- прізвище або номер пакувальника.

При впакуванні в одну тару двох або декількох партій деталей, ярлик повинен містити відомості про всі впаковані партії. У цьому випадку допускається постачати тару ярликами, оформленими на кожну партію окремо.

6.10.3 Кожна деталь для терморезисторного зварювання повинна забезпечуватися етикеткою, на якій відповідно до встановленого порядку в штриховому коді повинні бути зазначені параметри зварювання. Друк штрихового коду повинен витримувати строк зберігання не менше чотирьох років і не менше десяти проходів пристрою, що зчитує, по штриховому коду.

Додатково до штрихового коду допускається на етикетку також наносити ручні режими зварювання. На цій же етикетці повинне бути зазначене стандартне розмірне відношення та MRS труб, які можна зварювати за допомогою даної з'єднувальної деталі. Наприклад, шляхом розміщення написів: "Тільки для труб SDR 17,6 MRS 8" або "Для труб SDR 17,6 MRS 10; SDR 11 MRS 8" згідно з додатком А.

Етикетка зі штриховим кодом і зазначеними написами повинна бути міцно прикріплена до корпусу деталі й мати полімерне покриття.

6.11 Пакування

6.11.1 Деталі пакують поштучно або по декілька в поліетиленову плівку згідно з ГОСТ 10354 завтовшки не менше . Упаковка повинна містити інформацію про назву виробника, тип та розміри деталі, кількість одиниць в упакуванні та особливі умови зберігання (за наявності).

6.11.2 З'єднувальні деталі в індивідуальній упаковці за 6.11.1 необхідно укладати в наступні види тари:

- контейнери м'які спеціалізовані (поліетиленові, поліпропіленові) для сипких продуктів згідно нормативною документацією, затвердженою у встановленому порядку;

- ящики згідно з ГОСТ 9396 (фанерні або дощані багатооборотні);

- ящики дерев'яні згідно з ГОСТ 2991 типів IV, VI-2, VI-6, VII з розмірами згідно з ГОСТ 21140, виходячи з габаритів і маси вантажів;

- ящики дерев'яні згідно з ГОСТ 18573.

Допускається упакування деталей у тару, яка була в користуванні, за умови, що вона відповідає вище вказаним вимогам.

6.11.3 При транспортуванні в критих вагонах повагонними відправленнями в пакетованому вигляді, транспортуванні в контейнерах згідно з ГОСТ 19667 або критим автомобільним транспортом допускається пакування в ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 9142. При транспортуванні в контейнерах допускається також пакування в коробки згідно з ГОСТ 12301.

6.11.4 При самовивозі деталей (на автотранспорті замовника) допускається за узгодженням із замовником інший вид упакування, що забезпечує цілісність деталей.

6.11.5 В одну тару впаковують деталі однієї партії. Допускається, з метою заповнення пакувальної одиниці, пакування в одну тару деталей двох або декількох партій. Максимальна маса тари зі з'єднувальними деталями повинна бути не більше .

6.11.6 При транспортуванні всіма видами транспорту виконуються заходи щодо виключення пересування деталей в упаковці й тарі та їх можливого механічного ушкодження, а укрупнення вантажних місць виконується в пакети згідно з ГОСТ 24597 засобами скріплення згідно з ГОСТ 21650.

6.12 Комплектність

6.12.1 Деталі для терморезисторного зварювання виду "сідельце" повинні комплектуватися поліетиленовою накладкою, матеріал і розміри якої повинні бути наведені у відповідних робочих кресленнях ливарних форм, а також комплектом монтажних кріпильних деталей (чотирма гвинтами, чотирма гайками й вісьмома шайбами).

6.12.2 Деталі для терморезисторного зварювання виду "сідельце для врізання під тиском" повинні комплектуватися поліетиленовою накладкою, монтажними кріпильними деталями (чотирма гвинтами, чотирма гайками й вісьмома шайбами), металевою фрезою (корпус і ніж), гумовим ущільнювальним кільцем, поліетиленовою кришкою й монтажним ключем. Матеріал і розміри зазначених деталей повинні бути наведені у відповідних робочих кресленнях ливарних форм на вироби.

