Перша допомога: накласти вiдповiднi шини (мал. 13 та мал. 14). Якщо шин чомусь не виявилося, то, як i при переломi ключицi, руку слiд пiдвiсити на хустинцi до шiї, а потiм прибинтувати її до тулуба, але вже не пiдкладати у пiдм'язове углублення грудку. Якщо рука (при вивиху) вiдходить вiд тулуба, мiж рукою та тулубом слiд пiдкласти щось м'яке (наприклад згорток з одягу, мiшкiв тощо). До мiсця пошкодження прикласти холодний предмет. При вiдсутностi бинта або хустинки можна пiдвiсити руку на полi пiджака.
ПЕЛЕЛОМ I ВИВИХ КIСТОК КИСТI ТА ПАЛЬЦIВ РУК. При пiдозрi на перелом або вивих кiсток кистi слiд прибинтувати кисть руки до широкої (завширшки з долоню) шини так, щоб шина починалась вiд середини предплiччя, а закiнчувалася у кiнцiв пальцiв. У долоню пошкодженої руки треба покласти грудку вати, бинт тощо, щоб пальцi були трохи зiгнутi. До мiсця пошкодження слiд прикласти холодний предмет.
ПЕРЕЛОМ ТА ВИВИХ НИЖНЬОЇ КIНЦIВКИ. Ознаки – бiль у напрямку кiстки, припухлiсть, неприродна форма кiнцiвки у мiсцi, де нема суглоба (при переломi).
Перша допомога: закрiпити хвору кiнцiвку шиною, палицею, картоном або яким-небудь iншим предметом так, щоб один кiнець предмету заходив вище краю таза та пiд пахви, а другий досягав п'ятки (мал. 15).
Внутрiшня шина розташовується вiд паху до п'ятки.
Цим досягається повний спокiй усiєї нижньої кiнцiвки. По змозi шину слiд накладати так, щоб ногу не пiдiймали, а притримували її на мiсцi, та протискувати пов'язку паличкою пiд поперек, колiно або п'ятку, як це показано на мал. 15. До мiсця пошкодження слiд прикласти холодний предмет.
ПЕРЕЛОМ РЕБЕР. Ознаки – бiль при диханнi, кашлi та русi. Перша допомога:щiльно перебинтувати грудину або стягнути її рушником пiд час видоху.
УШИБИ. При впевненостi у тому, що потерпiлий отримав тiльки ушиб, а не перелом або вивих, до мiсця ушибу слiд прикласти холодний предмет (снiг, лiд, ганчiрку, що змочена водою) та щiльно забинтувати мiсце з ушибом. При вiдсутностi поранення шкiри не слiд змазувати її йодом, розтирати та накладати теплий компрес, тому що це може привести лише до пiдсилення болю.
При ушибах живота, знаходженнi у станi млостi, рiзкої блiдiстi обличчя та сильного болю слiд негайно викликати швидку допомогу для вiдправлення потерпiлого у лiкарню (можливi розриви внутрiшнiх органiв з внутрiшнею кровотечiєю). Так слiд робити i при тяжких ушибах усього тiла внаслiдок падiння з висоти.
РОЗТЯГНЕННЯ ЗВ'ЯЗОК. При розтягненнi зв'язок, наприклад, при пiдвертаннi стопи, ознакою цього є рiзкий бiль у суглобi та припухлiсть, перша допомога полягає у прикладеннi холодного предмету, щiльному забинтовуваннi та спокої.
8. Перша допомога при опiках
Опiки бувають трьох ступенiв, починаючи вiд легкого почервонiння до тяжкого омертвiння великих частин шкiри, а iнодi i бiльш глибоких тканин.
При тяжких опiках треба дуже обережно зняти з потерпiлого одяг та взуття, краще їх розрiзати. Рана вiд опiку, якщо вона забруднена, починає загноюватися i довго не заживає. Тому не можна торкатись рукою обпеченої частини шкiри чи змазувати її будь-якими мазями, маслами, вазелiном чи розчинами. Обпечену поверхню треба перев'язати так само, як усяку рану, покрити стерилiзованим матерiалом iз пакета чи чистою гладженою полотняною ганчiркою, а зверху покласти шар вати i усе закрiпити бинтом. Пiсля цього потерпiлого треба направити до лiкарського закладу.
