Перед виносом тіла померлого з ізолятора необхідно герметично запакувати його у спеціальний поліетиленовий мішок. Мішок не повинен протікати; його зовнішня поверхня має бути чистою.
Якщо тіло необхідно перенести у патологоанатомічне відділення чи морг, це потрібно зробити якомога скоріше після смерті хворого. Якщо необхідно зробити аутопсію, до її проведення тіло повинно зберігатись у холодильнику моргу.
Для зберігання у морзі або покладення у труну для поховання необхідно витягнути тіло померлого з поліетиленового мішка з дотриманням відповідних правил безпеки.
Якщо родина пацієнта захоче доторкнутись до тіла, можна дозволити їм це зробити. Якщо пацієнт помер в інфекційний період, члени сім’ї повинні одягти гумові рукавички та спеціальний захисний одяг, або помістити тіло померлого під плівку. Після контакту з тілом померлого необхідно зняти рукавички і вимити руки.
Якщо члени сім’ї хочуть поцілувати померлого (наприклад, руки чи обличчя), треба провести дезінфекцію цих частин тіла будь-яким антисептичним засобом (наприклад, 70% спиртом). Якщо сім’я хоче лише подивитись на померлого - користуватись ЗІЗ немає необхідності.
Необхідно, при можливості, уникати традиційних похоронних обрядів під час підтверджених спалахів епідемії чи при вірогідних випадках інфікування людини вірусом A(H5N1). Найбільш безпечним засобом поховання є кремація.
Для вирішення питань, пов’язаних з традиційними та релігійними обрядами, слід у міру необхідності звертатись до представників релігійних конфесій.
|
В.о. Першого заступника Міністра, головного державного санітарного лікаря України |
А.М. Пономаренко |
Додаток 1
до методичних рекомендацій
Методичні рекомендації по збору, зберіганню та транспортуванню зразків для діагностики захворювання на грип
Процедури відбору зразків дозорним центром епіднагляду
Необхідні матеріали
Резервуар для харкотиння/слизу.
Тампон з поліефірного волокна.
Пластикові флакони.
Шпатель для притискування язика.
Конічні 15 мл пробірки для центрифугування.
Чашки для зразків або чашки Петрі.
Піпетки для перенесення матеріалу.
Середовище для транспортування вірусних зразків (СТВ).
Приготування СТВ та середовища для мазків із глотки та носу, які отримуються при відборі, проводиться в лабораторії таким чином:
Додати телячого м’ясного бульйону та фракції V бичачого альбуміну до стерильної дистильованої води (загальний об’єм повинен бути 400 мл).
Додати 0,8 мл розчину гентаміцину сульфату (50 мг/мл) та 3,2 мл розчину амфотерицину B (250 мкг/мл) .
Стерилізувати методом фільтрації через одноразовий мембранний фільтр із діаметром отворів (пор) 0,2 нм.
Методи відбору зразків
Клінічні зразки необхідно відбирати у спосіб, описаний нижче, та поміщати до СТВ. Мазки з носа, носоглотки та зіву можна комбінувати в одному флаконі з СТВ. Наступну інформацію щодо зразків слід вносити до Форми Відбору матеріалу: загальна інформація про пацієнта; тип зразка (зразків); дата відбору; контактні дані особи, яка заповнювала форму. Слід завжди дотримуватися стандартних запобіжних заходів протягом усього процесу, і бар’єрних – під час відбору зразка. Для цілей дозорного епіднагляду найкращими типами зразків є мазки, аспірат і змиви з носоглотки, а також мазки з носа.
Мазок із носа
Увести сухий поліефірний тампон до ніздрі, паралельно піднебінню, залишивши його там на кілька секунд, далі повільно вийняти тампон обертовими рухами. Зразки з обох ніздрів відбираються одним тампоном. Помістити верхівку тампона до флакона, що містить 2-3 мл СТВ, та відламати або відрізати стерильними ножицями аплікатор, і залишити її у флаконі. Щільно закрити флакон.
Мазок із носоглотки
Увести поліефірний тампон на гнучкій тонкій ручці крізь ніздрю до носоглотки та залишити його там на кілька секунд. Далі повільно вийняти тампон обертовими рухами. Для другої ніздрі необхідно використати новий тампон. Помістити верхівку тампона до флакона, що містить 2-3 мл СТВ і відламати аплікатор або відрізати його стерильними ножницями та залишити у флаконі.
Аспірат із носоглотки
Виділення з носоглотки аспіруються через катетер, сполучений з резервуаром для слизу та під’єднаний до аспіраційного сифону. Катетер вводиться до ніздрі паралельно піднебінню. Створюється вакуум, і катетер повільно виймається поворотним рухом. Слиз з іншої ніздрі відбирається тим самим катетером у подібний спосіб. Після відбору слизу з обох ніздрів катетер слід промити 3 мл середовища для транспортування. Флакон із цим середовищем слід щільно закривати.