7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ Й ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

7.1 Деталі відносяться до 4-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. При атмосферних умовах деталі не виділяють у навколишнє середовище токсичних речовин і не мають при безпосередньому контакті шкідливого впливу на організм людини. Вони нетоксичні, вибухобезпечні. Робота з деталями не вимагає прийняття додаткових запобіжних заходів. Деталі для терморезисторного зварювання повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21.

7.2 Деталі відносяться до групи "горючі" згідно з ГОСТ 12.1.044, температура займання аерозолів поліетилену - не менше 365 °С, самозаймання - не менше 415 °С.

7.3 Безпека технологічного процесу виробництва деталей повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.030.

7.4 Приміщення для виготовлення деталей повинні бути забезпечені загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05, освітленням згідно з СНиП ІІ-4, водопровід і каналізація повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01. Приміщення, у яких виконують роботи з виготовлення деталей, мають відповідати вимогам пожежної безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.004, ДБН В.1.1-7, НАПБ А.01.001.

7.5 Розміщення та обслуговування пожежної техніки на підприємствах повинні відповідати ГОСТ 12.4.009.

Визначати категорії приміщень виробничих, складських будинків (споруд) та зовнішніх установок за пожежною та вибухопожежною небезпекою слід згідно з НАПБ Б.03.002, клас зон - 2 згідно З НПАОП 40.1-1.32.

При виконанні цих робіт необхідно дотримуватись вимог СП 1042.

Гасіння деталей, що горять, виконують двоокисом вуглецю, повітряно-механічною піною, розпиленою водою зі змочувачами.

7.6 Виробничі процеси необхідно виконувати з дотриманням санітарно-гігіенічних вимог ГОСТ 12.1.003; ГОСТ 12.1.005; ДСН 3.3.6.037; ДСН 3.3.6.042; СП 1042 та інших норм і правил, які визначають параметри виробничого середовища.

7.6 Переміщення, транспортування, навантаження готової продукції проводять відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002 та ГОСТ 12.3.009.

7.8 Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 та ДСН 3.3.6.037. Рівні вібрації повинні відповідати ГОСТ 12.1.012 та ДСН 3.3.6.039.

7.9 Інструктаж з охорони праці працюючих проводять відповідно до типових галузевих матеріалів з охорони праці й техніки безпеки, затверджених у встановленому порядку.

7.10 Для охорони навколишнього середовища від забруднень повинен бути організований контроль за дотриманням гранично-допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферу відповідно до ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201.

7.11 Стічні води повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.01.

7.12 Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватися відповідно до ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019, НПАОП 40.1.32, НПАОП 40.1-1.21.

7.13 При виготовленні деталей у повітря робочої зони можуть надходити наступні хімічні речовини: формальдегід, ацетальдегід, оксид вуглецю, пил, аерозоль поліетилену.

7.14 Формальдегід - речовина високонебезпечна, відноситься до 2-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Має загальнотоксичну дію, здатний викликати гострі й хронічні отруєння, алерген, чинить подразливу дію на слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів, на шкіру.

7.15 Вміст формальдегіду в повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично-допустиму концентрацію (ГПК) 0,5 мг/м3. Контролювання повітря робочої зони на вміст формальдегіду проводять фотоколориметричним методом із хромотроповою кислотою або газорідинною хроматографією згідно з МУ 1986.

7.16 Ацетальдегід - небезпечна речовина, відноситься до 3-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Має загальнотоксичну дію, здатний викликати гострі й хронічні отруєння, чинить подразливу дію на слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів.

7.17 Вміст ацетальдегіду в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГПК 5,0 мг/м3. Контролювання повітря робочої зони на вміст ацетальдегіду проводять згідно з МУ 2563.

7.18 Оксид вуглецю - небезпечна речовина, відноситься до 4-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007. Має загальнотоксичну дію, здатний викликати гострі й хронічні отруєння, викликає ядуху, ураження центральної нервової системи.

7.19 Вміст оксиду вуглецю в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГПК 20,0 мг/м3. Контролювання повітря робочої зони на вміст оксиду вуглецю проводять згідно з МУ 1993 та ГОСТ 12.1.014.