Такий спосiб подання швидкої допомоги треба застосовувати при всiх опiках, чим би вони не були викликанi: парою, вольтовою дугою, гарячою мастикою, канiфоллю та iн. При цьому не слiд розрiзувати пузирiв, видаляти з опеченого мiсця мастику, канiфоль чи iншi смолистi речовини, якi прилипли, тому що при їх видаленнi легко зiрвати шкiру i тим самим створити сприятливi умови для зараження рани мiкробами з послiдуючим нагноєнням. Не можна також вiддирати вiд рани шматки одягу, що обгорiли та прилипли; в разi необхiдностi такi шматки одягу треба обрiзати гострими ножицями.
При опiках очей електричною дугою треба робити холоднi примочки з розчину борної кислоти та негайно направити потерпiлого до лiкаря.
При опiках, викликаних мiцними кислотами (сiрчаною, азотною, соляною), уражене мiсце повинно бути негайно старанно промито швидкотекучим струменем води з крана чи вiдра протягом 10-15 хвилин. Можна також опустити опечену кiнцiвку в бак чи вiдро з чистою водою i iнтенсивно рухати нею в водi.
Пiсля цього уражене мiсце треба промити 5-процентним розчином марганцевокислого калiя чи 10-процентним розчином питної соди (одна чайна ложка соди на склянку води). Пiсля промивання уражену частину тiла треба закрити марлею, просоченою сумiшшю рослиної олiї (льняної чи олiвкової) та вапняної води у рiвнiм спiввiдношеннi.
Якщо кислота чи її пара попала в очi або в ротову порожнину необхiдно промити чи прополоскати потерпiлi мiсця 5-процентним розчином питної соди, а якщо кислота попала в дихальнi шляхи дихати розпиленим при допомозi пульверизатора 5-процентним розчином питної соди.
В разi опiку їдкими лугами (каустичною содою, негашеним вапном) потерпiле мiсце треба старанно промити швидкотекучим струменем води протягом 10-15 хвилин. Пiсля цього потерпiле мiсце треба промити слабим розчином уксусної кислоти (3-6% об'єму) чи розчином борної кислоти (одна чайна ложка на склянку води). Пiсля промивання потерпiлi мiсця треба покрити марлею, просоченою 5-процентним розчином уксусної кислоти. Якщо кислота чи її пара попала в очi або в ротову порожнину треба промити потерпiлi мiсця 2-процентним розчином борної кислоти.
При пораненнi склом з одночасним впливом кислоти чи лугу необхiдно впевнитися в тому, що у ранi нема залишкiв скла, а потiм промити рану вiдповiдним розчином, змазати края її розчином йоду и перев'язати рану, користуючись стерильною ватою i бинтом.
При чималих опiках потерпiлого пiсля подання першої допомоги треба негайно направити до лiкаря.
Перелiченi вище розчини завжди повиннi бути в аптечцi.
9. Перша допомога при обмороженнях
Розтирати снiгом замерзлi частини тiла не рекомендується, бо у снiгу часто потрапляються дрiбнi крижинки, якi можуть подряпати обморожену шкiру i викликати нагноєння. Для розтирання замерзлих частин тiла треба застосувати сухi теплi рукавички чи суконки.
В примiщеннi обморожену кiнцiвку можна занурити в таз з водою звичайної кiмнатної температури. Поступово воду треба замiняти бiльш теплою, довiвши її до температури тiла 37 град.С.
Пiсля того, як обморожене мiсце почервонiє, його треба змазати жиром (олiєю, салом, борною маз'ю) i зав'язати теплою пов'язкою (вовняною, сукняною та iн.).
При появi на шкiрi пузирiв чи ознак омертвiння тканин не можна проводити розтирання, треба накласти стерильну пов'язку.
Пiсля перев'язки обморожену кiнцiвку треба держати трохи пiднятою, тому що це зменшує бiль i запобiгає ускладненням. Потерпiлому треба дати гарячий чай, зiгрiти його та вiдправити до медичного закладу.
