А.4 Допустимі варіанти з'єднання деталей для терморезисторного зварювання з трубами, що мають різні значення MRS та (або) різні значення номінальної товщини, повинні відповідати наведеним у А.4.1-А.4.4.
А.4.1 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені з трубами:
- SDR 11 з MRS 10;
- SDR 17,6 з MRS 10;
- SDR 11 з MRS 8;
- SDR 17,6 з MRS 8.
А.4.2 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені з трубами:
- SDR 17,6 з MRS 10;
- SDR 11 з MRS 8;
- SDR 17,6 з MRS 8.
А.4.3 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені з трубами:
- SDR11 з MRS 8;
- SDR 17,6 з MRS 8.
- SDR 17,6 з MRS 10.
А.4.4 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені тільки з трубами SDR 17,6 з MRS 8.
А.5 Допустимі варіанти з'єднання деталей для зварювання нагрітим інструментом встик з трубами, що мають різні значення MRS та (або) різні значення номінальної товщини, повинні відповідати наведеним у А.5.1-А.5.4.
А.5.1 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені з трубами:
- SDR11 з MRS 10;
- SDR 11 з MRS 8.
А.5.2 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 10 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені з трубами:
- SDR 17,6 з MRS 10;
- SDR 17,6 з MRS 8.
А.5.3 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 11, можуть бути зварені тільки з трубами SDR 11 з MRS 8.
А.5.4 Деталі, виготовлені з композиції поліетилену з мінімальною тривалою міцністю MRS 8 з основними розмірами деталей, визначеними згідно з розділом 5 для з'єднання з трубами з SDR 17,6, можуть бути зварені тільки з трубами SDR 17,6 з MRS 8.
ДОДАТОК Б
(довідковий)
ОСНОВНІ ВИДИ ДЕТАЛЕЙ ДЛЯ ТЕРМОРЕЗИСТОРНОГО ЗВАРЮВАННЯ
Б.1 Основні види деталей для терморезисторного зварювання (з закладним нагрівальним елементом) зображені на рисунках Б.1-Б.9. Розміри цих деталей повинні відповідати наведеним у розділі 5 цього стандарту. Розміри та граничні відхили у цьому додатку, що не наведені у розділі 5: Н1, Н2, Н3, Н4 , dn1, L6, L7, Z, Z1, Z2, повинні виготовлятись згідно з конструкторською документацією виробника, затвердженою у встановленому порядку.
Б.2 Допускається виготовляти інші типи деталей за узгодженням з замовником, за умови, що геометричні розміри розтруба для терморезисторного зварювання відповідатимуть вимогам розділу 5 цього стандарту та конструкторській документації виробника, затвердженій у встановленому порядку.
Б.3 Умовні познаки деталей для терморезисторного зварювання складаються з найменування виду деталі, абревіатури ЗНЕ (закладний нагрівальний елемент), скороченого найменування типу композиції поліетилену матеріалу (ПЕ 80 або ПЕ 100), слова "ГАЗ", мінімального значення стандартного розмірного відношення SDR труби, що може з'єднуватися з деталлю, тире, номінальних зовнішніх діаметрів труб, що з'єднуються з деталлю (dn та (або) dn1),та позначення цього стандарту.
Рисунок Б.1 - Трійник рівнопрохідний
Б.4 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду трійник рівно-прохідний з поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 25 мм:
трійник рівнопрохідний ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 –25 ДСТУ Б В. 2.7-179:2009
Рисунок Б.2 - Трійник нерівнопрохідний
Б.5 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду трійник нерівнопрохідний з поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = , dn1 = 32 мм:
трійник нерівнопрохідний ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 - 40/32 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.3 - Коліно 45°
Б.6 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду коліно 45° із поліетилену ПЕ 80 , SDR 11, dn =50 мм:
коліно 45° ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11- 50 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.4 - Коліно 90°
Б.7 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду коліно 90° з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn = 63 мм:
коліно 90° ЗНЕ ПЕ 100 ГАЗ SDR 11-63 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.5 - Перехід
Б.8 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду перехід із поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = , dn1 = 63 мм:
перехід ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 - 75/63 ДСТУ Б B.2.7-179:2009
Рисунок Б.6 - Муфта
Б.9 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду муфта з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn = 90 мм:
муфта ЗНЕ ПЕ 100 ГАЗ SDR 11 - 90 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.7 - Заглушка
Б.10 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду заглушка з поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 110 мм:
заглушка ЗНЕ ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 -110 ДСТУ Б B.2.7-179:2009
Рисунок Б.8 - Сідельце
Б.11 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду "сідельце" з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn =110 мм, d'n = 63 мм:
сідельце ПЕ 100 ГАЗ SDR 11-110/63 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок Б.9 - Сідельце для врізання під тиском
Б. 12 Приклад умовної познаки деталі з закладним нагрівальним елементом виду "сідельце для врізання під тиском" із поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = , d'n = 63 мм:
сідельце для врізання під тиском ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 -160/63 ДСТУ Б В. 2.7-179:2009
ДОДАТОК В
(довідковий)
ОСНОВНІ ВИДИ ДЕТАЛЕЙ
ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ НАГРІТИМ ІНСТРУМЕНТОМ ВСТИК
B.1 Основні види деталей для зварювання нагрітим інструментом встик наведено на рисунках В.1-В.4. Розміри втулкового кінця цих деталей повинні відповідати наведеним у розділі 5. Розміри та граничні відхили у цьому додатку, що не наведені у розділі 5: d1, d3, d4, Z, R1, R2, повинні виготовлятись згідно з конструкторською документацією виробника, затвердженою у встановленому порядку.
