Про затвердження Правил безпеки під час утилізації звичайних видів боєприпасів
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого наглядувід 12 березня 2007 року N 45
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України1 жовтня 2007 р. за N 1131/14398
Відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року N 1640, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила безпеки під час утилізації звичайних видів боєприпасів (далі - Правила), що додаються.
2. З набранням чинності наказу вважати такими, що не застосовуються на території України, НПАОП 29.6-7.01-96 "Керівний документ з безпечної експлуатації виробництв розснарядження і утилізації боєприпасів" ВНД 04-96, затверджений наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 26.09.96 N 302.
3. Управлінню організації державного нагляду за промисловою безпекою на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки (Креховецький В. В.) у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Прохоров В. В.) унести Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
5. Начальникам територіальних управлінь Держгірпромнагляду вжити заходів щодо вивчення вимог Правил посадовими особами державних інспекцій.
6. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М. Г. опублікувати наказ у журналі "Охорона праці".
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Держгірпромнагляду Долматова О. І.
Голова Держгірпромнагляду |
С. Сторчак |
|
Правила безпеки під час утилізації звичайних видів боєприпасів
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Ці Правила розроблені відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, діючих в Україні, і є обов'язковими для виконання всіма підрозділами Міністерства оборони, підприємствами, організаціями незалежно від форм власності, що проводять утилізацію боєприпасів і їх елементів, не придатних для подальшого використання та зберігання.
1.2. Дія цих Правил поширюється на технологічні процеси, устаткування, механізми, будинки, споруди, площадки та місця зберігання боєприпасів і їх елементів, на прилади контролю, інструменти і пристосування, технологічне оснащення, столи, тару, вантажопідіймальні механізми, транспортні засоби, вентиляцію, опалення, водопостачання та каналізацію.
1.3. Під час розробки проектно-конструкторської, технічної та технологічної документації на будівництво нових або реконструкцію виробництв з утилізації звичайних видів боєприпасів повинні бути передбачені заходи промислової безпеки, електробезпеки, заходи для захисту від статичної електрики, пожежної безпеки, охорони навколишнього середовища.
1.4. Ці Правила передбачають вимоги до експлуатації, ремонту, монтажу і налагодження устаткування і механізмів, транспорту, збереження, обліку, прийому і видачі боєприпасів та їх елементів, утилізованого продукту.
1.5. Вимоги інших нормативно-правових актів з охорони праці визначаються залежно від виду роботи, яку виконують, та вимог, викладених у цих нормативних документах.
1.6. Заходи захисту від статичної електрики визначаються нормативно-технічними документами.
1.7. Ці Правила можуть бути доповнені й змінені залежно від зміни технологічного процесу, виду боєприпасів і їх елементів.
1.8. Винні в порушенні цих Правил несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
1.9. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цих Правилах вжито такі скорочення:
ВР - вибухова речовина;
ВТК - відділ технічного контролю;
ЗП - запобіжний пристрій;
ПЛАС - план локалізації та ліквідації аварійної ситуації;
КВП і А - контрольно-вимірювальні прилади і прилади автоматизації;
ЛЗР, ГР - легкозаймисті речовини, горючі речовини;
НДІ - науково-дослідний інститут;
ПУЕ - правила будови електроустановок.
1.10. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
- боєприпаси, що підлягають утилізації, артилерійські, мінометні та гранатометні постріли, набої до стрілецької зброї, ручні гранати, реактивні снаряди систем залпового вогню, протитанкові керовані ракети, боєприпаси допоміжного призначення, морські та авіаційні засоби ураження, засоби ураження протиповітряної оборони, вибухові речовини, які за своїм технічним станом не придатні для використання, їх відновлення технічно не можливе або економічно не доцільне, у тому числі ті, що заборонені до бойового застосування за висновками лабораторних та полігонних випробувань та/або зазнали впливу техногенних факторів (вибухи, пожежі тощо), а також надлишкові боєприпаси.
