Установлювати опори в зоні проходження прогнозованих грязекам'яних селевих потоків не допускається.

2.5.15 Застосовувати опори з відтяжками на відрізках ПЛ до 330 кВ включно, які проходять по оброблюваних землях, не допускається. На цих же відрізках, а також у населеній місцевості і в місцях зі стисненими умовами на підходах до електростанцій і підстанцій рекомендується застосовувати двоколові та багатоколові вільностоячі опори.

2.5.16У разі проходження ПЛ з дерев'яними опорами по лісах, сухих болотах та інших місцях, де можливі низові пожежі, слід передбачати такі заходи:

-влаштування канави глибиною 0,4 і шириною 0,6 м на відстані 2 м навколо кожного стояка опори;

- знищення трави і чагарнику та очищення від них площадки радіусом 2 м навколо кожної опори;

-застосування залізобетонних приставок; при цьому відстань від землі до нижнього торця стояка повинна бути не меншою ніж 1 м.

Установлювати дерев'яні опори ПЛ 100 кВ і вище в місцевостях, де можливі низові або торф'яні пожежі, не рекомендується.

2.5.17У районах розселення великих птахів для захисту ізоляції від забруднення ними, незалежно від ступеня забруднення навколишнього середовища, а також для запобігання загибелі птахів необхідно:

  • не використовувати опори ПЛ зі штировими ізоляторами; на траверсах опор ПЛ 35-220 кВ, у тому числі в місцях кріплення підтримувальних ізоляційних підвісів, а також на тросостояках для унеможливлення посадки або гніздування птахів передбачати встановлення протипташиних загороджень;
  • закривати верхні отвори пустотілих стояків залізобетонних опор наголовниками.

2.5.18На опорах ПЛ на висоті не нижче ніж 1,5 м від землі слід наносити такі постійні знаки:

-порядкове число опори – на всіх опорах; – порядкове число ПЛ або її умовне позначення – на

кінцевих опорах, перших опорах відгалужень від лінії, на опорах у місцях перетину ліній однієї напруги, на опорах, які обмежують прогін перетину із залізницями та автомобільними дорогами І-V категорій, а також на всіх опорах відрізків ПЛ, які прямують паралельно, якщо відстань між їх осями менша за 200 м. На двоколових і багатоколових опорах ПЛ, крім того, слід позначати відповідне коло;

  • попереджувальні плакати або застережні знаки – на всіх опорах ПЛ у населеній місцевості;
  • плакати із зазначенням відстані від опори ПЛ до кабельної лінії зв'язку – на опорах, установлених на відстані, меншій ніж половина висоти опори до кабелів зв'язку;
  • кольорове фарбування фаз – на ПЛ 35 кВ і вище на кінцевих опорах, опорах, суміжних з транспозиційними, і на перших опорах відгалужень від ПЛ.

Допускається розміщувати на одному знаку всю інформацію, яка вимагається в цьому пункті.

Плакати і знаки наносять на опори почергово з правого і лівого боків. На переходах через дороги плакати повинні бути повернені в бік дороги.

Денне маркування і світлоогорожу опор висотою понад 100 м слід виконувати згідно з 2.5.254.

На ПЛ 110 кВ і вище, обслуговування яких має здійснюватися з використанням вертольотів, у верхній частині кожної п'ятої опори встановлюють номерні знаки, видимі з вертольота. При цьому для ПЛ 500-750 кВ знаки мають бути емальованими, розміром 400 мм х 500 мм.

Лінійні роз'єднувачі, перемикальні пункти, високочастотні загороджувачі, установлені на ПЛ, повинні мати відповідні порядкові номери і диспетчерські найменування.

2.5.19 Металеві опори і підніжники, металеві деталі залізобетонних і дерев'яних опор, бетонні і залізобетонні конструкції, а також елементи дерев'яних опор мають бути захищені від корозії з урахуванням вимог будівельних норм і правил щодо захисту будівельних конструкцій від корозії. У необхідних випадках слід передбачати захист від електрокорозії.

Металеві опори, а також металеві елементи і деталі залізобетонних і дерев'яних опор потрібно захищати від корозії, як правило, шляхом гарячого оцинкування.

2.5.20Металеві линви грозозахисних тросів, відтяжок та елементів опор повинні мати корозостійке виконання з урахуванням виду і ступеня агресивності середовища в умовах експлуатації.

На грозозахисному тросі і відтяжках у процесі спорудження ПЛ має бути виконане захисне змащування.