7.20 Контролювання повітря робочої зони на вміст пилу проводять не менше одного разу на квартал відповідно до ГОСТ 12.1.005. Вміст пилу в повітрі визначається ваговим (гравіметричним) методом згідно з МУ 4436.

7.21 Вміст пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГПК 2 мг/м3, а аерозолю поліетилену- 10 мг/м3. Пил і аерозоль поліетилену викликають подразнення верхніх дихальних шляхів і відносяться до 4-го класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

7.22 Відповідно до правил захисту від статичної електрики устаткування повинне бути заземлене, відносна вологість у робочих приміщеннях повинна відповідати ГОСТ 12.1.005. Робочі місця повинні бути оснащені гумовими килимками.

7.23 Працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 0.00-4.26.

7.24 Гасіння з'єднувальних деталей, що горять, виконують вогнегасними засобами, двоокисом вуглецю, піною, вогнегасними порошками, розпиленою водою зі змочувачами. Гасити пожежу необхідно в протигазах марки В або киснево-ізолюючих протигазах згідно з ГОСТ 12.4.121 і захисних костюмах згідно з діючою нормативною документацією, затвердженою у встановленому порядку.

7.25 З'єднувальні деталі стійкі до деструкції в атмосферних умовах. Тверді відходи з'єднувальних деталей повертають на переробку у вироби, що допускають використання вторинної сировини, або знешкоджують відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029.

8 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

8.1 Деталі приймає відділ технічного контролю (ВТК) партіями у встановленому на підприємстві-виготовлювачі порядку. Партією вважають кількість деталей одного виду й розміру, виготовлених з однієї марки й партії матеріалу (сировини) при сталому технологічному режимі на одній ливарній формі або технологічному оснащенні, що представлені одночасно до здавання, й супроводжуваних одним документом про якість. Розмір партії повинен бути не більше 1000 штук.

Партія деталей повинна супроводжуватися документом, що засвідчує їхню якість і містить:

- найменування підприємства-виготовлювача або його товарний знак;

- умовну познаку з'єднувальних деталей;

- дату видачі документа про якість;

- номер партії;

- кількість штук виробів;

- дату виготовлення (місяць, дві останні цифри року);

- результати випробувань і (або) документальне підтвердження відповідності (для деталей газопостачання допустима декларація про відповідність виробника) партії деталей вимогам цього стандарту;

- штамп ВТК.

8.2 Для контролювання якості за показниками зовнішнього вигляду поверхні й розмірів відбирають 5 % (але не менше 20 шт) деталей, що входять до однієї партії.

Для контролювання термостабільності й стійкості деталей при постійному внутрішньому тиску при нормальній (20 °С) і підвищеній (80 °С) температурах, стійкості до удару й герметичності (зі знятою кришкою) деталей виду "сідельце для врізання під тиском", а також для випробування на стійкість зварного з'єднання до відривання та розтягу і випробувань механічних з'єднань на герметичність і стійкість до розтягу відбирають не менше трьох деталей, що входять до однієї партії виробів для кожного виду випробування.

8.3 Періодичність контролювання показників при випробуванні й прийманні деталей, а також відповідні номери пунктів дійсного стандарту, що регламентують значення цих показників, зазначені в таблиці 8.

Залежно від призначення випробування деталей розділяються на приймально-здавальні, періодичні, кваліфікаційні, типові й сертифікаційні (визначення згідно з ДСТУ 3021).

8.3.1 Приймально-здавальні випробування необхідно проводити на кожній партії з'єднувальних деталей за показниками 2-5, наведеними у таблиці 8.

8.3.2 Періодичні випробування необхідно проводити в обсягах і терміном, установленими показниками 6-17 таблиці 8. Для періодичних випробувань відбирають деталі, що пройшли приймально-здавальні випробування.

8.3.3 Кваліфікаційні випробування необхідно проводити в обсягах згідно з таблицею 8. Підприємство-виготовлювач деталей повинне надати організації, що проводить кваліфікаційні випробування, копії протоколів про проведення на заводі-виготовлювачі сировини випробувань за показниками відповідно до додатка Г.

8.3.4 Типові випробування необхідно проводити при зміні марки сировини в обсягах, установлених показниками 6-17 таблиці 8.

8.3.5 Сертифікаційні випробування необхідно проводити в порядку, передбаченому органом із сертифікації.

