути передано

іншому з них.

22. У тих випадках, коли в жилому приміщенні, з якого дитина

вибула на виховання, не залишились проживати члени її сім'ї і це

приміщення було надано іншим громадянам або коли вселення в нього

є неможливим з інших причин, після закінчення строку виховання їй

у позачерговому порядку відповідно до п. 3 ст. 71 ЖК ( 5464-10 )

надається жиле приміщення виконкомом місцевої ради за останнім

постійним місцем проживання.

У разі відмови в наданні жилого приміщення особам, які мають

право на його позачергове одержання, судом вирішується спір про

надання жилого приміщення, а не про встановлення черговості.

23. Якщо в складі сім'ї, що проживає в комунальній квартирі,

є особа, яка відповідно до ст. 49 ЖК ( 5464-10 ) користується

правом на додаткову жилу площу, то наймачу може бути надано

ізольоване жиле приміщення, що звільнилось у цій квартирі, й у

тому разі, коли загальний розмір жилої площі буде перевищувати

норму, встановлену ст. 47 ЖК, але не більше, ніж на додаткову жилу

площу, на яку має право ця особа.

24. Обмін жилого приміщення, наданого з урахуванням права

члена сім'ї на додаткову жилу площу, на інше відповідне жиле

приміщення не позбавляє цього члена сім'ї права на додаткову жилу

площу в приміщенні, одержаному в порядку обміну. Зокрема, це його

право має враховуватися при вирішенні позову про зміну договору

найму жилого приміщення, одержаного в порядку обміну.

25. Правила ч. 3 ст. 168 ЖК ( 5464-10 ) про можливість

розірвання за вимогою наймодавця укладеного на невизначений строк

договору найму жилого приміщення в будинку, що належить

громадянину, лише за умови, що займане наймачем приміщення

необхідне для проживання наймодавця та членів його сім'ї (з

попередженням про розірвання договору за три місяці) не суперечать

положенням Закону "Про власність" ( 697-12 ) щодо здійснення

громадянином права приватної власності. В даному разі йдеться не

про встановлення обмежень власнику розпоряджатися своїм майном, а

про виконання зобов'язань, котрі виникли внаслідок розпорядження

власником своїм майном.

26. Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України,

даними у п.10 постанови від 12 квітня 1985 р. N 2 ( v0002700-85 ),

наймачу або члену його сім'ї, який був відсутнім без поважних

причин понад зазначені у ст. 71 ЖК ( 5464-10 ) строки, суд вправі

відмовити з цих підстав у задоволенні позову про виселення,

вселення, обмін, поділ жилого приміщення, незалежно від того, чи

було пред'явлено зустрічний позов про визнання позивача таким, що

втратив право на жиле приміщення.

27. Відповідно до п. 2 ст. 71 ЖК ( 5464-10 ) і п. 14

постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р.

N 2 ( v0002700-85 ) за громадянами, відсутніми в місці постійного

проживання за умовами й характером роботи (екіпажі суден,

працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій, інші

працівники, діяльність яких пов'язана з постійним пересуванням),

зберігається право користування жилим приміщенням на період цієї

роботи. Вони можуть бути визнані на підставі ст. 107 ЖК

такими, що втратили це право, в разі одержання жилої площі,

вселення на жилу площу членів сім'ї або в інших випадках

забезпечення їх жилою площею для постійного проживання.

28. Положення п. 6 Правил обміну жилих приміщень в

Українській РСР (затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 31

січня 1986 р. N 31 ( 31-86-п ) щодо необхідності певних родинних

зв'язків при проведенні обміну на підставі ст. 81 ЖК ( 5464-10 )

не суперечить змісту цієї статті, оскільки Правила прийняті у

відповідності зі статтями 84, 89 ЖК.

Норми житлового законодавства (ст. 81 ЖК ( 5464-10 ), ст. 5

указу Президії Верховної Ради УРСР від 21 грудня 1983 р. "Про

порядок введення в дію Житлового кодексу УРСР" ( 6236-10 ) про

обмін жилого приміщення, щодо права наймача або члена його сім'ї в

установленому порядку провести обмін жилої площі, що припадає на

нього, в тому числі суміжної кімнати або частини кімнати, з

наймачем іншого жилого приміщення за умови, що той, хто в'їжджає в

порядку обміну, вселяється як член сім'ї тих, що залишилися

проживати в цьому приміщенні, не поширюється на власників жилих

приміщень і членів їх сім'ї.

