5.164 Розрахунок будинкових розподільних мереж телебачення житлових висотних будинків виконується з урахуванням встановлення в кожній квартирі не менше двох з'єднувальних пристроїв при одному кабельному вводі в квартиру (якщо інше не обумовлено завданням на проектування).
Автоматизована система моніторингу і управління
5.165 Висотний будинок необхідно оснащувати автоматизованою системою моніторингу і управління (АСМУ) відповідно до вимог ДСТУ-Н Б В.2.5-37.
5.166 При проектуванні АСМУ необхідно враховувати розподілення будинку на протипожежні відсіки.
5.167 АСМУ повинна проектуватися з можливістю об'єднання в єдину інформаційно-управляючу структуру всіх інженерних систем будинку і забезпечувати:
- єдність, інтеграцію та взаємодію всіх комплексів автоматизації інженерних систем включаючи системи безпеки та життєзабезпечення;
- можливість отримання інформації із всіх функціональних блоків і передачу її до центрального пункту управління будинком (ЦПУБ, диспетчерської), щодо технічного стану інженерних систем, виникнення небезпечних ситуацій, а також параметрів роботи інженерного обладнання з можливістю місцевого або дистанційного управління режимами роботи;
- гарантоване функціонування інженерного обладнання систем безпеки і життєзабезпечення та інформаційну підтримку прийняття рішень обслуговуючим персоналом.
5.168 АСМУ повинна забезпечувати централізований моніторинг, диспетчеризацію і управління роботою обладнання інженерних систем та становити собою гнучку вільно програмовану розгалужену систему.
5.169 При проектуванні АСМУ на кожному поверсі необхідно передбачати комутаційні шафи на малострумних стояках і стояках автоматики, а в кожному протипожежному відсіку – приміщення для розміщення малострумного устаткування та устаткування систем автоматики.
5.170 Лічильники витрат енергоресурсів, що включаються до комплексу автоматизації обліку, доцільно влаштовувати в позаквартирних коридорах або в громадських зонах у спеціальних шафах.
5.171 Програмно-технічний комплекс АСМУ, крім звичайних виконавчих функцій, повинен забезпечувати:
- відображення будь-якого функціонального закінченого вузла інженерного обладнання в реальному стані (в обсязі контрольованих параметрів), всіх елементів даного вузла з показником зон будинків, які обслуговуються та/або контролюються даним обладнанням;
- відображення за командою оператора графічного місцезнаходження будь-якого датчика та виконавчого обладнання на поверхових планах будинку з показником реального стану параметрів, які контролюються системою на даному обладнанні, а також історію зміни параметрів у часі;
- проведення оператором аналізу зміни параметрів роботи систем і аварійних ситуацій із даними архіву;
- моделювання роботи системи в заданий проміжок часу;
- автоматизований облік експлуатаційних ресурсів інженерного обладнання і контроль технічного обслуговування;
- обмеження доступу до роботи на автоматизованих робочих місцях за допомогою системи ідентифікації та захисту контролерів і робочих станцій;
- відпрацювання заздалегідь закладеного алгоритму при виникненні критичної ситуації і відсутності впродовж визначеного часу за будь-яких причин управляючих впливів із боку оператора.
Станції візуалізації повинні забезпечувати одночасне відображення декількох систем будинку за командою оператора або за заздалегідь обраним сценарієм.
5.172 Диспетчер центрального пункту управління будинком повинен мати можливість дистанційного управління механізмами відповідно до вимог, передбачених експлуатаційно-технічною та розпорядчою документацією.
5.173 При порушенні зв'язку між ЦПУБ (диспетчерською) і комплексами автоматизації інженерних систем останні повинні продовжувати функціонувати за попередньо встановленим розкладом.
Програмно-технічний комплекс АСМУ повинен забезпечувати збереження архівної інформації про:
- всі задані параметри системи для підтримки стійкості їх роботи;
- стан всіх датчиків та виконавчих механізмів;
- час, дату та конкретну адресу будь-якої зафіксованої зміни з зазначенням нового стану та оператора, який ввів ці зміни;
- інформацію про час напрацювання всіх основних електроприводів і подачу сигналу оператору про необхідність проведення профілактичних робіт.
Строк зберігання інформації повинен бути не менше шести місяців.