В.2 Допускається виготовляти інші типи деталей за узгодженням з замовником, за умов, що геометричні розміри втулкового кінця відповідатимуть вимогам розділу 5 цього стандарту та конструкторській документації виробника, затвердженій у встановленому порядку.
В.3 Умовні познаки деталей для зварювання нагрітим інструментом встик складаються з найменування виду деталі, скороченого найменування типу композиції поліетилену (ПЕ 80 або ПЕ 100), слова "ГАЗ", мінімального стандартного розмірного відношення SDR труби, що може з'єднуватись з деталлю, тире, номінальних зовнішніх діаметрів труб, з якими ця деталь зварюється нагрітим інструментом встик (dn та dп1), та позначення цього стандарту.
Рисунок В.1 - Коліно 90° для зварювання нагрітим інструментом встик
В.4 Приклад умовної познаки деталі для зварювання нагрітим інструментом встик виду коліно 90° з поліетилену ПЕ 80, для газопостачання SDR 11, з dn = 90 мм:
коліно 90° ПЕ 80 ГАЗ SDR 11-90 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок В.2 - Перехід для зварювання нагрітим інструментом встик
В.5 Приклад умовної познаки деталі для зварювання нагрітим інструментом встик виду перехід з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn = , dn1 = 90 мм:
перехід ПЕ 100 ГАЗ SDR 11 - 110/90 ДСТУ Б В.2.7-179:2009
Рисунок В.3 - Заглушка для зварювання нагрітим інструментом встик
В.6 Приклад умовної познаки деталі для зварювання нагрітим інструментом встик виду заглушка з поліетилену ПЕ 80, SDR 11, dn = 125 мм:
заглушка ПЕ 80 ГАЗ SDR 11 - 125 ДСТУ Б B.2.7-179:2009
Рисунок В.4- Втулка під фланець для зварювання нагрітим інструментом встик
В.7 Приклад умовної познаки деталі для зварювання нагрітим інструментом встик виду втулка під фланець з поліетилену ПЕ 100, SDR 11, dn = 63 мм:
втулка під фланець ПЕ 100 ГАЗ SDR 11 - 63 ДСТУ Б B.2.7-179:2009
ДОДАТОК Г
(обов'язковий)
ВЛАСТИВОСТІ КОМПОЗИЦІЙ ПОЛІЕТИЛЕНУ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ
Г.1 Композиції поліетилену, що використовуються для виготовлення всіх елементів деталей, повинні мати одне й те саме значення мінімальної тривалої міцності MRS.
Г.2 Композиції поліетилену для виготовлення деталей повинні відповідати вимогам, вказаним в таблиці Г.1.
