ДСТУ ЕN 196-1:2007(ЕN 196-1:2005, ІDT). СТУ ЕN 196-1:2007(ЕN 196-1:2005, ІDT). Методы испытания цемента. Часть 1. Определения прочности (44107)

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ ЦЕМЕНТУ

Частина 1

ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ

(EN 196-1:2005, IDT)

ДСТУ EN 196-1:2007

Київ

МІНБУД УКРАЇНИ

2007

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕМ"ПЕРЕКЛАД: Відділ іноземних перекладів Харківської Торгово-Промислозої палатиНАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Бабіч (керівник розробки); А. Липовська; Л. Полонська
2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінбуду України від 05.02.2007 р. № 37

3Національний стандарт відповідає EN 196-1:2005 Priifverfahren fur Zement - Teil 1:Bestimmung der Festigkeit; Deutsche Fassung EN 196-1:2005

(Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності.

Німецька редакція EN 196-1:2005)

Ступінь відповідності - ідентичний (IDT)

Переклад з німецької (de)

4УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

С.

Національний вступIV

ВступV

1. Сфера застосування 1
2. Нормативні посилання 1
3. Суть методу2
4. Лабораторія та устаткування2
5. Лабораторія2
6. Загальні вимоги до обладнання3
7. Сита3
8. Змішувач3
9. Форми4
10. Струшуючий стіл6
11. Прилад для випробування міцності при згині 8
12. Машина для випробування міцності при стиску9
13. Вставка до машини для випробування міцності при стиску9
14. Ваги10
15. Таймер10

5 Компоненти цементного розчину11

1. Пісок11
2. Цемент11
3. Вода для замішування11

6 Приготування цементного розчину12

1. Склад цементного розчину12
2. Змішування цементного розчину 12

7 Виготовлення зразків для випробування12

1. Розміри зразків12
2. Ущільнення зразків12

8 Витримування зразків13

1. Поводження зі зразками та їх зберігання перед розформуванням13
2. Розформування зразків 13
3. Зберігання зразків у воді13
4. Вік зразків для випробування міцності 13

9 Методи випробування14

1. Міцність при згині14
2. Міцність при стиску14

10 Результати 14

1. Міцність при згині14
2. Міцність при стиску14

11 Випробування на прийняття стандартного піску CEN та альтернативних ущільнювачів . 16

1. Загальні положення16
2. Випробування на прийняття стандартного піску CEN16
3. Випробування на прийняття альтернативного ущільнювача18

Додаток А (обов'язковий)

Альтернативні вібраційні ущільнювачі та методи ущільнення, рівноцінність яких

підтверджена рекомендованим струшуючому столу та методу ущільнення20

Додаток НА (довідковий)

Бібліографія24

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт "Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності, Німецька редакція EN 196-1:2005" ідентичний DIN EN 196-1:2005 "Prüfverfahren für Zement - Teil 1: Bestimmung der Festigkeit; Deutsche Fassung EN 196-1:2005".

Національний орган, відповідальний за цей стандарт, - Державне підприємство "Орган з серти-фікації цементів "СЕПРОЦЕМ".

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству.

Цей стандарт діє паралельно з чинним на цей час в Україні ГОСТ 310.4-81 "Цементы. Методы определения предела прочности при изгибе и сжатии" і призначається, в першу чергу, для контролю виробництва цементу, а також якості цементу, що експортується або застосовується при будівництві в Україні за європейською технологією.

Застосування цього стандарту сприятиме поступовому переходу підприємств цементної промис-ловості України на методи випробування цементів відповідно до європейських норм.

До стандарту внесені такі редакційні зміни:

• структурні елементи цього стандарту - "Передмову", "Зміст", "Національний вступ" та "Бібліо-графічні дані" - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
• до розділу 2 "Нормативні посилання" долучено "Національне пояснення", що містить перекладУкраїнською мовою нормативних посилань, наведених в EN 196-1:2005;
• додано національний довідковий додаток НА "Бібліографія", який містить перелік пов'язанихіз цим стандартом нормативних документів, чинних в Україні.

ВСТУП

Цей документ (EN 196-1:2005) було розроблено Технічним Комітетом CEN/TC 51 "Цемент та будівельне вапно", Секретаріат якого знаходиться в Бельгійському інституті з стандартизації (ІBN).

Цей документ замінює EN 196-1:1994.

Цей Європейський стандарт щодо методів випробування цементу складається з наступних частин:

• EN 196-1 Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності;
• EN 196-2 Методи випробування цементу - Частина 2: Хімічний аналіз цементу;
• EN 196-3 Методи випробування цементу - Частина 3: Визначення строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму;
• EN 196-5 Методи випробування цементу - Частина 5: Випробування пуцоланічності пуцоланових цементів;
• EN 196-6 Методи випробування цементу - Частина 6: Визначення тонкості помелу;
• EN 196-7 Методи випробування цементу - Частина 7: Методи відбору та підготовки проб;
• EN 196-8 Методи випробування цементу - Частина 8: Теплота гідратації; метод розчинення
• EN 196-9 Методи випробування цементу - Частина 9: Теплота гідратації; частково адіабатичний метод.

Примітка. Попередня частина стандарту - EN 196-21 Методи випробування цементу: Визначення хлориду, вуглець діоксиду та лугів у цементі - була перероблена та увійшла до EN 196-2.

Наступний документ - ENV 196-4 Методи випробування цементу; Частина 4: Кількісне визначення компонентів - був розроблений і буде опублікований як технічний звіт CEN.