Надлишкові боєприпаси підлягають утилізації, якщо вони протягом п'яти останніх років уключалися в установленому порядку до переліків військового майна, що пропонується до реалізації, але не реалізувалися уповноваженими підприємствами та організаціями через відсутність на них попиту;
- виконавці робіт - суб'єкти господарювання усіх форм власності, які мають власні або орендовані потужності з утилізації боєприпасів, сертифіковані та атестовані відповідно до законодавства, виконують згідно з отриманими ліцензіями роботи з утилізації боєприпасів, розробляють технології, модернізують існуючі і створюють нові потужності та виробництва з утилізації боєприпасів;
- надлишкові боєприпаси - закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, придатні для використання і подальшого зберігання боєприпаси, але такі, що вивільняються у зв'язку з їх реформуванням (скороченням) або зняттям з озброєння відповідних систем озброєння;
- передача боєприпасів на утилізацію - комплекс заходів, що передбачає передання боєприпасів, їх вибухопожежонебезпечних та інших елементів, у тому числі виробів спецхімії, виконавцю робіт з утилізації без передання права власності на такі боєприпаси, їх елементи та продукти утилізації;
- продукти утилізації боєприпасів - елементи боєприпасів, які містять металобрухт, вторинну сировину, вироби спецхімії, що підлягають подальшій переробці, знищенню, утилізації чи реалізуються для використання в національній економіці;
- утилізація боєприпасів - виконання підготовчих, організаційних, наукових, технічних, виробничих та інших робіт, спрямованих на безпечну екологічно чисту зміну їх якісних, фізичних, хімічних та інших властивостей для унеможливлення використання за призначенням, результатом яких є отримання виробів спецхімії, вибухопожежобезпечних елементів, у тому числі металобрухту, вторинної сировини, що можуть бути використані в національній економіці, або підлягають знищенню.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1. Допуск до самостійної роботи посадових осіб, фахівців і працівників
2.1.1. Допуск посадових осіб, фахівців, працівників, що ведуть технологічний процес утилізації боєприпасів і їх елементів, до самостійної роботи, визначається згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП-0.00-4.12-05).
2.1.2. На підприємстві повинен бути розроблений і затверджений перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (НПАОП 0.00-8.24-05).
2.2. Основні правила утилізації боєприпасів і їх елементів
2.2.1. До роботи з утилізації боєприпасів і їх елементів допускається навчений, проінструктований персонал, який повинен мати досвід роботи в даному виробництві.
2.2.2. Присутність обслуговуючого персоналу на фазах технологічного процесу утилізації визначається технологічною документацією, виходячи з норми навантаження (технологічним регламентом, інструкціями з охорони праці), споруди (площадки). Кількість працівників повинна бути мінімальною.
2.2.3. Усе устаткування, технологічне оснащення, інструменти й пристосування, що використовуються у технологічному процесі утилізації, повинні відповідати вимогам проектно-конструкторської, технологічної документації, нормативно-правовим актам з охорони праці.
2.2.4. Під час приймання устаткування, механізмів вони повинні бути перевірені на герметичність, чистоту, відсутність сторонніх предметів, наявність і надійність кріпильних деталей і вузлів, їхнє шплінтування відповідно до схеми шплінтування.
2.2.5. Під час підготовки (розбирання) боєприпасів до утилізації забороняється допускати їхнє падіння. Випадки падіння боєприпасів повинні бути розслідувані комісією зі складанням акта.
2.17.1. Технологічні процеси, які мають параметри контролю (тиск, температуру, вологість), повинні бути оснащені КВПіА, що дає змогу з необхідною точністю витримувати задану їх величину.
2.17.2. На приладах КВП має бути позначено граничнодопустиме значення параметрів, що вимірюються, червоною рискою або стрілкою. На діаграмі автоматичних приладів повинні бути позначені відмітки часу в масштабі.
2.17.3. До експлуатації допускаються прилади контролю, що пройшли державну, відомчу (заводську) та метрологічну перевірку і визнані придатними до експлуатації.
2.17.4. Не дозволяється експлуатувати прилади контролю, які не пройшли державної перевірки.
2.17.5. Прилади контролю повинні мати паспорти, методики перевірки, інструкції з експлуатації.
