ДБН В.2.4 - 1-99 С. 107
Додаток У
(рекомендований)
Розрахунок міждренних відстаней
При обгрунтуванні параметрів закритої та відкритої регулювальної осушувальної мережі необхідно використовувати матеріали фактичних спостережень на об'єктах-аналогах, а також апробовані у даному регіоні методи, що грунтуються на фільтраційних розрахунках або врахуванні генетичних особливостей грунтів.
У.1 Фільтраційні розрахунки горизонтального дренажу в однорідних грунтах при атмосферному та ґрунтовому водному живленні слід проводити за формулами:
для випадку
; ( У.1)
для випадку
, ( У.2 )
де hd - відстань від осі дрени до водоупору, м;
ad - відстань між дренами (каналами), м ;
Lf - загальні фільтраційні опори за ступенем та характером розкриття пласта, м;
H - розрахунковий напір, м;
T - провідність пласта, м2/добу;
приплив до закритих дрен, каналів) , м/добу;
kf - коефіцієнт фільтрації грунту, м/добу;
Li - фільтраційні опори за характером розкриття пласта, м;
D - зовнішній діаметр дрени, м
. Загальні фільтраційні опори Lf, визначаються за формулою
, ( У.3)
де hо =0,5 Н
Розрахунковий напір Н, м, слід визначати за формулою
H=dв - 0,6Jnd, (У .4)
де Jnd - норма осушення, м;
dd - глибина до осі дрени, м.
. (У.5)
Інтенсивність інфільтраційного живлення q, м/добу, визначається на основі регіональних даних або визначається за формулою
(У.6)
де W - шар води, що підлягає відведенню, м;
t - час зниження рівня ґрунтових вод до норми осушення, діб.
Шар води, що підлягає відведенню,
(У.7)
де hs - шар води, що залишився на поверхні після сходу весняних або зливових вод. З
урахуванням заходів щодо організації поверхневого стоку hs слід приймати 0,01 м:
ДБН В.2.4 -1-99 С. 108
- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;
Р - опади, що випали за розрахунковий період приймаються для нив та пасовищ
10%-ї і сіножатей - 25%-ї забезпеченості, м;
Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік 10%-ї
забезпеченості для нив та пасовищ і 25%-ї - для сіножатей, мм.
Фільтраційні опори за характером розкриття пласта Lі, м, залежно від конструкції дрен слід приймати:
- керамічні труби без фільтра ........................................................................................ 8
- те саме, з обгортанням стиків рулонними захисно-фільтруючими матеріалами..... 3
- те саме, із суцільним обгортанням .............................................................................. 1
- гофровані пластмасові труби без фільтра .................................................................. 4
- те саме, з обгортанням рулонними захисно-фільтруючими матеріалами ............... 0,5
- при влаштуванні об'ємних фільтрів завтовшки 20 см і більше.................................. 0,0
Для розрахунку відстаней між відкритими каналами слід приймати D=0,53 де
- змочений периметр каналу, Li=0, величини Н, dd, hd необхідно визначати від рівня води в каналі.
У.2 Відстань між дренами аd , м, при спільному атмосферному та грунто-напірному в одному живленні для випадку, коли визначається за формулою
( У.8)
де (У.9)
( У.10)
( У.11)
( У.12)
де - перевищення п'єзометричного напору над віссю дрени, м;
( У.13)
- градієнт висхідного потоку.
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 109
У.З Розрахунок відстаней між дренами при підґрунтовому зволоженні слід виконувати за формулою У. 1. При цьому
( У.14)
( У.15)
( У.16)
де Но - напір води у дрені, м;
h1 - відстань від осі дрени до рівня ґрунтових вод перед зволоженням, яку визначають по
середині відстані між дренами, м;
h2 - те саме, після зволоження, м;
t - час зволоження, діб;
- коефіцієнт водовіддачі, що визначається при вишукуваннях;
Е - добовий шар випаровування за розрахунковий період у рік розрахункової забеч-
печеності, м/добу;
Р - середньодобова кількість опадів за розрахунковий період у рік розрахункової
забезпеченості, м/добу.
