8.1.7. Не допускається доступ сторонніх осіб на територію ГРС без дозволу керівництва виробничого підрозділу.

8.1.8. У приміщенні операторної ГРС повинна бути технологічна схема ГРС та комплект інструкцій з охорони праці та видах робіт згідно вимог "Правил технічної експлуатації газорозподільних станцій" (далі ПТЕ ГРС).

8.1.9. Категорично не дозволяється куріння на території ГРС та застосування відкритого вогню.

8.1.10. Зупинене на ремонт технологічне обладнання повинно бути відключене від технологічної обв'язки за допомогою силових заглушок та запірної арматури.

8.1.11. Не допускається здавання зміни оператором ГРС у разі виникнення аварійних ситуацій та при здійсненні переключень.

8.2. Проммайданчики, будівлі та споруди, технологічні трубопроводи

8.2.1. На кожну ГРС (ГРП) після закінчення будівництва і приймання її в експлуатацію приймальною комісією повинна бути заведена документація згідно з вимогами ПТЕ МГ та ПТЕ ГРС.

8.2.2. Оригінали документації за п. 8.2.1. повинні знаходитись у керівника служби, відповідального за експлуатацію ГРС (ГРП).

8.2.3. Територія проммайданчика ГРС (ГРП) повинна бути огороджена згідно з проектом. Ворота на територію ГРС (ГРП) повинні бути постійно зачиненими на замок. По периметру огорожі і на вхідних воротах повинні бути закріплені знаки безпеки згідно з ПТЕ МГ і плакати із написом “Газ! Вхід стороннім заборонений!".

8.2.4. На вхідному та вихідному газопроводі ГРС повинні бути встановлені ізолюючі фланцеві з’єднання.

8.2.5. Проммайданчик ГРС (ГРП) повинен бути захищений від ударів блискавки. Зовнішні установки (пиловловлювачі, вузол переключення, свічки тощо) повинні бути захищені від вторинних проявів блискавки шляхом приєднання їх до контуру заземлення.

8.2.6. Температура у приміщеннях ГРС, які експлуатуються без постійного чергування персоналу, повинна бути не нижчою плюс 50 С, а у приміщеннях витратомірних – плюс 200±50 С.

8.2.7. ГРС повинні мати вентиляційні системи, що забезпечують таку кратність обміну повітря:

  • у приміщенні регуляторної (блоку редукування), витратомірної і КВПіА - 3;
  • у приміщенні одоризаційної установки - 10.

8.2.8. Електроосвітлення вибухонебезпечних приміщень ГРС (ГРП) повинно бути виконане у вибухозахищеному виконанні згідно з вимогами проекту, ПУЕ та ДНАОП 0.00-1.32-01.

8.2.9. ГРС повинна мати водопостачання.

8.2.10. ГРС повинна мати оперативний технологічний зв’язок із диспетчером виробничого підрозділу і споживачем газу. Будівництво лінії зв’язку із споживачем газу здійснює споживач і він несе витрати на її утримання у працездатному стані.

8.2.11. Вогневі і газонебезпечні роботи у приміщеннях ГРС і на окремих вузлах (блоках) ГРС виконуються за умови відключеного обладнання і стравленого із нього газу бригадою у складі не менше трьох чоловік і згідно з вимогами чинних ДНАОП 0.00-5.11-85, ДНАОП 0.00-5.12-01, НАОП 1.1.23-5.06-88, а також розділу "Ремонтні роботи" цих Правил.

8.2.12. Місця витоків газу допускається виявляти за допомогою мильного розчину, переносного газоаналізатора або індикатора, індикаторного паперу і в першу чергу на фланцевих з’єднаннях, сальникових ущільненнях арматури.

8.2.13. На блочних автоматизованих ГРС повинно бути окреме приміщення, яке опалюється.

8.2.14. У приміщеннях ГРС періодично повинен виконуватись контроль наявності (концентрації) природного газу у повітрі. Концентрація газу у повітрі повинна вимірюватись:

- на ГРС із вахтовим обслуговуванням - один раз на зміну;

- на ГРС із періодичним (надомним) обслуговуванням – один раз на добу (у денний час);

- на ГРС із централізованим (об’їзним) обслуговуванням – під час відвідування ГРС, але не рідше одного разу на тиждень.

8.3 Блок редукування та блок перемикання

8.3.1. Редукування газу на ГРС повинно бути автоматичним. Як виняток допускається редукування газу в ручному режимі краном (засувкою) на байпасі на час, необхідний для усунення неполадок, заміни обладнання і у разі виникнення аварійних ситуацій. Закривна арматура на байпасі ГРС повинна бути опломбована.

8.3.2. Величина вихідного тиску газу (після блоку редукування) повинна відповідати проектним параметрам та умовам Договору на надання послуг з газопостачання. У Договорі, зокрема повинні бути визначені умови примусового обмеження газопостачання.

8.3.3. Не допускається випуск газу із імпульсної системи і задавальних пристроїв регуляторів тиску в приміщення. Випуск газу повинен виконуватись на свічку, що виведена поза приміщення регуляторної (блока редукування).

