З цією метою виробник піску відбирає проби у місці відвантаження: одну - для щоденного випробування і одну - для щомісячного випробування.

Виробник піску повинен перевіряти, чи виконуються вимоги у відповідності з 5.1.3 і 11.2.5.3, та сповіщати орган сертифікації про всі невідповідні результати.

Всі результати необхідно реєструвати, надавати органу сертифікації до відома і контролю та зберігати не менше ніж протягом трьох років.

11.2.5Метод документованого випробування стандартного піску CEN

11.2.5.1Проведення випробування

З використанням проби цементу, відібраної під наглядом органу сертифікації для випробування в призначеній випробувальній лабораторії (11.2.2.2.Ь), готують 10 пар сумішей цементу з піском. Пробу піску, що відбирає виробник раз на місяць (11.2.4), слід використати для однієї суміші, а пробу, яку відбирають раз на рік під наглядом органу сертифікації (11.2.2.1 та 11.2.2.2), використовують для другої суміші. Обидві суміші кожної пари у відповідності з цим документом мають готувати безпосередньо одна за одною у випадковій послідовності.

Зразки-призми у віці 28 діб випробовують на стиск та реєструють всі окремі результати.

11.2.5.2Обчислення та представлення результатів

Для кожної з пар сумішей обчислюють результати випробування на стиску відповідності з 10.2.1, наводять та реєструють згідно з 10.2.2, причому х є результатом, що отриманий з пробою, відібраною виробником, а у - результатом, що отриманий з пробою, відібраною під наглядом органу сертифікації.

Вираховують коефіцієнт варіації для обох серій результатів та виконують дії у відповідності з 11.2.3.2 для 10 пар сумішей.

Примітка. Якщо одна з серій результатів не відповідає вимогам щодо короткочасної збіжності, метод, викладений в 11.2.3.2, виконують на основі серій по 10 результатів кожна, причому не менше ніж 9 результатів необхідні для оцінки у відповідності з 11.2.3.2 d.

Вираховують та записують критерій прийняття D y відповідності з 11.2.3.2.

11.2.5.3Вимоги

В серії з 12 послідовних щомісячних випробувань критерій прийняття D, вирахуваний та наведений у відповідності з 11.2.5.2, не повинен більше ніж вдвічі перевищувати 2,5 %. Якщо більшими ніж 2,5 % виявляться два значення D, про це має бути поінформований орган сертифікації, встановлена причина та проведене перше сертифікаційне випробування (11.2.2.1) для подальшого прийняття.

11.3 Випробування на прийняття альтернативного ущільнювача

11.3.1 Загальні вимоги

За необхідності прискорити проведення випробування на прийняття альтернативного ущільнювача органу сертификації надають наступні документи:

  • докладний опис методу ущільнення;
  • докладний опис ущільнювача (креслення);

-інструкцію з обслуговування включно з анкетою для перевірки відмінного функціонування.Орган сертифікації вибирає із виготовлених на продаж три комплекти альтернативного приладу,

що підлягає прийняттю. Ці комплекти приладу мають бути випробувані в порівнянні з рекомендованим струшуючим столом, який відповідає викладеним у 4.6 вимогам. З цією метою їх доставляють до випробувальної лабораторії, визначеної органом сертифікації.

Під контролем органу сертифікації випробувальна лабораторія порівнює властивості приладу, який підлягає прийняттю, з наданим технічним описом. Якщо відповідність доведено, випробувальна лабораторія проводить три порівняльні випробування у відповідності з 11.3.2, причому для кожного з них використовує інший цемент. З цією метою під наглядом органу сертифікації обирають три цементи різних класів міцності.

Якщо кожне з цих трьох порівняльних випробувань відповідатиме вимогам 11.3.2.3, альтернативний ущільнювач повинен бути прийнятий органом сертифікації.

Після прийняття технічний опис альтернативного приладу і опис альтернативного методу ущільнення вважають визнаними альтернативами до 4.6 та 7.2.

Примітка. Технічний опис альтернативного приладу та опис альтернативного методу ущільнення які були прийняті, наведено в додатку А (обов'язковому) до цього документа.

11.3.2 Випробування альтернативного приладу для ущільнення

11.3.2.1Проведення випробування

З застосуванням вибраного цементу (11.3.1) та еталонного піску CEN готують 20 пар сумішей цементу з піском. Суміші кожної пари у відповідності з цим документом мають бути приготовлені безпосередньо одна за одною у випадковій послідовності.

Зразки-призми ущільнюють, причому для однієї суміші використовують альтернативний прилад, а для іншої - рекомендований струшуючий стіл (4.6).

Після ущільнення всі наступні кроки виконують у відповідності з цим документом.

Зразки-призми випробовують на стиск у віці 28 діб і реєструють кожен результат.

11.3.2.2Обчислення та представлення результатів

Для кожної з пар сумішей обчислюють і позначають результати випробування на стиск у відповідності з 10.2.1 та реєструють у відповідності з 10.2.2, причому х є результатом, отриманим з альтернативним ущільнювачем, який має бути прийнятим, а у - результат, отриманий з рекомендованим струшуючим столом.