У.4 Відстань між відкритими каналами стоку слід визначати за формулою
(У.17)
, м, при їх розрахунку на відведення поверхневого
де t - час відведення поверхневих вод, год;
n - шорсткість поверхні приймається за дослідними даними, а у разі їх відсугності дорівнює: для
борозен уздовж уклону на виораній поверхні - 0,05; для рівної укоченої поверхні - 0,08; для
виораної поперек уклону поверхні без борозен 0,12; для поверхні з високим травостоєм - 2,3;
- коефіцієнт поверхневого стоку; за відсутністю даних приймається за таблицею У. 1;
і - уклон поверхні;
h - шар опадів, мм, що випали за час ta, год.
Таблиця У.1
|
|
Коефіцієнт поверхневого стоку уклон водозбірної площі |
||
Водопроникність грунтів |
Коефіцієнт фільтрації м/ |
незначний (менше ніж 0,01) |
середній (0,01-0,05) |
великий (понад 0,05) |
Добра |
2,0 |
0,10-0,20 |
0,15-0,25 |
0,20-0,30 |
Середня |
1,0 |
0,15-0,25 |
0,20-0,30 |
0,25-0,40 |
Нижче середньої |
0,5 |
0,20-0,30 |
0,25-0,45 |
0,35-0,60 |
Слабка |
0.1 |
0,25-0,40 |
0,30-0,60 |
0,50-0,75 |
Мерзлий грунт |
— |
0,30-0,60 |
0,40-0,75 |
0,80-0,95 |
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 110
Додаток Ф
(рекомендований)
Способи захисту дрен від завохрення
Таблиця Ф.1
Ступінь небезпеки завохрення
|
Вміст закисного заліза в грунтовій воді, мг/л
|
Спосіб захисту дренажних систем
|
Відсутній |
3 |
Не потрібний |
Слабкий |
3-5 |
Перехоплення ґрунтових вод та джерел каналами; поверхневе вапнування грунтів з глибоким розпушуванням або кротуванням; улаштування потайних колодязів |
Середній |
5-8 |
Збільшення мінімальних уклонів дрен (до 0,006) та колекторів (до 0,002); затоплення гирла колекторів; збільшення діаметра дрен до 75-100 мм у мінеральних і до 100-150 мм у торфових грунтах; внесення у траншеї інгібіторів: вапняку - до 1,5 кг/.м. або фосфорного борошна (при слабокислих грунтах) - не менше 1 кг/м |
Сильний |
8-14 |
Застосування активних речовин - інгібіторів |
Дуже сильний |
14 |
Інтенсивне попереднє осушення з наступним переходом на дренаж залежно від залишкового вмісту заліза; пристрої для промивання дрен |
Примітка. Додаткові заходи: зменшення відстаней між дренами на 10% при l = 5-8 мг/л і на 15% при l= 8мг/л. |
Залежно від уклону визначається довжина дрен (таблиця Ф.2).
Таблиця Ф.2
Дрена |
Довжина дрени, м |
||
|
уклон |
||
|
0,003 |
0,005 |
0,010 |
Керамічна, пластмасова |
200 |
250 |
320 |
Кротова |
150 |
200 |
- |
Щілинна |
200 |
250 |
250 |
Граничну довжину безуклонних дрен при двосторонньому виході у відкриті канали наведено у таблиці Ф.З.
