Метою епідеміологічного обстеження території, що проводиться методом опитування при подвірних обходах, є з'ясування інтенсивності контакту населення з кліщами-переносниками вірусу КВЕ. Опитування населення проводиться таким чином, щоб охопити мешканців всіх населених пунктів на території обслуговування за 5 років.
Для встановлення інтенсивності контакту населення з кліщами-переносниками вірусу КВЕ мають значення два основних фактори - ділянки лісового масиву, що найчастіше відвідуються, і частота присмоктування кліщів до людей.
До ділянок лісового масиву, що найчастіше відвідуються, відносяться, в першу чергу, місця тривалого перебування людей за виробничою необхідністю або з оздоровчою метою (шкільні табори, будинки відпочинку, туристичні бази, кемпінги, мотелі тощо), місця масових виїздів населення з господарсько-побутовими намірами (збір ягід, грибів, хмизу, заготівля дров, трав, сінокіс тощо), місця колективних виїздів окремих організацій, підприємств, установ на вихідні і святкові дні (найбільш популярні туристичні маршрути тощо). Дані про місцезнаходження і приблизні межі ділянок лісового масиву, що найчастіше відвідуються, можна встановити у адміністрації організацій і установ, де працюють професійно загрозливі контингенти. Про розміщення об'єктів оздоровлення і організованого відпочинку - у адміністрації відомств, підприємств, організацій, кооперативних і інших товариств, яким вони належать, або у виконкомі, сільраді тощо.
Відомості про частоту присмоктування кліщів також одержують при опитуванні населення. Опитування населення повинно проводитися не рідше 1 разу в епідсезон і його доцільно виконувати в кінці епідсезону.
При опитуванні населення з'ясовуються такі дані: прізвище, ім'я, по-батькові, вік, стать, фах (вид занять) особи, яку опитують, відомості про профілактичну імунізацію проти КВЕ (вакцинація, ревакцинація, дата останнього щеплення), частота відвідування (за місяць, сезон) лісу, ділянки лісу, які відвідувалися опитуваним, частота присмоктування (нападу) кліщів на цю особу по кожній ділянці лісу окремо; мета відвідування цієї ділянки лісу, використання опитуваним під час відвідування лісу захисного одягу.
Додаткові відомості про ділянки лісу, що найчастіше відвідуються, і частоту присмоктування кліщів можна одержати в амбулаторно-поліклінічних закладах, де проводиться серопрофілактика особам, що звернулися у зв'язку з присмоктуванням кліщів. Особливо велике значення ця інформація має для аналізу інтенсивності контакту з природними вогнищами міського населення з метою виявлення груп найбільшого ризику зараження.
При опитуванні необхідно керуватися ландшафтним або лісотипологічним розподілом території, прийнятим для території цього району (див. Методичні вказівки щодо організації та проведення протикліщових заходів і біологічних спостережень в природних вогнищах кліщового енцефаліту, затверджених Головним управлінням карантинних інфекцій МОЗ СРСР 02.10.87 р. № 28-6/33).
Епідеміологічний аналіз. Для епідеміологічної оцінки ситуації з КВЕ на тій чи іншій території використовуються такі основні дані і показники для кількості обстежених мешканців:
1. Кількість відвідувань лісу на 100 опитаних з точним визначенням відвіданих ділянок лісу, згідно з прийнятою в даній санепідстанції номенклатурою.
2. Кількість відвідувань кожної ділянки лісу.
3. Частота присмоктування кліщів - відношення кількості відвідувань лісу, що завершилися присмоктуванням кліщів на даній ділянці, до загальної кількості відвідувань цієї ділянки (у відсотках).
Кожний із наведених вище показників вираховується на підставі сумарних даних, одержаних у населеному пункті в цілому. Ці показники порівнюються з результатами зоологопаразитологічних і вірусологічних спостережень, що характеризують стан природних вогнищ.
Профілактика кліщового вірусного енцефаліту
З метою попередження заражень людей вірусом КВЕ застосовуються заходи неспецифічної і специфічної профілактики.
1. До заходів неспецифічної профілактики відносяться:
1.1. Організація та проведення заходів боротьби з кліщами-переносниками вірусу КВЕ на ділянках природного вогнища інфекції, небезпечних для зараження людей.
1.2. Забезпечення професійно загрозливих контингентів спеціальними костюмами для індивідуального захисту від кліщів.
1.3. Інформаційно-просвітницька робота з профілактики КВЕ.
2. До заходів специфічної профілактики КВЕ відносяться:
2.1. Активна імунізація загрозливих контингентів населення шляхом проведення планових профілактичних щеплень.
2.2. Проведення серопрофілактики особам, що звернулися в лікувально-профілактичні установи в зв'язку з присмоктуванням кліщів.
