ДБН В.2.4-1-99. . Мелиоративные системы и сооружения


ДБН В.2.4 - 1-99 С. 107

Додаток У

(рекомендований)

Розрахунок міждренних відстаней

При обгрунтуванні параметрів закритої та відкритої регулювальної осушувальної мережі необхідно використовувати матеріали фактичних спостережень на об'єктах-аналогах, а також апробовані у даному регіоні методи, що грунтуються на фільтраційних розрахунках або врахуванні генетичних особливостей грунтів.

У.1 Фільтраційні розрахунки горизонтального дренажу в однорідних грунтах при атмосферному та ґрунтовому водному живленні слід проводити за формулами:

для випадку

; ( У.1)

для випадку

, ( У.2 )

де hd - відстань від осі дрени до водоупору, м;

ad - відстань між дренами (каналами), м ;

Lf - загальні фільтраційні опори за ступенем та характером розкриття пласта, м;

H - розрахунковий напір, м;

T - провідність пласта, м2/добу;

  1. інтенсивність інфільтраційного живлення ( середній за розрахунковий період

приплив до закритих дрен, каналів) , м/добу;

kf - коефіцієнт фільтрації грунту, м/добу;

Li - фільтраційні опори за характером розкриття пласта, м;

D - зовнішній діаметр дрени, м

. Загальні фільтраційні опори Lf, визначаються за формулою

, ( У.3)

де hо =0,5 Н

Розрахунковий напір Н, м, слід визначати за формулою

H=dв - 0,6Jnd, (У .4)

де Jnd - норма осушення, м;

dd - глибина до осі дрени, м.

. (У.5)

Інтенсивність інфільтраційного живлення q, м/добу, визначається на основі регіональних даних або визначається за формулою

(У.6)

де W - шар води, що підлягає відведенню, м;

t - час зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення, діб.

Шар води, що підлягає відведенню,

(У.7)

де hs - шар води, що залишився на поверхні після сходу весняних або зливових вод. З

урахуванням заходів щодо організації поверхневого стоку hs слід приймати 0,01 м:

ДБН В.2.4 -1-99 С. 108

- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;

Р - опади, що випали за розрахунковий період приймаються для нив та пасовищ

10%-ї і сіножатей - 25%-ї забезпеченості, м;

Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік 10%-ї

забезпеченості для нив та пасовищ і 25%-ї - для сіножатей, мм.

Фільтраційні опори за характером розкриття пласта Lі, м, залежно від конструкції дрен слід приймати:

- керамічні труби без фільтра ........................................................................................ 8

- те саме, з обгортанням стиків рулонними захисно-фільтруючими матеріалами..... 3

- те саме, із суцільним обгортанням .............................................................................. 1

- гофровані пластмасові труби без фільтра .................................................................. 4

- те саме, з обгортанням рулонними захисно-фільтруючими матеріалами ............... 0,5

- при влаштуванні об'ємних фільтрів завтовшки 20 см і більше.................................. 0,0

Для розрахунку відстаней між відкритими каналами слід приймати D=0,53 де

- змочений периметр каналу, Li=0, величини Н, dd, hd необхідно визначати від рівня води в каналі.

У.2 Відстань між дренами аd , м, при спільному атмосферному та грунто-напірному в одному живленні для випадку, коли визначається за формулою

( У.8)

де (У.9)

( У.10)

( У.11)

( У.12)

де - перевищення п'єзометричного напору над віссю дрени, м;

( У.13)

- градієнт висхідного потоку.

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 109

У.З Розрахунок відстаней між дренами при підґрунтовому зволоженні слід виконувати за формулою У. 1. При цьому

( У.14)

( У.15)

( У.16)

де Но - напір води у дрені, м;

h1 - відстань від осі дрени до рівня ґрунтових вод перед зволоженням, яку визначають по

середині відстані між дренами, м;

h2 - те саме, після зволоження, м;

t - час зволоження, діб;

- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;

Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік розрахункової забеч-

печеності, м/добу;

Р - середньодобова кількість опадів за розрахунковий період у рік розрахункової

забезпеченості, м/добу.

У.4 Відстань між відкритими каналами стоку слід визначати за формулою

(У.17)

, м, при їх розрахунку на відведення поверхневого

де t - час відведення поверхневих вод, год;

n - шорсткість поверхні приймається за дослідними даними, а у разі їх відсугності дорівнює: для

борозен уздовж уклону на виораній поверхні - 0,05; для рівної укоченої поверхні - 0,08; для

виораної поперек уклону поверхні без борозен 0,12; для поверхні з високим травостоєм - 2,3;

- коефіцієнт поверхневого стоку; за відсутністю даних приймається за таблицею У. 1;

і - уклон поверхні;

h - шар опадів, мм, що випали за час ta, год.