Таблиця Ф.З
|
Гранична довжина дрени, м |
|||
Умови закладання дрен |
діаметр дрени, мм |
|||
|
75 |
100 |
125 |
150 |
У разі відсутності залізистих сполук у |
400 |
700 |
1000 |
1200 |
ґрунтових водах У разі наявності залізистих сполук у ґрунтових водах |
300 |
500 |
800 |
1000 |
Додаток X
(рекомендований)
Таблиця Х.1 - Класифікація умов застосування вертикального дренажу (ВД) в гумідній зоні
Категорія (умови застосування ВД) |
Геоморфологічне положення |
Геологічний розріз
|
Середній коефіцієнт фільтрації, м/добу |
Глибина залягання регіонального водоупору, тип породи |
Можливий дебіт свердловини, м3/год
|
Тип дренажу
|
Джерело водного живлення об’єкта
|
Взаємозв 'язок грунтових та напірних вод
|
|
|
|
Водопровід-ність, м2/добу |
|
Площа осушення однією свер-дловиною,га |
|
|
|
1 Дуже |
Заплави річок |
Торф та заторфовані піски, |
>8 |
Понад 50 м, крейда, |
>200 |
Системати |
Атмосферні опади. Грун |
Тісний |
сприятливі
|
|
m < 3 м. Кіски середньо- та крупнозернист! з незначними прошарками суглинків та глин, т=40 -100м |
>600
|
щільні глини, мерге-лі, щільні вапняки, кристалічні породи
|
>80
|
чний (майданчиковий)
|
тові та напірні води (до 50% прибуткової частини водного балансу)
|
повсюдний гідравлічний зв'язок
|
|
Плоскі низини в межах |
Торф та легкі мінеральні гру- |
>8 |
Понад 25 м, породи |
>200 |
Те саме |
Атмосферні опади. Підземні |
Те саме |
|
перших та надзаплавних терас |
нти. m < 2,5 м. Піски різнозер-нисті, т= 20 - 100м |
>500 |
такі мі |
>80 |
|
води (від 25% до 50% прибуткової частини водного балансу) |
|
2 Добрі |
Плоскі лревньоалювіальні |
Торф, заторфовані піски та |
>8 |
Понад ЗО м, породи |
>150 |
Те саме |
Атмосферні опади. Підземні |
Гідравлічний |
|
рівнини в межах другої та третьої надзаплавних терас зі зниженнями до 1,5 м |
супіски, m < 2 м . Різнозернисті піски з малопотужними прошарками глин та суглинків, m= О - 90 м. |
>250
|
за типом 1 |
>50 |
|
води (від 10% до 25% прибуткової частини водного балансу) |
зв'язок неповсюдний
|
3 Задо- |
Моренно-зондрові та зонд- |
Торф та легкі мінеральні |
>6 |
25-30 м, глини, море |
>70 |
Майданчи- |
Те саме |
Гідравлічний |
вільні
|
зові рівнини з пониженнями до 2 м
|
грунти, m < 2 м. Піски різно-зернисті з прошарками глин та суглинків, m > 25 м
|
>150
|
ни, мергелі, кора вивітрювання кристалічних та інших порід |
>30
|
ковий несистематичний |
|
зв'язок є в місцях, розриву моренних суглинків |
4 Допу- |
Крайові утворення москов- |
Пилуваті супіски та легкі |
>5 |
Понад 15м, породи |
>50 |
Вибірковий |
Атмосферні опади. Підземні |
Гідравлічний |
стимі
|
ського, дніпровського та інших зледенінь |
суглинки, m < 1,5 м. Піски різ-нозернисті, що чергуються із суглинками, m > 15м |
>100
|
за типом 3 |
>20 |
ВД та комбінований
|
води (до 10% прибуткової частини водного балансу)
|
зв'язок можливий в окремих "вікнах" |
5 Непри- |
Вододіли, рівнини та |
Торф, піски, суглинки на мо- |
<5 |
Менше ніж 15 м, |
- |
Горизон- |
- |
- |
датні |
долини рік |
эенних або малопотужних піщаних відкладах |
<100 |
породи за типом 3
|
|
тальний |
|
|
ДБН В.2.4 - 1-99 С. 112
Додаток Ц
(рекомендований)