Згідно зі ст. 116 ( 5464-10 ) ЖК позови про зобов'язання

осіб, які систематичним порушенням правил співжиття роблять

неможливим спільне з ними проживання, провести обмін займаного

жилого приміщення на інше, зазначене заінтересованою в обміні

стороною, можуть заявлятись наймодавцем та іншими заінтересованими

особами, в тому числі наймачем іншого жилого приміщення в квартирі

чи будинку.

29. Правила ст. 80 ЖК ( 5464-10 ) щодо примусового обміну

жилого приміщення в судовому порядку в разі відсутності згоди між

членами сім'ї не поширюються на обмін жилого приміщення, що

належить їм на праві приватної власності. Вони регулюють тільки

правовідносини між членами сім'ї наймача жилих приміщень у

державному або громадському житловому фонді.

Статтею 80 ЖК ( 5464-10 ) і п. 2 Правил обміну жилих

приміщень ( 31-86-п ) встановлено загальне правило, за яким на

вимогу члена сім'ї наймача може бути проведено примусовий обмін

займаного сім'єю наймача жилого приміщення в будинку державного і

громадського житлового фонду з наймачем іншого жилого приміщення в

будинку зазначеного фонду або з членом житлово-будівельного

кооперативу. Разом з тим не суперечитиме цим правилам і обмін з

власником жилого приміщення, проведений за згодою сторони, якої

він стосується. Відчуження жилого приміщення при такому обміні

провадиться в нотаріальному порядку після постановлення рішення

суду про обмін.

30. При примусовому обміні (крім обміну на підставі ч. 2 ст.

116 ЖК ( 5464-10 ), як правило, не повинно допускатися погіршення

житлових умов відповідачів і мають враховуватись інтереси й такі,

що заслуговують на увагу, доводи членів сім'ї наймача, зокрема,

вік, стан здоров'я та інші особливі обставини. Разом з тим не

можуть братись до уваги доводи відповідачів про відсутність у

надаваному приміщенні умов, яких не було в жилому приміщенні, що

обмінюється.

31. На підставі статей 80, 116 ЖК ( 5464-10 ) примусовий

обмін може бути проведено не лише шляхом обміну спірного жилого

приміщення на різні приміщення, а й шляхом зобов'язання

відповідача перейти проживати в інше приміщення, якщо наймач

останнього переходить у спірне жиле приміщення як член сім'ї осіб,

які там залишаються.

32. Відмова у згоді на обмін жилого приміщення або у видачі

відповідного ордера з тих мотивів, що будинок підлягає

капітальному ремонту, може відповідно до п. 5 ст. 86 ЖК

( 5464-10 ) бути визнана обгрунтованою лише в разі, коли

обмінюване жиле приміщення підлягає переобладнанню або

переплануванню.

33. Суд не може задовольнити вимогу про визнання незаконною

відмови у дачі згоди на обмін наймачем жилого приміщення в Україні

на жиле приміщення за її межами, оскільки ЖК ( 5464-10 ) та інші

акти законодавства України про обмін жилих приміщень діють у межах

її території, а міжнародні угоди іншого не передбачають.

34. Виходячи з правил ст. 63 ЖК ( 5464-10 ) жиле приміщення,

що виділяється при зміні договору найму жилого приміщення на

вимогу члена сім'ї наймача (ст. 104 ЖК), не може бути меншим рівня

середньої забезпеченості жилою площею в даному населеному пункті

за загальним розміром, а не за часткою жилої площі, яка припадає

на кожного із членів сім'ї, що виділяються.

35. Якщо при виселенні з наданням іншого жилого приміщення на

сім'ю, що проживала в жилому приміщенні, з якого провадиться

виселення, як виняток із загального правила надано дві квартири

за одним ордером і укладено один договір їх найму, обмін кожної з

цих квартир до зміни договору може бути проведено за письмовою

згодою членів сім'ї наймача, що проживають у цих квартирах (ст.

