4 Познаки та скорочення
Познаки та скорочення, використані у цьому стандарті:
- ГДВ – гранично допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу;
- ГДК – гранично допустима концентрація шкідливих речовин;
- ЕК-Ш – емульсія бітумна дорожня катіонна немодифікована швидкорозпадна;
- ЕКМ-Ш – емульсія бітумна дорожня катіонна модифікована швидкорозпадна;
- ЕК-С – емульсія бітумна дорожня катіонна немодифікована середньорозпадна;
- ЕКМ-С – емульсія бітумна дорожня катіонна модифікована середньорозпадна;
- ЕК-П – емульсія бітумна дорожня катіонна немодифікована повільнорозпадна;
-ЕКМ-П – емульсія бітумна дорожня катіонна модифікована повільнорозпадна;
- ЕА-Ш – емульсія бітумна дорожня аніонна немодифікована швидкорозпадна;
- ЕАМ-Ш – емульсія бітумна дорожня аніонна модифікована швидкорозпадна;
- ЕА-С – емульсія бітумна дорожня аніонна немодифікована середньорозпадна;
- ЕАМ-С – емульсія бітумна дорожня аніонна модифікована середньорозпадна;
-ЕА-П – емульсія бітумна дорожня аніонна немодифікована повільнорозпадна;
-ЕАМ-П – емульсія бітумна дорожня аніонна модифікована повільнорозпадна;
- ПАР – поверхнево-активна речовина;
- рН – показник концентрації водневих іонів, що кількісно дорівнює від'ємному десятковому логарифму концентрації іонів водню.
5 Класифікація емульсій
5.1 За хімічною природою емульгатора емульсії поділяють на класи:
5.2 За наявністю полімерного модифікатора емульсії поділяють на типи:
- немодифіковані;
- модифіковані.
5.3 За зміщуваністю з мінеральним матеріалом та індексом розпаду емульсії поділяють на види:
- швидкорозпадні;
- середньорозпадні;
- повільнорозпадні.
5.4 Умовна познака емульсії складається зі скороченого позначення емульсії бітумної, індексу та реєстраційного номеру цього стандарту.
Приклад умовної познаки:
Емульсія бітумна дорожня катіонна немодифікована швидкорозпадна – «ЕК-Ш ДСТУ Б В.2.7-129:2006»;
Емульсія бітумна дорожня аніонна модифікована середньорозпадна –«ЕАМ-С ДСТУ Б В.2.7-129:2006»;
Емульсія бітумна дорожня катіонна модифікована повільнорозпадна –«ЕКМ-П ДСТУ Б В.2.7-129:2006».
6 Технічні вимоги
- Емульсії повинні відповідати вимогам цього стандарту та виготовлятись за технологічним регламентом, що затверджений у встановленому порядку.
- Фізико-технічні показники емульсії повинні відповідати значенням, що наведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Назва показника
|
Значення для марок
|
Метод випробування
|
|
ЕК-Ш, ЕКМ-Ш
|
ЕК-С, ЕКМ-С
|
ЕК-П, ЕКМ-П
|
ЕА-Ш, ЕАМ-Ш,
|
ЕА-С, ЕАМ-С
|
ЕА-П, ЕАМ-П
|
|
1 Зовнішній вигляд
|
Однорідна темно-коричнева рідина
|
Згідно з 9.2
|
2 Показник концентрації водневих іонів, рН
|
1,5-6,5
|
8,0-12,0
|
Згідно з 9.3
|
3 Однорідність (залишок на ситі № 014), %, не більше
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
0,5
|
Згідно з 9.4
|
4 Вміст бітуму з емульгатором, %
|
45-70
|
50-70
|
50-70
|
50-70
|
50-70
|
50-70
|
Згідно з 9.5
|
5 Умовна в'язкість, с, не більше:
- за температури 20 ºС на апараті з діаметром отвору витоку
або
|
65
|
65
|
65
|
65
|
65
|
65
|
Згідно з 9.6
|
Кінець таблиці 1
Назва показника
|
Значення для марок
|
Метод випробування
|
|
ЕК-Ш, ЕКМ-Ш
|
ЕК-С,
ЕКМ-С
|
ЕК-П, ЕКМ-П
|
ЕА-Ш, EAM-Ш
|
ЕА-С, ЕАМ-С
|
ЕА-П, ЕАМ-П
|
|
- за температури 25 ºС на апараті з діаметром отвору витоку
|
20
|
20
|
20
|
20
|
20
|
20
|
|
6 Стійкість при зберіганні: залишок на ситі № 014, % , не більше:
|
|
|
|
|
|
|
|
- після 7 д
|
|
0,6
|
0,6
|
0,6
|
0,8
|
0,8
|
0,8
|
Згідно з 9.7
|
- після 14 д
|
|
0,8
|
0,8
|
0,8
|
1,2
|
1,2
|
1,2
|
|
7 Зчеплюваність в'яжучого, виділеного з емульсії, з поверхнею щебеню, %, не менше
|