Неспецифічна профілактика кліщового вірусного енцефаліту
1. Організація та проведення акарицидних заходів в природних вогнищах кліщового вірусного енцефаліту:
1.1. Заходи, що спрямовані на створення умов, несприятливих для існування переносників інфекції, а саме: розчищення і благоустрій ділянок лісу (звільнення від завалів, усунення сухостою, бурелому, низькорослого чагарнику, скошування трави).
1.2. Заходи, що спрямовані на недопущення виникнення сприятливих умов для існування кліщів внаслідок виробничої або господарсько-побутової діяльності людини.
1.3. Заходи знищення (хімічні методи боротьби з кліщами), тобто протикліщові обробки території за допомогою фосфорорганічних сполук та препаратів на основі синтетичних піретроїдів, що дозволені до застосування в Україні.
1.4. Дератизаційні заходи, спрямовані на зменшення чисельності живителів кліщів-переносників.
Заходи боротьби з кліщами на території природних вогнищ кліщового вірусного енцефаліту проводяться:
а) в місцях розміщення шкільних таборів, оздоровчих закладів для дітей і дорослих;
б) в місцях постійного перебування професійно загрозливих контингентів (польові табори, бази і такі інші об'єкти), баз відпочинку і туризму, кемпінгів, мотелів, садово-городніх кооперативів тощо;
в) на ділянках лісових масивів, де найчастіше відбувається зараження кліщовим вірусним енцефалітом;
г) на ділянках лісових масивів, що найчастіше відвідуються населенням з господарсько-побутовою і іншою метою (включаючи зони відпочинку, лісопарки тощо).
При цьому на території всіх стаціонарних об'єктів (пп. а, б), розташованих у вогнищах КВЕ, обов'язково проводяться заходи, що передбачені в пп. 1.1, 1.2, і доцільно проведення заходів п. 1.4.
Заходи знищення переносників, передбачені п. 1.3 проводяться акарицидами при середній чисельності кліщів більше 0,5 на 1 прапор-км при ентомологічному обстеженні в середині травня. Враховуючи тривалість дії акарицидів на переносників кліщового вірусного енцефаліту та в залежності від результатів ентомологічного обстеження даної території необхідно передбачити можливість проведення повторної обробки протягом одного сезону. Заходам знищення кліщів підлягають також території стаціонарних та сезонних об'єктів (пп. а, б), що розташовані в межах природного вогнища кліщового вірусного енцефаліту.
Протикліщова обробка лісових масивів доцільна за епідпоказаннями і в тих випадках, коли вона може привести до значного і тривалого зниження захворюваності. До одержання необхідних даних для оцінки епіднебезпеки окремих ділянок природного вогнища кліщового вірусного енцефаліту за науково-обґрунтованою 5-бальною системою можна керуватися оцінкою даних про місця зараження захворілих на кліщовий вірусний енцефаліт за попередні 5 років. У цих випадках першочергово протикліщовій обробці підлягають ділянки лісового масиву з кількістю заражень не менше 1-2 випадки за рік на лісової площі за попередній 5-річний період.
Проведення всіх видів протикліщових заходів повинно здійснюватися під обов'язковим ентомологічним контролем. Контроль ефективності винищувальних заходів у випадку застосування стійких акарицидів в умовах рівнинних ділянок (восени - під сніг або весною - по снігу) проводять через 2-3 тижні після сходження снігу; в горах - через 10-15 діб після обробок. При застосуванні нестійких акарицидів - через 5 і 35 діб після обробок і далі не менше двох разів на місяць.
Санітарно-епідеміологічна станція визначає межі і розміри ділянок, на яких слід проводити протикліщові обробки, черговість та терміни їх проведення і здійснює контроль за їх проведенням. Відповідальними за виконання цих заходів і їх фінансування є відомства, об'єднання, організації, в тому числі кооперативні і добровільні товариства, у підпорядкуванні яких знаходяться ділянки території (чи то за характером виробничо-господарської діяльності, чи то за належністю) в природному вогнищі КВЕ.
Детально про організацію та методи проведення протикліщових заходів див. Методичні вказівки щодо організації та проведення протикліщових заходів і біологічних спостережень в природних вогнищах кліщового енцефаліту, затверджених Головним управлінням карантинних інфекцій МОЗ СРСР 02.10.87 р. № 28-6/33.
При видачі дозволу на відкриття шкільних таборів та інших аналогічних установ, розміщених на території природного вогнища КВЕ, в акті приймання повинна бути висвітлена оцінка епідситуації з КВЕ на території і навколо табору. Дозвіл видається у випадку повного епідблагополуччя стосовно КВЕ на території і навколо табору (відсутність іксодових кліщів) або після проведення, за потребою, протикліщових заходів з підтвердженням їх ефективності ентомологом.