Змив із носоглотки
Пацієнт повинен сісти в зручне положення з головою, трохи відхиленою назад, і тримати глотку закритою, вимовляючи літеру «K». В цей час до ніздрі вводиться змивна рідина (зазвичай стерильний 0,9% фізіологічний розчин натрію хлориду). До ніздрів за допомогою піпетки по черзі вливається по 1-1,5 мл змивної рідини. Далі пацієнт нахиляє голову вперед і дозволяє змивній рідині витікати до чашки для відбору зразків або чашки Петрі. Процес повторюється зі зміною ніздрів, поки не буде використаний загальний об’єм змивної рідини – 10-15 мл. Далі приблизно 3 мл змиву розчинити у СТВ у співвідношенні 1:2.
Мазок із зіву
Притиснути язик шпателем і під контролем зору сильним рухом взяти мазок із піднебінних дужок і задньої стінки глотки. Помістити мазок у флакон з СТВ способом, описаним у рекомендації для мазків із носа.
Процедури відбору зразків дозорним центром для тестування на A(H5N1)
Для кожного типу зразка кожного разу слід брати два зразки в різні пробірки. Один може бути використаний для негайного аналізу, а другий – збережений, як референтний для повторного тестування.
Кожен зразок від пацієнта повинен супроводжуватись належною формою лабораторного направлення, що містить дані про пацієнта (ім’я, по-батькові, прізвище пацієнта та його вік). Пробірки теж повинні бути промарковані із зазначенням типу зразка та дати відібору.
Зразки, які необхідно брати від осіб з підозрою на грип.
У першу чергу:
1. З верхніх дихальних шляхів (потрібно брати зразки обох типів для виявлення вірусу А(H5N1) та інших вірусів грипу):
- мазки з задньої стінки глотки на цей час є найрезультативнішими для виявлення вірусу А(H5N1) (на відміну від сезонного грипу). Також можна брати й мазок із носоглотки;
- мазки виділень із носа (з передньої зони носової раковини), мазки чи аспірати з носоглотки є придатними для виявлення вірусів грипу A та B у людини.
2. З нижніх дихальних шляхів: якщо пацієнт інтубований, можна взяти аспірат із трахеї чи відібрати зразок під час бронхоальвеолярного лаважу.
3. Кров: парні сироватки (за можливості, в гострому стані та при видужанні).
Другорядні зразки (такі зразки не є обов’язковими, але їх можна використати для дослідження при наявності матеріалу):
- плазма в ЕДТА (для виявлення вірусної РНК);
- мазок із прямої кишки – особливо якщо пацієнт страждає на діарею;
- цереброспінальна рідина – коли існує підозра на менінгіт і необхідно зробити спинномозкову пункцію для діагностичних чи терапевтичних цілей.
Коли необхідно брати зразки від осіб з підозрою на грип А(Н5N1):
Мазок з глотки необхідно взяти (при можливості) протягом трьох днів після появи симптомів. Зверніть увагу на те, що вірус, як правило, можна виявити у більшості пацієнтів у мазках, взятих з зіву, з моменту появи симптомів (або навіть раніше) до кінця другого тижня і достатньо рідко, починаючи з третього тижня після виникнення симптомів. У випадках, коли при проведенні першого дослідження зразків за допомогою тестів одержано негативний результат на наявність вірусу A(H5), але у пацієнта наявні симптоми, що наводять на думку про цей вид інфекції чи мали місце контакти, що також підтверджують можливість подібного діагнозу, необхідно одержати повторні зразки якомога скоріше.
Вірус може виявлятися в аспіратах із трахеї з моменту появи в пацієнта скарг на проблеми з диханням (задишка, утруднення дихання, сильний кашель) чи пневмонії до другого чи третього тижня захворювання.
Необхідно взяти зразок сироватки у гострій фазі захворювання протягом семи або менше днів з часу появи симптомів (це зазвичай трапляється, коли пацієнт звертається до лікаря і розпочинається лікування), а також зразок сироватки пацієнта у стадії одужання після трьох чи чотирьох тижнів. Зверніть увагу на те, що кінцеві дані, що пов’язані з кінетикою антитіл, вказують на розвиток позитивності (ІФА, не обов’язково нейтралізуючі антитіла), починаючи з десятого дня.
Одиничний зразок сироватки. Необхідно зібрати на 14 день або пізніше - після появи симптомів, тому що ймовірність виявлення нейтралізуючих антитіл зростає з часом, звичайно протягом перших 3-4 тижнів після виникнення симптомів.
Необхідно одержати сироватку чи плазму крові для виявлення вірусної РНК протягом перших 7-9 днів після появи симптомів, у зв’язку з тим, що пацієнт, ймовірно, буде у цей час мати РНК у крові, яку можна виявити.
