5.1.9 Водостійкість матеріалів характеризують втратами при випробуванні зерен розміром понад включно. Втрати при випробуванні згідно з марками за водостійкістю повинні відповідати вимогам, вказаним у таблиці 6.
Таблиця 6
Втрати при випробуванні зерен, % за масою |
Марка за водостійкістю матеріалів |
До 3 включно |
ВIII |
Понад 3 до 7 включно |
В IV |
5.1.12Відповідно до ДБН В.1.4-1.01 в матеріалах величина ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів згідно з класом за величиною Асум повинна відповідати вимогам таблиці 7.
Таблиця 7
Величина в матеріалах ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів Асум, Бк кг1 |
Клас матеріалів за величиною Асум, |
До 370 включно |
І |
Понад 370 до 740 включно |
II |
Понад 740 до 1350 включно |
III |
5.1.13 Виробник за вимогою споживача визначає та повідомляє значення коефіцієнта фільтрації матеріалів, який повинен бути не менше:
-0,5 м/д – для додаткових шарів основи (в нижніх шарах основи);
-1 м/д – для дренажних шарів (додаткової основи) та шарів з виконанням функцій дренажного шару.
5.2 Вимоги до сировини
5.2.3Вміст глинистих частинок у сировині повинен бути не більше 5 % за масою.
5.2.4Водостійкість сировини характеризують втратами при випробуванні зерен розміром понад включно, які повинні становити від 3 % до 7 % за масою.
5.2.5Сировина не повинна містити сторонніх забруднюючих та органічних домішок.
Al2O3+Fe2O3 (0,15 – 6,9) %.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
- I клас – для всіх видів будівництва без обмежень;
-II клас – для влаштування шарів дорожнього одягу на всіх дорогах;
-III клас – для влаштування шарів дорожнього одягу на дорогах, які проходять поза межами населених пунктів.
7ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
7.3Порядок накопичення, транспортування, знешкодження та поховання некондиції та інших відходів, що утворюються в процесі приготування і використання матеріалів, повинен відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029.
8ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
9МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
9.1 Згідно з ДСТУ Б В.2.7-71, ГОСТ 8735 визначають зерновий склад матеріалів, вміст у них зерен більше Днайб. та 1,25 Днайб. міцність за дробильністю, вміст глини в грудках, наявність органічних домішок, а також одним із встановлених методів – середню та насипну густину, морозостійкість.
9.6.1 Вміст у сировині оксидів кальцію (СаСО3), магнію (MgO), діоксиду кремнію (SiO2), оксидів заліза і алюмінію (АІ2О3+Ре2Оз) визначають (одним із встановлених методів) згідно з ДСТУ Б В.2.7-72.
10 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
10.1Сировину перевіряють відповідно до нормативних документів за переліком показників, які визначають при контролі якості (або при вхідному контролі згідно з ГОСТ 24297 за переліком матеріалів, які підлягають вхідному контролю), що затверджений в установленому порядку, який діє на підприємстві-виробнику, або за даними геологічної розвідки.
10.2Приймання матеріалів проводять партіями. Партією слід вважати кількість матеріалів, що відвантажують протягом однієї доби у автомобілі, залізничні вагони або водні транспортні засоби одному споживачу.
10.3Визначення кількості матеріалів, що постачаються, здійснюють за об'ємом або за масою відповідно до ДСТУ Б В.2.7-75, ДСТУ Б В.2.7-32. При визначенні кількості матеріалів у місці доставки потрібно враховувати коефіцієнт ущільнення матеріалів, який установлюють погодженням сторін (виробник і споживач). Коефіцієнт ущільнення матеріалів при транспортуванні не повинен перевищувати 1,10.
10.4Матеріали повинні бути прийняті технічним контролем виробника.
10.5Для перевірки відповідності властивостей матеріалів вимогам цього стандарту виробник здійснює приймально-здавальні і періодичні випробування. Приймально-здавальні випробування виконують кожної доби (для кожної партії), періодичні – не рідше, ніж один раз на квартал, а також при зміні технології виготовлення матеріалів.
10.6Виробник та споживач відбирають, проводять підготовку проб матеріалів та визначають їх масу згідно з ДСТУ Б В.2.7-71, ДСТУ Б В.2.7-72, ГОСТ 8735 (зерновий склад, вміст зерен більше Днайб. та 1,25 Днайб.., міцність, середню та насипну густину, вміст глини в грудках, наявність сторонніх забруднюючих та органічних домішок, морозостійкість).
Відбір, підготовка проб відповідної маси для визначення водостійкості, пластичності, коефіцієнта фільтрації матеріалів здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-30, вмісту глинистих частинок – згідно з ГОСТ 26193.
10.6.1 Споживач визначає порядок і кількість відбору проб для підготовки матеріалів до випробування згідно з ДСТУ Б В.2.7-75, ДСТУ Б В.2.7-32.
10.7Показники, які визначають при відповідних видах випробувань матеріалів, наведеш в таблиці 8.
Таблиця 8
Найменування показника |
Види випробувань |
|
|
приймально-здавальні |
періодичні |
Зерновий склад |
+ |
- |
Міцність за дробильністю |
- |
+ |
Середня густина |
- |
+ |
Насипна густина |
+ |
- |
Вміст зерен більше Днайб. та 1,25Днайб. |
+ |
- |
Наявність домішок:
- органічних |
+ - |
+ + |
Вміст глини в грудках |
- |
+ |
Вміст глинистих частинок |
- |
+ |
Пластичність |
- |
+ |
Морозостійкість |
- |
+ |
Водостійкість |
- |
+ |
Коефіцієнт фільтрації |
- |
+ |
Примітка. Знак "+ "означає, що випробування проводять, знак "-" не проводять |
10.7.1 Визначення величини ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів у матеріалах виробник здійснює у спеціалізованій лабораторії згідно з ДБН В. 1.4-1.01 не рідше, ніж один раз на рік.
- результати визначення величини ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів;
За вимогою споживача в паспорті можуть бути вказані інші показники якості матеріалів згідно з 5.1.
10.10Сертифікаційні випробування проводять (якщо цей матеріал сертифікується) відповідно вимог ДСТУ 341З та ДСТУ 3498.
10.11Вимоги безпеки (розділ 6) та охорони довкілля (розділ 7) необхідно контролювати в процесі підготовки, організації виробництва, при виготовленні та використанні матеріалів, а також за вимогою органів Держнагляду.
10.12Споживач має право проводити контрольну перевірку якості матеріалів, використовуючи при цьому методи контролювання, зазначені в цьому стандарті.
11 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ
11.1 Матеріали дозволено застосовувати залежно від їх групи та допустимого розміру зерен Днайб. для влаштування шарів дорожнього одягу відповідно до таблиці 9.
Таблиця 9
Група матеріалів |
Призначення матеріалів згідно з ДБН В.2.3-4 залежно від Днайб.> мм |
|||||
|
для шарів дорожнього одягу без в'яжучих |
для шарів зносу і покриттів із сумішей з органічними в'яжучими |
для шарів із сумішей з малими дозами органічного в'яжучого |
для шарів із сумішей з неорганічним и в'яжучими |
Для укріплення узбіч |
|
|
|
|
|
основ |
покриттів |
|
І |
70 |
20 |
40 |
70 |
40 |
70 |
II |
40 |
10 |
20 |
40 |
20 |
40 |
III |
20 |
5 |
10 |
20 |
10 |
20 |