Таблиця У.1

Коефіцієнт поверхневого стоку

уклон водозбірної площі

Водопроникність

грунтів

Коефіцієнт

фільтрації

м/

незначний

(менше ніж 0,01)

середній

(0,01-0,05)

великий

(понад 0,05)

Добра

2,0

0,10-0,20

0,15-0,25

0,20-0,30

Середня

1,0

0,15-0,25

0,20-0,30

0,25-0,40

Нижче середньої

0,5

0,20-0,30

0,25-0,45

0,35-0,60

Слабка

0.1

0,25-0,40

0,30-0,60

0,50-0,75

Мерзлий грунт

0,30-0,60

0,40-0,75

0,80-0,95

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 110

Додаток Ф

(рекомендований)

Способи захисту дрен від завохрення

Таблиця Ф.1

Ступінь небезпеки завохрення

Вміст закисного заліза в грунтовій воді, мг/л

Спосіб захисту дренажних систем

Відсутній

3

Не потрібний

Слабкий

3-5

Перехоплення ґрунтових вод та джерел каналами; поверхневе вапнування грунтів з глибоким розпушуванням або кротуванням; улаштування потайних колодязів

Середній

5-8

Збільшення мінімальних уклонів дрен (до 0,006) та колекторів (до 0,002); затоплення гирла колекторів; збільшення діаметра дрен до 75-100 мм у мінеральних і до 100-150 мм у торфових грунтах; внесення у траншеї інгібіторів: вапняку - до 1,5 кг/.м. або фосфорного борошна (при слабокислих грунтах) - не менше 1 кг/м

Сильний

8-14

Застосування активних речовин - інгібіторів

Дуже сильний

14

Інтенсивне попереднє осушення з наступним переходом на дренаж залежно від залишкового вмісту заліза; пристрої для промивання дрен

Примітка. Додаткові заходи: зменшення відстаней між дренами на 10% при l = 5-8 мг/л і

на 15% при l= 8мг/л.

Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).

Таблиця Ф.2

Дрена

Довжина дрени, м

уклон

0,003

0,005

0,010

Керамічна, пластмасова

200

250

320

Кротова

150

200

-

Щілинна

200

250

250

Граничну довжину безуклонних дрен при двосторонньому виході у відкриті канали наведено у таблиці Ф.З.

Таблиця Ф.З

Гранична довжина дрени, м

Умови закладання дрен

діаметр дрени, мм

75

100

125

150

У разі відсутності залізистих сполук у

400

700

1000

1200

ґрунтових водах У разі наявності залізистих сполук у ґрунтових водах

300

500

800

1000

Додаток X

(рекомендований)

Таблиця Х.1 - Класифікація умов застосування вертикального дренажу (ВД) в гумідній зоні

Категорія (умови застосування

ВД)

Геоморфологічне

положення

Геологічний розріз

Середній

коефіцієнт

фільтрації,

м/добу

Глибина залягання

регіонального

водоупору, тип

породи

Можливий дебіт свердловини, м3/год

Тип

дренажу

Джерело водного

живлення об’єкта

Взаємозв 'язок

грунтових та

напірних вод

Водопровід-ність,

м2/добу

Площа осушення однією свер-дловиною,га

1 Дуже

Заплави річок

Торф та заторфовані піски,

>8

Понад 50 м, крейда,

>200

Системати

Атмосферні опади. Грун

Тісний

сприятливі

m < 3 м. Кіски середньо- та крупнозернист! з незначними прошарками суглинків та глин, т=40 -100м

>600

щільні глини, мерге-лі, щільні вапняки, кристалічні породи

>80

чний (майданчиковий)

тові та напірні води (до 50% прибуткової частини водного балансу)

повсюдний гідравлічний зв'язок

Плоскі низини в межах

Торф та легкі мінеральні гру-

>8

Понад 25 м, породи

>200

Те саме

Атмосферні опади. Підземні

Те саме

перших та надзаплавних терас

нти. m < 2,5 м. Піски різнозер-нисті, т= 20 - 100м

>500

такі мі

>80

води (від 25% до 50% прибуткової частини водного балансу)

2 Добрі

Плоскі лревньоалювіальні

Торф, заторфовані піски та

>8

Понад ЗО м, породи

>150

Те саме

Атмосферні опади. Підземні

Гідравлічний

рівнини в межах другої та третьої надзаплавних терас зі зниженнями до 1,5 м

супіски, m < 2 м . Різнозернисті піски з малопотужними прошарками глин та суглинків, m= О - 90 м.

>250

за типом 1

>50

води (від 10% до 25% прибуткової частини водного балансу)

зв'язок неповсюдний

3 Задо-

Моренно-зондрові та зонд-

Торф та легкі мінеральні

>6

25-30 м, глини, море

>70

Майданчи-

Те саме

Гідравлічний

вільні

зові рівнини з пониженнями до 2 м

грунти, m < 2 м. Піски різно-зернисті з прошарками глин та суглинків, m > 25 м

>150

ни, мергелі, кора вивітрювання кристалічних та інших порід

>30

ковий несистематичний

зв'язок є в місцях, розриву моренних суглинків

4 Допу-

Крайові утворення москов-

Пилуваті супіски та легкі

>5

Понад 15м, породи

>50

Вибірковий

Атмосферні опади. Підземні

Гідравлічний

стимі

ського, дніпровського та інших зледенінь

суглинки, m < 1,5 м. Піски різ-нозернисті, що чергуються із суглинками, m > 15м

>100

за типом 3

>20

ВД та комбінований

води (до 10% прибуткової частини водного балансу)

зв'язок можливий в окремих "вікнах"

5 Непри-

Вододіли, рівнини та

Торф, піски, суглинки на мо-

<5

Менше ніж 15 м,

-

Горизон-

-

-

датні

долини рік

эенних або малопотужних піщаних відкладах

<100

породи за типом 3

тальний

ДБН В.2.4 - 1-99 С. 112

Додаток Ц

(рекомендований)