90
|
90
|
90
|
75
|
75
|
75
|
Згідно з 9.8
|
8 Змішуваність із сумішами зернових складів*)
|
пористого
|
ні
|
так
|
так
|
ні
|
так
|
так
|
Згідно з 9.9
|
|
щільного
|
ні
|
ні
|
так
|
ні
|
ні
|
так
|
|
9 Індекс розпаду*), %
|
80-220
|
221-260
|
більше 260
|
-
|
-
|
-
|
Згідно з 9.10
|
*) Допускається визначити один з показників: або "Змішуваність із сумішами зернових складів", або "Індекс розпаду"
|
6.3 Залишкове в'яжуче, отримане з немодифікованої емульсії, повинно відповідати вимогам ДСТУ 4044 за показниками: глибина проникності голки (пенетрація) за температури 25 °С, температура розм'якшеності за кільцем і кулею, розтяжність (дуктильність) за температури 25 °С, розтяжність (дуктильність) за температури 0 °С; залишкове в'яжуче, отримане з модифікованої емульсії, повинно відповідати вимогам ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198 [1] за вищевказаними показниками і показником "еластичність".
6.4 Для приготування емульсій використовують такі матеріали:
- бітуми нафтові дорожні в'язкі – згідно з ДСТУ 4044;
- бітуми модифіковані – згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198, ТУ У В.2.7-23.2-03450778-249 [2] та іншими відповідними діючими нормативними документами;
- вода – згідно з ГОСТ 2874;
- емульгатори катіоноактивні або аніоноактивні – згідно з відповідними діючими нормативними документами;
- кислоти (для катіонних емульсій): соляна – згідно з ДСТУ 2904, оцтова – згідно з ГОСТ 6968, ортофосфорна – згідно з ГОСТ 10678;
- луги (для аніонних емульсій): їдкий натр – згідно з ГОСТ 2263, калію гідроксид – згідно з ГОСТ 24363;
- латекси (катіонні – для емульсій катіонних модифікованих, аніонні – для емульсій аніонних модифікованих) – згідно з відповідними діючими нормативними документами;
-адгезійні добавки – згідно з відповідними діючими нормативними документами.
7 Вимоги безпеки та охорони довкілля
7.1 Вимоги безпеки
- Емульсії бітумні дорожні – за ступенем впливу на організм людини згідно з ГОСТ 12.1.007 належать до 4-го класу небезпеки (малонебезпечні речовини). Канцерогенної дії не мають. Мають слабку кумулятивну дію.
- При приготуванні і використанні емульсій необхідно дотримуватись вимог безпеки згідно з ДНАОП 5.1.14-1.01, ДСТУ 4044, ДСТУ 2904, ГОСТ 2263, ГОСТ 6968, ГОСТ 10678.
- Під час приготування, використання та зберігання емульсій за температури до (95±3) °С у складі летких виділень присутні: насичені і ненасичені вуглеводні, ароматичні вуглеводні, нафтени, дієни, етанол, алкілбензоли.
- Концентрація шкідливих та небезпечних речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати ГДК, згідно з ГОСТ 12.1.005, для: аліфатичних амінів – 1 мг/м3; суми насичених, ненасичених ароматичних вуглеводнів –300 мг/м3; парів ксилолу – 50 мг/м3; парів толуолу – 50 мг/м3; парів фенолу –0,3 мг/м3. Контроль слід здійснювати згідно з МУ 2568, МУ 3119 та МУ 4436.
- Устаткування цехів або дільниць з приготування емульсій повинні відповідати вимогам ДСТУ 3273, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ДНАОП 0.03-1.07 та ДСП 173.
7.1.6 Рівень шумового навантаження на працюючих при виготовленні і використанні емульсій не повинен перевищувати 80,0 дБА згідно з ДСН 3.3.6.037, контроль здійснюють згідно з ГОСТ 12.1.050.
7.1.7 Освітленість робочих місць треба контролювати згідно з ДСТУ Б В.2.2-6.
- Загальну вібрацію на робочих місцях потрібно контролювати згідно з ДСН 3.3.6.039.
- Закриті приміщення, де проводяться роботи з емульсіями або їх компонентами, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021, СНиП 2.04.05, мікроклімат робочої зони – згідно з ДСН 3.3.6.042.