Первинні зразки (респіраторні та зразки крові) в ідеалі необхідно отримати від пацієнта з підозрою на захворювання до того, як розпочнеться антивірусна терапія, але не можна затримувати початок лікування лише для того, щоб взяти зразки. (Зверніть увагу на те, що стандартне лікування може привести до того, що мазки, взяті з зіву, дадуть негативний результат на наявність вірусу після трьох або більше днів лікування, але, можливо, таке лікування не вплине на розвиток нейтралізуючих антитіл).
Зразки від померлих пацієнтів необхідно брати якомога скоріше після смерті.
Відбір зразків від осіб, які були у контакті з хворим
Малоймовірно, що взяття єдиного зразка з дихальних шляхів чи зразків крові у осіб, які мали контакти з хворими на ВППГ і залишаються здоровими після потенційного контакту протягом декількох днів, принесе корисні результати. Ті, хто був у контакті з особами, хворими на ВППГ чи мав контакти з хворими тваринами, повинні перебувати під наглядом протягом 7 днів з моменту останнього контакту (необхідно щодня міряти температуру). При появі у цих осіб грипоподібних симптомів необхідно взяти від них зразки, дотримуючись зазначених вище процедур. Зразки крові для серологічних досліджень можуть бути отримані від контактних осіб для таких цілей:
для пошуку асимптоматичних та субклінічних випадків;
для досліджень щодо поширеності інфекції А(H5N1);
для оцінки можливої сприйнятливості до інфекції А(H5N1).
Зразки з респіраторного тракту
Відбір зразків з респіраторного тракту є небезпечним у зв’язку з тим, що медичний працівник знаходиться дуже близько до пацієнта, і проведення процедури може спричинити появу аерозолів та крапельок, що представляють ризик для тих, хто знаходиться поблизу. В такому випадку необхідно користуватися повним набором ЗІЗ.
Доросла особа при відборі зразка повинна сидіти, а немовлята і діти молодшого віку знаходитись у положенні лежачи на спині. Іноді дітей необхідно тримати (див. малюнок) під час відбору зразків. Батьки не повинні знаходитись у кімнаті, де проводять відбір проб.
При відборі мазків із зіву (або з носа) слід правильно тримати паличку з тампоном. Необхідно розмістити її між великим і першим та другим пальцями руки, при цьому рукоятка тампону має знаходитись зовні (як олівець), щоб забезпечити більше можливостей для контролю (див. малюнок); паличка не повинна знаходитись між великим та вказівним пальцями з упором на долоню.
Користуйтесь лише стерильними дакроновими тампонами з пластиковими ручками. Альгінат кальцію чи бавовняні тампони або палички, зроблені з дерева, можуть містити деякі речовини, що інактивують окремі види вірусів і перешкоджають проведенню ПЛР тестів. Таким обладнанням можна користуватись лише у випадку відсутності дакронових тампонів.
Підготуйте дві пробірки, що містять не менше 2-3 мл відповідного розчину (середовища) для транспортування і збереження (середовище для транспортування вірусних зразків) кожного зразка. На пробірці зазначається наступна інформація:
індивідуальні дані про пацієнта;
дата забору зразка;
біологічна рідина, що знаходиться у пробірці (наприклад, сироватка крові, мазки із зіву, т. п.).
Увага: маркування пробірки завжди потрібно робити тільки на бічній поверхні, ніколи не робіть надписи на кришечці – вони можуть стертись при роботі з пробіркою. Використовуйте маркер з незмивними чорнилами, що не розчиняються у спиртових розчинах. Наклеєні етикетки можуть відірватися, при заморожуванні зразка. Оформляється відповідний супровідний документ.
Необхідно взяти два зразки і помістити кожен з них в окрему пробірку.
У разі відсутності флаконів з транспортним середовищем або якщо не існує можливості збереження зразків при відповідній температурі (наприклад, немає холодильників), мазки можна зберігати та транспортувати у чистому (100%) етанолі. (При відсутності чистого етанолу його можна замінити 99% промисловим денатуратом – без інших добавок, крім метанолу). Налити 1-2 мл етанолу у пробірку і помістить туди верхівку тампона з узятим мазком. Пам’ятайте, що такі зразки придатні тільки для ПЛР.
Після відбору зразка, верхівку тампона з мазком необхідно помістити у пробірку і відламати або відрізати рукоятку настільки, щоб можна було закрити кришку пробірки. Якщо рукоятку не можна легко відламати таким чином, щоб вона ввійшла у маленьку пробірку, наприклад, у кріопробірку, її необхідно відрізати стерильними ножицями. Для цього:
обережно відріжте рукоятку ножицями, не доторкуючись до верхівки тампона;