79 ЖК ( 5464-10 ), і примусовий обмін має провадитися також за їх

участю (ст. 80 ЖК). У тому разі, коли на кожну з цих квартир

видавався окремий ордер, право на жилу площу в ній і на проведення

обміну набувають особи, вказані в ордері.

Правила ч. 2 ст. 50 ЖК ( 5464-10 ) про те, що при наданні

жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами

різної статі, старшими дев'яти років, крім подружжя, та відповідні

положення підпункту 7 п. 13 Правил обліку громадян, які потребують

поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень

( 470-84-п ), можуть бути підставою для відмови у позові члена

сім'ї наймача про укладення з ним окремого договору найму (ст. 104

ЖК) в тому разі, коли поділ жилого приміщення за цим позовом

призвів би до спільного проживання зазначених осіб різної статі.

Належність членів сім'ї наймача жилого приміщення до осіб,

які потребують поліпшення житлових умов, є перешкодою для

задоволення судом позову про поділ цього приміщення в тому разі,

коли необхідність у постановці когось із них на облік для

поліпшення житлових умов виникне в результаті виділу позивачеві

ізольованого жилого приміщення, а до цього підстав для постановки

на квартирний облік не було.

36. Те, що чинним законодавством передбачено оплату наймачем

жилого приміщення всієї корисної площі квартири, не змінює правил

ст. 104 ЖК ( 5464-10 ), згідно з якими питання про можливість

зміни договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім'ї

наймача може вирішуватись виходячи лише з розміру жилої площі.

При визначенні кола осіб, які мають право користуватися жилим

приміщенням, проживання дитини в другого з батьків не може

вважатися передбаченим п. 3 ст. 71 ЖК ( 5464-10 ) поміщенням на

виховання до родичів дітей, за якими зберігається жиле приміщення.

37. Визнання ордера недійсним з мотивів, що він виданий на

зайняте приміщення, може мати місце в тому разі, коли останнє було

зайнято правомірно. При визнанні ордера недійсним у зв'язку з

видачею його на жиле приміщення, на яке мають право інші особи (в

тому числі на його заселення), особам, що одержали цей ордер, має

надаватись інше жиле приміщення, яке за змістом ч. 2 ст. 117 ЖК

( 5464-10 ) повинно відповідати за розміром і благоустроєм

наданому за ордером.

У інших передбачених ст. 117 ЖК ( 5464-10 ) випадках

надається приміщення, що відповідає санітарним і технічним

вимогам. Воно може бути меншим від займаного і менш

благоустроєним, але разом з тим має відповідати вимогам, що

виключають визнання особи, яка в нього поселилась, такою, що

потребує поліпшення житлових умов, у тому числі у зв'язку з

проживанням в одній кімнаті осіб різної статі, старших за дев'ять

років, крім подружжя.

38. Включення за заявою наймача до ордера при поліпшенні

житлових умов осіб, які не давали згоди на звільнення жилого

приміщення, є поданням відомостей, що не відповідають дійсності;

про потребу в поліпшенні житлових умов і згідно зі ст. 59 ЖК

( 5464-10 ) тягне визнання ордера недійсним з наслідками,

передбаченими ч. 1 ст. 117 цього Кодексу.

39. Дані в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від

12 квітня 1985 р. N 2 ( v0002700-85 ) "Про деякі питання, що

виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу

України" роз'яснення щодо надання при виселенні іншого жилого

приміщення, яке має відповідати за розміром і благоустроєм

наданому, стосуються лише випадків, коли визнання ордера на

останні пов'язано з тим, що в порядку черговості було надано жиле

приміщення, право користування яким (а не переважне право на

одержання) належить іншій особі.

У тих випадках, коли жиле приміщення надано з порушенням

черговості чи з іншими порушеннями порядку й умов надання таких

приміщень, при визнанні недійсним ордера на вселення в це

приміщення (ст. 59 ЖК ( 5464-10 ) питання щодо надання особам, які

вселилися за цим ордером, іншого жилого приміщення вирішується за

загальними правилами, передбаченими ст. 117 ЖК.

Надруковано: "Юридичний вісник України", N 21 (309), 26 травня

2001 р.