Конкретні терміни зберігання інформації повинні бути наведені в експлуатаційній документації на АСМУ у залежності від виду та ступеня важливості інформації. Потрібний обсяг інформації уточнюється в процесі проектування.
5.174 Комплекси автоматизації інженерних систем будинку згідно із завданням на проектування повинні передбачати автоматичне управління, сигналізацію, регулювання і захист від аварійних режимів наступних інженерних систем:
- холодопостачання;
- фанкойлів (охолодження);
- загальної обмінної вентиляції;
- прецезійного кондиціонування;
- холодного водопостачання;
- гарячого водопостачання;
- побутової каналізації;
- зливової каналізації;
- дренажної каналізації підвалу;
- теплопостачання;
- опалення;
- теплових завіс;
- водопідготовки басейну;
- освітлення, в тому числі і евакуаційного і огороджувального;
- вертикального транспорту (ліфтів);
- сміттевидаляння;
- електропостачання;
- автоматичного обліку енергоресурсів;
- автоматичних дверей;
- управління комфортом кімнат;
- автоматичної пожежної сигналізації;
- протидимного захисту;
- автоматичного пожежогасіння;
-освітлення, в тому числі й евакуаційного;
- протипожежного водопостачання;
- оповіщення та управління евакуацією людей;
- загазованості (аналізу концентрації шкідливих газів);
- контролю параметрів зовнішнього середовища;
- контролю стану конструкцій будинку;
- інших систем за завданням на проектування.
5.175 Всі комплекси автоматизації інженерних систем, що входять до АСМУ, повинні забезпечувати:
- визначення оптимальних управляючих дій без втручання оператора і видачу їх у необхідні виконавчі пристрої;
- аналіз оптимальності заданих параметрів, відхилень регульованих параметрів від установлених і швидкості їх наростання;
- контроль стану ліній зв'язку.
5.176 Комплекси автоматизації всіх систем, які передбачені завданням на проектування будинку, повинні мати стандартизований цифровий інтерфейс, перетворювачі інтерфейсу і протоколів обміну даними та забезпечувати видачу сигналів про стан параметрів інженерного обладнання. Комплекси автоматизації, які забезпечують тільки функції моніторингу, з метою узгодження з пристроями програмно-технічного комплексу повинні бути оснащені перетворювачами типу "шлюз", а комплекси автоматизації, які забезпечують також функції управління та інші, повинні бути оснащені перетворювачами типу "міст".
5.177 Локальні контролери комплексів автоматизації інженерних систем повинні мати пристрої пам'яті, забезпечувати їх функціонування в автономному режимі.
5.178 Контролери повинні мати можливість місцевого управління з власного пульта або мати зовнішній пристрій і програмне забезпечення, що дозволяє в умовах відсутності зв'язку контролера з центральним пунктом управління будинком коригувати його роботу в частині установки і підтримки нових параметрів регулювання.
5.179 Сигнал про виникнення несправності контролера повинен передаватися в центральний пункт управління висотним будинком.
5.180 Контролери комплексів автоматизації необхідно розташовувати в металевих або пластмасових шафах (щитах автоматизації), що забезпечують зручний доступ до елементів управління і захист від несанкціонованої дії.
5.181 Комплекси автоматизації, пов'язані з безпекою, необхідно забезпечувати електропостачанням особливої групи І категорії ПУЭ із установкою агрегатів безперебійного електроживлення згідно з завданням на проектування.
6 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
6.1 Теплову ізоляцію висотних будинків необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.6-31.
6.2 У завданні на проектування встановлюється клас енергетичної ефективності висотного будинку А або В відповідно до класифікації ДБН В.2.6-31.
6.3 Приведений опір теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій чи непрозорої частини огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, покриття, перекриттів тощо) повинен відповідати вимогам таблиці 1 ДБН В.2.6-31 за показником мінімально допустимого значення опору теплопередачі Rq mіn.
6.4 Приведений опір теплопередачі прозорих огороджувальних конструкцій повинен відповідати вимогам п.6а таблиці 1 ДБН В.2.6-31 за показником мінімально допустимого значення опору теплопередачі Rq min.
6.5 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій (стін, перекриттів), що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3 °С, і приміщень із поквартирним регулюванням теплоспоживання визначається згідно з 2.5 ДБН В.2.6-31, при цьому розрахункові температури внутрішнього повітря приміщень приймаються за вимогами розділу 7 цього нормативного документа.
