До початку сторінка 10 з 16
Рекомендації для членів родини та відвідувачів
Максимальне обмеження відвідувань (дозвіл у виняткових випадках отримують особи, які доглядають за хворими). Такі відвідувачі забезпечуються ЗІЗ та інструктуються щодо їх застосування і попередження зараження.
Транспортування пацієнта у межах медичного закладу
Слідкуйте за тим, щоб пацієнт виходив з ізольованої кімнати тільки у разі крайньої необхідності. У разі необхідності відвідування інших кабінетів надавайте інформацію про його діагноз та необхідні застережні заходи до його приходу.
Під час транспортування пацієнт має надягти хірургічну маску (якщо не існує протипоказань).
У разі контакту пацієнта з будь-якою поверхнею необхідно її ретельно продезінфікувати та вимити.
Долікарняна допомога та транспортування хворих за межами медичного закладу
Надягніть на пацієнта хірургічну маску (якщо не існує протипоказань); при відсутності маски зверніться до нього з проханням закривати рот та ніс хусточкою під час кашлю.
Медичні працівники повинні використовувати всі існуючі ЗІЗ (згідно з вищенаведеними інструкціями).
При можливості користуйтесь транспортним засобом, в якому місце водія відокремлене від пасажира. Необхідно максимально використовувати систему вентиляції транспортного засобу, щоб забезпечити достатній обмін повітря під час транспортування.
Повідомте медичний заклад, до якого ви прямуєте, про вірогідний діагноз та застережні заходи якомога раніше до прибуття пацієнта.
Дотримуйтесь вимог щодо знищення відходів, дезінфекції транспортного засобу та багаторазового обладнання, що використовується для надання медичної допомоги іншим пацієнтам.
Утилізація відходів
При роботі з твердими відходами, що можуть бути контаміновані вірусом пташиного грипу, дотримуйтесь стандартних застережних заходів.
Медичні (інфекційні) відходи складаються з відходів, що напряму пов’язані з кров’ю, рідинами організму, виділеннями та екскрементами; лабораторних відходів, що утворюються при роботі із зразками шкіри або крові людини, шкіри або тушок тварини; а також гострих медичних інструментів, що підлягають утилізації.
Всі отримані відходи необхідно виносити з ізольованого приміщення у спеціальних мішках або контейнерах, що виключають протікання. Пізніше ці відходи треба утилізувати згідно з правилами знищення інфекційних відходів.
При транспортуванні відходів необхідно користуватись спеціальними рукавичками, після їх зняття – вимити руки.
Рідкі відходи (наприклад, сечу або фекалії) видаляються через каналізацію, якщо існує належна каналізаційна система. Під час змивання фекалій кришка унітазу повинна бути зачинена. При відсутності каналізаційної мережі такі відходи знезаражуються.
Посуд та столові прибори
Рекомендується використовувати одноразовий посуд та столові прибори.
Мити предмети багаторазового використання гарячою водою з миючими дезінфікуючими засобами, обов’язково користуючись господарськими гумовими рукавичками. Можна також мити їх у посудомийній машині з застосуванням спеціальних засобів (миючих – дезінфікуючих, дозволених для використання в Україні) при рекомендованій температурі.
Засоби одноразового використання необхідно після дезінфекції утилізувати разом з іншим відходами.
Постільна білизна та прання
Забруднену постільну білизну необхідно збирати в пластикові мішки для прання безпосередньо у кімнаті пацієнта. Сильно забруднену білизну потрібно скласти таким чином, щоб найбільш забруднені місця знаходились всередині згортку.
Матраци повинні мати захисні чохли.
При забрудненні білизни біологічними речовинами її збір здійснюється в окремий пластиковий мішок для подальшої дезінфекції та прання.
При транспортуванні забрудненої білизни необхідно використовувати гумові рукавички, а після їх зняття вимити руки.
Дезінфекція, прання та сушіння білизни здійснюється за існуючими у медичному закладі правилами.