2.17.6. Улаштування, експлуатація й ремонт приладів контролю повинні здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства.
2.18. Вимоги до захисних споруд, пристроїв, будівель
2.18.1. Захисні споруди й пристрої повинні відповідати проектам і кресленням, бути розраховані й випробувані на міцність. Номер креслення захисної споруди та пристрою повинен бути внесений у технологічну документацію.
2.18.2. Обов'язковому захисту (обвалуванню) підлягають будівлі, споруди й об'єкти категорії "А" (згідно з Правилами будови підприємств по виготовленню порохів, ракетного твердого палива, вибухових речовин, піротехнічних сумішей, засобів ініціювання і виробів військової техніки на їх основі, затвердженими наказом Міністерства машинобудування СРСР від 28.03.89 N 109с) з нормою завантаження і більше за тротиловим еквівалентом.
2.18.3. Усі частини устаткування й механізмів, що обертаються, повинні мати захисні пристрої.
2.18.4. Не дозволяється починати роботу без установки захисного пристрою або в разі його несправності.
2.18.5. Знімати захисний пристрій у разі ремонту устаткування й механізмів дозволяється тільки після їхньої повної зупинки.
2.18.6. Кожні будівля, споруда, площадка, призначені для проведення технологічного процесу утилізації боєприпасів і їх елементів, повинні мати проект і прийняті в експлуатацію комісійно в установленому порядку. Участь представника органів Держгірпромнагляду обов'язкова.
2.18.7. Не дозволяється пуск в експлуатацію нових та реконструйованих будівель, споруд і об'єктів без акта приймальної комісії.
2.18.8. Основні й запасні виходи в будівлях повинні бути вільні.
2.18.9. Фарбування евакуаційних виходів повинно відрізнятися від інших дверей будівель і споруд. Евакуаційні двері повинні відкриватися назовні під час руху. Їхня кількість повинна бути розрахована й унесена в технологічну документацію.
2.18.10. Стіни, стелі не повинні мати виступів та западин і бути пофарбовані олійною фарбою, що відрізняється від кольору продукту.
2.18.11. Підлога в приміщеннях з технологічним устаткуванням у місцях зберігання боєприпасів не повинна мати тріщин і вибоїв. Двері не повинні мати порогів.
2.18.12. Приямки, жолоби, люки для виробничих стоків повинні бути постійно закриті кришками або штахетами, зробленими з матеріалу, що виключає накопичення продукту й не дає іскри під час удару.
2.18.13. Для кожної будівлі, площадки утилізації боєприпасів і їх елементів повинні бути розроблені й затверджені технологічні плани й розрахункова норма навантаження. Розрахункові норми можуть бути продубльовані й нанесені фарбою на стінах будівлі, на робочих місцях і місцях зберігання боєприпасів і їх елементів.
2.19. Транспортні роботи та вимоги до транспортних засобів під час перевезення вибухо-, пожежонебезпечної продукції
2.19.1. Міжфазні внутрішньозаводські переміщення боєприпасів, продуктів та елементів їх утилізації повинні виконуватися відповідно до вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 N 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639.
2.19.2. Швидкість руху залізничного рухомого складу з вибухо-, пожежонебезпечним вантажем на території підприємства не повинна перевищувати 15 км/г. Швидкість під час маневрування або руху вагонами вперед повинна бути не більше ніж 10 км/г.
Пересування вагонів з такими вантажами повинне бути без поштовхів і різких зупинок.
2.19.3. Для внутрішньозаводського транспортування можуть застосовуватися криті вагони, піввагони або бортові платформи, на яких вантаж повинен бути прикритий брезентом або спеціальними кожухами.
Розміщувати упакування з виробами, вибуховими матеріалами треба рівномірно по всій підлозі вагона і надійно закріпляти їх так, щоб при поштовхах або хитанні ящики або інша тара не могли переміщатися, ударятися один об одного або об стінки вагона. У разі недовантаження вагона повинні бути вжиті заходи, що запобігають зрушенню або падінню вантажу, який розміщений у вагоні.