При узгодженні ділянок лісових масивів, що відводять для розміщення нових шкільних таборів, оздоровчих закладів, баз відпочинку і туризму, садово-городніх кооперативів тощо, санітарно-епідеміологічна станція повинна вимагати розміщення їх на епідемічне благополучних стосовно кліщового вірусного енцефаліту ділянках території або на ділянках, що звільнені від кліщів.
1.2. Забезпечення професійно загрозливих контингентів спеціальними костюмами для індивідуального захисту від кліщів.
Адміністрація відомств, установ, підприємств, об'єднань, кооперативних організацій, добровільних товариств у відповідності з "Інструкцією щодо порядку забезпечення робочих і службовців спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту" повинна забезпечити робітників і службовців костюмами і взуттям для захисту від гнусу та кліщів, організувати належний облік і контроль за видачею засобів індивідуального захисту у встановлені терміни і слідкувати за тим, щоб робітники і службовці під час роботи користувалися наданим їм спеціальним одягом, не допускати до роботи осіб без цих засобів.
Санітарно-епідеміологічна станція здійснює систематичний облік професійно загрозливих контингентів (див. розділ 2.2) і контроль їх забезпеченості спеціальними захисними костюмами. При здійсненні державного санітарного нагляду періодично (не менше 1 разу в місяць протягом епідсезону) проводять перевірку на місцях умов роботи професійно загрозливих контингентів, в тому числі своєчасності і правильності використання спеціальних захисних протикліщових костюмів, умов їх зберігання (окремо від домашнього одягу), умов для проведення працюючими само- і взаємооглядів на наявність кліщів тощо.
Перевірка умов роботи цих контингентів повинна проводитися в присутності представника адміністрації і профспілкової організації. За наслідками перевірки складається акт *.
---------------
* Досвід роботи деяких адміністративних територій показує, що ефективним заходом забезпечення індивідуальними засобами захисту від нападу кліщів мешканців ендемічних з КВЕ районів, що відвідують ліс з господарсько-побутовою та іншою метою, є організація індивідуального шиття на підприємствах побутового обслуговування захисних костюмів на замовлення населення.
При одержанні екстреного повідомлення на випадок професійного захворювання (підозри на професійне захворювання) на КВЕ лікар-епідеміолог (лікар-паразитолог) санепідстанції за участю лікаря відповідного лікувально-профілактичного закладу, представників адміністрації та профспілкової організації підприємства (установи) протягом 24 годин з моменту одержання екстреного повідомлення проводить спеціальне розслідування (див. Методичні вказівки з клініки, діагностики та лікування кліщового вірусного енцефаліту).
1.3. Інформаційно-просвітницька робота щодо кліщового вірусного енцефаліту в системі заходів загальної профілактики інфекції має велике значення тому, що обізнаність широких верств населення про прояви і наслідки захворювання та про індивідуальні заходи його попередження в значній мірі впливає на ефективність профілактичної роботи при КВЕ.
Головними завданнями гігієнічного навчання населення з профілактики кліщового вірусного енцефаліту є:
- формування у груп населення з нахилом до ризику зараження чіткої уяви про тяжкий характер перебігу захворювання та його наслідки, особливості біології кліщів і шляхи передачі інфекції, про основи профілактики хвороби;
- роз'яснення значення профілактики КВЕ проводиться за допомогою наочної агітації (плакати, діапозитиви, попереджувальні щити з написами і малюнками типу "Обережно! Кліщі!", різноманітних бюлетенів, пам'яток, буклетів тощо. Гігієнічне виховання з питань профілактики КВЕ повинно проводитися диференційовано серед різних верств населення (професійних, вікових тощо)).
1.4. Складання перспективного комплексного плану заходів профілактики кліщового вірусного енцефаліту.
З метою координації заходів, спрямованих на профілактику КВЕ, з участю всіх зацікавлених відомств, організацій, включаючи кооперативні спілки та добровільні товариства, складається перспективний комплексний план профілактичних заходів терміном на 5 років. При його складанні враховуються дані комплексної епідеміологічної оцінки небезпеки кожної окремої ділянки території з погляду зараження людей на КВЕ *, господарського освоєння території, особливо відомості про чисельність і місця роботи професійного загрозливих контингентів на території природного вогнища інфекції, про місця розташування діючих лікувально-оздоровчих закладів (санаторіїв, будинків відпочинку, лісових шкіл, шкільних таборів, туристичних баз тощо) в природних умовах. Приймаються до уваги також перспективи промислового розвитку і господарського освоєння території області, демографічні прогнози у зв'язку з господарським розвитком і зростанням поширеності туризму, створення лікувально-оздоровчих закладів тощо. Крім цього, комплексний план повинен враховувати довготривалий прогноз стану вогнища КВЕ на території.