6.6 При розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій розрахункове значення теплопровідності приймається при розрахункових умовах експлуатації Б згідно з таблицею Л.1 додатка Л ДБН В.2.6-31.
6.7 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку за питомими тепловтратами на опалення обов'язкове виконання вимог 3.1 ДБН В.2.6-31. Нормативні максимальні тепловтрати висотних будинків приймаються за даними таблиці 4 ДБН В.2.6-31 в залежності від призначення будинку та температурної зони експлуатації з урахуванням вимог 6.2 цих Норм.
6.8 При виконанні умови за формулою (7) ДБН В.2.6-31 допускається застосовувати окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки зі зниженими значеннями опору теплопередачі до рівня 80 % від Rq mіn. для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 85 % від Rq mіn для інших огороджувальних конструкцій відповідно до формули (1) ДБН В.2.6-31 при обов'язковому виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3) ДБН В.2.6-31.
6.9 Температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій Δtпр повинен відповідати вимогам таблиці З ДБН В.2.6-31
Температурний перепад Δtпр при перевірці виконання умови за формулою (2) ДБН В.2.6-31 для огороджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнта засклення згідно з додатком М ДБН
В.2.6-31. При розрахунку температурного перепаду для огороджувальних конструкцій із коефіцієнтом засклення більше ніж 0,18 визначається приведена температура внутрішньої поверхні непрозорої та світлопрозорої частин конструкції, яка відноситься відповідно до площі непрозорої та світлопрозорої частин.
6.10 Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів, а також стулок, коробок, імпостів, обрамлень, стояків та ригелів світлопрозорих огороджувальних конструкцій повинна бути не менше температури точки роси tp при розрахункових параметрах навколишнього середовища.
6.11 Різниця температури на внутрішній поверхні світлопрозорих огороджувальних конструкцій, включаючи зони дистанційних рамок і температури внутрішнього повітря, повинна бути не менше ніж 4 °С.
6.12 При визначенні мінімальної температури внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій згідно з 5.10 та 5.11 розрахункове значення температури зовнішнього повітря приймається в залежності від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж ДБН В.2.6-31 для огороджувальних конструкцій до висоти . Для огороджувальних конструкцій, що розташовані вище умовної висоти , розрахункове значення температури зовнішнього повітря приймається на 1 °С нижче на кожних висоти будинку відносно розрахункових значень додатка Ж ДБН В.2.6-31.
6.13 Визначення показників теплостійкості огороджувальних конструкцій встановлюється за розділом 4 ДБН В.2.6-31
6.14 Визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій здійснюється за вимогами розділу 5 ДБН В.2.6-31 з урахуванням висоти будинку та швидкості руху зовнішнього повітря за даними таблиці Т1 додатка Т ДБН В.2.6-31.
6.15 Вологісний режим огороджувальних конструкцій повинен відповідати умові відсутності конденсації вологи відповідно до розділу 6 ДБН В.2.6-31.
6.16 За результатами розрахунків теплотехнічних показників теплоізоляційної оболонки складається енергетичний паспорт будинку згідно з розділом 7 ДБН В.2.6-31 за формою відповідно до додатка Ф ДБН В.2.6-31. Енергетичний паспорт є складовою чистиною проектної документації.
6.17 Проектування теплоізоляційної оболонки висотних будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін експлуатації яких складає не менше ніж 40 років; для змінних ущільнювачів - з терміном експлуатації не менше 20 років із забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. У проектній (зокрема в архітектурних кресленнях) та експлуатаційній документації слід наводити дані про визначений термін служби теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються, а також передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після закінчення терміну служби.
6.18 Непрозорі частини стін, що розташовані за світлопрозорим зовнішнім шаром, за показниками опору теплопередачі повинні відповідати вимогам 6.3 цих Норм. При цьому необхідно здійснювати вентилювання прошарку між стіною та зовнішнім личкувальним шаром.
6.19 Надходження зовнішнього повітря в приміщення при його природному припливі повинне здійснюватися через регульовані вентиляційні клапани та отвори, які розташовуються у зовнішніх стінах та/або вікнах при забезпеченні в приміщеннях допустимих рівнів шуму у відповідності з вимогами СНиП ІІ-12 та СН № 3077.