Прибирання та дезінфекція приміщення
До проведення дезінфекції необхідно здійснити прибирання.
У кімнатах, де знаходяться пацієнти, необхідно здійснювати щоденне вологе прибирання, а після виписки пацієнтів провести заключну дезінфекцію. Дезінфекцію слід здійснювати за допомогою зареєстрованих в Україні препаратів з дотриманням рекомендацій виробника.
Медичне обладнання для лікування пацієнта
Медичне обладнання необхідно очистити та дезінфікувати в спеціально відведеному приміщенні, а потім запакувати у спеціальні мішки перед тим, як винести його з кімнати пацієнта.
При перевезенні контамінованого обладнання потрібно користуватись гумовими рукавичками, а після їх зняття – вимити руки.
Алгоритм поведінки з тілами померлих
Користуйтесь рекомендованими ЗІЗ та стандартними застережними методами при поводженні з тілами померлих та їх гігієнічній обробці.
Перед виносом тіла померлого з ізолятора необхідно герметично запакувати його у спеціальний поліетиленовий мішок. Мішок не повинен протікати; його зовнішня поверхня має бути чистою.
Якщо тіло необхідно перенести у патологоанатомічне відділення чи морг, це потрібно зробити якомога скоріше після смерті хворого. Якщо необхідно зробити аутопсію, до її проведення тіло повинно зберігатись у холодильнику моргу.
Для зберігання у морзі або покладення у труну для поховання необхідно витягнути тіло померлого з поліетиленового мішка з дотриманням відповідних правил безпеки.
Якщо родина пацієнта захоче доторкнутись до тіла, можна дозволити їм це зробити. Якщо пацієнт помер в інфекційний період, члени сім’ї повинні одягти гумові рукавички та спеціальний захисний одяг, або помістити тіло померлого під плівку. Після контакту з тілом померлого необхідно зняти рукавички і вимити руки.
Якщо члени сім’ї хочуть поцілувати померлого (наприклад, руки чи обличчя), треба провести дезінфекцію цих частин тіла будь-яким антисептичним засобом (наприклад, 70% спиртом). Якщо сім’я хоче лише подивитись на померлого - користуватись ЗІЗ немає необхідності.
Необхідно, при можливості, уникати традиційних похоронних обрядів під час підтверджених спалахів епідемії чи при вірогідних випадках інфікування людини вірусом A(H5N1). Найбільш безпечним засобом поховання є кремація.
Для вирішення питань, пов’язаних з традиційними та релігійними обрядами, слід у міру необхідності звертатись до представників релігійних конфесій.
В.о. Першого заступника Міністра,
головного державного санітарного
лікаря України
А.М. Пономаренко
Додаток 1
до методичних рекомендацій
Методичні рекомендації по збору, зберіганню та транспортуванню зразків для діагностики захворювання на грип
Процедури відбору зразків дозорним центром епіднагляду
Необхідні матеріали
Резервуар для харкотиння/слизу.
Тампон з поліефірного волокна.
Пластикові флакони.
Шпатель для притискування язика.
Конічні 15 мл пробірки для центрифугування.
Чашки для зразків або чашки Петрі.
Піпетки для перенесення матеріалу.
Середовище для транспортування вірусних зразків (СТВ).
Приготування СТВ та середовища для мазків із глотки та носу, які отримуються при відборі, проводиться в лабораторії таким чином:
Додати 10 г телячого м’ясного бульйону та 2 г фракції V бичачого альбуміну до стерильної дистильованої води (загальний об’єм повинен бути 400 мл).
Додати 0,8 мл розчину гентаміцину сульфату (50 мг/мл) та 3,2 мл розчину амфотерицину B (250 мкг/мл) .
Стерилізувати методом фільтрації через одноразовий мембранний фільтр із діаметром отворів (пор) 0,2 нм.