10. Перша допомога при укусах
Укуси змiй да отруйних комах
Загальна дiя яду на органiзм в залежностi вiд часу, що минув пiсля укусу, характеризується: головокружiнням, нудотою, iнколи блюванням, сухiстю i гiрким смаком у ротi, збiльшенням пульсу та серцебиття, задухою та iн. В особливо тяжких випадках можуть реєструватися судороги, втрата свiдомостi, зупинка дихання (в результатi паралiчу дихального центру). Неможливiсть створення iмуних сироваток для профiлактичних щеплень робить укуси отруйних змiй та комах небезпечними для життя людини. Особливо небезпечними є укуси отруйних змiй, чорного скорпiона та каракурта.
Для лiкування укусiв отруйних змiй та комах застосовуються спецiфiчнi протиотрутнi сироватки, протизмiїнi (антiкобра, антiгюрза, антiефа) i протикаракуртова, а також полiвалентна протизмiїна сироватка, що дiє проти укусiв кiлькох видiв змiй.
Сироватку необхiдно вводити якомога швидше пiсля укусу.
Метод застосування протиотруйної сироватки простий i може бути здiйснений в польових умовах працiвниками бригад. Для цiєї мети при роботi в мiсцях, найбiльш небезпечних у вiдношеннi укусiв отруйних змiй та комах, працiвники повиннi бути забезпеченi спецiфiчними протиотрутними сироватками, засобами для iн'єкцiй та навченi робити iн'єкцiї на мiсцi.
Проте пiсля введення початкової дози протиотрутної сироватки необхiдно потерпiлого направити в медичну установу для подальшого лiкування.
Долiкарська допомога потерпiлому вiд укусiв змiй та отруйних комах, крiм прийняття заходiв для негайного введення сироватки, складається iз споживання великої кiлькостi питва (бажано чай, кофе).
При укусi змiй та отруйних комах не рекомендується накладати перетяжку вище мiсця укусу, робити розрiзи та прижигання на мiсцi укусу, давати потерпiлим спирт, вiдсасувати отруту iз ранки тощо, бо цi мiри не тiльки некориснi, а й шкiдливi i часто призводять до тяжких ускладнень.
При роботi в мiсцях, найбiльш небезпечних у вiдношеннi укусiв отруйних змiй i комах, необхiдно суворо додержувати заходiв безпеки, особливо вночi, коли отруйнi змiї й комахи найбiльш активнi. Отруйних жукiв привертає свiтло, тому свiтильники необхiдно затемнювати.
Перед сном необхiдно ретельно оглядати стелю, пiдлогу, стiнки палаток та спальнi речi. Вiд отруйних паукообразних (скорпiонiв, каракуртiв) надiйно захищає марлевий полог, кiнцi якого заправляються пiд матрац чи спальний мiшок. Зняту одежу треба туго звернути i тримати в палатцi. Перед тим, як одягнутися, одежу та взуття треба ретельно оглянути та витрусити.
Гарним засобом самозахисту вiд змiй є гумовi чи шкiрянi чоботи. Головне у попередженнi укусiв змiй та комах – обережнiсть та увага працiвникiв.
Укуси собак
При всякому укусi, навiть коли тварина на вигляд цiлковито здорова, необхiдно рани та подряпини, нанесенi твариною, рясно промитии пiнистим мильним розчином i припекти йодом, накласти пов'язку i направити потерпiлого в лiкарський заклад для прищеплень, що запобiгають подальшому розвитку захворювання. До лiкаря треба направити й осiб, котрим слюна скаженої тварини потрапила на шкiру, в нос, очi чи рот.
Заразний початок знаходиться в слинi скаженої тварини i може передаватися iншим тваринам та людинi. Пiсля укусу проходить перiод зовнiшнього благополуччя тривалiстю вiд 10 днiв до 3 мiсяцiв.
Хвороба починається з нудоти, розладнання сну, загальної тривоги, судорожного скорочення дихальних м'язiв та м'язiв горлянки. Спостерiгається розладнання дихання та затруднене ковтання. Мiсце укусу може болiти та нагноюватись.
Тварина, яка покусала, потрiбна знаходитись пiд ветнаглядом до виключення наявностi сказу.