8.4 При одержанні незадовільних результатів контролю хоча б за одним показником, наведеним у пунктах 2-5 таблиці 8, за ним проводять повторний контроль на подвоєній вибірці деталей. При одержанні незадовільного результату повторного контролю партію бракують.

8.5 При одержанні незадовільних результатів контролю хоча б за одним показником, наведеним у пунктах 6-17 таблиці 8, за ним проводять повторний контроль на подвоєній вибірці деталей. При одержанні незадовільних результатів повторного контролю деталей подальшу участь цієї ливарної форми або технологічного оснащення у формуванні партії деталей припиняють. Аналізують і коректують технологічний процес, після чого партії деталей з даної ливарної форми або технологічного оснащення контролюють до одержання задовільних результатів за даним показником не менше ніж у трьох наступних партіях.

8.6 При освоєнні виробництва, зміні конструкції деталей або ливарної форми, марки матеріалу або технології виготовлення деталей їх контролюють за всіма показниками відповідно до таблиці 8.

8.7 Контроль показників безпеки розділу 7 проводять при постановці на виробництво й надалі в порядку й з періодичністю, установленими чинними нормативними документами України.

Таблиця 8

Найменування показника

Вимоги до показника

Періодичність контролювання

Методи контролювання

1. Застосовуваний матеріал

6.1,

6.2

На кожній партії сировини

Згідно з 9.1

та додатком Г

2. Маркування деталей

6.10

На кожній партії з'єднувальних деталей

Згідно з 9.3

3. Упаковка з'єднувальних деталей

6.11

Те саме

Згідно з 9.4

4. Зовнішній вигляд поверхні

6.4

— ײ —

Згідно з 9.5

5. Розміри деталей

Розділ 5

та додаток Е

— ײ —

Згідно з 9.6

6. Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 20°С і початковій напрузі в стінці труби 10,0 МПа (для ПЕ 80) і 12,4 МПа (для ПЕ 100)

Рядок 1

таблиці 5

Один раз

на місяць

Згідно

з ГОСТ 24157 та 9.7

7. Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 80°С і початковій напрузі в стінці труби 4,5 МПа (для ПЕ 80) і 5,4 МПа (для ПЕ 100)

Рядок 2

таблиці 5

Один раз

на три місяці

Згідно

з ГОСТ 24 157 та 9.7

8. Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 80°С і початковій напрузі в стінці труби 4,0 МПа (для ПЕ 80) і 5,0 МПа (для ПЕ 100)

Рядок 3 таблиці 5

Один раз

на шість місяців

Згідно

з ГОСТ 241 57 та 9.7

9. Термостабільність

Рядок 2 таблиці 4

Один раз

на 12 місяців

Згідно з 9.8

10. Розкид показника текучості розплаву деталей

Рядок 1

таблиці 4

Те саме

Згідно з 9.8

1 1 . Стійкість зварного з'єднання до відривання (для деталей видів "муфта" і "сідельце")

Рядок 4

таблиці 5

— ײ —

Згідно з 9.9

12. Стійкість до удару деталей виду "сідельце” та "сідельце для врізання під тиском"

Рядок 5

таблиці 5

— ײ —

Згідно з 9. 10

13. Міцність зварного шва встик для деталей з втулковим кінцем

Рядок 6

таблиці 5

— ײ —

Згідно з 9.11

14. Герметичність деталі виду "сідельце для врізання під тиском"

Рядок 7

таблиці 5

— ײ —

Згідно з 9.10

15. Герметичність механічного з'єднання деталей з трубами під дією постійного внутрішнього тиску

Рядок 3

таблиці 7

При освоєнні виробництва та кожній зміні матеріалу деталі та (або) постачальника елементів деталі, але не рідше одного разу на 36 місяців

Згідно

з ГОСТ 24 157 та таблицею 7

16. Герметичність механічного з'єднання деталей з трубами під дією постійного зовнішнього тиску

Рядок 3

таблиці 7

Те саме

Згідно

з додатком Ж

17. Стійкість механічного з'єднання деталей з трубами до дії постійного повздовжнього розтягу

Рядок 3

таблиці 7

Один раз

на 12 місяців

Згідно

з ГОСТ 11262 та таблицею 7