У це видання на підставі відгуків, отриманих Секретаріатом, були введені наступні технічні зміни:

1. методи випробування цементу щодо наступних пунктів: твердість і шорсткість поверхні форм (4.5) та пластин машини для випробування міцності при стиску (4.8) при постачанні; придатність мастил для форм (4.5); робоча частота ударів струшуючих столів (4.6); застосування та точність ваг (4.10); деіонізована вода (тепер допускається) (5.3), методи перемішування цементного розчину (6.2), ущільнення (розділ 7) та витримування (розділ 8) зразків для випробування було перероблено у відповідності з діючою практикою;
2. результати випробування наводять в мегапаскалях замість прийнятого раніше позначення вньютонах на квадратний міліметр. (Один мега-паскаль відповідає ньютону на квадратний міліметр);
3. вимоги щодо приладу для випробування міцності при згині (4.7) є тепер додатковими;
4. перероблено вимоги до оцінки точності випробування міцності при стиску (10.2.3) в напрямку зближення показників коротко- і довгочасної збіжності та відтворюваності результатів для лабораторій з "нормальною" роботою та з наведенням прецизійних даних для "експертних лабораторій”;

е) метод випробування на прийняття стандартного піску CEN (11.2) включає перше сертифікаційне випробування, критерії для прийняття, документоване підтверджуюче випробування та щорічні випробування на підтвердження;

f) перероблено метод випробування на прийняття альтернативного обладнання для ущільнення і введено нормативний додаток (Додаток А), в якому описані два альтернативних вібраційних у ущільнювачі, що були прийняті.

У відповідності з регламентом діяльності CEN/CENELEC національні інститути зі стандартизації Бельгії, Данії, Німеччини, Естонії, Фінляндії, Франції, Греції, Ірландії, Ісландії, Італії, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Австрії, Польщі, Португалії, Швеції, Швейцарії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Чеської Республіки, Угорщини, Об'єднаного Королівства та Кіпру зобов’язані прийняти цей Європейський Стандарт.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Методи випробування цементу Частина 1: Визначення міцності

Методы испытания цемента Часть: 1 Определение прочности

Methods of testing cement

Part 1: Determination of strength

Чинний від 2007-08-01

1СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей документ описує методи визначення міцності цементів при стиску, а також міцності при згині. Метод стосується звичайних та інших цементів та матеріалів, стандарти яких посилаються на ці методи випробування. Можливо він не знайде застосування для інших видів цементів, наприклад тих, що мають короткий час тужавлення.

Національна примітка. Під звичайними цементами в Україні слід розуміти цементи загальнобудівельного призначення за ДСТУ Б В.2.7-46.

Цей метод застосовувають для оцінки відповідності міцності цементу при стиску пред'явленим вимогам, а також для випробування на прийняття стандартного піску CEN за EN 196-1 або альтернативного обладнання для ущільнення.

Цей документ описує рекомендовані прилади та методи, а також допускає альтернативні прилади та методи за умови, що їх придатність перевірена відповідно до положень цього документа. У спірних випадках застосовують виключно рекомендовані прилади та методи.

2НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Для застосування цього документа необхідні наведені нижче документи. При посиланні на датовані документи слід використовувати виключно видання, вказані в посиланнях. Щодо недатованих документів, то слід мати на увазі їх останні видання (включно з усіма змінами).

3СУТЬ МЕТОДУ

Метод включає визначення міцності при стиску та додатково міцності при згині зразків-призм розмірами 40 мм × 40 мм × 160 мм.

Ці зразки готують з цементного розчину пластичної консистенції, що містить у частинах за масою: одну частину цементу, три частини стандартного піску CEN та половину частини води (водоцементне відношення 0,50). Для випробування на міцність можна використовувати стандартний пісок CEN різних родовищ та країн за умови, що він документовано забезпечує показники міцності цементу, які суттєво не відрізняються від отриманих при застосуванні еталонного піску CEN (розділ 11).

Відповідно до даного методу цементний розчин отримують механічним змішуванням та ущільнюють у формі за допомогою струшуючого столу. Можуть застосовуватись інші пристрої та методи ущільнення, якщо вони документовано забезпечують показники міцності цементу, які суттєво не відрізняються від отриманих при застосуванні рекомендованого струшуючого столу (розділ 11 та додаток А).

Зразки витримують у формі в кліматичній камері або шафі протягом 24 год, а після розформування зберігають у воді до моменту визначення міцності.

Після закінчення терміну зберігання зразки виймають з води та розламують на дві половини під дією згинального навантаження, причому за необхідності може бути визначена міцність при згині. Розламування зразків можна також виконувати іншим способом, який не викликає в половинах додаткових напружень. Кожну половину зразка випробовують на міцність при стиску.

4ЛАБОРАТОРІЯ ТА УСТАТКУВАННЯ

4.1 Лабораторія

В приміщеннях лабораторії, де виготовляють зразки, повинні підтримуватись температура (20 ±2) °С та відносна вологість повітря не менше ніж 50 %.

В кліматичній камері або шафі для зберігання зразків у формах треба підтримувати температуру (20,0 ±1,0) °С та відносну вологість повітря не менше ніж 90 %.

Ємкості для тверднення зразків у воді, а також решітки, якими вони мають бути обладнані, повинні бути виготовлені з матеріалу, який не реагує з цементом. Температура води має становити (20,0 ±1,0) °С.

Температуру та відносну вологість повітря в лабораторії і температуру води в ємкостях для її зберігання слід реєструвати не менше ніж один раз протягом робочого дня. Температуру та відносну вологість у кліматічній камері або відповідно у шафі слід фіксувати кожні чотири години.

Цемент, стандартний пісок CEN (5.1.3), воду та обладнання для виготовлення та випробування зразків зберігають при температурі (20 ±2) °С.

Для дотримання температурного режиму номінальним значенням, у відповідності з яким здій-снюють регулювання, має бути середнє значення температури в заданому діапазоні її коливань.