Таблиця Г.1
|
Найменування показника |
Значення показника для композиції поліетилену типу |
Метод контролювання |
|
|
|
ПЕ80 |
ПЕ 100 |
|
|
1 Густина при 23 °С базової марки, кг/м3, не менше |
930 |
945 |
Згідно з розділами 5 та 6 ГОСТ 15139 |
|
2 Показник текучості розплаву при 190 °С, г/10 хв, не менше, при навантаженні 49,05 Н (5 кгс) |
0,2-1,4 |
0,2-1,4 |
Згідно з ГОСТ 11645 |
|
3 Розкид показника текучості розплаву в межах партії, %, не більше |
±20 |
Згідно з пунктом 5.14 ГОСТ 16338 |
|
|
4 Термостабільність при 200 °С, хв, не менше |
20 |
Згідно з пунктом 8.9 ДСТУ Б В.2.7-73, |
|
|
5 Границя текучості при розтягу, МПа, не менше |
16,7 |
21 |
Згідно з ГОСТ 11 262 та пунктом 5.14 ГОСТ 16338 |
|
6 Масова частка летких речовин, мг/кг, не більше |
350 |
Згідно з ГОСТ 26359 |
|
|
7 Масова частка технічного вуглецю (сажі), % мас (крім поліетилену синього кольору) |
2,0-2,5 |
Згідно з ГОСТ 263 11 |
|
|
8 Тип розподілення технічного вуглецю (сажі) (крім поліетилену синього кольору) |
I-IІ |
Згідно з пунктом 5.18 ГОСТ 16338 |
|
|
9 Атмосферостійкість після опромінення сонячною енергією Е ≥ 3,5 ГДж/м2 (для поліетилену синього кольору, на зразках у вигляді труб діаметром або з SDR 17,6 для ПЕ 80 та діаметром або з SDR 17 для ПЕ 100) |
Термостабільність не менше 20 хв.; відносне подовження при розриві не менше 350 %; стійкість при постійному внутрішньому тиску при 80 °С не менше 165 год при початковій напрузі в стінці труби, МПа: |
Згідно з пунктом 8.13 ДСТУ Б В.2.7-73 |
|
|
|
4,5 |
5,4 |
|
|
10 Стійкість до повільного розповсюдження тріщин при 80 °С (на зразках у вигляді труб діаметром 1 або SDR 11), год, не менше |
165 |
Згідно з пунктом 8.12 ДСТУ Б В.2.7-73 |
|
|
|
під дією випробувального тиску відповідно |
|
|
|
|
8,0 бар |
9,2 бар |
|
|
11 Стійкість до швидкого розповсюдження тріщин (на зразках у вигляді труб діаметром , SDR 1 1 у повітряному середовищі при (0 ± 2) °С |
Припинення розповсюдження тріщини під дією випробувального тиску відповідно |
Згідно з пунктом 8.1 1 ДСТУ Б В.2.7-73 |
|
|
|
8,0 бар |
10,0 бар |
|
ДОДАТОК Д
(обов'язковий)
ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОНТРОЛЬНИХ ЗРАЗКІВ
ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ
Д.1 Контрольний зразок (зразок-еталон) являє собою деталь із нанесеним на її поверхню маркуванням, затверджений як оригінал для звірення з ним деталей, що випускаються, за зовнішнім виглядом (згідно з 6.2.1) та іншими ознаками, обумовленими органолептичними методами.
Д.2 У якості контрольного, як правило, затверджують зразок із установчої партії деталей при їхній постановці на серійне виробництво відповідно до вимог ДСТУ Б А.3.1-6.
Д.3 Кожний контрольний зразок постачають опломбованим ярликом, що прикріплюється до зразка, і технічним описом.
У ярлику вказують умовне позначення деталі, найменування підприємства-виготовлювача й відомості про затвердження контрольного зразка, а також поміщають гриф затвердження підприємством-виготовлювачем та випробувальною лабораторією, що здійснювала випробування зразків деталей установчої партії й акредитована на технічну компетентність у цій області. Грифи затвердження й узгодження завіряють круглою печаткою із зазначенням дати. У технічному описі вказують відомості про контрольний зразок, підприємство-виготовлювач, зовнішній вигляд поверхні деталі, а також допустимі дефекти і ушкодження. Технічний опис затверджує зазначена випробувальна лабораторія.
Д.4 Контрольні зразки оформляються для кожного виду деталі кожного кольору вихідної сировини. Термін дії контрольного зразка не встановлюється.
Необхідність повторного виготовлення контрольного зразка підприємство-виготовлювач погоджує з відповідною випробувальною лабораторією.
Д.5 Для забезпечення вхідного контролю деталей у споживача можуть використовуватися робочі контрольні зразки, що є копіями основного контрольного зразка. Вірність копії підтверджує служба контролю підприємства-виготовлювача.
Д.6 При внесенні змін у найменування й значення показників згідно з розділами 5 та 6 цього стандарту контрольні зразки підлягають перезатвердженню.
Д. 7 Контрольні зразки повинні зберігатись на підприємстві-виготовлювачі.
ДОДАТОК Е
(обов'язковий)
КОНСТРУКЦІЯ КОНТАКТІВ ЗНЕ ДЕТАЛЕЙ ДЛЯ ТЕРМОРЕЗИСТОРНОГО ЗВАРЮВАННЯ
ТА ЇХ ОСНОВНІ РОЗМІРИ