Вираховують коефіцієнти варіації для обох серій результатів та перевіряють, чи відповідають вони вимогам короткочасної збіжності у відповідності з 10.2.3.1.

Якщо обидві серії результатів не відповідають цим вимогам, всі результати повинні бути відкинуті, а метод випробування повторений.

Якщо вказаним вище умовам не відповідає одна з серій результатів, необхідно:

  1. знайти середнє значення 20 результатів або ;
  2. вирахувати стандартне відхилення 20 результатів s;
  3. вирахувати різницю між кожним результатом та середнім арифметичним значенням результатів без урахування знака;
  4. якщо одна із отриманих різниць є більшою ніж 3 s, відкинути відповідне значення та вирахувати середнє значення решти 19 результатів; якщо дві або більше отриманих різниць перевищують 3 s, відкинути всі результати та повторити всі випробування за цим методом; якщо жодна з різниць не більша ніж 3 s, використати всі 20 значень.

Критерій прийняття D вираховують за рівнянням

, (4)

Де - середнє значення результатів, отриманих з альтернативним ущільнювачем, МПа;

- середнє значення результатів, отриманих з рекомендованим струшуючим столом, МПа.

D - наводять з точністю до 0,1 % без урахування знака.

11.3.2.3 Вимоги

Три значення критерію прийняття D, вирахувані та наведені у відповідності з 11.3.2.2, які відповідають одному з трьох обраних цементів та одному з трьох обраних приладів, повинні бути менше 5,0 %. Якщо одне або кілька вирахуваних значень D ≥5,0 %, альтернативний ущільнювач не може бути прийнятим.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Альтернативні вібраційні ущільнювачі та методи ущільнення, рівноцінність яких підтверджена рекомендованим струшуючому столу

та методу ущільнення

А.1 Загальні положення

Рекомендований струшуючий стіл описано у 4.6. У відповідності з розділом 1 допускаються також альтернативні прилади та методи за умови "... що вони були прийняті у відповідності з положеннями цього документа".

У розділі 11 описано метод прийняття альтернативи рекомендованому методу. Програми випробувань на прийняття були наведені для вібростолів та методів ущільнення, які в А2 та A3 позначені, як А та В. Тому вони є прикладами для допущених альтернативних приладів для ущільнення.

У відповідності з 11.3.1 кожен технічний опис (А.2.1 та А.3.1) розглядається, як прийнята альтернатива до 4.6, а кожен опис методу ущільнення (А.2.2 та А.3.2) - як прийнята альтернатива до 7.2.

А.2 Вібраційний стіл А

А.2.1 Технічний опис

Вібраційний стіл А, який може бути застосований як альтернативний ущільнювач:

  1. привод: електромагнітний вібратор з номінальною синусоподібною вібрацією;
  2. електропостачання:напруга230/240 В;

фазаоднофазне;

споживання струмумаксимум 6,3 А;

частотаномінальна 50 Гц;

  1. маса, що зазнає вібрації (включаючи порожню форму, насадку, затискачі, без вібратора) -(35,0 ±1,5) кг;
  2. амплітуда вертикально направлених коливань при роботі - (0,75±0,05) мм, що виміряна вцентрі середнього відсіку та зовнішніх кутах порожньої форми.

Примітка 1. Вібростіл сконструйовано так, що він генерує лише вібрації, направлені по вертикальній осі. Амплітуда вертикально направлених коливань безперервно позначається на пульті керування.

Примітка 2. Прискорення, яке було виміряне в центрі середнього відсіку та зовнішніх кутах порожньої форми, може бути альтернативною властивістю при описі роботи вібростолу. Значення (26,0 ±3,0) м/с2 відповідає значенню, наведеному в А.2.1 d;

е) частота коливань маси, що зазнає вібрації - (53,00 ±0,25) Гц;

f) віброплита:плита з шліфованою поверхнею, мінімальні розміри

400 мм × 300 мм або:

  • жорстка, одношарова, з нержавіючої сталі, з ребрамижорсткості, або:
  • жорстка, двошарова, з металу (мінімальна товщина 20 мм),верхній шар з нержавіючої сталі мінімальною товщиною

2 мм, утворює надійне міцне з'єднання з нижнім шаром.

Примітка 3. Рекомендується, щоб центр ваги маси, що зазнає вібрації (включно з затискачами, але без порожньої форми та насадки), був маркований на робочій поверхні віброплити вифрезерованою точкою перетину зазначеної вертикальної осі з ортогональною поверхнею віброплити.