8.3.4. Регулюючі нитки блоку редукування повинні мати шумоізолююче покриття .

8.3.5 Освітлення у приміщенні вузла (блоку) редукування повинно бути у вибухозахищеному виконанні.

8.3.6. Вимикачі освітлення блоку редукування повинні бути ззовні.

8.3.7. Двері приміщення вузла редукування повинні відчинятися назовні.

8.3.8. Налагодження, запуск в роботу блоку редукування повинні виконуватись під керівництвом ІТП виробничого підрозділу, відповідального за експлуатацію ГРС.

8.4. Одоризаційні установки

8.4.1. Не допускається експлуатація ГРС з незадіяними одоризаційними установками, окрім випадків, коли угодою на газопостачання передбачена подача споживачам неодоризованого газу, та подачі споживачам природного газу, що містить природні сірчані сполуки і має інтенсивність запаху не нижче нормативної.

8.4.2. Газотранспортне підприємство несе відповідальність за забезпечення оптимального режиму одоризації газу, що подається промисловим та побутовим споживачам.

8.4.3. Режим одоризації повинен забезпечувати нормативну інтенсивність запаху газу згідно вимог чинного ГОСТ 5542.

8.4.4. Під час заправки розхідного бачка одоризаційної установки не дозволяється скидання в атмосферу парів одоранту без їх нейтралізації.

8.4.5. Експлуатація одоризаційних установок, а також роботи, пов'язані із застосуванням одоранту, повинні виконуватись згідно з вимогами нормативних документів та затвердженою керівником підрозділу Інструкції по експлуатації.

8.4.6. Для одоризації газу можуть використовуватися етилмеркаптан ((С2Н5SH), суміш природних меркаптанів (СПМ), кротоновий альдегід (2-бутеналь, С4Н6О), тетрагідротіофен (С4Н8S) або інші речовини, допущені до застосування в якості одоранту у встановленому порядку. Усі перераховані одоранти є шкідливими речовинами 2-го класу небезпеки. Основні фізико-хімічні властивості адорантів наведені у Додатку 2.

8.4.7. Приміщення одоризаційних установок і склади для зберігання одорантів повинні бути обладнані згідно з вимогами до вибухо- і пожежонебезпечних приміщень.

8.4.8. Підлога у приміщеннях, в яких здійснюється одоризація газу або зберігається одорант, повинна бути виконана із матеріалу, що не поглинає рідину.

8.4.9. У приміщеннях одоризаційних установок і в закритих складах одоранту періодично, за графіком, затвердженим керівництвом виробничого підрозділу, повинен виконуватися аналіз повітря робочої зони на вміст парів одоранту.

8.4.10. Одорант повинен зберігатись у герметично закритих посудинах (місткостях), що захищені від нагріву прямим сонячним промінням і опалювальними приладами.

8.4.11. У приміщення одоризаційних установок і у склад одоранту належить входити у відповідному протигазі.

Якщо вентиляція у цих приміщеннях постійно не працює, персонал зобов'язаний включити механічну витяжну вентиляцію не менше ніж за 15 хвилин до входу в ці приміщення і вона повинна безперервно працювати протягом всього часу перебування у них персоналу.

8.4.12. Робота з одорантом є газонебезпечною і повинна виконуватись із застосуванням протигазів, гумових чобіт, гумових рукавиць і прогумованих фартухів.

8.4.13. Відкривати бочки з одорантом належить іскробезпечним інструментом. Не дозволяється відкривати бочки з одорантом і переливати його у закритому приміщенні. Після відкриття зовнішньої пробки на бочці з одорантом, для недопущення самоспалахування пірофорів, які можуть утворитися між пробками, необхідно навколо внутрішньої пробки покласти вогку тканину.

8.4.14. Зливання одоранту у підземну місткість із бочок необхідно проводити закритим способом спеціально навченим персоналом у кількості не менше 3-х чоловік. Категорично не дозволяється використання відкритих лійок для переливання одоранту.

8.4.15. Одорант, що пролився на підлогу або на землю, необхідно негайно нейтралізувати розчином хлорного вапна, гіпохлориду натрію або марганцевокислого калію. Після обробки землі нейтралізуючою речовиною, її необхідно перекопати і вдруге полити нейтралізуючим розчином. Для попередження спалахування одоранту, розчин хлорного вапна повинен бути рідким (приготовленим без грудок).

8.4.16. Тару (бочки, контейнери тощо), звільнену від одоранту, необхідно зберігати і перевозити герметично закритою.

8.4.17. Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА одоризаційних установок повинно бути у вибухозахищеному виконанні.

8.4.18. У разі ремонту або проведення внутрішнього огляду одоризатора, необхідно повністю звільнити його від одоранту, промити або пропарити.

8.4.19. З метою попередження спалахування пірофорного заліза, яке утворюється у разі протікання етилмеркаптанів через нещільні з’єднання, необхідно систематично проводити зовнішній огляд обладнання, з'єднувальних ліній, вентилів одоризаційних установок та ретельно їх протирати.

8.5. Блок підігрівання газу

8.5.1. Трубопроводи і арматура блоку підігрівання газу повинні бути захищені тепловою ізоляцією.