- Емульсії – не горючі речовини згідно з ГОСТ 12.1.044, не мають температури спалаху та займання. При температурі 100 ºС рідина закипає.
- Цехи або дільниці для приготування емульсій повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.4.009, НАПБ А.01.001, НАПБ В.01.048. Всі заходи протипожежної безпеки необхідно погоджувати з місцевими органами державного пожежного нагляду.
- Емульсії – пожежо- та вибухобезпечні матеріали, не горять і не вибухають при взаємодії з водою та киснем повітря.
- Електрообладнання дільниць та цехів для приготування емульсій повинне відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32.
- Електробезпечність цехів або дільниць для приготування емульсій повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.038, ГОСТ 12.1.019.
- Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів в емульсіях та їх компонентах згідно з вимогами ДБН В.1.4-1.01 не повинна перевищувати 740 Бк.кг-1. Контроль ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів здійснюють згідно з ДБН В.1.4-2.01.
- Робітники, які займаються приготуванням і використанням емульсій, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (спеціальним одягом та взуттям, рукавицями, захисними окулярами і респіраторами) згідно з ДНАОП 00-4.26 та НУ В.3.2-218-101 [3], затвердженими в установленому порядку.
- При виконанні робіт, пов'язаних з приготуванням і використанням емульсій, необхідно дотримуватись правил особистої гігієни, а саме: приймати їжу лише в спеціальних приміщеннях, користуватися санітарно-побутовими кабінетами, приймати душ після закінчення зміни.
- Персоналу, що працює з емульсіями та їх складовими, необхідно проходити попередні та періодичні медогляди згідно з Положенням про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій [4].
- Якщо емульсія потрапила на обличчя або руки, її спочатку слід змити холодною водою, залишки бітуму зняти керосином або олією, а потім місця, на які потрапила емульсія, протерти тампоном з вазеліном, і промити теплою водою з милом.
7.2 Вимоги охорони довкілля
- При приготуванні, транспортуванні та використанні емульсій необхідно дотримуватись вимог ДСанПіН 2.2.7.029 щодо недопущення забруднення ґрунтів і водоймищ.
- Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати ГДВ, відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201. Контроль за вмістом летких речовин, що мігрують в атмосферне повітря в процесах приготування і використання емульсій, повинен здійснюватись згідно з вимогами ДСП 201 та РД 52.04-186.
- Порядок накопичення, транспортування, знешкодження та поховання розливів емульсій, некондиції та інших відходів, що утворюються в процесі приготування і використання емульсій, повинен відповідати вимогам ДСанПиН 2.2.7.029.
- Умови відведення стічних вод виробництва емульсій повинні відповідати вимогам СанПиН 4630.
- При зберіганні, транспортуванні та застосуванні емульсій та їх компонентів за технологічних температур не передбачається надходження канцерогенних та мутагенних речовин в навколишнє середовище.
8 Правила приймання
8.1 Емульсії приймають відділом технічного контролю організації чи підприємства, що виробляє цю продукцію.
- Емульсії приймають партіями. За партію приймають кількість емульсії однієї марки, що виробляють з сировини однієї партії за одним технологічним регламентом протягом однієї зміни та супроводжують єдиним документом про відповідність цьому стандарту, оформленим згідно з ДСТУ 4454.
- Для контролю якості емульсії з кожної партії відбирають по дві проби об'ємом не менше ніж кожна згідно з ДСТУ 4488. Проби відбирають з ємкості, де знаходиться готова емульсія, посудиною місткістю 2,5-, яку занурюють на глибину, що дорівнює половині глибини шару емульсії в ємкості. Проби відбирають і випробовують через добу після приготування емульсії.
8.4 Емульсії підлягають приймально-здавальним, періодичним та сертифікаційним випробуванням.
Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна партія емульсії за показниками таблиці 1 (позиції 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9) цього стандарту.
При періодичних випробуваннях визначають стійкість при зберіганні, зчеплюваність з поверхнею щебеню та фізико-механічні властивості залишкового в'яжучого після випаровування води з емульсії. Періодичні випробування проводять не рідше одного разу на квартал, а також при кожній зміні складових або технології приготування.
- Радіоактивність перевіряють один раз на рік.
- Вимоги безпеки розділу 7 контролюють в процесі підготовки та організації виробництва і за вимогою органів Держнагляду.
- Сертифікаційні випробування проводять відповідно до вимог ДСТУ 3413 та ДСТУ 3498.
- При отриманні незадовільних результатів будь-яких випробувань однієї проби, хоча б по одному з показників, проводять випробування другої проби. При повторному отриманні незадовільних результатів партію бракують і прийманню вона не підлягає.