11. Перша допомога при млостi, тепловому i сонячному ударi.
При млосному станi (запамороченнi, нудотi, стискуваннi в грудях, нестачi повiтря, затемненнi в очах) потерпiлого треба покласти, опустити голову та пiдняти ноги, дати випити холодної води та нюхати ватку, яку треба змочити нашатирним спиртом. Не треба класти на голову примочки i льод. Так само треба зробити, якщо млость вже настала.
При тепловому i сонячному ударi, коли людина, яка працює в спекотному примiщеннi, на сонцi чи в задушливу безвiтряну погоду, вiдчує раптову слабiсть, головну бiль, головокружiння, вона повинна бути негайно виведена на свiже повiтря чи у тiнь.
При появленнi рiзких ознак недомогання (слаба серцева дiяльнiсть – частий, слабий пульс, непритомний стан, поверхневе, слабке дихання, судороги) необхiдно перенести потерпiлого iз задушливого примiщення в прохолодне мiсце, покласти, роздягнути, охолодити тiло, змочити голову та груди холодною водою.
При припиненнi дихання чи рiзкому його розладнаннi треба робити штучне дихання.
При отруєннi отруйними газами, у тому числi чадним, природним газом, парами бензину та тощо виникає головна бiль, гомiн у вухах, головокружiння, нудота, блювання, спостерiгається втрата свiдомостi, рiзке послаблення дихання, розширення зiниць.
При появi таких ознак треба негайно винести потерпiлого на свiже повiтря та органiзувати подачу кисню для дихання. Одночасно необхiдно вiдразу визвати лiкаря. В усiх випадках при отруєннi отруйними газами необхiдно дати потерпiлому випити велику кiлькiсть молока.
12. Транспортування потерпiлого
При пiд'йомi, перенесеннi та перевезеннi потерпiлого необхiдно не причиняти йому болю, не турбувати, не допускати трясiння, не придавати йому незручного або небезпечного положення. При змозi слiд знайти помiчникiв та перенести потерпiлого на носилках. Пiднiмати та укладати на носилки потерпiлого слiд злагоджено, краще по командi. При цьому тi, хто пiдiймають потерпiлого, повиннi стояти на одному i тому ж колiнi та пiдсовувати руки пiд голову, спину та ноги стiльки, щоб пальцi зпiд потерпiлого з'явилися з iншого боку. Треба намагатися не переносити потерпiлого до носилок, а тiльки трохи пiдняти його з землi та пiдставити носилки пiд нього. Особливо це важливо при рiзних переломах. У цих випадках треба, щоб хтось тримав мiсце перелому. При переломi хребта, якщо носилки м'якi, а також при переломi нижньої щелепи, якщо потерпiлий задихається, треба покласти потерпiлого обличчям донизу. По рiвному мiсцю потерпiлого несуть уперед ногами, а при пiд'йомi вгору або по драбинi – головою вперед. Носилки треба нести у горизонтальному положеннi.
Щоб запобiгти поштовхам та не розгойдувати носилки, тi, хто надають допомогу, повиннi йти не у ногу, з трохи зiгнутими колiньми та пiднiмати ноги якомога менше. При знiманнi потерпiлого з носилок, брати його треба у такий же спосiб, як i при пiдняттi його для укладання на носилки. При перенесеннi носилок з потерпi–лим на велику вiдстань слiд використовувати лямки, прив'язанi до ручок носилок, перекинувши лямки через плече. При перевезеннi тяжко потерпiлого треба, при можливостi, покласти його (не перекладаючи) у повозку або машину на тих же носилках, пiдстелити пiд них солому, сiно тощо. Перевозити потерпiлого слiд обережно, запобiгаючи трясцi.
13. Перша допомога при попаданнi стороннього тiла
При попаданнi стороннього тiла у шкiру або пiд нiготь видаляти його можна тiльки у тому випадку, коли є впевненiсть у тому, що це можна буде зробити легко та повнiстю. При будь-яких ускладненнях необхiдно звертатися до лiкаря. Пiсля видалення стороннього тiла треба змазати мiсце поранення йодною настойкою та накласти пов'язку.