8.5.2. Блоки підігрівання газу повинні бути оснащені засобами автоматики безпеки, що забезпечують надійну і безпечну їх експлуатацію. Не дозволяється експлуатація блоків підігрівання газу із несправною автоматикою безпеки.

8.5.3. Експлуатація блоку підігрівання газу повинна здійснюватись згідно Інструкції, затвердженої керівником підрозділу.

8.6. Блок очищення газу

8.6.1. На ГРС повинні застосовуватись пиловловлювачі згідно проекту, конструкція яких забезпечує очищення газу згідно вимогам ГОСТ 5542.

8.6.2. Для запобігання самозайманню пірофорних сполук в блоці очищення газу, необхідно перед розкриттям заповнити його водою або парою.

Під час закриття, огляду і очищення внутрішні стінки блоку необхідно добре змочувати водою.

8.6.3. Вилучені під час очищення блоку відкладення, що вміщують пірофорні сполуки заліза, необхідно збирати в металеву тару з водою, а після закінчення роботи негайно винести з території ГРС в спеціально відведене місце, безпечне в пожежному та екологічному відношенні.

8.6.4. Експлуатація пиловловлювачів повинна виконуватись згідно чинних нормативних документів та затвердженої Інструкції по експлуатації.

9. Газовимірювальні станції і пункти вимірювання витрати газу

9.1. Будівництво, експлуатація і ремонт газовимірювальних станцій (далі ГВС) та пунктів вимірювання витрати газу (далі ПВВГ) повинні здійснюватись згідно з вимогами проектно-кошторисної документації, нормативної документації Держстандарту України, ПТЕ МГ, НАОП 1.1.23-1.02-83, "Правил експлуатації та безпечного обслуговування засобів автоматики, телемеханіки та обчислювальної техніки в газовій промисловості України", цих Правил та інших діючих нормативних документів.

9.2. Приміщення ГВС та ПВВГ повинні мати систему опалення, яка забезпечує температуру повітря у приміщенні датчиків і вторинних приладів +200±10°С.

9.3. Вогневі і газонебезпечні роботи на ГВС та ПВВГ повинні виконуватись згідно з вимогами ДНАОП 0.00-5.11-85, ДНАОП 0.00-5.12-01 та НАОП 1.1.23-5.06-88.

9.4. Для приміщень ГВС та ПВВГ повинна бути передбачена примусова вентиляція, а у разі необхідності і кондиціювання повітря.

9.5. Електрообладнання, електроосвітлення, КВПіА ГВС та ПВВГ повинні бути у вибухозахищеному виконанні.

9.6. На ГВС та ПВВГ повинна знаходитись документація:

  • затверджена технологічна схема ГВС та ПВВГ;
  • затверджена інструкція з безпечної експлуатації технологічного обладнання, системи КВПіА, системи електроживлення тощо;
  • посадова інструкція для чергового персоналу ГВС та ПВВГ;
  • нормативні акти з охорони праці згідно з вимогами чинного в галузі НАОП 1.1.23-4.01-96;
  • ПЛАС;
  • вахтовий журнал змінного персоналу ГВС та ПВВГ;
  • інша документація, встановлена виробничим підрозділом, газотранспортним підприємством та ПТЕ МГ і ПТЕ ГРС.

9.7. Усі імпульсні трубопроводи, що не підключені до вторинних приладів повинні бути заглушені.

9.8. Персонал ГВС та ПВВГ повинен здійснювати контроль за безпекою режиму роботи технологічного обладнання, систем вимірювання, електроживлення і телемеханіки, виконувати своєчасне і правильне оформлення документації з охорони праці.

10. Підземні сховища газу

10.1. Загальні вимоги

10.1.1. Вимоги даного розділу розповсюджуються на такі об'єкти підземних сховищ газу (далі ПСГ):

  • діючий фонд свердловин;
  • під'їзні дороги до свердловин та інших об’єктів;
  • виробничо-господарські та адміністративні будівлі, допоміжні споруди та об’єкти (сантехнічні, енергозабезпечення тощо);
  • шлейфи свердловин і газозбірні колектори, технологічні трубопроводи;
  • газозбірні пункти;
  • установки комплексної підготовки газу;
  • дожимні компресорні станції (далі ДКС), компресорні станції;
  • газопровід-підключення.

10.1.2. Експлуатація та ремонт свердловин повинна виконуватися згідно з вимогами відповідних розділів ДНАОП 1.1.21-1.20-03, "Правил створення та експлуатації підземних сховищ газу в пористих пластах", "Інструкції з дослідження і визначення умов використання свердловин з між колонним тиском на ПСГ", "Методикою обстеження технічного стану свердловин з метою визначення терміну експлуатації та умов, при яких надається дозвіл на подальшу експлуатацію".

10.1.3. Експлуатаційні свердловини ПСГ повинні бути обладнані наземним та підземним обладнанням і загороджені у відповідності з проектом, який враховує вимоги "Правил створення та експлуатації підземних сховищ газу в пористих пластах", ПТЕ МГ, цих Правил та інших чинних нормативних документів.