2.5.21У районах з агресивним впливом навколишнього середовища, у районах із солончаками, засоленими пісками, у прибережних зонах морів і солоних озер площею понад 10000 м2, а також у місцях, де в процесі експлуатації може статися корозійне руйнування металу ізоляторів, лінійної арматури, проводів і тросів, заземлювачів, слід передбачати:

  • ізолятори і лінійну арматуру в тропічному виконанні, за необхідності – з додатковими захисними заходами;
  • корозостійкі проводи (див. також 2.5.89), троси та тросові елементи опор (див. також 2.5.20);
  • збільшення перерізу елементів заземлювальних пристроїв, використання заземлювачів з корозостійким покриттям.

2.5.22Для ПЛ, які проходять у районах з характеристичним значенням ожеледного навантаження понад 20 Н/м (5 і 6-й райони за ожеледдю), частим утворенням ожеледі або паморозі в поєднанні із сильними вітрами, а також у районах з частим і інтенсивним галопуванням проводів, рекомендується передбачати плавлення ожеледі на проводах і тросах.

У разі забезпечення плавлення ожеледі без перерви електропостачання споживачів характеристичне значення ожеледного навантаження можна знижувати на 10 Н/м, але воно має бути не меншим за 15 Н/м.

На ПЛ з плавленням ожеледі необхідно організовувати спостереження за ожеледдю, перевагу слід надавати застосуванню автоматизованих метеопостів.

Вимоги даного параграфа не поширюються на ПЛЗ.

2.5.23Напруженість електричного поля, створюваного ПЛ напругою 330 кВ і вище за максимальних робочих параметрів (напруги та струму) і абсолютної максимальної температури повітря (2.5.60) для населеної місцевості, не повинна перевищувати гранично припустимих значень, установлених чинними санітарно-епідеміологічними правилами та нормативами.

Для ненаселеної і важкодоступної місцевостей температура повітря за гранично припустимої напруженості електричного поля приймається такою, що дорівнює (0,8 tmах – 12) °С, де tmах – максимальна температура повітря за 2.5.60.

2.5.24Після закінчення спорудження або реконструкції ПЛ необхідно здійснити заходи, передбачені вимогами природоохоронного законодавства:

-землевання земель, які відводяться в постійне користування;

- рекультивацію земель, які відводяться в тимчасове користування;

  • природоохоронні, спрямовані на мінімальне порушення природних форм рельєфу і збереження зелених насаджень і природного стану ґрунту;
  • протиерозійні.

Вимоги до механічної міцності повітряних ліній

2.5.25 Розрахунок будівельних конструкцій ПЛ (опор, фундаментів і основ) виконують методом граничних станів відповідно до чинних державних стандартів і будівельних норм. При цьому враховуються розрахункові значення постійних навантажень з коефіцієнтом надійності за табл. 2.5.13, пункти 1-4 (див. 2.5.64) і розрахункові значення змінних навантажень із середніми періодами повторюваності за табл. 2.5.1, пункти 1, 2.

Механічний розрахунок проводів і тросів ПЛ виконують методом допустимих напружень, а розрахунок ізоляторів та арматури – методом руйнівних навантажень. При цьому враховуються розрахункові значення постійних навантажень з коефіцієнтом надійності = 1 і розрахункові значення змінних навантажень із середніми періодами повторюваності, поданими в табл. 2.5.1, пункт 3.

Застосування інших методів розрахунку в кожному окремому випадку повинне бути обґрунтоване в проекті.

Таблиця 2.5.1 – Середні періоди повторюваності

№ з/п

Розрахунки

Середні періоди повторюваності Т, років, для класів безвідмовності за напругою

1КБ

2КБ

3КБ

4КБ

1

Розрахунки несучої здатності опор і фундаментів (перша група граничних станів)

30

50

150

500

2

Розрахунки переміщень опор і фундаментів та тріщиностійкості залізобетонних конструкцій (друга група граничних станів)

5

10

15

25

3

Розрахунки проводів, тросів, ізоляторів, арматури (допустимі напруження та руйнівні навантаження)

5

10

15

25

2.5.26 Під час проектування ПЛ враховують постійні і змінні (тривалі, короткочасні, аварійні) навантаження і впливи.

До постійних навантажень відносяться навантаження, які створюються вагою будівельних конструкцій, проводів, тросів та устаткування ПЛ; натягом проводів і тросів за середньорічної температури повітря і відсутності вітру та ожеледі; вагою і тиском ґрунтів; тиском води на фундаменти в руслах рік, а також попереднім напруженням конструкцій.