Методи відбору зразків
Клінічні зразки необхідно відбирати у спосіб, описаний нижче, та поміщати до СТВ. Мазки з носа, носоглотки та зіву можна комбінувати в одному флаконі з СТВ. Наступну інформацію щодо зразків слід вносити до Форми Відбору матеріалу: загальна інформація про пацієнта; тип зразка (зразків); дата відбору; контактні дані особи, яка заповнювала форму. Слід завжди дотримуватися стандартних запобіжних заходів протягом усього процесу, і бар’єрних – під час відбору зразка. Для цілей дозорного епіднагляду найкращими типами зразків є мазки, аспірат і змиви з носоглотки, а також мазки з носа.
Мазок із носа
Увести сухий поліефірний тампон до ніздрі, паралельно піднебінню, залишивши його там на кілька секунд, далі повільно вийняти тампон обертовими рухами. Зразки з обох ніздрів відбираються одним тампоном. Помістити верхівку тампона до флакона, що містить 2-3 мл СТВ, та відламати або відрізати стерильними ножицями аплікатор, і залишити її у флаконі. Щільно закрити флакон.
Мазок із носоглотки
Увести поліефірний тампон на гнучкій тонкій ручці крізь ніздрю до носоглотки та залишити його там на кілька секунд. Далі повільно вийняти тампон обертовими рухами. Для другої ніздрі необхідно використати новий тампон. Помістити верхівку тампона до флакона, що містить 2-3 мл СТВ і відламати аплікатор або відрізати його стерильними ножницями та залишити у флаконі.
Аспірат із носоглотки
Виділення з носоглотки аспіруються через катетер, сполучений з резервуаром для слизу та під’єднаний до аспіраційного сифону. Катетер вводиться до ніздрі паралельно піднебінню. Створюється вакуум, і катетер повільно виймається поворотним рухом. Слиз з іншої ніздрі відбирається тим самим катетером у подібний спосіб. Після відбору слизу з обох ніздрів катетер слід промити 3 мл середовища для транспортування. Флакон із цим середовищем слід щільно закривати.
Змив із носоглотки
Пацієнт повинен сісти в зручне положення з головою, трохи відхиленою назад, і тримати глотку закритою, вимовляючи літеру «K». В цей час до ніздрі вводиться змивна рідина (зазвичай стерильний 0,9% фізіологічний розчин натрію хлориду). До ніздрів за допомогою піпетки по черзі вливається по 1-1,5 мл змивної рідини. Далі пацієнт нахиляє голову вперед і дозволяє змивній рідині витікати до чашки для відбору зразків або чашки Петрі. Процес повторюється зі зміною ніздрів, поки не буде використаний загальний об’єм змивної рідини – 10-15 мл. Далі приблизно 3 мл змиву розчинити у СТВ у співвідношенні 1:2.
Мазок із зіву
Притиснути язик шпателем і під контролем зору сильним рухом взяти мазок із піднебінних дужок і задньої стінки глотки. Помістити мазок у флакон з СТВ способом, описаним у рекомендації для мазків із носа.
Процедури відбору зразків дозорним центром для тестування на A(H5N1)
Для кожного типу зразка кожного разу слід брати два зразки в різні пробірки. Один може бути використаний для негайного аналізу, а другий – збережений, як референтний для повторного тестування.
Кожен зразок від пацієнта повинен супроводжуватись належною формою лабораторного направлення, що містить дані про пацієнта (ім’я, по-батькові, прізвище пацієнта та його вік). Пробірки теж повинні бути промарковані із зазначенням типу зразка та дати відібору.
Зразки, які необхідно брати від осіб з підозрою на грип.
У першу чергу:
1. З верхніх дихальних шляхів (потрібно брати зразки обох типів для виявлення вірусу А(H5N1) та інших вірусів грипу):
- мазки з задньої стінки глотки на цей час є найрезультативнішими для виявлення вірусу А(H5N1) (на відміну від сезонного грипу). Також можна брати й мазок із носоглотки;
- мазки виділень із носа (з передньої зони носової раковини), мазки чи аспірати з носоглотки є придатними для виявлення вірусів грипу A та B у людини.