д) напрямні упори:три упори, що можуть переміщуватися, за допомогою яких

заповнену форму можна виставити на столі так, щоб центр ваги форми збігався з вертикальною віссю центра ваги маси, що зазнає вібрації, у відповідності з маркуванням на робочій поверхні віброплити;

h) фіксування форми:затискачі, що закріплюють форми для зразків-призм

40 мм × 40 мм × 160 мм з встановленою насадкою;

і) маса столу> 100 кг

Примітка 4. Якщо вібростіл вмонтовано у лабораторні меблі, електромагнітний вібратор має бути закріплений на бетонному блоці масою не менше ніж 200 кг. Вказана контрмаса повинна опиратись на елементи, здатні гасити вібрації, щоб до мінімуму зменшити розповсюдження вібрацій на інші прилади;

j) гасителі вібрацій:гумові пружини, вмонтовані між масою, що зазнає вібрації, та

корпусом або контрмасою, з:твердістю за Шором45;

запасом пружності145 МПа;

розмірами: діаметр50 мм;

висота45 мм;

к) встановлення вібростолу: вібростіл за допомогою установочних гвинтів, розташованих

на його нижній поверхні (рис. А.1), слід встановити так, щобробоча поверхня не відхилялась від горизонталі більше ніжна 1 мм/м;

І) таймер:годинник, який можна встановити на 120 с з точністю ±1 с

1 2 З

1 - насадка; 2 - форма; 3 - затискач; 4 - віброплита; 5 - пульт керування з індикацією амплітуди, регулюванням амплітуди, таймером та головним вимикачем; 6 - установочний гвинт

Рисунок А.1 - Типовий вібростіл, тип А

А.2.2 Метод ущільнення з вібростолом А

Зразки-призми для випробування слід формувати відразу після приготування розчину.

Форму з насадкою міцно затискують на середині вібростолу. Таймер налагоджують на робочий час (120 ±1) с Після вмикання пульту керування відсіки форми протягом 45 с заповнюють розчином у два шари, дотримуючись наступної схеми.

Відсіки форми один за одним за допомогою кельми заповнюють першим шаром розчину приблизно наполовину, починаючи з однієї сторони, протягом 1 5 с Після заповнення першого шару роблять паузу 15 с, а в межах наступних 15 с з тієї ж сторони починають наносити другий шар розчину. Повинен бути завантажений весь розчин.

Після відключення вібратора через (120 ±1) с форму без струсів знімають з вібростолу. Знімають насадку.

Розгладжування, очищення та маркування форм виконують у відповідності з 7.2.

А.З Вібростіл В

А.3.1 Технічний опис

Вібростіл В, який може бути застосований як альтернативний ущільнювач:

  1. привод: електромагнітний вібратор з номінальною синусоподібною вібрацією;
  2. електропостачання:напруга230/240 В;

фазаоднофазне;

споживання струмумакс. 6,3 А;

частотаномінальна 50 Гц;

  1. маса, що зазнає вібрації (включаючи порожню форму і насадку, без вібратора) - (43,0 ±2,0) кг;
  2. робоче прискорення в вертикальному напрямі (вимірювання на опорній плиті форми в центрісереднього відсіку) - (4,50 ±0,25) g скз;

Примітка. Максимальне прискорення в горизонтальному напрямі складає 0,5 g скз;

е) частота коливань маси, що зазнає вібрації - (55,50 ±0,25) Гц;

  1. віброплита: плита з мінімальним розміром робочої поверхні 630 мм х 250 мм:
  • жорстка, одношарова, з м'якої сталі, товщина (13 ±2) мм;
  • з ребрами жорсткості та опорною плитою;

g) фіксування форми:поворотний затискач, пристосований до форми для зразків-призм 40 мм × 40 мм × 160 мм, з встановленою насадкою;

h) встановлення вібростолу: вібростіл має бути жорстко закріплений на анкерах на підлозі та встановлений так, щоб робоча поверхня не відхилялась від горизонталі більше ніж на 1 мм/м;

j) таймер:годинник, який можна встановити на 120 с з точністю ±1 с.

1 - насадка; 2 - форма; 3 - затискач; 4 - віброплита; 5 - електромагнітний вібратор; 6 - гаситель вібрацій; 7 - пульт керування

Рисунок А.2 - Типовий вібростіл, тип В

A.3.2 Метод ущільнення з вібростолом В

Верхню поверхню вібростолу встановлюють горизонтально та очищують. Підготовляють форму у відповідності з 4.5 та складають її, переконуючись, що нижня поверхня опорної плити форми чиста. Форму з насадкою міцно затискують на'вібростолі та встановлюють прискорення вібростолу на (4,50 ±0,25) g скз.

Зразки-призми для випробування слід формувати відразу після приготування розчину. При використанні таймера налагоджують його на відключення після (120 ±1) с. Вмикають вібратор. Відсіки форми негайно заповнюють розчином, причому виконують це протягом не більше ніж за 45 с таким способом.

Відсіки форми протягом 15 с заповнюють розчином за допомогою кельми приблизно наполовину. Не вимикаючи вібратора, після паузи, яка складає 15 с, доповнюють форму протягом наступних 15 с другим шаром. Розчин повинен трохи виступати над насадкою форми. Вібратор вимикається автоматично після закінчення (120 ±1) с або його вимикають вручну.