До змінних навантажень відносяться навантаження, які створюються тиском вітру на опори, проводи і троси; вагою ожеледі на проводах і тросах; додатковим натягом проводів і тросів понад їх значення за середньорічної температури від кліматичних навантажень і впливів; тиском води на опори і фундаменти в заплавах рік; тиском льоду; навантаженнями, які виникають під час виготовлення і перевезення конструкцій, а також під час монтажу конструкцій, проводів і тросів.

До аварійних навантажень відносяться навантаження, які виникають від обриву проводів і тросів, і сейсмічні навантаження.

Навантаження слід визначати за критерієм забезпеченості безвідмовної роботи механічної частини ПЛ під дією зовнішніх чинників за розрахунковий період експлуатації лінії. Параметри, які характеризують класи безвідмовності, подано в табл. 2.5.2.

Середню повторюваність розрахункових навантажень, що залежить від класу безвідмовності, слід визначати за таблицею 2.5.1.

Таблиця 2.5.2 – Характеристики класів безвідмовності

№ з/п

Назва характеристики

Характеристики для класів безвідмовності

1КБ

2КБ

3КБ

4КБ

1

Напруга лінії, кВ

До 1

1-35

110-330

500-750

2

Розрахункові періоди експлуатації, років

30

50

50

50

3

Коефіцієнт надійності за відповідальністю для розрахунку будівельних конструкцій

0,95

1

1

1,05

2.5.27 Основою для визначення навантажень ліній у класах безвідмовності 1 КБ – 4КБ є їх характеристичні значення. Характеристичні значення постійних і тривалих навантажень приймають такими, що дорівнюють їх середнім значенням. Характеристичні значення кліматичних навантажень обчислено за середнього періоду повторюваності Т = 50 років. Значення аварійних навантажень від обриву проводів і тросів обчислюють згідно з цими Правилами (2.5.66-2.5.70), інших аварійних навантажень – згідно з чинними нормами проектування.

Характеристичні значення навантажень від ожеледі, вітрового тиску під час ожеледі та без неї, а також характеристичні значення температури повітря встановлюються цими Правилами. Значення навантажень, не встановлених цими Правилами, обчислюють згідно з чинними нормами навантажень і впливів на будівельні конструкції.

2.5.28 Розрахункові значення навантажень обчислюють шляхом множення характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням .

Коефіцієнти надійності для постійних навантажень визначають залежно від виду навантаження та розрахункової ситуації за табл. 2.5.13. Коефіцієнти надійності для змінних короткочасних навантажень визначають залежно від розрахункової ситуації, виду навантаження та середнього періоду повторюваності розрахункового значення, поданого в табл. 2.5.1. Коефіцієнти надійності для аварійних навантажень від обриву проводів і тросів установлюють згідно з цими Правилами (2.5.68-2.5.72).

2.5.29Розрахункові навантаження, визначені за 2.5.28, для ліній класу безвідмовності 4КБ належить визначати на підставі матеріалів багаторічних спостережень гідрометеорологічних станцій і постів згідно з додатком А. Для ліній класу безвідмовності 3КБ ця вимога є рекомендованою.

Кліматичні умови

2.5.30Кліматичні навантаження і впливи (а також районування території за галопуванням проводів) для розрахунку і вибору конструкцій ПЛ приймають на підставі карт територіального районування України, уміщених у цих Правилах. Допускається уточнювати значення кліматичних навантажень і впливів за картами кліматичного районування та матеріалами багаторічних спостережень гідрометеорологічних станцій і постів спостереження гідрометеослужби та власників електромереж за швидкістю вітру, інтенсивністю і густиною ожеледно-паморозних відкладень, температурою повітря, грозовою діяльністю і частотою прояву умов, які можуть призвести до галопування проводів у зоні траси ПЛ.

Під час оброблення результатів метеорологічних спостережень слід ураховувати вплив мікрокліматичних чинників, зумовлених особливостями природних умов (пересічений рельєф місцевості, висота над рівнем моря, наявність великих водоймищ, ступінь заліснення тощо) і існуючих будівель та інженерних споруд, що проектуються (греблі і водоскиди, ставки-охолоджувачі, смуги суцільної забудови тощо).

2.5.31Для гірських місцевостей з висотою над рівнем моря понад 400 м характеристичні значення кліматичних навантажень визначають згідно з додатком Б.