2. З нижніх дихальних шляхів: якщо пацієнт інтубований, можна взяти аспірат із трахеї чи відібрати зразок під час бронхоальвеолярного лаважу.
3. Кров: парні сироватки (за можливості, в гострому стані та при видужанні).
Другорядні зразки (такі зразки не є обов’язковими, але їх можна використати для дослідження при наявності матеріалу):
- плазма в ЕДТА (для виявлення вірусної РНК);
- мазок із прямої кишки – особливо якщо пацієнт страждає на діарею;
- цереброспінальна рідина – коли існує підозра на менінгіт і необхідно зробити спинномозкову пункцію для діагностичних чи терапевтичних цілей.
Коли необхідно брати зразки від осіб з підозрою на грип А(Н5N1):
Мазок з глотки необхідно взяти (при можливості) протягом трьох днів після появи симптомів. Зверніть увагу на те, що вірус, як правило, можна виявити у більшості пацієнтів у мазках, взятих з зіву, з моменту появи симптомів (або навіть раніше) до кінця другого тижня і достатньо рідко, починаючи з третього тижня після виникнення симптомів. У випадках, коли при проведенні першого дослідження зразків за допомогою тестів одержано негативний результат на наявність вірусу A(H5), але у пацієнта наявні симптоми, що наводять на думку про цей вид інфекції чи мали місце контакти, що також підтверджують можливість подібного діагнозу, необхідно одержати повторні зразки якомога скоріше.
Вірус може виявлятися в аспіратах із трахеї з моменту появи в пацієнта скарг на проблеми з диханням (задишка, утруднення дихання, сильний кашель) чи пневмонії до другого чи третього тижня захворювання.
Необхідно взяти зразок сироватки у гострій фазі захворювання протягом семи або менше днів з часу появи симптомів (це зазвичай трапляється, коли пацієнт звертається до лікаря і розпочинається лікування), а також зразок сироватки пацієнта у стадії одужання після трьох чи чотирьох тижнів. Зверніть увагу на те, що кінцеві дані, що пов’язані з кінетикою антитіл, вказують на розвиток позитивності (ІФА, не обов’язково нейтралізуючі антитіла), починаючи з десятого дня.
Одиничний зразок сироватки. Необхідно зібрати на 14 день або пізніше - після появи симптомів, тому що ймовірність виявлення нейтралізуючих антитіл зростає з часом, звичайно протягом перших 3-4 тижнів після виникнення симптомів.
Необхідно одержати сироватку чи плазму крові для виявлення вірусної РНК протягом перших 7-9 днів після появи симптомів, у зв’язку з тим, що пацієнт, ймовірно, буде у цей час мати РНК у крові, яку можна виявити.
Первинні зразки (респіраторні та зразки крові) в ідеалі необхідно отримати від пацієнта з підозрою на захворювання до того, як розпочнеться антивірусна терапія, але не можна затримувати початок лікування лише для того, щоб взяти зразки. (Зверніть увагу на те, що стандартне лікування може привести до того, що мазки, взяті з зіву, дадуть негативний результат на наявність вірусу після трьох або більше днів лікування, але, можливо, таке лікування не вплине на розвиток нейтралізуючих антитіл).
Зразки від померлих пацієнтів необхідно брати якомога скоріше після смерті.
Відбір зразків від осіб, які були у контакті з хворим
Малоймовірно, що взяття єдиного зразка з дихальних шляхів чи зразків крові у осіб, які мали контакти з хворими на ВППГ і залишаються здоровими після потенційного контакту протягом декількох днів, принесе корисні результати. Ті, хто був у контакті з особами, хворими на ВППГ чи мав контакти з хворими тваринами, повинні перебувати під наглядом протягом 7 днів з моменту останнього контакту (необхідно щодня міряти температуру). При появі у цих осіб грипоподібних симптомів необхідно взяти від них зразки, дотримуючись зазначених вище процедур. Зразки крові для серологічних досліджень можуть бути отримані від контактних осіб для таких цілей:
Побачили розбіжність з офіційним текстом?